Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі суддів: В.В. Сулім - головуючий, А.Г. Майданевич, О.М. Гаврилюк

від 23.11.2017р.

та на ухвалу господарського суду Київської області

суддя: А.Ю. Кошик

від 29.08.2017р.

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1. Приватне акціонерне товариство "Креатив"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

про стягнення 10377 463, 34 доларів США та 142408 432, 60 грн.

та за зустрічним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. Приватне акціонерне товариство "Креатив"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору компанії Formdray Limited (Формдрай Лімітед)

до 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

2. Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

про визнання договорів недійсними

1. Короткий зміст позовних вимог

11.01.2016р. публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 21.08.2013р. №151213К17, від 10.06.2014р. №151214К12, від 19.09.2014р. №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди від 17.11.2008р. №151308N2, яка, з урахуванням заяв позивача про збільшення позовних вимог від 24.02.2016р. №010-5/123 та від 12.08.2016р. №010-5/1051, становить 123 771 979,48 доларів США та 576 828 782,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ПрАТ "Креатив" зобов'язань за кредитними договорами від 21.08.2013р. №151213К17, від 10.06.2014р. №151214К12, від 19.09.2014р. №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ.

30.03.2016р. товариство з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" звернулося до господарського суду Київської області з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне акціонерне товариство "Креатив" про визнання поруки припиненою та визнання договорів недійсними.

Позов ґрунтується на нормах частини 1 статті 559 ЦК України, відповідно до яких порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У березні 2016 року Formdray Limited (ФОРМДРАЙ ЛІМІТЕД) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" та товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" про визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013р. та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014р.

Позов мотивовано нормами статей 215, 229- 233 ЦК України.

28.08.2017р. до господарського суду надійшла заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" про визнання недійсним кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що укладення спірного кредитного договору, за обставин перевищення ліміту Генеральної угоди, призвело до порушення умов Генеральної угоди та прав сторін вказаної угоди, прав поручителів, зокрема ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство", оскільки для сторін Генеральної угоди та поручителів, кредитним договором створені додаткові зобов'язання.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2017р. у справі №911/107/16, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р., повернуто позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ТОВ "Регіонпродукт-Україна" без розгляду.

Судові рішення мотивовані тим, що позов ТОВ "Регіонпродукт-Україна" не має самостійних вимог на предмети спору, що розглядаються в матеріалах справи №911/107/16.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

22.12.2017р. ТОВ "Регіонпродукт-Україна" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою та посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 58, п. 5 ч.1 ст. 63 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. та ухвалу господарського суду Київської області від 29.08.2017р. у справі № 911/107/16.

Скаржник вказує на те, що вимоги ТОВ "Регіонпродукт-Україна" пов'язані підставами виникнення з вимогами ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" і зустрічними позовними вимогами ТДВ "Яготинське ХПП".

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" вказує на необґрунтованість касаційної скарги та просить залишити без змін ухвалу господарського суду Київської області від 29.08.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 26 ГПК України (в редакції на момент прийняття судових актів) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Позовна заява такої третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову та з урахуванням суб'єктного складу господарського спору.

ТОВ "Регіонпродукт-Україна" у позовній заяві наведено всіх осіб, які є сторонами у справі №911/107/16, без визначення їх процесуального статусу саме в поданій ТОВ "Регіонпродукт-Україна" позовній заяві.

У процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. На відміну від цього вимоги співпозивачів спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній, і взаємно не виключають одна одну.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом первісного позову є стягнення ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач за первісним позовом) кредитної заборгованості ПрАТ "Креатив" (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом) за кредитними договорами №151213К17 від 21.08.2013 р., №151214К12 від 10.06.2014р. та №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014р., з поручителя - ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство" (відповідач за первісним позовом).

Предметом зустрічного позову є вимога про визнання припиненими договорів поруки №151213Р21 від 21.08.2013р., №151214Р22 від 30.06.2014р.; визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013 р. та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014 р.

Предметом позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Формдрай лімітед (Кіпр) є вимога про визнання недійсними договору № 151213Р21-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151213Р21 від 21.08.2013р. та договору № 151214Р22-1 від 30.06.2015р. про внесення змін до договору поруки № 151214Р22 від 30.07.2014р.

Предметом позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "Регіонпродукт-Україна" є вимога про визнання недійсним кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕXIM від 19.09.2014р. Позов ТОВ "Регіонпродукт-Україна" має самостійний предмет спору, оскільки в даному випадку третя особа із самостійними вимогами не переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь та не протиставляє себе, ні відповідачу, ні позивачу.

Тобто прийняття у справі позову третьої особи, яка заявляє самостійний предмет позову, не передбачено нормами ст. 26 ГПК України (яка діяла на момент прийняття судових рішень).

Таким чином у суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави для прийняття вказаного позову.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхиляє доводи ТОВ "Регіонпродукт-Україна" щодо можливості об'єднання позовних вимог для досягнення процесуальної економії та ефективного використання процесуальних засобів, оскільки поставлені сторонами на вирішення суду вимоги позовних заяв, підлягають дослідженню судом та мають бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договорів у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами.

В силу ст. 43 ГПК України (в редакції на момент винесення судових актів) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає висновок суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали господарського суду Київської області від 29.08.2017р. у справі №911/107/16 правомірним. Скаржником не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

7. Судові витрати

Зважаючи на те, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишає касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315 ГПК України (1798-12) , Верховний Суд

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 29.08.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017мр. у справі №м911/107/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.