Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2018 для розгляду справи № 910/1454/17 визначено колегію суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2018 (колегія суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.) відкрито касаційне провадження у справі № 910/1454/17 за касаційною скаргою Державного підприємства "СЕТАМ" та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2018 відкладено розгляд касаційної скарги Державного підприємства "СЕТАМ" на 14 березня 2018 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за № 554 від 12.03.2018 у зв'язку перебуванням судді Мамалуя О.О. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1454/17.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1454/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді Вронська Г.О., Стратієнко Л.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 27 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЄКТР ПЛЮС" (далі - ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ", відповідач-1) та Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС, відповідач-2) про визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 м-2".

1.2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачі створили перешкоди для участі позивача в електронних торгах, у зв'язку з чим результати електронних торгів, протокол про проведення електронних торгів та акт про проведення електронних торгів є недійсними.

1.3. Так, позивач 08.12.2016 сплатив 99950,15 грн гарантійного внеску, а 12.12.2016 відповідач-1 повернув цей внесок. 23.12.2016 позивач повторно сплатив гарантійний внесок, а 26.12.2016 відповідач-1 повторно повернув цей внесок. Таке повернення гарантійного внеску, на думку позивача, суперечить приписам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 (z1301-16) . Одночасно позивач зазначив, що повідомлення про призначення проведення електронних торгів на 10.01.2017 позивач отримав 06.01.2017 о 17 год. 30 хв., тобто після завершення операційного (банківського) дня. 07.01.2017, 08.01.2017 та 09.01.2017 були вихідними днями, у зв'язку з чим позивач до початку торгів не міг втретє сплатити гарантійний внесок. Прийом заявок на участь у торгах по лоту завершився 10.01.2017 о 08 год. 00 хв., тобто поза строками операційного (банківського) дня, чим унеможливлено сплату гарантійного внеску позивачем, взяття участі позивачем у торгах та можливості запропонувати ціну вищу від запропонованої переможцем торгів.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. У листопаді 2016 року ВДВС надіслав до ДП "СЕТАМ" документи для проведення реалізації арештованого майна ПАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", а саме: комплексу будівель та споруд, загальною площею 3608,70 м-2, які розташовані за адресою: м. Київ, Подільський район, Богуславський узвіз, будинок 3.

2.2. Цього ж місяця ДП "СЕТАМ" оголосило проведення публічних електронних торгів за лотом № 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 м-2" (далі - лот), які були призначені на 12.12.2016.

2.3. 08.12.2016 ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС" зареєструвалось як учасник торгів та сплатило гарантійний внесок у сумі 99950,15 грн.

2.4. 08.12.2016 ВДВС винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій, яку отримано ДП "СЕТАМ" 09.12.2016.

2.5. 09.12.2016 ДП "СЕТАМ" зупинило проведення торгів, про що позивач отримав в особистому кабінеті учасника відповідне повідомлення та 12.12.2016 відповідач-1 повернув суму гарантійного внеску позивачу.

2.6. 23.12.2016 відповідач-1 відновив торги по лоту. 23.12.2016 позивач повторно сплатив гарантійний внесок. 23.12.2016 відповідач-1 повторно зупинив торги, про що також направив відповідне повідомлення у кабінет учасника позивача.

2.7. Торги були зупинені на підставі постанови відповідача-2 ВП № 52395010 від 23.12.2016 про відкладення проведення виконавчих дій.

2.8. Гарантований внесок 26.12.2016 відповідач-1 вдруге повернув позивачу.

2.9. Постановою начальника ВДВС від 05.01.2017 постанову про відкладення проведення виконавчих дій від 23.12.2016 скасовано.

2.10. 06.01.2017 о 17 год. 30 хв. позивач у кабінеті учасника отримав повідомлення про відновлення торгів по лоту. Торги було призначено на 10.01.2017 о 09 год. 00 хв.

2.11. 07.01.2017 позивач втретє з використанням терміналу ПАТ "Ощадбанк" сплатив гарантійний внесок, що підтверджується квитанціями № 1, № 2, № 3, № 4.

2.12. 10.01.2017 за результатами проведення електронних торгів визначено переможця, яким була запропонована початкова ціна лоту в сумі 1999003,00 грн. Переможцем торгів став ОСОБА_2.

2.13. Позивач участі в електронних торгах не брав, оскільки на час їх проведення сума гарантованого внеску не надійшла на рахунок організатора. Зокрема, у зв'язку з тим, що 07, 08, 09 січня 2017 року були неробочими днями, платежі на користь ДП "СЕТАМ", що проведені 07.01.2017 надійшли до обробки 10.01.2017 та були виконані банком 11.01.2017.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 27 квітня 2017 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено повністю. Визнано недійсними електронні торги (договір купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 м-2". Розподілено судові витрати.

3.2. 31 липня 2017 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 залишено без змін.

3.3. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що процедура продажу арештованого майна врегульована Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2016 № 2831/5 (z1301-16) (далі - Порядок).

Порушення встановлених Порядком умов проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.

Відповідно до п. 1 розділу X Порядку учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора торгів із письмовою заявою.

Порядок не передбачає можливості повернення гарантійного внеску учаснику торгів до проведення торгів з підстав, що не пов'язані зі зверненням до Організатора із письмовою заявою.

Враховуючи положення Порядку, дії відповідача-1 щодо повернення гарантійного внеску позивачу без його письмової заяви є порушенням Порядку, які вплинули на результат торгів тим, що цими діями усунено від участі в торгах інших учасників, які могли запропонувати ціну вищу від запропонованої переможцем торгів - стартової ціни лоту. Зазначеними діями відповідача-1 порушено право позивача щодо гарантованої Порядком безперешкодної та безперервної реєстрації учасників для участі в торгах, тоді як відповідач-1 відповідальний за забезпечення такої можливості відповідно до п. 1 розділу IV Порядку.

Дії відповідача-1 щодо повернення гарантійного внеску позивачу без його письмової заяви, внаслідок чого позивач не зміг взяти участь у торгах, є порушенням норм Порядку та є незаконними, і, відповідно, свідчать про недійсність самих торгів.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 04 вересня 2017 року ДП "СЕТАМ" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 та відмовити ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС" у задоволенні позовних вимог.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами:

4.2.1. Господарськими судами не взято до уваги, що гарантійні внески позивача, сплачені для участі у електронних торгах за лотом № 182284 надходили на розрахунковий рахунок ДП "СЕТАМ" під час зупинення електронних торгів, а тому система автоматично повертала їх назад учаснику, оскільки під час зупинення електронних торгів будь-які дії по торгам зупиняються, в тому числі зарахування гарантійного внеску та допуску учасника до участі у торгах.

4.2.2. Господарськими судами не встановлено точного часу зупинення електронних торгів та особливостей функціонування системи електронних торгів арештованим майном, в частині можливості зарахування гарантійних внесків та допуску до участі у торгах учасників під час зупинення електронних торгів. Оскільки господарські суди не володіють спеціальними знаннями у галузі комп'ютерних технологій, судам, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 41 ГПК України, необхідно було призначити судову експертизу у справі.

4.2.3. Відповідач-1, посилаючись на постанови Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 та від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16, зазначає, що господарськими судами не було встановлено, яку саме норму Порядку реалізації арештованого майна порушено відповідачем-1, а лише констатовано таке порушення.

4.2.4. Позивачем невірно обраний спосіб захисту, оскільки визнання електронних торгів недійсними не відновить порушених прав і законних інтересів позивача.

4.2.5. Господарські суди в порушення ст. 27 ГПК України неправомірно відмовили відповідачу-1 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Партнерство з обмеженою відповідальністю "Прайм Рент ЛП", оскільки переможцем торгів ОСОБА_2 майно було перепродано зазначеній особі, тому рішення у справі безпосередньо впливатиме та права і обов'язки нового власника.

4.3. 07 лютого 2018 року ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС" подало відзив на касаційну скаргу, проте доводи, наведені у ньому, не приймаються до уваги Верховним Судом з огляду на таке.

Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2018 року, якою відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС", встановлено строк для подання учасниками справи відзивів на касаційну скаргу до 01.02.2018 (п. 4 резолютивної частини ухвали).

За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції. Тобто позивач подав відзив на касаційну скаргу поза межами строку, встановленого судом. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку позивач зазначає про те, що він не отримував копії касаційної скарги ДП "СЕТАМ".

Водночас, як вбачається з доданих до касаційної скарги ДП "СЕТАМ" матеріалів, на адресу ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС": вул. Червоноармійська, 13/1, м. Київ, 01004 (така ж адреса зазначена ТОВ "СПЄКТР ПЛЮС" у його відзиві) направлялася копія касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 разом з додатками. Про це свідчать оригінали фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист від 04.09.2017.

Отже, наведені доводи в обґрунтування пропуску строку встановленого судом касаційної інстанції для подання відзиву є непереконливими та спростовуються наявними матеріалами справи.

5. Джерела права й акти їх застосування

5.1. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

4. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

5.2. Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14)

Стаття 1. Визначення термінів та понять

1.21) операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Стаття 8. Строки проведення переказу

8.4. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

5.3. Порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.09.2016 № 2831/5 (z1301-16)

I. Загальні положення

1. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

система реалізації майна (далі - Система) - інформаційна електронна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів прийняття та розміщення інформації про лоти, подання й обробки заявок на участь в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з реалізації арештованого виконавцями майна, обробки інформації про електронні торги (торги за фіксованою ціною);

3. Організатор забезпечує постійний доступ учасникам, приватним виконавцям, відділам державної виконавчої служби до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

X. Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності

У разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою.

5.4. Господарсько-процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 24. Залучення до участі у справі іншого відповідача. Заміна неналежного відповідача

Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Стаття 32. Поняття і види доказів

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Стаття 65. Дії судді по підготовці справи до розгляду

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.

Стаття 99. Порядок розгляду апеляційної скарги

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Стаття 101. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

6.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Щодо суті касаційної скарги

7.2.1. Спір по справі стосується визнання недійсними електронних торгів (договору купівлі-продажу), що відбулися 10.01.2017 по лоту 182284 "Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 м-2".

7.2.2. Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

7.2.3. Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оспорення, такий позов подається до решти сторін зазначеного правочину, з якими є матеріально-правовий спір, і такі сторони мають бути залучені до участі у справі.

Отже, відповідачами в цій справі повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем.

Крім того, господарськими судами не враховано, що наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним, є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану (реституція), що характерно для зобов'язальних відносин.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позов у цій справі подано позивачем лише до організаторів електронних торгів - Державного підприємства "Сетам" та Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, а покупця - переможця торгів позивач не визначив відповідачем у справі.

Відповідно до ст.ст. 24, 65 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на момент розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій, господарський суд за наявністю достатніх підстав та з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вирішує в тому числі питання про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Ухвалою місцевого господарського суду від 23.03.2017 на підставі ст. 27 ГПК залучено до участі у справі третьої особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2.

Водночас господарський суд першої інстанції, залучивши до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу не надав правового значення тому, що ОСОБА_2 визначений переможцем торгів, що оспорюються. Вирішення цієї справи безпосередньо зачіпає інтереси ОСОБА_2, якого господарським судом не було залучено до участі у справі як відповідача.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції наведеного недоліку не усунув.

Відповідно до статей 99 та 101 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на момент розгляду даної справи в суді попередніх інстанцій та прийняття судових рішень, що оскаржуються, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, під час вирішення спору як суд першої, так і апеляційної інстанцій не врахували предмет спору у цій справі, та в порушення вимог ст.ст. 24, 65, 99, 101 ГПК України не залучили до участі у справі як відповідача переможця торгів, тоді як рішення у справі стосуються його прав та обов'язків.

7.2.4. Верховний Суд наголошує, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено:

- чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів і в чому таке порушення полягало;

- чи вплинули ці порушення на результат торгів;

- чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.

Задовольняючи позов, суди послалися на абзац 15 пункту 1 Розділу Х Порядку, відповідно до якого у разі зупинення вчинення виконавчих дій після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою.

Водночас господарські суди не звернули уваги, що Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення електронних торгів; порядок реєстрації учасників електронних торгів; правила, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів електронних торгів, тощо.

Отже, реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу такого майна, що складається з декількох етапів, які є невід'ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, адже вони є істотними умовами проведення торгів (правочину).

Абзац 15 пункту 1 Розділу Х Порядку встановлює механізм повернення гарантійного внеску після завершення електронних торгів (оформлення результатів торгів), оскільки цей Розділ регулює порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності на придбане майно.

Разом з тим, господарські суди не звернули уваги, що спірні відносини щодо повернення позивачеві гарантійного внеску і неможливістю позивача у зв'язку з цим взяти участь в електронних торгах стосуються підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), реєстрації учасників електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), проведення електронних торгів, які регулюється Розділом ІІІ, ІV, V цього ж Порядку.

Тобто, під час вирішення спору, господарськими судами не з'ясовано, чи регулює абзац 15 пункту 1 Розділу Х Порядку ті відносини, які стосуються позивача та повернення йому гарантійного внеску на етапах підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), реєстрації учасників електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), проведення електронних торгів.

Отже, висновок господарських судів про те, що відповідачем-1 порушено абзац 15 пункту 1 Розділу Х Поряду, є передчасним.

7.2.5. У зв'язку з наведеним, Верховний Суд вважає, що аргумент скаржника про те, що гарантійні внески позивача надходили на розрахунковий рахунок ДП "СЕТАМ" під час зупинення електронних торгів, а тому система автоматично повертала їх назад учаснику, оскільки під час зупинення електронних торгів будь-які дії по торгам зупиняються, є таким, що належним чином не досліджений господарськими судами попередніх інстанцій. Зокрема, господарськими судами не з'ясовано, які дії необхідно вчиняти Організатору торгів у випадку надходження на розрахунковий рахунок ДП "СЕТАМ" гарантійних внесків від учасників торгів під час зупинення електронних торгів на етапах підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), реєстрації учасників електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), проведення електронних торгів і якими положеннями закону це регулюється.

7.2.6. Отже, не з'ясувавши усіх обставин справи, що входили до предмета доказування в ній, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 4-7 ГПК України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

7.2.7. Щодо інших аргументів скаржника, наведених у пунктах 4.2.2., 4.2.5. цієї постанови (щодо необхідності призначення у справі судової експертизи та залучення до участі у справі відповідно до ст. 27 ГПК в якості третьої особи - Партнерство з обмеженою відповідальністю "Прайм Рент ЛП", оскільки переможцем торгів ОСОБА_2 майно було перепродано зазначеній особі), то ці доводи скаржника не є підставою для скасування оспорюваних судових рішень, однак мають бути враховані господарськими судами під час нового розгляду справи.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 4-3, 4-7, 24, 65, 43, 84, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

8.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

8.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

8.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, залучити до участі у справі переможця торгів; з'ясувати, які порушення норм закону допущені організатором торгів під час проведення електронних торгів і яким чином це вплинуло на права особи, яка їх оспорює та результат торгів, та в залежності від встановленого і з урахуванням вимог закону вирішити спір.

9. Судові витрати

9.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

9.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.