У вересні 2016 року Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулася до Господарського суду м. Києва із позовом до Приватного підприємства "Гарні-Строй" (далі - ПП "Гарні-Строй") про стягнення 123 016,16 грн шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги встановленням за результатами проведеної перевірки факту порушення відповідачем вимог законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень, що зафіксовано в акті № 041378а та в акті № 041377а. З огляду на зазначене 31.05.2016 Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено припис № 04/166 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, який відповідачем не виконано. Внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання ПП "Гарні-Строй" нараховано для відшкодування шкоду у сумі 123 016,00 грн.

ПП "Гарні-Строй", заперечуючи проти позову посилалося на укладення між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю "Антел-Стандарт" (далі - ТОВ "Антел-Стандарт") договору підряду на будівництво та реконструкцію № 01/11/16 предметом якого сторони визначили проведення реконструкції вже існуючої АЗС, а тому до знищення зелених насаджень відповідач не має відношення. Крім того, 04.12.2014 між ТОВ "Антел-Стандарт" і ТОВ "Ц.Ф.П.С.У." було укладено договір підряду № 4-12/1, предметом якого є комплекс робіт із виведення каналізаційних мереж з-під ділянки забудови на об'єкті "Реконструкція автозаправної станції за адресою: Київ, Столичне шосе, 33", тобто саме під час виконання зазначеним підрядником земляних робіт, на думку відповідача, і могло бути знищено зелені насадження. Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.12.2016 (суддя Шкуркова Л.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПП "Гарні-Строй" 123 016,16 грн, а також судовий збір у розмірі 1 845,24 грн.

Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено відсутність його вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу.

Під час апеляційного провадження Київським апеляційним господарським судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору залучено ТОВ "Антел-Стандарт" та ТОВ "Бауріс".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 (судді: Отрюх Б.В.- головуючий, Тищенко А.І., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2016 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не є суб'єктом порушення вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень, оскільки ПП "Гарні-Строй" не є забудовником або замовником будівництва, а виступає генеральним підрядником на об'єктах будівництва і несе відповідальність лише перед забудовниками у межах договорів підряду, укладених із замовниками будівництва відповідних об'єктів - ТОВ "Антел-Стандарт" і ТОВ "Бауріс".

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 (Палій В.В. - головуючий, Бондар С.В. і Селіваненко В.П.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, суд касаційної інстанції послався на порушення судом норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності доказів належного повідомлення про місце, дату та час розгляду справи третьої особи - ТОВ "Антел-Стандарт", а також зазначив про необхідність надання оцінки доводам позивача щодо розрахунку шкоди.

Під час нового розгляду справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 (Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Дідиченко М.А., Руденко М.А.) рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у м. Києві до ПП "Гарні-Строй", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Антел-Стандарт" і ТОВ "Бауріс" про стягнення 123 016,16 грн відмовлено повністю.

Постанову обґрунтовано тим, що позивач не довів, що відповідач є суб'єктом правопорушення вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень, розташованих за межами земельної ділянки по вул. Столичне шосе, 33 в м. Києві.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції Державна екологічна інспекція у м. Києві у касаційній скарзі просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та передати справу на новий розгляд наголошуючи, що суд не взяв до уваги порушення відповідачем вимог чинного законодавства, зокрема Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , "Про рослинний світ" (591-14) , "Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (1045-2006-п) та "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України", затверджених Наказом Мінбуду від 10.04.2006 № 105 (z0880-06) , якими визначено точну процедуру оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень, що передбачає звернення суб'єкта господарювання до уповноваженого органу для оформлення акта обстеження та отримання відповідного дозволу. Проте, доказів наявності рішення компетентного органу про видалення дерев та кущів матеріали справи не містять, як і не містять доказів подання відповідачем заяви про додаткове знищення зелених насаджень, що підлягали збереженню.

Крім того, посилаючись на приписи частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідати за шкоду мають замовники будівництва - ТОВ "Антел-Стандарт" і ТОВ "Бауріс", а тому мав залучити до участі іншого відповідача.

У запереченнях на касаційну скаргу ПП "Гарні-Строй" просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, звертаючи увагу на недоведеність вимог позивача, а також на невиконання ним вимог суду щодо подання належних доказів на підтвердження об'єкта правопорушення та протиправної поведінки відповідача, посилаючись при цьому на проведення відео та фотофіксації під час перевірки. Позивач у судовому засіданні визнав, що єдиним доказом його вимог є акт перевірки, який, на думку відповідача, ґрунтується на припущеннях.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржену у справі постанову суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у цій справі є вимога Державної екологічної інспекції у м. Києві про стягнення з ПП "Гарні-Строй" 123 016,16 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень, що зафіксовані в Акті № 041378а та в Акті № 041377а.

За змістом статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 4 статті 68 цього Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, зазвичай у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (стаття 69 зазначеного Закону).

Згідно зі статтями 26, 40 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів. Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 16.11.2015 між ТОВ "Антел-Стандарт" (замовник) і ПП "Гарні-Строй " (підрядник) було укладено договір підряду № 01/11/16 на будівництво та реконструкцію АЗС, розташованої за адресою: вул. Столичне шосе, 33, у Голосіївському району м. Києва, а 15.04.2016 між ТОВ "Баріус" (замовник) і ПП "Гарні-Строй" (підрядник) було укладено договір підряду № 15/04/16 на виконання робіт з реконструкції АЗС з будівництвом кафе-магазину та автомийки, що розташована за адресою: вул. Світла, 1, у Дарницькому районі м. Києва.

Отже, ПП "Гарні-Строй" виконувало функції підрядника, здійснюючи реконструкцію АЗС, будівництво кафе-магазину та автомийки" за адресою: вул. Світла, 1, у Дарницькому районі м. Києва та "Реконструкцію АЗС із пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів автомийкою та АГЗП" по вул. Столичне шосе, 33, у Голосіївському районі м. Києва.

При цьому користувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Світла, 1, є ТОВ "Бауріс", яким 11.09.2012 із Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" було укладено охоронний договір № 147 на зелені насадження на земельній ділянці по вул. Світла, 1, у Дарницькому районі м. Києва, за умовами якого на ТОВ "Бауріс" покладено відповідальність за утримання у належному санітарному стані зелених насаджень і відшкодування шкоди у разі їх пошкодження або знищення.

Користувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 33, літ. А, Б згідно з витягом із бази даних міського земельного кадастру є ТОВ "Антел-Стандарт".

Відповідно до актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, від 02.07.2014 № 110 (вул. Світла, 1 у м. Києві) та від 18.03.2014 № 28 (Столичне шосе, 33, літ. А, Б) зелені насадження, що залишаються на місці, передаються на збереження ТОВ "Бауріс" і ТОВ "Антел-Стандарт" відповідно.

З урахуванням зазначених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не є суб'єктом порушення вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень, оскільки ПП "Гарні-Строй" не є забудовником або замовником будівництва, а виступає генеральним підрядником на об'єктах будівництва (за адресами: вул. Світла, 1 в м. Києві та вул. Столичне шосе, 33 в м. Києві), а отже несе відповідальність за можливе завдання шкоди в процесі будівництва, допущене з його вини, лише перед забудовниками у межах договорів підряду, укладених із замовниками будівництва відповідних об'єктів - ТОВ "Антел-Стандарт" і ТОВ "Бауріс".

Щодо доводів скаржника про залишення судом поза увагою приписів, зокрема, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, що визначають процедуру оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень, якої, в свою чергу, відповідачем дотримано не було, оскільки ним не надано доказів наявності рішення компетентного органу про видалення дерев та кущів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Законом України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) передбачено, що на території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою. Межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначає власник об'єкта благоустрою.

Аналогічні приписи наведені у розділі 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Згідно з пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема, на підставі одного з документів, визначених частиною 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі йому органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (2059-19) .

Із матеріалів справи вбачається, що Державною архітектурною інспекцією України 08.04.2014 та 22.09.2015 ТОВ "Антел-Стандарт" та ТОВ "Бауріс" як замовникам було надано дозволи на виконання будівельних робіт генеральним підрядником - ПП "Гарні-Строй" із реконструкції АЗС, будівництва кафе-магазину та автомийки за адресами: вул. Світла, 1, в м. Києві та вул. Столичне шосе, 33, в м. Києві, що спростовує доводи скаржника про необхідність отримання відповідачем рішення компетентного органу щодо видалення зелених насаджень.

Посилання заявника касаційної скарги на частину 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) (у редакції, чинній до 15.12.2017) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначеною нормою було передбачено право, а не обов'язок суду, при цьому відповідного клопотання позивач не заявляв.

Доводи скаржника із посиланням на роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 № 02-5/744 (v_744800-01) стосовно того, що позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, колегія суддів не приймає, як такі, що спростовані встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи.

За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що оскаржувану постанову Київським апеляційним господарським судом у цій справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.