Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін"

представник позивача - Головко О. С., ордер КС № 205023 від 31.01.2018

відповідач - Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

представник відповідача - Васильєв Д. В., дог. про над. прав. допом. від 23.10.2017

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 (суддя Карпечкін Т. П.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 (головуючий суддя - Зеленіна В. О., судді Дідиченко М. А., Мартюк А. І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про визнання недійсним рішення комісії,

Короткий зміст позовних вимог

1. 14.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін" (далі - Позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення комісії Відповідача по розгляду акту № К 033866 від 27.04.2017 про порушення Правил користування електроенергією у Споживача (Позивача), яке оформлене протоколом № 063 від 27.04.2017 (далі - Рішення).

Позовна заява мотивована тим, що розрахунок оперативно-господарських санкцій, проведених Відповідачем на підставі Рішення, здійснено з порушенням та невірним застосуванням вимог пункту 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика). Жодного засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру в місячний термін Відповідачем проведено не було, а 13.06.2017 Позивач отримав повідомлення Відповідача від 11.07.2017 про припинення подачі електричної енергії за борг в розмірі 239051,56 грн.

Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій

2. 19.09.2017 Господарський суд Київської області прийняв рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним Рішення в частині нарахування 157207,54 грн. вартості необлікованої електричної енергії. В задоволенні решти позову відмовив.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що, оскільки спірним Рішенням Відповідача застосовано оперативно-господарські санкції на підставі Акта про порушення № К 033866 від 27.04.2017 та проведено нарахування вартості не облікованої електричної енергії на суму 239051,59 грн., однак, безпідставно проведено нарахування за період, який перевищує встановлений в пункті 2.7 Методики, за наслідками розгляду спору встановлено наявність підстав для нарахування за виявлене порушення за 12 місяців, виходячи з 240 годин роботи на місяць, що складає 81844,05 грн., тому у відповідній частині нарахування відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції, накладеної Відповідачем на Позивача. В решті нарахування 157207,54 грн. оперативно-господарська санкція підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 28.12.2017 Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 повністю, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 в частині залишення оперативно-господарських санкцій в розмірі 81844,05 грн. і прийняти нове рішення про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

4. 26.02.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Судами порушено вимоги статей 235 - 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), оскільки при вирішенні даної категорії спорів правильним є саме скасування оперативно-господарської санкції як такої з огляду на те, що предметом спору є не стягнення штрафу, а визнання недійсним рішення Відповідача, що відображено також в правових позиціях постанов Вищого господарського суду України від 20.06.2013 у справі № 6/5005/10803/2012, від 01.11.2012 № 7/5005/4580/2012, від 05.04.2017 у справі № 911/3561/16).

6. Судами порушено статтю 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), оскільки предметом позову було скасування рішення комісії Відповідача про нарахування оперативно-господарських санкцій в повному обсязі, а не в частині. Оперативно-господарська санкція не є неустойкою в розумінні вимог ГК України (436-15) , тому не може бути зменшена за ініціативою суду.

7. Судами неправильно застосовано норми пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (далі - Правила), яким такий вид порушення як "змонтоване трифазне приєднання перед засобом обліку", тобто підключення без втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку (самовільне підключення) не передбачено.

8. Судами неправильно застосовано пункт 2.3 Методики при проведенні перерахунку оперативно-господарської санкції, оскільки у наведеному судом першої інстанції розрахунку відсутні зазначення тарифу (відсутні тарифні періоди).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

9. Споживач не надавав жодних пояснень та зауважень до акта, що свідчить про повну згоду з виявленим порушенням.

10. Позивач погодився з спірним Рішенням, про що свідчить його підпис та власноруч зроблений запис "згоден" в графі протоколу про згоду чи не згоду споживача з рішенням комісії.

Позиція Верховного Суду

11. Суд відхиляє посилання Скаржника (пункт 7) на неправильне застосування пункту 6.40 Правил, яким не передбачений такий вид порушення як "змонтоване трифазне приєднання перед засобом обліку", тобто підключення без втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку (самовільне підключення) з огляду на наступне.

12. Суди встановили, що під час проведення контрольного огляду виявлено факт порушення Правил, а саме виявлено, що перед засобом обліку електричної енергії змонтовано безоблікове 3-фазне приєднання, через яке електроенергія використовується, але не розраховується, безоблікове приєднання виконано прихованим способом. Згідно з пунктом 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики. Разом з цим відповідно до підпункту 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією винятково на підставі договору. За результатами проведеної перевірки відповідно до пункту 6.41 Правил Відповідачем у присутності директора Позивача складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № К033866 від 27.04.2017. При цьому жодних пояснень, зауважень до акту Споживачем не внесено. Крім того 16.05.2017 за участі директора Позивача проведено засідання комісії з розгляду зазначеного акта, за результатами якого прийнято спірне Рішення, з яким представник Позивача погодився, про що свідчить його підпис та власноруч зроблений запис "згоден" в графі протоколу про згоду чи незгоду споживача з рішенням комісії.

13. Суд відхиляє посилання Скаржника (пункт 8) на неправильне застосування пункту 2.3 Методики, за яким розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії. При цьому згідно з пунктом 2.7 Методики у разі виявлення у споживача порушень підпункту 5 пункту 2.1 Методики, а саме у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, та за наявності договору величина розрахункового добового обсягу споживання визначається за вказаною у цьому пункті формулою. У зв'язку з наведеним судами обґрунтовано здійснено розрахунок необлікованої електроенергії відповідно до пункту 2.7 Методики.

Щодо визнання недійсним рішення про нарахування вартості необлікованої енергії в частині

14. Суд відхиляє посилання Скаржника (пункт 5) на порушення судами статей 235- 237 ГК України, що виявилось у здійсненні судами перерахунку вартості необлікованої електричної енергії, у той час як предметом спору є не скасування оперативно-господарської санкції, а визнання недійсним рішення комісії, у зв'язку із чим суд не мав права змінювати розмір вказаних у Рішенні санкцій, а повинен був повністю скасувати Рішення, враховуючи порушення, встановлені судом. Враховуючи, що факт порушення Правил, встановлено на підставі акту Відповідача і не тільки не спростовано Споживачем, а й не заперечується останнім, сам лише неправильний розрахунок вартості необлікованої електричної енергії не є підставою для звільнення Споживача від відповідальності за порушення Правил, наслідком чого є нарахування вартості необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення. Таким чином допущене Відповідачем при розрахунку порушення пункту 2.7 Методики, що призвело до помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії, є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, однак не є підставою для визнання недійсним Рішення про нарахування вартості необлікованої енергії.

15. Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що твердження Скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду прийнятих у справі рішень, не спростовують висновків судів, прийнятих за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та правильного застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

16. З огляду на наведене касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі законні та обґрунтовані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у справі № 911/2167/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.