1. 12.12.2016 Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (Далі - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Далі - ПАТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення 45 243,45 грн. вартості нестачі вугілля.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обставини незбереження відповідачем вантажу при здійсненні перевезення підприємством залізничного транспорту загального користування. При цьому позивач посилався на приписи статей 16, 22, 611, 909, 914, 920, 924 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України (435-15) ), статей 224, 307, 314 Господарського кодексу України (Далі - ГК України (436-15) ), статей 8, 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт", статей 110, 113, 114 Статуту залізниць України.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017, У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

4. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" (Далі -ДП "Донецька залізниця"), яке і було перевізником, оскільки процедуру реорганізації цих підприємств та передачу всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604 (604-2014-п) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції, а передавальний акт між підприємствами не складено, що свідчить про те, що ПАТ "Українська залізниця" не має відповідати за неналежне виконання своїх зобов'язань ДП "Донецька залізниця".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. 29.08.2017 позивачем подано касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій останній просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Підставами для скасування судових рішень позивач визначає неправильне застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме:

6.1. ст.ст. 91, 95, 104, 107, 325 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства", ч.ч. 1, 3, 4, 6, 7, 9 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", п.п. 2, 12 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 (735-2015-п) , ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

6.2. вважає, що судами попередніх інстанцій взагалі не була досліджена залізнична накладна за якою відбувалось перевезення, не було досліджено календарні штемпелі якої залізниці проставлені на накладній та не було встановлено, якою саме залізницею та на якій території здійснювалось перевезення вантажу у вагоні №67911370.

6.3. також вважає, що саме відповідач є перевізником у спірних правовідносинах, а відтак і особою відповідальною за нестачу вантажу, згідно договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення за надані залізничним транспортом послуги, укладеним, як зазначає позивач, між ним та відповідачем ПАТ "Українська залізниця";

6.4. факт нестачі за спірним перевезенням на суму 45243,45 грн доведено позивачем та не спростовано відповідачем;

6.5. керівник регіональної філії "Донецька залізниця", який підписав наведений договір перевезення діяв від імені та в інтересах юридичної особи, а не від імені філії або представництва, як помилково зазначає у своїй постанові суд другої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших позиції інших учасників у справі

7. До Верховного суду 07.02.2018 надійшов відзив ПАТ "Українська залізниця", з проханням залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення, з огляду на те, що суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшли правомірного висновку, що такий позов подано до неналежного відповідача, оскільки ПАТ "Українська залізниця" не став правонаступником ДП "Донецька залізниця".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2018 призначено до розгляду касаційну скаргу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 у справі № 910/23138/16 на 14 лютого 2018 року о 12 год. 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що:

12.1. 30.12.2013 між ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (постачальник) укладений договір № УПр14/28/162, за умови якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію в кількості, зазначеній у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та на умовах, передбачених цим договором (п.п. 1.1, 2.1 договору).

12.2. Згідно рахунку-фактури №216 від 03.03.2016 вантажовідправником товару є ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", вантажоотримувачем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", станція відправлення - станція Должанська Донецької залізниці, дата відвантаження товару - 03.03.2016, кількість товару (вугілля кам'яне) та загальну суму товару у розмірі 3 892 185,72 грн.

12.3 У березні 2016 ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" відправило за залізничною накладною №52450541 від 03.03.2016 та досильною накладною №52571361 від 08.03.2016, як вантажовідправник, на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагон №67911370 з вантажем (антрацит) на адресу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" .

12.4. Враховуючи виявлену невідповідність маси вантажу 09.08.2016 на станції Красний Ліман Донецької залізниці був складений комерційний акт АQ №650547/228/653 про недостачу вантажу у вагоні №67911370 в кількості 21 000 кг, про що в досильній накладній №52571361 зроблено відповідну помітку.

12.5. Вважаючи, що з урахуванням приписів ст. 113 Статуту залізниць України ПАТ "Українська залізниця" зобов'язане відшкодувати шкоду, заподіяну незбереженням прийнятого до перевезення вантажу ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення з останнього на користь ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 45 243,45 грн.

13. Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

13.1 підстав для задоволення позову про стягнення збитків не вбачається, оскільки у порушення вимог ст. 22 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України позивачем не доведено, що неналежне виконання зобов'язання по перевезенню спричинило порушення прав позивача діями саме відповідача - ПАТ "Українська залізниця";

13.2. суди обох інстанцій вважали у оскаржуваних рішеннях, що зазначення в актах чинного законодавства про те, що відповідач є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не свідчить про автоматичне правонаступництво без проведення певних дій, зокрема, інвентаризації майна, затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб та підприємств;

13.3. в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що між відповідачем та ДП "Донецька залізниця" складався передавальний акт, а відтак ПАТ "Українська залізниця" не має відповідати за неналежне виконання ДП "Донецька залізниця" своїх зобов'язань;

13.4. згідно з приписами чинного законодавства майно підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, в тому числі й ДП "Донецька залізниця", їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не ввійшло до статутного капіталу відповідача, на балансі якого тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств (зобов'язання в балансі не відображаються і до відповідача не переходять);

13.5. відповідач не став правонаступником ДП "Донецька залізниця", оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014 (604-2014-п) процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ "Українська залізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції;

13.6. відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформації, розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, станом на час розгляду даної справи ДП "Донецька залізниця" є діючою юридичною особою, яка не припинила свою господарську діяльність, а відтак може виступати учасником судового процесу на загальних підставах.

14. 30.12.2013 між ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (постачальник) укладений договір №УПр14/28/162, за умови якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію в кількості, зазначеній у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та на умовах, передбачених цим договором (п.п. 1.1, 2.1 договору).

15. Згідно рахунку-фактури №216 від 03.03.2016 вантажовідправником товару є ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", вантажоотримувачем - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", станція відправлення - станція Должанська Донецької залізниці, дата відвантаження товару - 03.03.2016, кількість товару (вугілля кам'яне) та загальну суму товару у розмірі 3 892 185,72 грн.

16. По накладній №52450541 від 03.03.2016 та досильною накладною №52571361 від 08.03.2016 ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", як вантажовідправник, відправив на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці вагон №67911370 з вантажем (антрацит) на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (яке є правонаступником ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", що підтверджується Статутом позивача).

17. 09.08.2016 на станції Красний Ліман Донецької залізниці був складений комерційний акт АQ №650547/228/653 про недостачу вантажу у вагоні №67911370 в кількості 21 000 кг, про що в досильній накладній №52571361 зроблено відповідну помітку.

18. За документом значиться: вантаж антрацит, навалом. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 22 500 кг, нетто - 71 000 кг. При переважуванні вага виявилось: брутто - 72 500 кг, тара з брусу - 22 500 кг, нетто - 50 000 кг, що менше на 21 000 кг.

19. У комерційному акті зазначено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 600-1200 мм, не розрівняна, не маркована. З права над 1-2 люками є поглиблення 3000мм х на ширину вагона х на конус к люкам. Вагон прибув в технічному відношенні справний.

20. Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (z0861-00) , вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

21. Вартість 1 тони вантажу в вагоні №67911370, відповідно до рахунку вантажовідправника ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" №216 від 03.03.2016 складає 2229,84 грн.

22. Посилаючись на те, що сума втраченого вантажу у вагоні №67911370 складає 45 243,45 грн. (20,290 т. х 222984 грн.), у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 45 243,45 грн.

23. В силу ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

24. Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

25. Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

26. Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

27. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

28. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

29. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

30. Однак, під час розгляду даної справи суди встановили, що спірні правовідносини виникли між вантажоотримувачем - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та перевізником - ДП "Донецька залізниця", однак, позов ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" заявлено саме до ПАТ "Українська залізниця".

31. Стаття 104 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

32. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 Цивільного кодексу України).

33. За приписами ст. 107 цього ж Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

34. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (4442-17) та постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 (200-2014-п) "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

35. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

36. Згідно з ч. 9 ст. 2 вказаного Закону одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі. Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту. Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

37. За змістом ч. 2 ст. 5 зазначеного вище Закону передавальний акт є одним із документів, який підтверджує перехід права на майно, відображене у зведеному акті оцінки майна як внесене до статутного капіталу, а не документом, який визначає виключно склад внесеного до статутного капіталу майна.

38. Статут ПАТ "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 "Питання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015.

39. При цьому п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 (604-2014-п) визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

40. Комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури: 1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна: формують окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; формують окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; 2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції проводять інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подають пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством (п. 2 постанови).

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що дані про проведення інвентаризації майна ДП "Донецька залізниця" сторони не надали, відповідні акти інвентаризації майна, а також складені та затверджені передавальні та зведені акти для передачі майна від ДП "Донецька залізниця" до статутного капіталу відповідача у матеріалах справи відсутні.

42. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду даної справи, ДП "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк).

43. При цьому відповідно до поданого ПАТ "Українська залізниця" передавального акту майна, прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО від 05.08.2015 правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків останнього, яке розташоване на території проведення АТО не включалося до зведених активів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604 (604-2014-п) .

44. Відповідно до ч.4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

45. Згідно ч.ч.1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

46. Із аналізу змісту викладених положень діючого законодавства та установлених судами обох інстанцій обставин справи убачається, що за відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення ДП "Донецька залізниця", ця юридична особа не є припиненою. Тому відсутні підстави вважати, що до відповідача у справі перейшли права та обов'язки зазначеного підприємства.

47. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності належних та допустимих доказів переходу прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" у спірних правовідносинах до ПАТ "Українська залізниця", а відтак і про відсутність підстав для стягнення з ПАТ "Українська залізниця" збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні його ДП "Донецька залізниця".

48. Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій взагалі не була досліджена залізнична накладна за якою відбувалось перевезення, не було встановлено, якою саме залізницею та на якій території здійснювалось перевезення вантажу у вагоні №67911370 спростовуються встановленими під час розгляду обставинами справи а також висновками щодо відсутності правових підстав вважати, що саме відповідач є перевізником у спірних правовідносинах, а відтак і особою відповідальною за нестачу вантажу.

49. Доводи, про ненадання оцінки договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення за надані залізничним транспортом послуги, укладеним, як зазначає позивач, між ним та відповідачем ПАТ "Українська залізниця", не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки спростовується змістом оскаржуваних рішень, ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства та зводяться до переоцінки обставин справи, щодо належності відповідача у даній справі, яким вже надана правова оцінка господарськими судами попередніх інстанцій.

50. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 у справі №910/23138/16 підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 315- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 у справі № 910/23138/16 залишити без задоволення.