Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2018 року
м. Київ
справа № 910/12653/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
у складі суддів: В.В. Куксов - головуючий, М.Л. Яковлєв, Ю.Б. Михальська
від 22.08.2017р.
та на ухвалу господарського суду міста Києва
суддя: К.І. Головіна
від 29.06.2017р.
за скаргою публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії
Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21"
до публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальспецмонтаж 21" (далі - ТОВ "Стальспецмонтаж 21") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування") вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані відмовою ПАТ "Укргазвидобування" від виконання умов договору поставки від 06.07.2015р. у частині прийняття товару та понесеними збитками у вигляді витрат, сплачених іншим суб'єктам господарювання за транспортування товару, внаслідок необґрунтованого невиконання відповідачем зобов'язань.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2016р. у справі № 910/12653/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р., задоволено позов ТОВ "Стальспецмонтаж 21" та зобов'язано ПАТ "Укргазвидобування" виконати умови договору поставки труб бурильних в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 06.07.2015р., укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Стальспецмонтаж 21", в частині прийняття та оплати товару, передбаченого додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2015р.
На виконання зазначеного рішення 23.12.2016р. господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Постановою від 19.01.2017р. в.о. начальника відділу Машівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження ВП № 53250175 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/12653/16 від 23.12.2016р. Вказаною постановою встановлено ПАТ "Укргазвидобування" строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
В подальшому вищевказане виконавче провадження передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - ВДВС), що підтверджується відповідними постановами органів Державної виконавчої служби про передачу виконавчого провадження та про прийняття виконавчого провадження від 25.01.2017р.
03 лютого 2017р. державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП№ 53250175 у присутності понятих був складений акт про недопуск, згідно з яким при виїзді державного виконавця за адресою, що зазначена як місце поставки товару, встановлено, що на пропускному пункті за вказаною адресою охоронець не допустив на територію Центрального складу № 1 державного виконавця та представника стягувача - директора ТОВ "Стальспецмонтаж 21", інших осіб, уповноважених представляти інтереси стягувача під час приймання-передачі товару, та автомобілі, у яких знаходився товар.
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавський області зі складання 03.02.2017р. акта про не допуск на територію місця поставки товару та оголошення акта не уповноваженим особам.
Скарга мотивована не прибуттям позивача та представників ВДВС 03.02.2017р. для передачі товару на виконання рішення суду, про що ПАТ "Укргазвидобування" складено акт від 03.02.2017р.
Крім того, 01 і 02 лютого 2017 року ПАТ "Укргазвидобування" не прийнято у ТОВ "Стальспецмонтаж 21" товар, оскільки продукція не відповідала умовам договору, про що складено акт №1 від 01.02.2017р., акт №2 від 02.02.2017р.
09 лютого 2017р. постановою ВДВС за невиконання рішення суду накладено на боржника ПАТ "Укргазвидобування" штраф на користь держави в розмірі 5 100,00 грн. та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 днів.
Постанова мотивована тим, що 01.02.2017р. та 02.02.2017р. товар відповідачем не прийнято, а 03.02.2017р. представників ВДВС та ТОВ "Стальспецмонтаж 21" на склад не допущено.
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії ВДВС з винесення постанови про накладення штрафу від 09.02.2017р. та визнати недійсною постанову про накладення штрафу від 09.02.2017р.
У скарзі відповідач зазначає, що продукція, яку намагався передати позивач, не відповідала умовам договору, критеріям кількості та якості.
ВДВС складено акт від 24.02.2017р. про невиконання рішення суду, в якому зазначено про неприйняття відповідачем продукції та непроведення оплати за товар.
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії ВДВС зі складання 24.02.2017р. акта про стан виконання рішення суду та визнати недійсним акт державного виконавця від 24.02.2017р.
Відповідач зазначає, що останній 24.02.2017р. був готовий до прийняття товару від позивача, однак ВДВС 24.02.2017р. на території складу складено акт про невиконання рішення суду.
24 лютого 2017р. постановою ВДВС за повторне невиконання рішення суду накладено на ПАТ "Укргазвидобування" штраф на користь держави в розмірі 10 200,00 грн.
Постанова мотивована невиконанням 21-23 лютого 2017 року відповідачем рішення суду та неприйняттям товару, що підтверджується актами ВДВС від 21.02.2017р., від 24.02.2017р.
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії ВДВС з винесення постанови про накладення штрафу від 24.02.2017р. та визнати недійсною постанову про накладення штрафу від 24.02.2017р.
Відповідач у скарзі наголошує на тому, що ВДВС винесено постанову про накладення штрафу від 24.02.2017р., якою притягнуто до відповідальності відповідача у зв'язку з не вчиненням позивачем дій з поставки трубної продукції, що відповідає умовам договору, про що відповідачем складено акти: № 16 від 21.02.2017р.,№ 17 від 22.02.2017р., № 19 від 22.02.2017р., № 20 від 23.02.2017р. Позивачем не здійснювалась поставка товару з 03.02.2017р. по 20.02.2017р., про що складено акти № 3 від 03.02.2017р., № 5 від 06.02.2017р., № 6 від 07.02.2017р., № 7 від 08.02.2017р., № 8 від 09.02.2017р., № 9 від 10.02.2017р., № 10 від 13.02.2017р., № 11 від 14.02.2017р., № 12 від 15.02.2017р., № 13 від 16.02.2017р., № 14 від 17.02.2017р., № 15 від 20.02.2017р.
24 лютого 2017р. постановою ВДВС про закінчення виконавчого провадження закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Постанова мотивована неприйняттям відповідачем товару у позивача та постановами ВДВС від 09.02.2017р., 24.02.2017р. про накладення штрафу. Крім того, у постанові вказано про направлення до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконними дії ВДВС з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017р. та визнати недійсною постанову від 24.02.2017р. про закінчення виконавчого провадження.
Відповідач наголошує на тому, що фактичне невиконання рішення суду за наказом господарського суду міста Києва від 23.12.2016р. № 910/12653/16 є наслідком перешкоджання ТОВ "Стальспецмонтаж 21" проведенню виконавчих дій у виконавчому провадженні, оскільки у стягувача відсутня трубна продукція, яка б відповідала умовам договору поставки труб бурильних в асортименті відповідно до договору від 06.07.2015р., передбаченому додатком № 1 до договору, в редакції додаткової угоди від 23.12.2015р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2017р. у справі № 910/12653/16 прийнято до розгляду та об'єднано для спільного розгляду вищезазначені скарги ПАТ "Укргазвидобування".
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.06.2017р. у справі №910/12653/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р., відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Укргазвидобування" про визнання незаконними дій ВДВС у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 03.02.2017р. акта про недопуск на територію місця поставки продукції та оголошення цього акта неуповноваженим особам; у задоволенні скарги про визнання незаконними дій ВДВС з винесення постанови про накладення штрафу від 09.02.2017р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання вказаної постанови недійсною; у задоволенні скарги про визнання незаконними дій ВДВС з винесення постанови про накладення штрафу від 24.02.2017р. у виконавчому провадженні № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови; у задоволенні скарги про визнання незаконними дій ВДВС у виконавчому провадженні № 53250175 щодо складання 24.02.2017р. акта про стан виконання рішення суду та визнання недійсним цього акта; у задоволенні скарги про визнання незаконними дій ВДВС з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.02.2017р. № 53250175 та визнання недійсною цієї постанови.
Судові рішення мотивовані відсутністю обставин, які свідчили б про порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства України при здійсненні ним своїх повноважень в межах виконавчого провадження № 53250175 та відсутністю доказів належного виконання скаржником - ПАТ "Укргазвидобування" рішення суду.
Суди наголошують на тому, що відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
саме на боржника покладений обов'язок сприяти виконанню рішення та для цього утримуватись від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, а також забезпечувати державному виконавцю доступ до приміщень, що належать боржнику, та необхідні для проведення виконавчих дій.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Суди вказують на те, що в ході перевірки державного виконавця стану виконання судового рішення якість трубної продукції була встановлена як така, що відповідає вимогам укладеного сторонами договору, і стягувачем під час поставки товару в межах виконавчого провадження були надані сертифікати, які підтверджують належну якість продукції, дії скаржника - ПАТ "Укргазвидобування", що полягали у неприйнятті товару неодноразово поставленого ТОВ "Стальспецмонтаж 21" до Центрального складу № 1, свідчать про ухилення ПАТ "Укргазвидобування" від виконання рішення суду та правомірних вимог державного виконавця.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до касаційної інстанції з касаційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 29.06.2017р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р. у справі №910/12653/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скарги ПАТ "Укргазвидобування" на дії ВДВС.
Скарги позивача ідентичні, однак підписані різними представниками.
Скарги мотивовані порушенням судами попередніх інстанцій вимог ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 1 ст. 43 ГПК України, оскільки були залишені поза увагою вчинені державним виконавцем упереджені виконавчі дії під час виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Києва від 23.12.2016р., метою яких було зобов'язати відповідача прийняти трубну продукцію позивача, що не відповідала судовому рішенню.
4. Позиції інших учасників справи
Позивач у відзиві просить залишити без змін ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Позивач зазначає, що ним здійснювалась поставки трубної продукції згідно з договором, якість якої підтверджується сертифікатами якості.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР)
, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Ч. 1 ст. 13 Закону передбачає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою від 19.01.2017р. ВДВС відкрито виконавче провадження ВП № 53250175 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/12653/16 від 23.12.2016р. Вказаною постановою встановлено ПАТ "Укргазвидобування" строк для виконання рішення суду протягом 10 днів.
За невиконання рішення суду, ВДВС постановою від 09.02.2017р. накладено на боржника ПАТ "Укргазвидобування" штраф на користь держави в розмірі 5 100,00 грн. та зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
ВДВС складено акт від 24.02.2017р. про невиконання рішення суду, в якому зазначено про не прийняття відповідачем продукції та не проведенням оплати за товар.
Судами не прийнято до уваги те, що для виконання рішення суду повинні вчинятися дії не лише відповідачем (прийняти товар), а і позивачем (поставити товар). Судами не досліджено питання чи поставлявся позивачем товар з 06 по 09.02.2017р., з 10.02.2017р. по 20.02.2017р.
Не проаналізовано акти № 1 від 01.02.2017р., № 2 від 02.02.2017р., № 16 від 21.02.2017р.,№ 17 від 22.02.2017р., № 19 від 22.02.2017р., № 20 від 23.02.2017р.,№21 від 23.02.2017р., № 22 від 23.02.2017р., щодо якості та невідповідності найменування товару, поставленого позивачем найменуванню товару передбаченого договором та специфікаціями, та зауваження позивача, викладені в зазначених актах.
Суди в оскаржуваних судових рішеннях посилаються лише на акт комісії ГПУ "Укргазвидобування" від 22.02.2017р., щодо підтвердження якості партії товару № 362 (номери труби 2170-2189), однак в акті від 22.02.2017р. зазначено про невідповідність найменуванню товару, поставленого позивачем найменуванню зазначеному в договорі та специфікаціях.
З огляду на наведене, суди дійшли передчасного висновку щодо поставки позивачем продукції, передбаченої договором, ухилення відповідача від виконання рішення суду та правомірності дій ВДВС.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4- 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014).
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
Отже, судам слід встановити обставини та надати їм належну правову оцінку щодо належного виконання рішення суду обома сторонами, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення та відповідність трубної продукції, поставленої позивачем, продукції зазначеній у договорі від 06.07.2015р. та специфікаціях.
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарг ПАТ "Укргазвидобування" є передчасним.
Зважаючи на межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що аргументи касаційної скарги щодо ненадання господарськими судами належної юридичної оцінки обставинам справи, знайшли своє підтвердження під час касаційного оскарження.
6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, постанова апеляційної інстанції та ухвала господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду скарг ПАТ "Укргазвидобування" на дії органів державної виконавчої служби, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Під час нового розгляду господарському суду слід встановити відповідні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для вирішення скарг, враховуючи викладене в мотивувальній частині даної постанови, та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
7. Судові витрати
Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.06.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017р. у справі №910/12653/16 скасувати.
Справу №910/12653/16 направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд скарг публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на дії органів державної виконавчої служби.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя В. І. Студенець
Суддя І. В. Ткач