1. 19.04.2017 до господарського суду міста Києва від Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" (далі в тексті - Позивач/Підприємство) надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичне машинобудування" (далі в тексті - ТОВ "Торговий дім "Енергетичне машинобудування"/ Відповідач/Товариство) штрафних санкцій у сумі 647 406, 00 грн.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язання за договором поставки №ЦХП-01-06413-01 від 17.10.2013 щодо оформлення первинних документів, що було встановлено за результатами проведеної Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, Позивачем були понесені збитки у вигляді штрафу та пені на загальну суму 647 406,00 грн., які останнім заявлені до стягнення з Відповідача.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 910/6454/17 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" відмовлено повністю.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 апеляційні скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергетичне машинобудування" на рішення Господарського суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі № 910/6454/17 залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі № 910/6454/17 - без змін.

5. У рішенні суду першої інстанції встановлено наступне:

5.1. 17.10.2013 між Підприємством (замовник) та Товариством (постачальник) був укладений договір поставки №ЦХП-01-06413-01 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікації, яка невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

5.2. Згідно з п. 10.7 Договору у разі неправильного оформлення товаросупровідних документів, розбіжності між ними та документами, поданими у складі пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця, що призвело до нарахувань штрафів і пень, постачальник відшкодовує їх замовнику в повному обсязі.

5.3. Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 за результатами якої складено акт №358/28-10-42-10/19014832 від 25.03.2015.

5.4. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08.04.2015 :

5.4.1. № 0000454201, яким збільшено податок на прибуток в сумі 201 641 281,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 134 427 521,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 67 213 760,50 грн.;

5.4.2. № 0000444201, яким збільшено податок на додану вартість в сумі 169 543 906,50 грн., з них за основним платежем в розмірі 113 029 271,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 56 514 635,05 грн.;

5.4.3. № 0000464201, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб в сумі 398 347,89 грн., з них за основним платежем в розмірі 227 426,84 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 170 921,05 грн.;

5.4.4. № 0000484201 про застосування штрафних санкції в сумі 340,00 грн.

5.5. Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку Позивача, підстав для стягнення з Відповідача грошових коштів у розмірі 647 406,00 грн., внаслідок неправильного заповнення Відповідачем первинних документів на поставку товару.

5.6. На підставі видаткових накладних №111 від 18.11.2013, №1 від 10.01.2014 та №25 від 25.02.2014 Відповідач передав, а Позивач прийняв товар на загальну суму 2 762 262,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.

6. Суд першої інстанції на підставі дослідження умов Договору, а також усіх доказів, наявних в матеріалах справи встановив, що вся продукція за Договором була Відповідачем передана та замовником прийнята без зауважень, за наслідками чого були складені відповідні первинні документи. З чого у рішенні від 26.06.2017 зроблено висновок про те, що Позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачем договірного зобов'язання.

7. З огляду на те, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини, а також враховуючи, що Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків не було доведено усіх чотирьох умов відповідальності за завдання шкоди, суд першої інстанції прийняв рішення від 26.06.2017 у справі № 910/6454/17 про відмову у задоволенні позову.

8. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог на підставі того, що акт перевірки №358/28-10-42-10/19014832 від 25.03.2015, на який у підтвердження допущення Відповідачем порушення умов Договору посилається Позивач, складено саме за результатами перевірки Позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 і саме через недотримання таких вимог саме позивача притягнуто до відповідальності відповідно до податкових повідомлень-рішень, а також враховуючи те, що виявлені податковим органом порушення стосуються виключно дотримання Позивачем вимог податкового законодавства, та не встановлюють будь-яких порушень Відповідачем умов Договору, у зв'язку із чим акт перевірки №358/28-10-42-10/19014832 від 25.03.2015 не може бути підставою для стягнення з Відповідача штрафних санкцій, що застосовані контролюючим органом до Позивача.

9. Також у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків не було доведено усіх чотирьох умов відповідальності за завдання шкоди. З чого судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що зазначена обставина не підтверджує наявності у діях Відповідача складу цивільного правопорушення, та свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

10. Судові рішення першої та апеляційної інстанції обґрунтовані положеннями статей 610, 611, 614, 712, 1166 Цивільного кодексу України, статей 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

11. Позивачем через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточнень, Підприємство просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 910/6454/17 в повному обсязі та прийняти постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги та стягнути з ТОВ "Торговий дім "Енергетичне машинобудування" на користь Позивача штрафні санкції у сумі 647 406, 00 грн.

12. В обґрунтування підставі для скасування судових рішень та прийняття нового, про задоволення позовних вимог, Підприємство наводить наступні доводи:

12.1. Саме за неналежне виконання умов пунктів 7.1, 10.3, 10.7 Договору поставки від 17.10.2013 № ЦХП-01-06413-01 Позивач звернувся з позовом до Відповідача для стягнення штрафних санкцій, а не збитків.

12.2. Судом першої інстанції не прийнято до уваги первинну документацію, що підтверджує поставку продукції, крім того, взагалі відсутній висновок про те, що поставка фактично відбулася.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

13. У встановлений строк на право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу відповідно до ухвали Верховного Суду від 22.01.2018 у справі № 910/6454/17 до Верховного Суду від учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли.

Позиція Верховного Суду

14. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 у справі № 910/6454/17 прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі №910/6454/17; призначено до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" на 28 лютого 2018 року.

15. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 910/6454/17 - без змін виходячи з наступного.

16. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Щодо аргументу Позивача про те, що саме за неналежне виконання умов пунктів 7.1, 10.3, 10.7 Договору поставки від 17.10.2013 № ЦХП-01-06413-01 Позивач звернувся з позовом до Відповідача для стягнення штрафних санкцій, а не збитків, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі видаткових накладних №111 від 18.11.2013, №1 від 10.01.2014 та №25 від 25.02.2014 Відповідач передав, а Позивач прийняв товар на загальну суму 2 762 262,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.

20. Також судами було встановлено, що згідно з п. 10.7 Договору у разі неправильного оформлення товаросупровідних документів, розбіжності між ними та документами, поданими у складі пропозиції конкурсних торгів учасника-переможця, що призвело до нарахувань штрафів і пень, постачальник відшкодовує їх замовнику в повному обсязі.

21. Разом з тим, положення п. 7.1 Договору встановлюють, що серед документів на підставі яких здійснюється приймання продукції замовником є видаткова накладна або акт прийому-передачі, підписаний представником постачальника, який замовник повинен підписати після прийняття продукції (вказана обставина встановлена судами першої та апеляційної інстанції).

22. Колегія суддів зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, та враховуючи межі розгляду судом справи судом касаційної інстанції, які закріплені у положеннях ст. 300 ГПК України, вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Позивачем не доведено належними доказами порушення Відповідачем договірного зобов'язання.

23. Відповідно п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

24. Положення ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України закріплюють, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

25. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявлені до стягнення з Відповідача грошові кошти за своєю правовою природою є збитками, завданими неналежним виконанням зобов'язань за Договором, що підтверджується умовами вказаного Договору, зокрема пунктом 10.7.

26. Враховуючи недоведеність належними доказами порушення Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №ЦХП-01-06413-01, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що спростовується фактичними обставинами справи аргумент Позивача, викладений у касаційній скарзі, про те, що саме за неналежне виконання умов пунктів 7.1, 10.3, 10.7 Договору поставки від 17.10.2013 № ЦХП-01-06413-01 Позивач звернувся з позовом до Відповідача для стягнення штрафних санкцій, а не збитків.

27. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги первинну документацію, що підтверджує поставку продукції, крім того, взагалі відсутній висновок про те, що поставка фактично відбулася, колегія суддів зазначає наступне.

28. Як було зазначено, судом першої інстанції встановлено фактичну обставину справи про те, що на підставі видаткових накладних №111 від 18.11.2013, №1 від 10.01.2014 та №25 від 25.02.2014 Відповідач передав, а Позивач прийняв товар на загальну суму 2 762 262,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень.

29. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. Довід касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги первинну документацію, що підтверджує поставку продукції, крім того, взагалі відсутній висновок про те, що поставка фактично відбулася спрямований на переоцінку наданих доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а тому колегія суддів дійшла до висновку про необхідність відхилити вказаний довід.

31. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 910/6454/17, а вказані судові рішення слід залишити без змін.

33. Оскільки підстав для скасування судових рішень та постановлення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у справі № 910/6454/17 залишити без задоволення.