1. 29.12.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №910/1335/17.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1335/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., суддя - Пільков К.М., суддя - Чумак Ю.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018.

3. Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2018 задоволено заяву суддів Дроботової Т.Б., Пількова К.М., Чумака Ю.Я. про самовідвід у справі №910/1335/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.

4. 05.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 25.01.2018, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 13.03.2018 о 09 год. 20 хв.

5. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-М" та кредитор відповідача-боржника - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" подали відзиви на касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва.

6. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) (далі - Закон про банкрутство) та статей 12, 16 ГПК України в редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України № 2147-VІІI від 03.10.2017 (2147а-19) .

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та провадження в суді першої інстанції

7. 26.01.2017 Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" (далі - ТОВ "Н-М", відповідач) про повернення земельної ділянки та просив суд зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв.м., кадастровий номер 8000000000:66:048:0010, що розташована по вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі міста Києва, у стані, придатному для подальшого використання; судові витрати Прокуратури міста Києва покласти на відповідача.

7.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, як орендар, не виконав зобов'язань з повернення об'єкта оренди (спірної земельної ділянки) Київській міській раді, як орендодавцю, після спливу строку дії договору оренди земельної ділянки від 31.10.2005, яким не передбачено безумовної пролонгації орендних правовідносин по закінченню строку дії договору, тоді як пунктами 8.4., 11.8. договору визначено обов'язок орендаря повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для подальшого використання, після припинення його дії.

7.2. Звертаючись з даним позовом в інтересах держави, Заступник прокурора міста Києва зазначив про вжиття ним заходів представницького характеру на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв'язку з тим, що Київська міська рада, яка наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Києва, не вчиняє дій щодо повернення спірної земельної ділянки відповідачем-орендарем у розпорядження територіальної громади міста Києва.

8. За наслідком автоматизованого розподілу 26.01.2017, позовна заява передана для розгляду судді Пригуновій А.Б., яка ухвалою суду від 30.01.2017 прийняла її до розгляду та порушила провадження у справі №910/1335/17; ухвалою суду від 27.02.2017 розгляд справи відкладено на 27.03.2017.

9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 за наслідком повторного автоматизованого розподілу 23.03.2017, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б., справу №910/1335/17 прийнято до провадження суддею Мандриченком О.В. та призначено її розгляд на 27.04.2017, в якому оголошено перерву до 23.05.2017.

10. 23.05.2017 рішенням Господарського суду міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. позов задоволено, зобов'язано ТОВ "Н-М" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв.м., кадастровий номер 8000000000:66:048:0010, що розташована по вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі міста Києва, у стані, придатному для подальшого використання; стягнено з ТОВ "Н-М" на користь Прокуратури міста Києва 1 600 грн. судового збору.

10.1. Судом встановлено укладення 31.10.2005 між відповідачем, як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки, за яким орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №532/3108 від 07.07.2005 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану по вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі міста Києва, площею 16 630 кв.м., кадастровий номер 8000000000:66:048:0010 з цільовим призначенням - для організації будівельних робіт (пункти 1.1., 2.1. договору).

10.2. Судом встановлено, що строк дії спірного договору сторонами встановлено тривалістю у 3 роки та не передбачено можливості його автоматичної пролонгації по закінченню строку його дії (пункт 3.1. договору).

10.3. Судом встановлено, що сторони погодили обов'язок орендаря після припинення строку дії договору оренди повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання (пункт 7.1., 8.4. договору).

10.4. Задовольняючи позов прокурора до ТОВ "Н-М" про повернення земельної ділянки Київській міській раді, суд першої інстанції виходив з того, що по закінченню договору оренди від 31.10.2005 строк його дії сторонами не продовжувався, тоді як відповідач-орендар не виконав обов'язку з повернення орендодавцю об'єкта оренди, що є порушенням вимог пунктів 7.1., 8.4. спірного договору та не узгоджується із загальною спрямованістю орендних правовідносин на строкове користування орендарем орендованим майном з обов'язком щодо його повернення орендодавцю після закінчення строку дії оренди відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та статті 283 Господарського кодексу України.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

11. 14.07.2017 відповідач - ТОВ "Н-М" подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 та обґрунтовував його прийняттям з порушенням правил виключної підсудності даного спору господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство та частини 9 статті 16 ГПК України в редакції до 15.12.2017, у зв'язку з чим просив скасувати оскаржуване судове рішення та припинити провадження у справі №910/1335/17.

12. 18.07.2017 до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 23.05.2017 звернулося Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") як кредитор у справі №910/16467/15 про банкрутство відповідача - ТОВ "Н-М". Скаржник доводив порушення судом першої інстанції порядку розгляду спору з майновими вимогами до відповідача, який перебуває в процедурі банкрутства, та просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення про задоволення позову прокурора про зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку у зв'язку із спливом строку дії договору оренди, а справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про передачу даного позову для розгляду в межах провадження №910/16467/15 у справі про банкрутство ТОВ "Н-М" як орендаря у спірних орендних правовідносинах.

13. 02.08.2017 згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справа №910/1335/17 передана на розгляд колегії суддів: Майданевич А.Г. - головуючий, Разіна Т.І., Тищенко О.В.; в подальшому склад апеляційного суду для розгляду справи №910/1335/17 неодноразово змінювався автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку з самовідводами суддів.

14. 15.11.2017 відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи №910/1335/17 сформовано колегію суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Сітайло Л.Г., Смірнова Л.Г., яка ухвалами від 20.11.2017 прийняла апеляційні скарги ТОВ "Н-М" та ПАТ "ВТБ Банк" до провадження та призначила їх розгляд на 13.12.2017; ухвалою апеляційного суду від 13.12.2017 об'єднано апеляційні скарги ТОВ "Н-М" та ПАТ "ВТБ Банк" в одне апеляційне провадження з перегляду рішення суду першої інстанції від 23.05.2017.

15. 13.12.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Доманська М.Л. - головуючий, Сітайло Л.Г., Смірнова Л.Г. апеляційні скарги ТОВ "Н-М" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кошарського О.В. та ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/1335/17 скасовано, справу №910/1335/17 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду спору в межах справи №910/16467/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М".

15.1. Судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, як орендодавця, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем - ТОВ "Н-М", як орендарем, зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2005 для організації здійснення будівельних робіт, строк дії якого закінчився у 2010 році без погодження сторонами продовження дії оренди на новий строк; провадження у справі №910/1335/17 за даним позовом порушено Господарським судом міста Києва ухвалою від 31.01.2017.

15.2. Апеляційним судом встановлено обставини порушення ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 провадження у справі №910/16467/15 про банкрутство ТОВ "Н-М", визнання вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" на суму 135 576 364, 39 грн., а також визнання боржника - ТОВ "Н-М" банкрутом і введення щодо нього ліквідаційної процедури постановою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016. Отже, в процедурі банкрутства відповідача - ТОВ "Н-М" застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, які вимагають включення до ліквідаційної маси боржника усіх його активів, зокрема, незавершеного будівництва, якщо таке здійснювалося на спірній земельній ділянці.

15.3. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги прокурора до відповідача про повернення земельної ділянки Київській міській раді є майновими вимогами до відповідача-орендаря, який перебуває в процедурі банкрутства.

15.4. Приймаючи рішення про передання справи №910/1335/17 для розгляду в межах справи №910/16467/15 про банкрутство ТОВ "Н-М", апеляційний суд виходив з того, що спір, який виник щодо обов'язку відповідача повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю, не може бути вирішений в порядку окремого позовного провадження, а підлягає розгляду у справі про банкрутство відповідача в силу положень частини 9 статті 16 ГПК України про виключну підсудність майнових спорів до боржника господарському суду, у провадження якого перебуває справа про банкрутство.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (прокурора)

16. Скаржник доводив, що апеляційним судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 10, 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, статей 16, 17 ГПК України в редакції до 15.12.2017 при визначенні правової природи спору між Київською міською радою та відповідачем-боржником як майнового спору та помилково передано спір про повернення земельної ділянки комунальної власності для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача.

17. Скаржник доводив, що позовні вимоги прокурора у справі №910/1335/17 про зобов'язання відповідача-орендаря повернути земельну ділянку міській раді, як орендодавцю, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, не пов'язані з будь-якими майновими вимогами до відповідача; спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Києва, її повернення орендодавцю не матиме значення для формування ліквідаційної маси відповідача-орендаря, тому вирішення спору у справі №910/1335/17 не впливає на розрахунки відповідача з кредиторами у справі про банкрутство №910/16467/15.

18. На думку скаржника, апеляційний суд вийшов за межі наданих йому повноважень відповідно до статті 103 ГПК України в редакції до 15.12.2017 при прийнятті рішення про передання справи №910/1335/17 для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача №910/16467/15 та порушив правила розгляду спорів з майновими вимогами до боржника згідно з частиною 4 статті 10 Закону про банкрутство.

Доводи інших учасників справи

19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу від 23.02.2018 погодився з висновками апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора, однак, просив суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення питання про передання справи №910/1335/17 для розгляду в межах справи №910/16467/15 про банкрутство відповідача, доводячи відсутність в суду апеляційної інстанції процесуальних підстав для передання справи для розгляду в межах одного суду - Господарського суду міста Києва.

20. Кредитор відповідача - ПАТ "ВТБ Банк" у відзиві на касаційну скаргу від 26.02.2018 просив оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану, та зазначав про подання прокурором позову про повернення земельної ділянки з порушенням вимог частини 4 статті 10 Закону про банкрутство щодо підвідомчості та підсудності справ у спорах, стороною яких є боржник.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

21. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам

1. Господарським судам підвідомчі:

пункт 6 - справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

пункт 7 - справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .

Стаття 16. Виключна підсудність справ

8. Справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

9. Справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Стаття 101. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції

1. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

2. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

22. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) , чинній станом на момент звернення прокурора з позовними вимогами)

Стаття 10. Підвідомчість, підсудність, підстави для порушення провадження у справі про банкрутство

4. Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом положень статей 12, 16, 17, 103 ГПК України в редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991 та частини 4 статті 10 Закону про банкрутство при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку постанови про передання спору про повернення земельної ділянки для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача-орендаря.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції

24. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а у рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловив думку про те, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

25. Статтею 4-1 ГПК України в редакції до 15.12.2017 передбачено дві форми судового процесу - позовне провадження, яке передбачає розгляд справ судом на засадах змагальності, та провадження у справі про банкрутство, що здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (2343-12) .

Положеннями частини 4 статті 10 Закону про банкрутство до компетенції суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника.

Статтею 12 ГПК України в редакції до 15.12.2017 розгляд спорів з майновими вимогами до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, віднесено до підвідомчості господарських судів, при цьому, перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено. Частиною 9 статті 16 ГПК України (в зазначеній редакції) справи у майнових спорах до боржника віднесено до виключної компетенції господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

26. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір у справі №910/1335/17 про повернення земельної ділянки, наданої для організації будівельних робіт, по закінченню строку дії договору оренди виник між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Н-М", як орендарем, щодо якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 порушено справу про банкрутство №910/16467/15 за заявою ПАТ "ВТБ Банк".

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд позовних вимог прокурора до боржника про повернення земельної ділянки, які заявлено в межах окремого позовного провадження у справі №910/1335/17, має здійснюватися Господарським судом міста Києва в межах справи №910/16467/15 про банкрутство відповідача з метою врахування особливостей провадження у справі про банкрутство щодо формування ліквідаційної маси боржника.

27. Апеляційним судом встановлено, що спірна земельна ділянка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі міста Києва, а, відтак, розгляд Господарським судом міста Києва спору про її повернення відповідачем-орендарем в межах справи про банкрутство №910/16467/15 відповідатиме вимогам частини 8 статті 16 ГПК України в редакції до 15.12.2017 щодо підсудності спорів, які виникають із земельних відносин, господарському суду за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин.

28. Прокурором за змістом касаційної скарги не доведено порушення права Київської міської ради на судовий захист у зв'язку з переданням судом апеляційної інстанції спору про повернення земельної ділянки для розгляду в межах справи про банкрутство відповідача, так як даний спір залишився територіально підсудним Господарському суду міста Києва, а його розгляд в межах справи про банкрутство відповідача сприятиме повноті та всебічності розгляду позовних вимог, зважаючи на доводи відповідача-боржника та його кредитора - ПАТ "ВТБ Банк" за змістом апеляційних скарг про набуття відповідачем майнових прав на спірну земельну ділянку.

29. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується в цілому з висновками суду апеляційної інстанції про доцільність розгляду позовних вимог прокурора про повернення орендованої відповідачем земельної ділянки з цільовим призначенням "для організації будівельних робіт" в межах справи про банкрутство відповідача, у зв'язку з чим вважає необґрунтованими доводи скаржника згідно з пунктами 16, 17 мотивувальної частини даної постанови.

30. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом статей 17, 103 ГПК України при прийнятті оскаржуваної постанови про передання справи №910/1335/17 для розгляду в межах справи про банкрутство №910/16467/15 колегія суддів касаційного суду відхиляє, оскільки за результатами апеляційного перегляду справи №910/1335/17 судом апеляційної інстанції не було змінено територіальної підсудності справи №910/1335/17 Господарському суду міста Києва, а передано її для розгляду до цього ж суду, але у справі №910/16467/15 про банкрутство відповідача - ТОВ "Н-М".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Заступника прокурора міста Києва та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №910/1335/17 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

32. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги прокурора та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на Прокуратуру міста Києва витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України № 2147-VІІI від 03.10.2017 (2147а-19) , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-