розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Стойка О.В., Малашкевич С.А., Радіонова О.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська машинобудівна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"

про стягнення 350 000,00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовська машинобудівна компанія" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" 350 000,00 грн. заборгованості.

2. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань перед позивачем, як новим кредитором на підставі договору відступлення права вимоги від 17.02.2016 за договором безпроцентної позики № 2 від 25.06.2014, з повернення суми позики.

3. Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 17.02.2016.

4. Зустрічний позов мотивований тим, що договір відступлення права вимоги від 17.02.2016 суперечить актам цивільного законодавства.

Хід розгляду справи

5. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.08.2017 відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача на підставі частини 1 статті 60, пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення ухвали).

6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зустрічна позовна заява подана після початку розгляду справи по суті.

7. 18 серпня 2017 відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.08.2017 у даній справі. До апеляційної скарги було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, а апеляційну скаргу відповідача було повернуто без розгляду.

9. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку і розмірі, а до клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, зокрема, того, що майновий стан відповідача не дозволяє сплатити судовий збір і на момент звернення до суду у скаржника відсутні кошти для оплати судового збору. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. 08 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.08.2017, а апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.08.2017 у справі №905/1283/17 передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу, позбавив відповідача права на доступ до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Конвенція про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

14. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції)

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 частина 1

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати складаються з судового збору

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 91 частина 1

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили

Стаття 94 частина 3

До скарги додаються докази сплати судового збору

Стаття 97 частина 1 пункт 3

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

15. Закон України "Про судовий збір" (3674-17) (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги)

Стаття 4 частина 1, підпункт 7 пункту 2 частини 2

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору становлять 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 8 частина 1

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

16. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)

Стаття 7 частина 3

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Стаття 8 частина 1

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

17. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини (995_004) 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

18. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15)

Стаття 1 частина 1

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;

Стаття 17 частина 1

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

19. Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"

"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

20. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

21. Суд зазначає, що за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) питання про відстрочення сплати судового збору з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

22. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

23. Отже, виходячи з наведених положень закону, суд міг відстрочити сплату судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.

24. Оскільки відповідач усупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) не надав належних доказів щодо свого майнового стану, Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

25. Відтак, за висновком Суду, апеляційна скарга відповідача правомірно не прийнята до розгляду та повернута скаржнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

26. Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу, позбавив відповідача права на доступ до суду, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції, чинній до 15.12.2017), Закону України "Про судовий збір" (3674-17) та не може вважатися обмеженням доступу до суду.

27. Наведена правова позиція підтверджується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі".

28. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків суду апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

29. Крім того, Суд зазначає, що апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.08.2017 прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом ухвалою від 01.09.2017, а тому дії відповідача щодо подання даної касаційної скарги 08.11.2017 можуть свідчити про зловживання процесуальними правами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

31. Ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

32. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.