Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 914/1293/16
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
головуючого - Міщенка І.С., суддів: Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.;
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело",
представник позивача - Медвідь Л.М.;
відповідач-1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін",
представник відповідача-1- Гай О.О.;
відповідач-2 - Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради,
представник відповідача-2 - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лапаївська сільська рада Пустомитівського району Львівської області
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - мале підприємство "Сніжинка"
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Керод Р.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" на рішення Господарського суду Львівської області від 26 квітня 2017 року у складі Юркевича М.В. - головуючий, Запотічняк О.Д., Крупника Р.В. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року у складі Якимець Г.Г. - головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" та Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради про встановлення земельного сервітуту.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,2990 га, яка розташована в с. Холодновідка Пустомитівського району Львівської області по вулиці Кільцевій, 5Г. Вказана вище земельна ділянка площею 1,2990 га межує із земельною ділянкою площею 2,4 га по вул. Городоцькій, 367 у м. Львові, що знаходиться на праві постійного користування товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" на підставі державного акту на право постійного користування землею.
3. Враховуючи відсутність іншого проходу та проїзду до земельної ділянки позивача, окрім як через земельну ділянку відповідача-1, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про встановлення постійного безкоштовного земельного сервітуту на користь позивача для визначення проходу та проїзду на транспортному засобі на власну земельну ділянку площею 1,2990 га. Крім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача-2 зареєструвати вказаний вище сервітут.
4. Крім того, в ході судового розгляду позивачем було додано докази по справі щодо відсутності у відповідача права постійного користування земельною ділянкою 2,4 га:
(1) підставою для надання у постійне користування ТОВ "Агротехобмін" земельної ділянки в користування слугував акт передачі основних засобів (майна) від 01.04.1992 р. з метою обслуговування нерухомого майна;
(2) нерухомість вибула із власності ТОВ "Агротехобмін" на користь АТ "Укрінбанк" на підставі додаткової угоди від 25.06.1998 р., про що свідчить долучений позивачем лист Укрінбанк (від 02.07.1998 р. № 12/1-1028);
(3) вказані основні засоби (майно) були передані МП "Сніжинка" на підставі договору лізингу від 18.08.1998 р., відтак згідно відомостей з державного реєстру речових прав останній і є власником вищезазначеного майна.
5. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що об'єкти нерухомого майна, які стали підставою для передачі відповідачу-1 земельної ділянки у постійне користування вибули із його власності, а відповідно, такі обставини є підставою припинення права користування земельною ділянкою у відповідності до п. "е" статті 141 Земельного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням суду першої інстанції від 26 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 серпня 2017 року, у позові відмовлено з наступних підстав:
6.1. позивачем не було дотримано процедуру звернення із пропозицією про встановлення сервітуту до врегулювання спору у судовому порядку;
6.2. не наданий проект технічного кадастрового плану земельної ділянки, не доведено факт неможливості використання майна без встановлення сервітуту, відсутнє обґрунтування розміру та меж земельної ділянки, що є предметом сервітуту;
6.3. крім того, суд погодився із твердженнями позивача щодо того, що ТОВ "Агротехобмін" є неналежним землекористувачем земельної ділянки, зазначивши у своєму рішенні, що "колегія суддів прийшла до висновку про існування неспростовних відповідачем-1 обставин, які можуть свідчити про неналежність його як користувача спірної земельної ділянки, а відповідно - і про можливу неналежність його як відповідача по даній справі".
7. Враховуючи, що позивач не подавав клопотання чи згоди на заміну неналежного відповідача належним, суд відмовив у позові і з цієї підстави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги (узагальнено)
8. Не погодившись з прийнятими рішеннями, ТОВ Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого та апеляційного суду змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення окремі абзаци, в тому числі, щодо сумнівів у тому, що відповідач-1 є належним землекористувачем та відповідно відповідачем у справі, в іншій частині залишити рішення без змін. Скаржник зазначив, що суди вірно вирішили спір по суті, однак у мотивувальній частині рішення дійшли помилкового висновку про можливу неналежність ТОВ Львівське обласне підприємство "Агротехобмін", як відповідача по даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. Доводи касаційної скарги обґрунтовує наступним:
9.1. Суди незаконно визначили окремою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог припущення про неналежність відповідача-1, як користувача спірної земельної ділянки площею 2,4 га, а відповідно - і про можливу неналежність його як відповідача по даній справі. На думку скаржника, суд повинен був допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем за згодою позивача, або залучити до участі у справі іншого відповідача;
9.2. Cкаржник не погоджується з висновками суду, що саме належність на праві власності майна відповідача-1 було підставою для надання останньому земельної ділянки у постійне користування та зазначає, що метою надання земельної ділянки було забезпечення здійснення підприємством господарської діяльності.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
10. За результатами розгляду справи по суті суд першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, посилаючись на факт відсутності звернення позивача до відповідача-1 з пропозицією врегулювати дане спірне питання в досудовому порядку, передбачене статтею 402 Цивільного кодексу України та висловили припущення, що товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" є неналежним відповідачем у справі.
11. Приймаючи рішення у справі, суди дійшли до висновку, що неспростовність окремих обставин у справі можуть свідчити про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" є неналежним відповідачем у даній справі. Втім, такі твердження мають характер припущень, а не встановлених фактів. Таке припущення ставить під сумнів і першу підставу відмови у позові - щодо недотримання досудового порядку укладення договору сервітуту.
12. Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття рішення) при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
13. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття рішення) встановлений обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
14. Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
15. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
16. У даному випадку, суди фактично ухилилися від виконання покладеного на них обов'язку - здійснення правосуддя та не досягли кінцевої мети судового процесу.
17. Вищезазначені висновки суду ставлять під сумнів аргументи суду, викладені у пунктах 6.1. та 6.2. цієї постанови, оскільки судом фактично не встановлено належного відповідача у справі.
18. З огляду на вищевикладене, оскаржувані рішення не можна вважати законними та обґрунтованими та такими що винесені з повним дотриманням вимог процесуального та матеріального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, вказані порушення норм процесуального права призвели до унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. На виконання приписів частини 3 статті 310 ГПК, такі рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
20. При новому розгляді справи судам необхідно дослідити питання правомірності використання товариством з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" земельної ділянки та, в залежності від зроблених висновків, винести рішення у справі стосовно кола осіб, визначених судом сторонами у справі.
21. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство "Агротехобмін" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26 квітня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2017 року у справі № 914/1293/16 скасувати.
3. Справу направити до Господарського суду Львівської області на новий розгляд.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Міщенко І.С.
Берднік І.С.
Суховий В.Г.