розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Меркулової Катерини Іванівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 109 Житлового кодексу Української PCP.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суд дів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Меркулова К.І. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 109 Житлового кодексу Української PCP (далі - Кодекс), якими передбачено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення; постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначене в рішенні суду.

Суб'єкт права на конституційну скаргу просить перевірити оспорювані положення Кодексу (5464-10) на відповідність статтям 21, 24, 41, 64 Конституції України.

До конституційної скарги долучено копії рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2018 року, постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 січня 2019 року, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року.

Обґрунтовуючи свої твердження, Меркулова К.І. посилається на окремі положення Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року, а також на судові рішення у її справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 Закону, та якщо з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (абзац перший, пункт 2 частини першої статті 77);

Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими (частина четверта статті 77).

2.1. Зі змісту конституційної скарги вбачається, що Меркулова К.І. просить перевірити положення частини другої статті 109 Кодексу в частині обов'язкового забезпечення іншим житлом при виселенні зі спірного житла на відповідність, зокрема, статті 41 Конституції України, оскільки, на її думку, порушується право власності і на його реалізацію накладаються такі обмеження, які неможливо усунути.

Однак автор клопотання хибно розуміє роль оспорюваних положень Кодексу (5464-10) у регулюванні відносин з питань здійснення конституційного права приватної власності, передбаченого частиною другою статті 41 Конституції України.

Отже, Меркулова К.І. не навела доводів на підтвердження того, що її конституційне право приватної власності порушене безпосередньо положеннями частини другої статті 109 Кодексу.

2.2. Остаточним судовим рішенням у справі суб'єкта права на конституційну скаргу є постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року. З конституційною скаргою Меркулова К.І. звернулася до Конституційного Суду України 27 травня 2020 року, тобто з порушенням строку, встановленого Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

Копія остаточного судового рішення у справі суб'єкта права на конституційну скаргу засвідчена Заводським районним судом міста Миколаєва, тобто з порушенням вимог Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

Автор клопотання порушує питання про необхідність розгляду справи з мотивів суспільного інтересу, однак Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що немає підстав для визнання розгляду конституційної скарги доцільним із вказаних мотивів у розумінні частини другої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Меркулової Катерини Іванівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини другої статті 109 Житлового кодексу Української PCP на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.