У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (далі - ТОВ "Цунамі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Аграрної біржі про визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі позивачеві аукціонних свідоцтв, в яких безпідставно завищено вартість придбаних лотів за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року постійними користувачами № 1555, № 1558, № 1574, № 1635, № 1693, № 1713, № 1714, № 1715, № 1718, № 1723, № 1731, № 1736, № 1806, № 1814, № 1815, № 1819, № 1820, № 1845, № 1847, № 1851, № 1870, № 1882 (по Київській області); №84, № 86, № 135, № 139, № 180, № 181, № 182, № 183, № 219, № 223, № 265, № 269, № 335 (по Тернопільській області); № 175, № 177, № 184, № 185, № 186, № 189, № 190, № 210, № 212, № 213, № 271, № 275, № 281, № 309, № 311, № 312, № 315, № 326, № 555, № 590, № 595 (по Кіровоградській області); № 975, № 976, № 978, № 979, № 982, № 984, № 991, № 993, № 994, № 1151, № 1155, № 1157, № 1158, № 1162, № 1168, № 1176, № 1245, № 1250, № 1331, № 1334, № 1336, № 1341, № 1347, № 1348, № 1350, № 1352, № 1355, № 1356, № 1359, № 1363, № 1364, № 1365, № 1400, № 1401, № 1403, № 1442, № 1443, № 1444, № 1510, № 1524, № 1525, № 1569, № 1570, № 1574, № 1580, № 1591, № 1595, № 1599, № 1600, № 1601, № 1607, № 1608, № 1612, № 1668, № 1669, № 1670 (по Сумській області); № 1520, № 1541, № 1546, № 1574, № 1576, № 1604, № 1605, № 1610, № 1619, № 1624, № 1630, № 1632, № 1674, № 1681, № 1796, № 1799, № 1801 (по Чернігівській області); № 1623, № 1628, № 1630, № 1635, № 1636, № 1637, № 1639, № 1649, № 1652, № 1661, № 1671, № 1672, № 1673, № 1684, № 1688, № 1689, № 1693, № 1706, № 1742, № 1743, № 1749, № 1754, № 1755, № 1757, № 1789, № 1799, № 1801, № 1809, № 1814, № 1818, № 1822, № 1828, № 1850, № 1851, № 1856, № 1858, № 1873, № 1874, № 1877 (по Рівненській області); зобов'язання відповідача внести зміни та видати позивачеві за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року аукціонні свідоцтва, в яких вказати фактичну вартість придбаних лотів № 1555, № 1558, № 1574, № 1635, № 1693, № 1713, № 1714, № 1715, № 1718, № 1723, № 1731, № 1736, № 1806, № 1814, № 1815, № 1819, № 1820, № 1845, № 1847, № 1851, № 1870, № 1882 (по Київській області); № 84, № 86, № 135, № 139, № 180, № 181, № 182, № 183, № 219, № 223, № 265, № 269, № 335 (по Тернопільській області); № 175, № 177, № 184, № 185, № 186, № 189, № 190, № 210, № 212, № 213, № 271, № 275, № 281, № 309, № 311, № 312, № 315, № 326, № 555, № 590, № 595 (по Кіровоградській області); № 975, № 976, № 978, № 979, № 982, № 984, № 991, № 993, № 994, № 1151, № 1155, № 1157, № 1158, № 1162, № 1168, № 1176, № 1245, № 1250, № 1331, № 1334, № 1336, № 1341, № 1347, № 1348, № 1350, № 1352, № 1355, № 1356, № 1359, № 1363, № 1364, № 1365, № 1400, № 1401, № 1403, № 1442, № 1443, № 1444, № 1510, № 1524, № 1525, № 1569, № 1570, № 1574, № 1580, № 1591, № 1595, № 1599, № 1600, № 1601, № 1607, № 1608, № 1612, № 1668, № 1669, № 1670 (у Сумській області); № 1520, № 1541, № 1546, № 1574, № 1576, № 1604, № 1605, № 1610, № 1619, № 1624, № 1630, № 1632, № 1674, № 1681, № 796, № 1799, № 1801 (у Чернігівській області); № 1623, № 1628, № 1630, № 1635, № 1636, № 1637, № 1639, № 1649, № 1652, № 1661, № 1671, № 1672, № 1673, № 1684, № 1688, № 1689, № 1693, № 1706, № 1742, № 1743, № 1749, № 1754, № 1755, № 1757, № 1789, № 1799, № 1801, № 1809, № 1814, № 1818, № 1822, № 1828, № 1850, № 1851, № 1856, № 1858, № 1873, № 1874, № 1877 (у Рівненській області), що відповідає вартості лотів (партії необробленої деревини), зміненої згідно з пунктом 9.2 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 №42 (z0164-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 № 1641/3431 (далі - Положення), пунктом 8.9 Регламенту організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, затвердженого наказом Аграрної Біржі № 04-ОД від 22.02.2017 (далі - Регламент), - відповідно кроку аукціону та відображеної в електронній торговій системі.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним завищенням, на думку позивача, організатором аукціону за наслідками його проведення вартості придбаних лотів. Позивач посилався на те, що положеннями законодавства передбачено можливість зміни за кроком аукціону вартості лоту, виходячи з партії необробленої деревини, а не вартості кубічного метра, що включається в певний лот.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на незавищення ним у зазначених аукціонних свідоцтвах вартості необробленої деревини за наслідками проведення електронних торгів. Він наголошував на тому, що під час проведення аукціонів покупці мають право пропонувати свою цінову пропозицію за один кубічний метр необробленої деревини, що виставляється на продаж; така зміна ціни призводить до зміни вартості лоту, що і вважається за змістом пункту 1.3 Регламенту, кроком аукціону. Відповідачем зауважено, що в електронний системі, в якій фактично здійснюється аукціон, зазначається про визначення ціни саме за метр кубічний (грн з ПДВ).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд не встановив неправомірності дій відповідача при оформленні спірних аукціонних свідоцтв за наслідками проведення електронних аукціонів та завищення відповідачем вартості придбаних позивачем лотів у цих аукціонних свідоцтвах. При цьому, суд виходив із того, що при проведенні електронних аукціонів та заповненні форм у електронній системі шляхом подання певної пропозиції, позивач, як учасник аукціону, був обізнаний щодо зміни кроку аукціону - величини вартості лоту шляхом зміни ціни покупцем саме за один м-3 (з урахуванням ПДВ), про що є відповідна колонка в електронній торговій системі, та з урахуванням відомостей щодо об'єму лоту і визначеної продавцем ціни позивач мав реальну можливість визначити, що ціна лоту у відповідності до кроку буде визначена саме з урахуванням цих вартісних показників. Таким чином, при зміні ціни за один кубічний метр необробленої деревини змінювалася повна вартість лота, а не його частина, оскільки крок аукціону здійснювався шляхом зміни ціни за один метр кубічний необробленої деревини, який змінював і суму лоту.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 залишено без змін із тих же підстав, а апеляційну скаргу ТОВ "Цунамі" - без задоволення.

ТОВ "Цунамі", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу (з урахуванням пояснень) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд. Водночас скаржник просить передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики в Україні згідно зі статтею 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ).

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема статей 278, 279, 281 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 2 Закону України "Про товарну біржу", пунктів 1.1, 1.3, 1.6, 2.19, 3.1 Положення, пунктів 8.9, 8.12 Регламенту. Скаржник посилається на неналежну оцінку судами зібраних у справі доказів та обставин справи, наголошує на безпідставному завищенні відповідачем у спірних аукціонних свідоцтвах ціни придбаних лотів; нез'ясуванні судами того, якими нормами законодавства врегульовано порядок проведення аукціонів з продажу необробленої деревини в електронній формі; ким розроблено і сертифіковано програмне забезпечення, яке було застосовано відповідачем при проведенні аукціонних торгів; чим передбачено, що покупці мають право пропонувати свою цінову пропозицію за 1 кубічний метр необробленої деревини.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів касаційної скарги та правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. Відповідач наголошує на законності проведення електронного аукціону та оформлення за його результатами спірних аукціонних свідоцтв і акцентує на непорушенні прав та інтересів позивача у даній справі.

Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на передачу справи на розгляд Великої палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики в Україні, колегія суддів зазначає, що це клопотання не підлягає задоволенню, оскільки за приписами частини 5 статті 302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Проте у даному випадку відсутні такі правові підстави для вчинення судом зазначених процесуальних дій.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на необґрунтованість, наведених у касаційній скарзі доводів, та правомірність висновків господарських судів, викладених в оскаржених судових рішеннях. Він зазначає, що права позивача відповідачем не порушені та акцентує, що зміна ціни кожного лоту відображається в електронній торговій системі на екрані користувача під час проведення торгової сесії та залежить лише від волевиявлення та дій учасника аукціону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Довід скаржника про неправомірне завищення організатором аукціону за наслідками його проведення вартості придбаних лотів є необґрунтованим, оскільки не спростовує обставин, на які послались суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог. Як установлено судами позивач, як учасник аукціону, був обізнаний щодо об'єму лоту, визначеної продавцем ціни (за один метр кубічний необробленої деревини з ПДВ), з урахуванням чого формувалася ціна лоту у відповідності до кроку аукціону.

Посилання скаржника на нез'ясування судами того, чим урегульовано порядок проведення спірних аукціонів також визнаються безпідставними, оскільки спростовуються змістом судових рішень.

Щодо доводу скаржника про нез'ясування судами розробника програмного забезпечення, його сертифікації, застосованого при проведенні аукціону, він не може бути підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки наслідки з'ясування цих обставин не впливають на результати вирішення даного спору, виходячи з предмета та підстав заявленого позивачем позову.

Разом з тим колегія зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі доводи, зокрема щодо неналежної оцінки скріншотів, ґрунтуються на переоцінці зібраних у справі доказів, що за приписами статті 300 ГПК не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають залишенню без змін із таких підстав.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із недоведеності позивачем порушення відповідачем вимог законодавства при оформленні спірних аукціонних свідоцтв за наслідками проведення електронного аукціону, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову із заявлених позивачем підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.02.2017 між Аграрною біржею - організатором та ТОВ "ЦУНАМІ" - учасником було укладено договір про участь в аукціоні з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі № 270217 (далі - договір від 27.02.2017), предметом якого є врегулювання відносин сторін з питань допуску учасника до аукціону, оголошеного організатором, сплати реєстраційного та гарантійного внесків за таку участь, винагороди організатора на умовах, визначених цим договором, Регламентом організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, Правилами біржової торгівлі на Аграрній біржі та Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 №42 (z0164-07) .

У пункті 4.2 договору зазначено, що укладаючи договір учасник підтверджує, що він ознайомлений з Регламентом, умовами проведення аукціону, строком подання документів для участі, порядком проведення розрахунків, виплати винагороди та відшкодування збитків організатору.

Поданням заявок та документів, передбачених Регламентом, здійсненням оплати реєстраційного та гарантійного внесків, Учасник погоджується з умовами участі в аукціоні, засвідчує свою безумовну згоду на обробку його персональних даних, виконання Регламенту, підтверджує юридичну значимість своїх дій під час участі в аукціоні, зокрема, вчинених засобами електронної торгової системи, а також усвідомлює їх наслідки (пункт 4.3 договору від 27.02.2017).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 включно (пункт 4.1 договору від 27.02.2017).

28.04.2017 на офіційному сайті Аграрної біржі в мережі Інтернет було розміщено повідомлення про проведення з 16.05.2017 по 09.06.2017 електронних аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року постійними користувачами лісових ресурсів Київської, Чернігівської, Харківської, Сумської, Рівненської, Кіровоградської, Тернопільської, Донецької та Луганської областей.

ТОВ "Цунамі" прийняло участь у вказаних вище електронних аукціонах шляхом подання відповідних заявок на участь в аукціоні, а саме: заявки від 17.05.2017 на участь у аукціоні, що відбудеться 25.05.2017, заявки від 18.05.2017 на участь у аукціоні, що відбудеться 29.05.2017, заявки від 19.05.2017 на участь в аукціоні, що відбудеться 31.05.2017, заявки від 22.05.2017 на участь в аукціоні, що відбудеться 01.06.2017, заявки від 26.05.2017 на участь в аукціоні, що відбудеться 06.06.2017, заявки від 30.05.2017 на участь в аукціоні, що відбудеться 08.06.2017.

Після завершення цих аукціонів було сформовано аукціонні свідоцтва, в яких організатором аукціонів визначено вартість придбаних ТОВ "Цунамі" лотів, в тому числі, спірних лотів згідно з переліком у позовній заяві. Вказані свідоцтва були підписані позивачем.

Вважаючи, що відповідачем безпідставно було завищено у аукціонних свідоцтвах вартість необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року (ціну спірних лотів), позивач звертався до відповідача із відповідними претензіями щодо надання йому належним чином оформлених аукціонних свідоцтв з урахування ціни лотів відповідно до кроку аукціону.

В свою чергу, відповідач повідомляв позивача у листах від 23.06.2017 №138, №139 про належне оформлення спірних аукціонних свідоцтв та зазначав, що під час проведення аукціонів покупці мають право пропонувати свою цінову пропозицію за один кубічний метр необробленої деревини, що виставляється на продаж; така зміна ціни призводить до зміни вартості лоту, що і вважається відповідно до пункту 1.3 Регламенту, кроком аукціону.

Як уже зазначалося, позивач звернувся з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо видачі позивачеві аукціонних свідоцтв, оформлених за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року; зобов'язання відповідача внести зміни та видати позивачеві за результатами аукціонів з продажу необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2017 року аукціонні свідоцтва, в яких вказати фактичну вартість придбаних лотів, що відповідає вартості лотів (партії необробленої деревини), зміненої згідно з пунктом 9.2 Положення, пунктом 8.9 Регламенту, - відповідно кроку аукціону та відображеної в електронній торговій системі.

За змістом статті 279 ГК товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Згідно з частиною 1 статті 280 ГК товарна біржа має право встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Відповідно до частини 3 статті 281 ГК біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Діяльність товарної біржі, в тому числі, з реалізації необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, здійснюється, зокрема, відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) , статуту біржі, правил біржової торгівлі, Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року № 42 (z0164-07) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Згідно зі статтею 2 цього Закону товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічного проведення біржових торгів.

Аграрна біржа (відповідач) відповідно до статті 17 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" була створена згідно з постановою Кабінету Міністрів України (далі - Постанова від 26.12.2005) від 26.12.2005 № 1285.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" встановлено, що Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу" (1956-12) , яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279- 282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом).

У свою чергу, положеннями пункту 17.1 статті 17 названого Закону передбачено, що Аграрна біржа створюється згідно із Законом України "Про товарну біржу" (1956-12) , з урахуванням того, що на виняток з положень такого закону: Аграрна біржа є неприбутковим (непідприємницьким) підприємством; засновником Аграрної біржі може бути Кабінет Міністрів України в особі Аграрного фонду та інше.

Постановою від 26.12.2005 затверджено Статут Аграрної біржі відповідно до пункту 4 якого біржа є юридичною особою відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктами 1-2 пункту 14 Статуту Аграрної біржі предметом діяльності Біржі є формування ринкової ціни на сільськогосподарську продукцію (пов'язані з нею послуги) та інші біржові товари; належна організація біржових торгів (аукціонів) товарами, товарними деривативами, іпотечними сертифікатами та іпотечними закладними, створення розрахунково-клірингових систем для обслуговування укладених біржових договорів (контрактів).

Порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів, врегульовано Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, яке затверджено наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 №42 (z0164-07) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 №164/13431 (z0164-07) .

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 цього Положення реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі; аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) та Господарського кодексу України (436-15) . Участь у торгах можуть брати суб'єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Пунктом 1.6 Положення визначено терміни, які вживаються у даному положенні, а саме: аукціон - це спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов, визначених цим Положенням; необроблена деревина - деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки; пропозиція з продажу необробленої деревини - документ, що надсилається біржі продавцем, у якому зазначаються кількість необробленої деревини, її якісні характеристики та мінімальна ціна; лот - партія необробленої деревини в розрізі сортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціоні; крок аукціону - величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення аукціону.

За приписами статті 17 Закону України "Про товару біржу" правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. У правилах біржової торгівлі визначається: строк та місце проведення біржових операцій; склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них; порядок здійснення та реєстрації біржових операцій; порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі. Зазначене кореспондується з частиною 1 статті 281 ГК.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного вище Положення організатор аукціону (біржа) організовує та проводить аукціони відповідно до чинного законодавства та правил біржової торгівлі.

Зокрема, згідно з пунктом 70 Правил біржової торгівлі на Аграрній біржі, затверджених наказом Аграрного фонду (далі - Правила) від 15.10.2012 № 137 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Аграрного фонду від 18.12.2012 №166) біржові торги проводяться у формі голосових або електронних торгів. Для організації біржових торгів (у тому числі аукціонів) щодо окремо визначеного товару або порядку їх проведення, Біржа може створювати секції із відповідними правилами торгівлі на них, що закріплюються в окремих регламентах.

Електронними біржовими торгами є торги, які проводяться з віддаленим доступом учасників біржової торгівлі в Торгову систему за допомогою спеціальних програмних засобів (пункт 72 Правил).

Відповідно до пункту 74 Правил особливості проведення голосових та електронних торгів встановлюються Біржею, а згідно з пунктом 3.1 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини товарна біржа розробляє, зокрема, регламент проведення аукціону.

Аграрною біржею було затверджено Регламент організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, що затверджений наказом Аграрної біржі від 22.02.2017 № 04-ОД (в редакції наказу від 24.04.2017 №17-ОД), який розроблений відповідно до чинного законодавства, Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) , Правил біржової торгівлі на Аграрній біржі, Положення про організації та проведення аукціонові з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 (z0164-07) .

Згідно з пунктом 1.3 Регламенту доступ до електронної торгової системи - система допуску учасників аукціону до окремих функцій електронної торгової системи та можливості здійснювати з її допомогою продажу (купівлі) лотів; електронна торгова система - сукупність баз даних, технічних, програмних, телекомунікаційних та інших засобів, що забезпечують можливість введення, зберігання і обробки інформації, необхідної для проведення аукціонів з продажу (купівлі) лотів та підтвердження фактів укладання угод; заявка на продаж - документ встановленої організатором аукціону форми, що подається продавцем для участі у аукціоні; заявка на купівлю - документ встановленої організатором аукціону форми, що подається покупцем для участі у аукціоні.

Пунктом 2.3 Регламенту передбачено, що з метою участі в аукціонах покупці укладають з організатором договір, предметом якого є участь у аукціоні (договір з покупцем), якщо інше не визначено організатором. З метою участі в електронних аукціонах, окрім договору з організатором, учасники зобов'язані отримати доступ до електронної торгової системи.

Згідно з пунктом 3.1 Регламенту про організацію аукціону організатор публікує повідомлення на веб-сайті, у якому зазначаються: спосіб проведення аукціону (голосовий або електронний аукціон); умови участі у аукціоні та його проведення; місце проведення аукціону; дата і час аукціону; кінцевий термін прийняття заявок на участь в аукціоні; крок аукціону; реквізити для сплати, розмір реєстраційних та гарантійних внесків; адресу, номер телефону та час роботи організатора; перелік лотів, що пропонуються до продажу. Організатор може зазначити інший (додатковий або корегований) перелік інформації, що необхідний для належної участі в аукціоні, про що зазначає у відповідному повідомленні на веб-сайті.

Заявки для участі у електронному аукціоні подаються засобами електронної торгової системи. Після формування заявки на купівлю у електронній торговій системі, учасник зобов'язаний її роздрукувати, підписати, скріпити печаткою (за наявності) та разом із платіжними документами, які підтверджують сплату гарантійних, реєстраційних та, у разі необхідності, інших внесків (платежів), у вигляді їх сканованих копій надіслати засобами електронної пошти на адресу організатора, зазначену в повідомленні про аукціон. Невиконання відповідної вимоги є порушенням цього Регламенту, а такий учасник може бути не допущений до участі в аукціоні (пункт 4.7 Регламенту).

Порядок проведення аукціону в електронній формі визначено у розділі 8 регламенту.

Зокрема, відповідно до пунктів 8.1, 8.2 у разі проведення аукціону в електронній формі, подання заявок, порядок проведення аукціону, визначення переможців та подальше оформлення документів аукціону, визначається Регламентом, з урахуванням вимог цього розділу та технічної побудови електронної торгової системи. Продавець, який бере участь в електронному аукціоні надає організатору заявки на продаж засобами електронної торгової системи шляхом власноручного заповнення відповідних полів та розділів. Заявка на продаж вважається поданою після її збереження у електронній торговій системі та відображення для інших учасників. Заявка не оформлена належними чином до аукціону не допускається.

За змістом пунктів 8.6, 8.7 Регламенту реєстрація учасників перед початком аукціону здійснюється у електронній торговій системі. До аукціону в електронній формі допускаються учасники, які виконали всі вимоги, встановлені цим Регламентом та договорами з організатором. Покупець має право брати участь в аукціоні лише за тими лотами, які зазначені в його заявці та купувати обсяг, що його не перевищує, якщо інше не визначено продавцем або організатором. Дії покупця, які не відповідають його заявці, не приймаються до уваги електронною торговою системою та не спричиняють зміни ціни лоту або вчинення правочину.

Торги можуть відбуватися по всім лотам одночасно або згідно оприлюдненого організатором графіку. За рішенням організатора, торги по лотам окремих продавців або щодо певної номенклатури чи породи, можуть проводитися у різний час протягом однієї аукціонної сесії. Під час проведення аукціону в електронній формі вартість лота змінюється відповідно до кроку аукціону, що відображається в електронній торговій системі. Кількість кроків не обмежується. Протягом аукціонної сесії покупець має право торгуватися за відповідним лотом шляхом підвищення власної цінової пропозиції засобами електронної торгової системи (пункти 8.8, 8.9 Регламенту).

Суди установили, що Регламент є чинним, доказів зворотного сторонами не надано; позивач, укладаючи договір від 27.02.2017 погодився із запропонованими умовами організатора та документами, якими необхідно керуватися при участі в аукціонах з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, отже, на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин позивач був обізнаний щодо особливостей та порядку проведення аукціонів на Аграрній біржі, в тому числі, і електронних аукціонів.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Регламенту після завершення аукціону організатор формує його результати, на підставі яких видає аукціонні свідоцтва. Організатор може затримати видачу аукціонних свідоцтв покупцям, які не оплатили винагороду організатора. Документ про результати аукціону підписується організатором та учасниками у трьох примірниках. Документ за результатами аукціону є підставою для укладання учасниками протягом десяти календарних днів з дати проведення аукціону договору купівлі-продажу відповідно до придбаних лотів. Розрахунки за такими договорами здійснюються відповідно до цього Регламенту та умов договору купівлі-продажу.

Отже, результати проведення аукціону фіксуються та підтверджуються аукціонними свідоцтвами, які підписуються організатором, продавцем та покупцем.

Здійснюючи судовий розгляд, господарські суди попередніх інстанцій не установили порушення відповідачем вимог наведених положень при оформленні спірних аукціонних свідоцтв за наслідками проведення електронного аукціону та визнали недоведеним позивачем завищення відповідачем вартості придбаних позивачем лотів у зазначених аукціонних свідоцтвах.

Як уже зазначалося, під час проведення аукціону в електронній формі вартість лота змінюється відповідно до кроку аукціону, що відображається в електронній торговій системі.

Господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що позивач, як учасник аукціону, при проведенні електронних торгів, був обізнаний, що крок аукціону здійснювався шляхом зміни ціни за метр кубічний, який змінював, відповідно, вартість лоту. Тобто, як з'ясували суди, при зміні ціни за метр кубічний необробленої деревини змінювалася повна вартість лоту, а на його частина, як вважав позивач.

Крім того, як було установлено апеляційним господарським судом, позивачем не визначено і доведено того, що сума, на яку він просить суд зменшити вартість продажу необробленої деревини по спірним лотам, не порушить права інших учасників електронних торгів, оскільки матеріали справи не містить доказів того, що по даним лотам лише позивачем заявлялись цінові пропозиції щодо підвищення суми лоту.

Колегія суддів зазначає, що за змістом статті 1 ГПК у редакції, чинній на час звернення з позовом, правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

В силу наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.