Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/845/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гетьман Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Буравльова С.І., Власова Ю.Л., Андрієнка В.В.

від 14.09.2017 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті"

до 1) Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України, 2) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, 3) ОСОБА_4, 4) ОСОБА_5, 5) ОСОБА_6, 6) ОСОБА_7, 7) ОСОБА_8, 8) ОСОБА_9, 9) ОСОБА_10, 10) ОСОБА_11, 11) ОСОБА_12, 12) ОСОБА_13, 13) ОСОБА_14, 14) ОСОБА_15, 15) ОСОБА_16, 16) ОСОБА_17, 17) ОСОБА_18

про визнання електронних торгів недійсними, скасування актів та протоколів про проведення електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочину.

за участю представників:

позивача-1: Щиглов Є.О.

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: Башілов В.О.

відповідача-3: ОСОБА_21

відповідача-4: ОСОБА_5

відповідача-5: не з'явився

відповідача-6: ОСОБА_7

відповідача-7: не з'явився

відповідача-8: не з'явився

відповідача-9: не з'явився

відповідача-10: не з'явився

відповідача-11: не з'явився

відповідача-12: не з'явився

відповідача-13: не з'явився

відповідача-14: не з'явився

відповідача-15: не з'явився

відповідача-16: не з'явився

відповідача-17: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" з позовом до Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби про:

- визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1;

- скасування протоколів про проведення електронних торгів щодо реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1;

- скасування актів про проведені електронні торги у виконавчому провадженні № 50162314 щодо реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1;

- застосування до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартир в будинку АДРЕСА_1 наслідки недійсності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведені електронні торги, які за своєю суттю є багатостороннім правочином, суперечать положенням статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону № 606-ХІV від 21.04.1999 року (606-14) , чинній на час вчинення виконавчих дій, статей 3, 10, 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року (z1301-16) , оскільки оцінка арештованого та переданого на реалізацію майна була проведена з порушенням визначеного зазначеними нормами порядку незалежного оцінювання, а саме: початкова вартість арештованого майна була визначена не за ринковою ціною та відсутні докази проведення оцінки особою, яка має повноваження на її проведення - суб'єктом оціночної діяльності. Тобто на спірних торгах була проведена реалізація нерухомого майна, вартість якого була значно занижена.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2017 року матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" до Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби про визнання недійсними електронних торгів, скасування актів про проведення електронних торгів та застосування наслідків недійсності правочинів передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними електронні торги з реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1. Скасовано протоколи про проведення електронних торгів щодо реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1, а саме: від 20.12.2016 року № 221635, № 221639, № 221640, № 221650, № 221637, № 221634 з реалізації квартир № № 50, 190, 309, 312, 315, 330; від 05.01.2017 року № 225955, № 225950 з реалізації квартир № № 59, 373; від 11.01.2017 року № 227729, № 227728, № 227731 з реалізації квартир № № 195, 223, 230; від 01.02.2017 року № 232680, № 232683, № 232671, № 232674, № 232676, № 232681, № 232686 з реалізації квартир № № 151, 163, 235, 290, 304, 334, 345; від 02.02.2017 року № 232939, № 232938, № 232937, № 232936, № 232935 з реалізації квартир № № 124, 197, 228, 398, 408; від 23.02.2017 року № 238082 з реалізації квартири № 439; від 02.03.2017 року № 239812, № 239813 з реалізації квартир № 243, 435. Скасовано акти про проведені електронні торги у виконавчому провадженні № 50162314 щодо реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1, а саме: від 10.01.2017 року з реалізації квартири № 50 загальною площею 49,3 кв. м.; від 17.01.2017 року з реалізації квартири № 59 загальною площею 57,1 кв. м.; від 03.01.2017 року з реалізації квартири №190 загальною площею 75,6 кв. м.; від 23.01.2017 року з реалізації квартири №195 загальною площею 75,3 кв. м.; від 23.01.2017 року з реалізації квартири №223 загальною площею 75,3 кв. м.; від 23.01.2017 року з реалізації квартири №230 загальною площею 75,2 кв. м.; від 03.01.2017 року з реалізації квартири №309 загальною площею 50,5 кв. м.; від 10.01.2017 року з реалізації квартири №312 загальною площею 48,7 кв. м.; від 03.01.2017 року з реалізації квартири №315 загальною площею 49,3 кв. м.; від 10.01.2017 року з реалізації квартири №330 загальною площею 48,2 кв. м.; від 17.01.2017 року з реалізації квартири №373 загальною площею 75,1 кв. м. Застосовано до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартир в будинку АДРЕСА_1 наслідки недійсності. Стягнуто з Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерство юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" судовий збір в сумі 100 108,53 грн. Стягнуто з Державного підприємства "СЕТАМ" Міністерство юстиції України на користь Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби судовий збір в сумі 100 108,53 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що проведення спірних електронних торгів відбулося з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року (z1301-16) , що вплинуло на результати торгів, зокрема на ціну правочину, оскільки вартість арештованого та реалізованого на електронних торгах майна визначена державним виконавцем без укладення договору з оцінювачем, без проведення авансування витрат виконавчого провадження та без визначення дійсної ціни майна згідно з його ринковою вартістю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року скасовано повністю. Провадження у справі № 911/845/17 припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" на користь ОСОБА_4 220 238,77 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, спірні правовідносини виникли з юридичного факту укладення між відповідачем-2 та переможцями торгів в результаті проведення електронних торгів правочину, спрямованого на відчуження-набуття майна, а відповідачами в такій справі повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем. Однак, позов було подано позивачем лише до організаторів електронних торгів - Державного підприємства "Сетам" та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, а покупців - переможців торгів до справи залучено не було. Суд апеляційної інстанції залучив до участі у справі в якості відповідачів переможців торгів, якими є фізичні особи та дійшов висновку про те, що суб'єктний склад сторін не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Позивач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій з урахуванням поданих 26.01.2018 року до Касаційного господарського суду уточнень до касаційної скарги просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року, а рішення Господарського суду міста Києва залишити в силі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2018 року у справі №911/845/17 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. - головуючий, судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2018 року касаційну скаргу призначено до розгляду на 06.02.2018 року о 10 год. 45 хв.

В касаційній скарзі позивач посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки третіх осіб було залучено до участі у справі після прийняття рішення господарським судом по суті та не залучено до участі у справі всіх переможців торгів. Також посилається на порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки суд, залучивши до участі у справі фізичних осіб спочатку в якості третіх осіб, а потім як відповідачів, не перевірив з дослідженням доказів чи є залучені особи власниками реалізованого на спірних торгах нерухомого майна і чи вирішення спору може вплинути на їх права та спільні обов'язки з іншими учасникам судового процесу.

30.01.2018 року, 01.02.2018 року та 02.02.2018 року до Касаційного господарського суду від відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_9, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного підприємства "СЕТАМ" надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких відповідачі просять відмовити у задоволення касаційної скарги, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року залишити без змін.

ОСОБА_4, ОСОБА_9 та Державне підприємство "СЕТАМ" у відзивах на касаційну скаргу зазначають про те, що процесуальний закон не обмежує можливості допущення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стадії апеляційного розгляду до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення у справі. Також зазначають про те, що вплив рішення у даній справі про визнання недійсними торгів на права та інтереси переможців таких торгів є очевидним, оскільки у такому випадку застосовуються наслідки у вигляді реституції, а залучення судом апеляційної інстанції лише частини переможців торгів не свідчить про протиправність постанови суду апеляційної інстанції в цілому, а лише підтверджує протиправність та незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки наявність одної фізичної особи в якості сторони виключає такий спір з підсудності господарського суду. За твердженням відповідачів, скаржник в касаційні скарзі вказує лише на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не зазначає жодної норми матеріального права, яка була б порушена судом. Відповідачі зазначають про те, що суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження у справі дотримався вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а відповідно до частини 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Департамент Державної виконавчої служби у відзиві зазначає про те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що спірні правовідносини виникли з юридичного факту укладення відповідачем та переможцями торгів в результаті проведення електронних торгів правочину, спрямованого на відчуження-набуття майна, а предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб - переможців торгів, які не були залучені до участі у справі в суді першої інстанції і суд першої інстанції не мав правових підстав для розгляду справи по суті.

Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу зазначають про те, що позивач фактично погодився з оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду, оскільки 02.10.2017 року подав до Ірпінського суду Київської області аналогічний позов до організаторів та переможців торгів.

Також ОСОБА_4 подала до Касаційного господарського суду клопотання про застосування наслідків зловживання правом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в якому просить застосувати вирішити питання про застосування до позивача штрафу, посилаючись на те, що позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, умисно визначив неправильний суб'єктний склад сторін спору, не повідомив суд першої інстанції про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, з метою зміни підвідомчості спору.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки невірне визначення позивачем суб'єктного складу сторін спору не є зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Інші відповідачі не скористались своїми правими, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не подали.

В судове засідання з'явилися представники позивача, відповідачів 2, 3, 4, 6. представники інших відповідачів не прийняли участь у судовому засіданні і не направили для участі у справі своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги у відповідності до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду, з'ясувавши думку представників позивача та відповідачів 2, 3, 4, 6, які з'явились в судове засідання, вважає, що нез'явлення в судове засіданні представника інших відповідачів, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2016 року на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 08.05.2015 року, яке набрало законної сили 30.07.2015 року, було видано виконавчий лист № 367/7827/14-ц про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" на користь ОСОБА_4 15 583 870,82 грн. боргу та 3 654,00 грн. судового збору.

Зазначений виконавчий лист було пред'явлено стягувачем - ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до виконання. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_20 від 16.02.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50162314 з виконання виконавчого листа № 367/7827/14-ц. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_20 від 03.03.2016 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" у межах суми звернення стягнення 15 587 531,82 грн.

У грудні 2016 року та в січні-березні 2017 року Державним підприємством "СЕТАМ" на підставі заяв Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 50162314, за наслідками проведення опису та арешту майна боржника, його оцінки, було проведено електронні торги арештованого майна, на яких було реалізовано квартири, що знаходяться за адресою: Київська область смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова в будинку №26 корпус 1, а саме: квартири №№ 50, 59, 124, 151, 163, 190, 195, 197, 223, 228, 230, 235, 243, 290, 304, 309, 312, 315, 330, 334, 345, 343, 398, 408, 435, 439, які належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" та були арештовані.

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" звернулося з позовом до Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби про визнання недійсними електронних торгів з реалізації квартир в будинку АДРЕСА_1, скасування протоколів про проведення електронних торгів, скасування актів про проведені електронні торги у виконавчому провадженні № 50162314 щодо реалізації квартир та застосування до правочину щодо реалізації на електронних торгах квартир наслідків недійсності.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі № 6-116цс12 та від 06.04.2016 року у справі № 910/23970/15.

Слід зазначити про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу, є багатостороннім правочином і під час подання позову про його оспорення, такий позов подається до решти сторін зазначеного правочину, з якими є матеріально правовий спір та такі сторони мають бути залучені до участі у справі.

Отже, відповідачами в даній справі повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, позов у даній справі подано позивачем лише до організаторів електронних торгів - Державного підприємства "Сетам" Міністерства юстиції України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби, а покупців - переможців торгів позивач не визначив відповідачами у справі та місцевий господарський суд не залучив їх до участі у справі. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в результаті проведення спірних електронних торгів новими власниками квартир стали 15 осіб, які на сьогодні зареєстрували право власності на ці квартири. В спірних актах про проведені електронні торги встановлено, що переможці торгів здійснили повний розрахунок за придбане майно шляхом перерахування коштів на рахунок Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату винесення оскаржуваної постанови, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичних осіб - переможців спірних електронних торгів.

Слід зазначити про те, що процесуальний закон, який був чинний станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, не обмежував можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії суд апеляційної інстанції міг вчинити до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи, про що обґрунтовано зазначили відповідачі у відзивах на касаційну скаргу. Наведеним спростовуються безпідставні твердження позивача в касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції статті 27 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року.

Відповідно до статей 99 та 101 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції та прийняття оскаржуваної постанови, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції та прийняття оскаржуваної постанови, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Згідно з пунктом 1 статті 65 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції та прийняття оскаржуваної постанови, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках в порядку вчинення дій по підготовці справи до розгляду вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.

Врахувавши предмет спору у даній справі про визнання торгів недійсними, встановивши те, що переможців торгів не було зазначено позивачем в якості відповідачів та не було залучено до участі у справі місцевим господарським судом, а рішення у даній справі стосується їх прав та обов'язків, суд апеляційної інстанції з метою визначення повного кола осіб, які мають брати участь у даній справі в якості сторін, правильно залучив таких осіб до участі у справі як відповідачів. Наведеним спростовуються безпідставні твердження позивача в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції не перевірив чи є залучені в якості відповідачів особи на час прийняття рішення судом власниками реалізованого на спірних торгах нерухомого майна і чи впливає вирішення спору на їх права на спільні обов'язки з іншими учасникам судового процесу.

Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваної постанови, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Встановивши те, що переможцями спірних електронних торгів, які були залучені до участі у справі як відповідачі, є фізичні особи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір у даній справі про визнання недійсними електронних торгів, проведених спеціалізованою організацією щодо реалізації майна, на яке було накладено арешт за виконавчим документом, якщо однією з його сторін є фізична особа, не підлягає вирішенню в господарських судах, а вирішується судом у порядку цивільного судочинства з додержанням правил виключної підсудності (стаття 114 ЦПК).

Твердження скаржника про залучення судом апеляційної інстанції лише частини переможців торгів не свідчить про протиправність постанови суду апеляційної інстанції в цілому, а лише підтверджує протиправність та незаконність рішення суду першої інстанції, оскільки наявність одної фізичної особи в якості сторони виключає такий спір з підсудності господарського суду.

Частиною другою статті 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення місцевого господарського суду, як таке, що було прийнято з порушенням норм процесуального права, та правильно припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній станом до 15.12.2017 року, оскільки спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2017 року у справі № 911/845/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець