розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сінгура Олексія Віталійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини третьої статті 309, частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Сінгур О.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають положенням частини першої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 309, частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс) стосовно унеможливлення апеляційного оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 309 Кодексу скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до частини четвертої статті 399 Кодексу суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 Кодексу.

Суб'єкт права на конституційну скаргу зазначає, що оспорювані положення Кодексу (4651-17) порушують право на апеляційний перегляд справи, суди не мали права відмовляти у задоволенні клопотання, яке ґрунтувалося на Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року та практиці Європейського суду з прав людини, посилаючись на норми (або їх відсутність) законів України.

Сінгур О.В. долучив до конституційної скарги копії судових рішень, постановлених у його справі, а саме ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 18 грудня 2019 року, ухвалу Запорізького апеляційного суду від 4 лютого 2020 року, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 квітня 2020 року.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу (частина перша); у конституційній скарзі має міститись обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої).

2.1. Сінгур О.В. просить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) положення частини третьої статті 309 Кодексу, але аналіз остаточного судового рішення, а саме ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2020 року, дає підстави для висновку, що при постановленні цієї ухвали суд не застосовував оспорюваних положень статті 309 Кодексу. Посилання на положення статті 309 Кодексу міститься лише в описовій частині ухвали, яке автор клопотання навів в обґрунтування його апеляційної скарги.

Отже, в цій частині конституційної скарги Сінгур О.В. не дотримав вимог частини першої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", оскільки положення частини третьої статті 309 Кодексу не були застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі.

2.2. Автор клопотання, стверджуючи про невідповідність положенням частини першої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України (неконституційність) положень частини четвертої статті 399 Кодексу, наводить власне розуміння зазначених конституційних норм в аспекті надання можливості кожній особі оскаржити в апеляційний суд будь-яке судове рішення, а також цитує юридичні позиції Конституційного Суду України, ухвалені до внесення змін до Конституції України (254к/96-ВР) згідно з Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VIII (1401-19) , що не є обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності положень частини четвертої статті 399 Кодексу.

Отже, Сінгур О.В. не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.

2.3. Крім того, Конституційний Суд України (Другий сенат) Рішенням від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 вирішив питання уможливлення апеляційного оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Таким чином, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 6 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - наявність рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сінгура Олексія Віталійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини третьої статті 309, частини четвертої статті 399 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пунктів 4, 6 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги; наявність рішення Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційної скарги.