розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017 (суддя Муха М.Є.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (головуючий: Олексюк Г.Є., судді: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт"

до Кам'янець-Подільської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Малого підприємства "Ізумруд",

про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради 20 сесії № 43 від 15.02.2001,

представник позивача - Козаренко Є.В. - адвокат, договір, посвідчення.

представник відповідача - не з'явився.

представник третьої особи - Паур М.М. - керівник, паспорт.

Залуцький В.Н. - адвокат, ордер, посвідчення.

12.04.2017 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" до Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради 20 сесії ХХІІІ скликання №43 від 15.02.2001 "Про виділення земельної ділянки МП "Ізумруд" по АДРЕСА_1" в частині виділення Малому підприємству "Ізумруд" в тимчасове користування до завершення будівництва, земельної ділянки площею 1379,00 кв. м для будівництва торгового комплексу по АДРЕСА_1, в зв'язку з переходом права власності на незавершене будівництво.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Мале підприємство "Ізумруд".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Кам'янець-Подільська міська рада в порушення ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, надала у користування МП "Ізумруд" земельну ділянку площею 1379 кв. м без наявності на цій ділянці будівлі та споруд (нерухомого майна) і у розмірах, що перевищують розмір вилученої у ВАТ "Подільський цемент". При цьому, вказує, що порушення прав позивача полягає у належності земельної ділянки МП "Ізумруд" на підставі незаконного рішення, що порушує права позивача як власника нерухомого майна.

26.06.2017 Господарський суд Хмельницької області у позові відмовив.

05.10.2017 Рівненський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017 у справі №924/366/17 залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" залишив без задоволення.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не наведено та не надано суду безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням прав позивача, який став власником нежитлової будівлі загальною площею 66,6 кв. м за адресою АДРЕСА_4 лише в 2014 році. Щодо доводів позивача про безпідставне виділення оскаржуваним рішенням відповідачу земельної ділянки у більшому розмірі (1379 кв. м), ніж вилучена за згодою користувача, з користування ВАТ "Подільський цемент" (земельна ділянка- 1000 кв. м) суди зазначили, що дані доводи спростовуються постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005, якою скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2004 у справі №6/35-Н за позовом приватного малого підприємства "Планіда" до Кам'янець-Подільської міської ради, до малого підприємства "Ізумруд" про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15.02.2001р. №43, в частині передачі в тимчасове користування МП "Ізумруд" земельної ділянки площею 0,0078 га по АДРЕСА_1, на якій знаходиться будівля ПМП "Планіда".

25.10.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 до Вищого господарського суду України. Провадження за даною касаційною скаргою не відкривалося.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №924/366/17 повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 924/366/17 передано до Касаційного господарського суду.

Відповідно до положень підпунктів 4, 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26.01.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

26.01.2018 за результатом автоматизованого розподілу справи була визначена колегія суддів: суддя-доповідач Кушнір І.В., судді Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

05.02.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 15.03.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до Касаційного господарського суду до 20.02.2018.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт", позивач) зазначає, що ВАТ "Подільський цемент" надало згоду на вилучення земельної ділянки площею 1000 кв. м та передачі її в користування МП "Ізумруд" у зв'язку із переходом права власності на будівлю, хоча ніякої будівлі, що належить ВАТ "Подільський цемент" на вказаній земельній ділянці не було. В порушення ст. 30 Земельного кодексу України, в редакції 1992 року на 20 сесії Кам'янець-Подільська міська рада ХХІІІ скликання прийняла рішення №43 про виділення земельної ділянки МП "Ізумруд" по АДРЕСА_1, яким виділила в тимчасове користування до завершення будівництва земельну ділянку площею 1379,00 кв. м. Таким чином, було виділено земельну ділянку на 1379 кв. м без наявності на цій ділянці нерухомого майна третьої особи та у розмірах більше, ніж на це надавалась згода ВАТ "Подільський цемент".

Позивач вказує, що станом на момент ухвалення рішення Кам'янець-Подільської міської ради №43 від 15.02.2001, нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, знаходилась на вказаній земельній ділянці та перебувала у приватній власності.

Таким чином, нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, разом із земельною ділянкою, не будучи власністю МП "Ізумруд" була їй незаконно передана Кам'янець-Подільською міською радою.

Отже, порушення права ТОВ "Торговий дім "Кристал Лайт" полягає у належності земельної ділянки МП "Ізумруд" на підставі незаконного рішення, що порушує права позивача, як власника нерухомого майна, на якій це майно знаходиться.

Однак, як вважає скаржник, суди першої та апеляційних інстанцій на вказані факти уваги не звернули, що призвело до ухвалення необґрунтованих та незаконних рішень.

Відповідач та третя особа надали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Кристал Лайт" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судове засідання з'явилися представники позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу.

Представники третьої особи виклали заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, які з'явилися в судове засідання, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахування викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської Ради народних депутатів від 24.12.1992р. №1047 дозволено цементному заводу побудувати магазин по продажу сільськогосподарської продукції, пивного бару та кімнат відпочинку для приїжджих по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1000 кв. м на умовах збереження типу магазину, пивного бару та кімнат відпочинку на протязі експлуатації будівлі.

05.07.2000р. між ВАТ "Подільский цемент" та МП "Ізумруд" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва торгового комплексу по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Рішенням двадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради 13 скликання №43 від 15.02.2001р. виділено Малому підприємству "Ізумруд" в тимчасове користування до завершення будівництва, земельну ділянку площею 1379 кв. м для будівництва торгового комплексу по АДРЕСА_1 у зв'язку із переходом права власності на незавершене будівництво.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.06.2004р. у справі №6/35-Н за позовом приватного малого підприємства "Планіда" до Кам'янець-Подільської міської ради, до малого підприємства "Ізумруд" про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15.02.2001р. №43, в частині передачі в тимчасове користування МП "Ізумруд" земельної ділянки площею 0,0078 га по АДРЕСА_1, на якій знаходиться будівля ПМП "Планіда":

- визнано право власності приватного малого підприємства "Планіда" м. Кам'янець-Подільський на нежитлову будівлю загальною площею приміщень 66,6 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3;

- визнано частково недійсним рішення № 43 від 15.02.2001р. двадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради ХХІІІ скликання в частині виділення малому підприємству "Ізумруд" в користування земельної ділянки площею 94 м кв. в м. Кам'янець-Подільському, на якій знаходиться будівля ПМП "Планіда". В задоволені зустрічного позову МП "Ізумруд" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 26.01.1998 р. відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005р. рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2004р. у справі №6/35-Н скасовано, прийнято нове рішення яким у позові приватного малого підприємства "Планіда" до Кам'янець-Подільської міської ради, до малого підприємства "Ізумруд" про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15.02.2001р. №43, в частині передачі в тимчасове користування МП "Ізумруд" земельної ділянки площею 0,0078га по АДРЕСА_1, на якій знаходиться будівля ПМП "Планіда" та про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 66,6 кв. м по АДРЕСА_3 відмовлено. Зустрічний позов МП "Ізумруд" до ПМП "Планіда", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Кам'янець-Подільської міської ради задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.01.1998р. укладений між ПМП "Планіда" та кооперативом "Агроенергосервіс".

Апеляційна інстанція відмітила помилковість висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позову позивача про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15.02.2001р. №43.

Крім того, не погодилась і з вказівкою в рішенні про те, що Кам'янець-Подільська міська рада без достатніх підстав збільшила розмір земельної ділянки, що виділялась МП "Ізумруд" на 379 кв. м, оскільки, як вбачається з пояснень та листа Кам'янець-Подільського міського управління земельних ресурсів, збільшення земельної ділянки до 1379 кв. м було викликане необхідністю благоустрою території у відповідності до діючих норм і правил.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26.05.2009р. задоволено позов ОСОБА_8 до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача Управління архітектури і містобудування Кам'янець-Подільської міської ради, Управління Держкомзему у м. Кам'янець-Подільський, Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог МП Ізумруд" про визнання права власності на не житлову будівлю.

Зазначеним судовим рішенням було визнано за ОСОБА_8 право власності на не житлову будівлю зовнішньою площею 78,1 м кв., яка знаходиться між будівлями МП Ізумруд" в АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та приміщенням міського ринку, яке належить приватному підприємцю Коваль І.С. по АДРЕСА_3.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.03.2012р. касаційну скаргу МП Ізумруд" задоволено частково. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2009р. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30.09.2009р. скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду у справі №2208/3529/12 від 08.01.2013р. закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_8 до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача Управління архітектури і містобудування Кам'янець-Подільської міської ради, Управління Держкомзему у м. Кам'янець-Подільський, Управління комунального майна Кам'янець-Подільської міської ради, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог МП Ізумруд" про визнання права власності на не житлову будівлю в зв'язку із смертю позивача.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31.03.2014р. у справі №676/477/14-ц позов задоволено. Визнано за ОСОБА_11 право власності на спадкове майно, а саме на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 є" після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кам'янець-Подільському.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22.03.2016р. у справі №676/477/14-ц (провадження №22-ц/792/2406/15) апеляційну скаргу МП Ізумруд" відхилено. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 31.03.2014р. залишено без змін. При цьому, апеляційним судом в ухвалі від 22.03.2016р. зазначено, що МП Ізумруд" не було стороною у справі, рішення по якій оскаржується, та участі в справі не приймало, і суд вирішував питання щодо нежитлової будівлі, що розташована на земельній ділянці у АДРЕСА_4, які не є власністю апелянта, тому його прав та обов'язків не вирішував.

Між тим, колегією суддів апеляційного суду Хмельницької області на клопотання апелянта витребувались численні документи для перевірки чи суд вирішив питання про його права та обов'язки. В ході дослідження цих документів досліджувалось і оскаржуване рішення суду.

Апелянт (МП Ізумруд") не надав доказів про те, що будівля по АДРЕСА_4 належить йому, є тимчасовою та підлягає знесенню, що МП Ізумруд" має право на знесення зазначеної будівлі, що зазначену будівлю перебудовували. Також апелянт не надав доказів, що спірна будівля розташована на його земельній ділянці, оскільки у власності МП Ізумруд" знаходяться земельні ділянки у АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, а нежитлова будівля ТОВ Торговий дім Кристал Лайт" знаходиться за адресою АДРЕСА_4. Не довів апелянт, що земельна ділянка по АДРЕСА_4 виділена йому. Таким чином, суду не надано доказів, що суд при постановлені оскаржуваного рішення вирішив питання про права та обов'язки апелянта.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2016р. у справі №924/1971/15 за позовом Малого підприємства "Ізумруд" до виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ Торговий Дім Кристал Лайт", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_11 про визнання недійсним рішення №1855 від 14.12.2011р. Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_4 за ОСОБА_8" у позові відмовлено.

При прийнятті рішення господарським судом встановлено, що позивачем не доведено порушення відповідачем прав малого підприємства "Ізумруд", наявність якого могла би слугувати підставою для звернення до суду з даним позовом. Зокрема, посилання позивача на зміст листів відповідача, а також на наявне в акті перевірки від 18.08.2015р. твердження в.о. начальника відділу Держземагенства у м. Кам'янець-Подільському Безпалько М.В. про те, що нежитлова будівля по АДРЕСА_4 перебуває на приватній земельній ділянці МП Ізумруд", не може бути беззаперечним підтвердженням даного факту та спростовується наявними матеріалами справи (зокрема, змістом інформаційних довідок від 27.04.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та змістом ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 22.03.2016р. у справі № 676/477/14-ц, якою було встановлено, що малим підприємством Ізумруд" не доведено, що спірна будівля по АДРЕСА_4 розташована на його земельній ділянці, оскільки у власності МП Ізумруд" знаходяться земельні ділянки у АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2, а нежитлова будівля ТОВ Торговий дім Кристал Лайт" знаходиться за адресою: АДРЕСА_4).

Крім того, судом звернуто увагу на те, що позивачем не враховано передбачені ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України наслідки для правового режиму земельної ділянки у разі набуття права власності на розміщений на ній об'єкт нерухомості (зважаючи на те, що відповідно до інформаційної довідки від 27.04.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкт нерухомості у АДРЕСА_4 належить на праві власності ТОВ Торговий Дім Кристал Лайт").

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.05.17р. у справі №924/1156/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кристал Лайт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кам'янець-Подільської міської ради до Малого підприємства Ізумруд" про витребування у Малого підприємства Ізумруд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Кристал Лайт" нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 площею 66,6 кв. м у позові відмовлено.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2014р. за ТОВ "Торговий дім "Кристал Лайт" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 66,6 кв. м за адресою АДРЕСА_4.

У зв'язку з тим, що, на думку позивача, оскаржуване рішення порушує права ТОВ "Торговий дім "Кристал Лайт" як власника нерухомого майна, останній звернувся із позовом до суду про визнання незаконним рішення №43 двадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради ХХІІІ скликання від 15.02.2001р. "Про виділення земельної ділянки МП "Ізумруд" по АДРЕСА_1 в частині виділення малому підприємству "Ізумруд" в тимчасове користування до завершення будівництва, земельну ділянку площею 1 379 кв.м. для будівництва торгового комплексу по АДРЕСА_1, у зв'язку з переходом власності на незавершене будівництво.

Суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, дійшли висновку про те, що враховуючи положення ст.ст. 33- 34 ГПК, позивачем не наведено та не надано суду безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням прав позивача, який став власником нежитлової будівлі загальною площею 66,6 кв. м за адресою АДРЕСА_4 лише в 2014 році.

При цьому суди зазначили, що згідно ст. 30 Земельного кодексу України в редакції 1992р. при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруд.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.2, 3 ст. 152 ЗК України, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Щодо доводів позивача про безпідставне виділення оскаржуваним рішенням відповідачу земельної ділянки у більшому розмірі (1379 кв. м) ніж вилучена за згодою користувача, з користування АТ "Подільський цемент" земельна ділянка- 1000 кв. м, суди зазначили, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2005р. скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 15.06.2004р. у справі №6/35-Н за позовом приватного малого підприємства "Планіда" до Кам'янець-Подільської міської ради, до малого підприємства "Ізумруд" про визнання частково недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 15.02.2001р. №43, в частині передачі в тимчасове користування МП "Ізумруд" земельної ділянки площею 0,0078 га по АДРЕСА_1,на якій знаходиться будівля ПМП "Планіда". Зокрема, у даній постанові апеляційна інстанція не погодилась і з вказівкою в рішенні по те, що Кам'янець-Подільська міська рада без достатніх підстав збільшила розмір земельної ділянки, що виділялась МП "Ізумруд" на 379 кв. м, оскільки, як вбачається з пояснень та листа Кам'янець-Подільського міського управління земельних ресурсів, збільшення земельної ділянки до 1379 кв. м було викликане необхідністю благоустрою території у відповідності до діючих норм і правил.

Вказані фактичні обставини не потребують додаткового дослідження по даній справі та приймається до уваги судом в силу ст. 35 ГПК України.

При цьому, як зазначено вище, суди попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів по справі, дійшли висновку про те, що враховуючи положення ст.ст. 33- 34 ГПК України, позивачем не наведено та не надано суду безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення оскаржуваним рішенням прав позивача, який став власником нежитлової будівлі загальною площею 66,6 кв. м за адресою АДРЕСА_4 лише в 2014 році.

Разом з тим, перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи в силу положень наведеної ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що права нового власника будівлі на земельну ділянку під цією будівлею захищаються положеннями ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 141 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" без задоволення, а судові рішення - без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кристал Лайт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 924/366/17 залишити без задоволення.