1. У провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ПЛЮС" (Далі - ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС"), порушена ухвалою місцевого господарського суду від 16.05.2017, в порядку ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 у даній справі ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 03.08.2018, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну.

3. Постанова місцевого господарського суду обґрунтована волевиявленням комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Пархоменко Т.В., а також посиланням на те, що фінансове становище боржника під час процедури санації не відновлюється, інших пропозицій стосовно подальшого руху справи до суду не надійшло, зокрема затвердження мирової угоди.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017р. у справі №904/5469/17 скасовано. Провадження у справі № 904/5469/17 про банкрутство ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС", м. Дніпро припинено.

5. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

5.1. в матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого боржником не було виявлено наявність чи відсутність забезпечених кредиторів, що суперечить приписам ч.1 ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

5.2. судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до вимог ч.7 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов такого плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття;

5.3. суд першої інстанції не дослідив, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої цим Законом черговості відповідно до ч.5 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

5.4. в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржником виконані вимоги суду та надані оригінали витребуваних документів;

5.5. в матеріалах справи відсутні докази звернення боржником до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття.

5.6. встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Північ-плюс", колегія суддів суду другої інстанції дійшла висновку про припинення провадження у даній справі про банкрутство.

5.7. крім того, суд другої інстанції зазначив, що правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, надає останньому, у даному випадку, право на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Ліквідатор ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" арбітражний керуючий Пархоменко Т.В. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою фіскального органу та залишити в силі постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на невірне застосування та порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права:

7.1. зокрема ст. 1, 37, 26, 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(у редакції Закону від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) ) (Далі - Закон про банкрутство);

10.2. крім того, скаржник вважає, що апеляційний господарський суд здійснив апеляційний перегляд за скаргою особи, яка не має права на апеляційне оскарження, оскільки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не набуло статусу учасника у справі про банкрутство та не позбавлено права здійснити відповідну перевірку додержання вимог податкового законодавства і під час дії ліквідаційної процедури;

7.3. також, скаржник зазначає, що, суд першої інстанції правомірно, з урахуванням волевиявлення комітету кредиторів та встановивши обставини неплатоспроможності боржника, визнав боржника банкрутом;

7.4. водночас, скаржник зазначає, що всупереч встановленим судом другої інстанції обставинам, матеріали справи містять докази відсутності податкового боргу (Довідка Державної податкової служби у Новокадацькому районі м. Дніпра) та докази закриття розрахункових рахунків у банківських установах;

7.5. скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції позбавлений права припиняти провадження у справі про банкрутство в результаті перегляду постанови про визнання боржника банкрутом, тобто вважає, що суд, фактично, здійснив перегляд ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

7. 6. Відзивів на касаційну скаргу до касаційного господарського суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2018 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі № 904/5469/17 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ПЛЮС" арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017.

8.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ПЛЮС" арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. на

22 березня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Згідно норм ст. 94 Закону Закон про банкрутство керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

13. Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2017 учасником підприємства боржника прийнято рішення про введення санації останнього відповідно до вимог ст. 94 Закону України про банкрутство. Боржником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надано план санації боржника. Кредитором боржника розмір кредиторських вимог якого складає більше 50% загальної суми вимог, надано згоду на введення процедури санації боржника, погоджено план санації та призначення керуючим санацією керівника боржника Пєвнєва Д.Ю. й погоджено кандидатуру розпорядника майна арбітражного керуючого Пархоменко Т.В., що підтверджено протоколом зборів кредиторів №1 від 21.04.2017.

14. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС", введено процедуру санації, керуючим санацією призначено директора боржника Пєвнєва Дмитра Юрійовича, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну.

15. 19.05.2017 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №43021 оприлюднено оголошення про введення процедури санації ТОВ "Північ-Плюс".

16.Ухвалою господарського суду від 04.07.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" з вимогами наступних кредиторів: ТОВ "Інтерстил", м. Дніпро в розмірі 3 200,00грн. (1 черга), 640 000,00 грн. (4 черга); ТОВ "Газ-Екосистема", м. Дніпро в розмірі 3200,00грн. (1 черга), 650 000,00 грн. (4 черга).

17. З матеріалів справи вбачається, що до господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна про перехід до ліквідаційної процедури, яке ґрунтується на відповідному рішенні комітету кредиторів від 14.07.2017 про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. (протокол №02).

18. Суд першої інстанції, враховуючи рішення комітету кредиторів, з огляду на те, що фінансове становище боржника під час процедури санації не відновлюється та беручи до уваги, що інших пропозиції стосовно подальшого руху справи до суду не надійшло, зокрема затвердження мирової угоди, дійшов до висновку про необхідність прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік.

19. Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

20. За приписами ст. 29 Закону про банкрутство план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом. План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

21. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; відчуження майна та погашення зобов'язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

22. Отже, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

23. Виходячи з аналізу наведених норм, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону про банкрутство, необхідною та обов'язковою передумовою такого порушення, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, саме за цією нормою на момент звернення боржника із відповідною заявою та обовязкова перевірка судом першої інстанції змісту плану санації на відповідність вимогам ст. 29 Закону про банкрутство.

24. Однак, як встановив апеляційний суд, дійшовши висновку про невідповідність плану санації вимогам названої норми та Типовій формі плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №1223/5 від 19.06.2013 "Про затвердження Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство та вимог щодо їх розроблення" (z1064-13) , суд першої інстанції не дослідив, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої Законом про банкрутство черговості відповідно до ч. 5 ст.29 Закону про банкрутство.

25. При цьому, як свідчать матеріали справи та з'ясовано апеляційним судом, суд першої інстанції належним чином не досліджував рішення комітету кредиторів від 21.04.2017 щодо обґрунтованості та відповідності ч. 7 ст. 29 Закону про банкрутство, зокрема, з огляду на те, що рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час його прийняття.

26. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

27. Апеляційний господарський суд встановив, що план санації ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" станом на 21.04.2017 свідчить про те, що загальний розмір кредиторської заборгованості, яка обліковується на балансі товариства складає 1 290 000,00 грн.

28. Водночас, як встановив суд другої інстанції, приймаючи до уваги план санації ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС", суд першої інстанції не дослідив, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої цим Законом черговості відповідно до ч.5 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

29. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що господарський суд ухвалою від 10.05.2017 зобов'язував боржника надати оригінали доданих до заяви документів (для огляду), проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що боржником виконані наведені вище вимоги суду та надані оригінали витребуваних документів.

30. Разом з тим, суд другої інстанції встановив, а скаржник під час касаційного оскарження не спростував, що в матеріалах справи відсутні докази звернення боржника до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття.

31. Стосовно доводів касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції фактично, здійснив перегляд ухвали про порушення провадження та безпідставно припинив провадження у даній справі про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

32. Відповідно до ст. 101 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

- Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

- В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

33. Отже, за змістом цього законодавчого припису, апеляційний господарський суд здійснює повторний розгляд справи у повному обсязі та не обмежений у такому розгляді обставинами і доказами, встановленими і оціненими господарським судом першої інстанції у первісному розгляді справи, зважаючи і на те, що ухвала підготовчого засіданння, у даному випадку, у апеляційному порядку переглянута не була.

34. Отже, дійшовши висновків про безпідставне порушення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Північ-плюс", з огляду на відсутність обов'язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону про банкрутство, суд другої інстанції правомірно припинив у ній провадження на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

35. Водночас, Дніпропетровський апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові з'ясував наявність у Головного управління ДФС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом, як органу, уповноваженого державою контролювати сплату боржником податків.

36. Погоджуючись із правомірністю висновку суду другої інстанції в частині наявності у Головного управління ДФС у Дніпропетровської області відповідного права на апеляційне оскарження, колегія суддів касаційного суду виходить з такого.

37. Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

38. Водночас, колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

40. Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

41. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до апеляційного господарського суду, Головне управління ДФС у Дніпропетровської області зазначало, що підприємство боржника перебуває на податковому обліку у ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра, як платник податків за основним місцем обліку та відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік показники доходу підприємства складали 299 549 089 грн, що вказує на активну господарську діяльність боржника.

42. Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою на постанову про визнання боржника банкрутом, Головне управління ДФС у Дніпропетровської області послалось на неможливість здійснення документальної позапланової виїзної перевірки банкрута ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" на підставі наказу №2814-п від 31.05.2017, у зв'язку із відсутністю посадових осіб боржника за юридичною адресою.

43. Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності.

44. Відповідно до ст. 78.1. Податкового кодексу України (2755-17) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків для проведення перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків і зборів.

45. Наведені норми та встановлені судом другої інстанції обставини дають підстави зробити висновки, що у даному випадку, у Головного управління ДФС у Дніпропетровської області який здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою нарахування та сплати податків, виникло право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом, оскільки фіскальному органу, в межах його компетенції, не вдалось, через відсутність органів управління боржника за місцем реєстрації, здійснити відповідну перевірку платника податків, який ліквідується у судовому порядку, та сформувати, у відповідні строки, кредиторські вимоги до підприємства боржника

46. Крім того, Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року у справі №904/1853/17 дійшов висновку про те, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області має правовий статус контролюючого органу, і є учасником справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталось з грошовими вимогами до боржника.

47. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційний суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС" без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

49. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на ТОВ "ПІВНІЧ-ПЛЮС"

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ПЛЮС" арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 904/5469/17 залишити без задоволення.