розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Григор'євої Світлани Йосипівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Григор'єва С.И. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність положенням статей 16, 24, 27, 43, 46, 49, 50 Конституції України (конституційність) положень пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року 3551-XII зі змінами (далі - Закон), згідно з якими до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа "осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів, у листопаді 2019 року Григор'єва С.И. звернулася до Управління соціального захисту населення Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Управління) із заявою, у якій просила надати їй статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у складі формувань Цивільної оборони.

Управління відмовило в задоволені заяви на підставі того, що вона не надала документів на підтвердження своєї участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони.

Не погоджуючись із цією відмовою, Григор'єва С.И. звернулася з позовом до суду, однак Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 5 лютого 2020 року відмовив їй у задоволенні клопотання. Зазначене рішення Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12 травня 2020 року залишив без змін.

Обґрунтовуючи свої твердження щодо неконституційності оспорюваних положень Закону (3551-12) , суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, а також на судові рішення у своїй справі.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів вбачається, що автор клопотання не навів аргументів щодо неконституційності положень пункту 9 частини другої статті 7 Закону, а висловив незгоду з існуючим законодавчим регулюванням питання встановлення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни, які виконували свої обов'язки з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, та із судовими рішеннями, ухваленими у його справі, що не може вважатися належним обґрунтуванням тверджень щодо невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) оспорюваних положень Закону (3551-12) в розумінні пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Григор'євої Світлани Йосипівни щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.