розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 (суддя Оленич Т.Г.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 (судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г., Жук Г.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

до Чернігівської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1.ОСОБА_7;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

про визнання незаконним та скасування рішення від 24.03.2017

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2017 року ПАТ "Чернігівоблбуд", посилаючись на порушення його права власника, на підставі статті 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської міської ради від 24.03.2017 "Про визнання таким, що не відповідає законодавству рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 285 від 28.12.1993 "Про переведення житла тресту "Чернігівоблбуд" в колективну власність" в частині".

Позовні вимоги мотивовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення, Чернігівська міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки міська рада не наділена повноваженнями визнавати акт органу місцевого самоврядування незаконним з мотивів його невідповідності Конституції або законам України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017, у задоволені позову було відмовлено.

Судові рішення обґрунтовано тим, що поданий ПАТ "Чернігівоблбуд" позов не виконує функцію захисту прав особи, оскільки не впливає на права позивача щодо здійснення ним правомочностей власника майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ "Чернігівоблбуд" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що правильно встановивши, що оскаржуване рішенням міськради не має впливу на права ПАТ "Чернігівоблбуд", як власника квартир, суди попередніх інстанцій не врахували, що вказаним рішенням міськради порушено охоронюваний законом інтерес позивача, який є самостійним об'єктом судового захисту.

До того ж, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції в порушення вимог частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ) у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, вдався до аналізу законності свідоцтв про право власності, хоча такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та в порушення вимог частини 3 статті 35 ГПК у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, здійснив переоцінку преюдиційних висновків.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Чернігівська міська рада у відзиві на касаційну скаргу вважає оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Рішення міськради від 24.03.2017 не містить ознак, притаманних акту ненормативного характеру, а саме: в ньому відсутні конкретні приписи, не визначено кола осіб, яких стосується це рішення, а також в ньому не передбачаються способи та шляхи його застосування та/або виконання. За своїм змістом рішення міськради від 24.03.2017 є оцінкою колегіального представницького органу, яким є міська рада, рішення виконкому від 28.12.1993 № 285, але без зазначення конкретних норм законодавства, яким, на думку відповідача, не відповідає це рішення, а тому не тягне за собою правових наслідків для ПАТ "Чернігівоблбуд".

ПАТ "Чернігівоблбуд" у відповідності до приписів статей 33, 34 ГПК у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, не надано суду доказів на підставі яких можна дійти беззаперечного висновку, що рішення міськради від 24.03.2017 позбавляє ПАТ "Чернігівоблбуд" здійснювати права власника щодо квартир, які перебували у його власності на момент прийняття Чернігівською міською радою оскаржуваного рішення.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Посилання скаржника на обрання ним належного способу захисту, оскільки оскаржуваним рішенням міськради порушено охоронюваний законом інтерес ПАТ "Чернігівоблбуд", який є самостійним об'єктом судового захисту, колегією суддів відхиляється, зважаючи на звернення до суду з вказаним позовом на підставі статті 393 ЦК, яка передбачає захист порушених прав власника.

Колегія суддів приймає до уваги доводи ПАТ "Чернігівоблбуд" щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог частини 3 статті 35, частини 3 статті 101 ГПК (в редакції до 15.12.2017) шляхом переоцінки преюдиційних обставин встановлених ухвалою Верховного Суду України від 21.03.2012 по справі №6-24617вов08 в рамках розгляду зазначеної справи та вирішення питань щодо спорудження квартир в житловому будинку АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних коштів, а не власних коштів ПАТ "Чернігівоблбуд" та розгляду питань законності свідоцтв про право власності ПАТ "Чернігівоблбуд" на квартири в цьому будинку. Суд погоджується, що такі вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції, однак колегія суддів звертає увагу скаржника, що зазначені процесуальні порушення не призвели до ухвалення судом апеляційної інстанції незаконного рішення та відповідно до вимог частини 3 статті 310, частини 2 статті 311 ГПК не є підставами для скасування оскаржуваної постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог і заперечень на них місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи скаржника про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301 308, 309, 314, 315, 317 ГПК (1798-12) , Верховний Суд

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі № 927/431/17 залишити без змін.