- визнання недійсним рішення тендерного комітету в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" переможцем переговорної процедури для потреб оборони за лотом № 3 з метою закупівлі спідньої білизни (труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) за ідентифікатором закупівлі №А-2017-06-02-001184-b, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України № 75/329/5 від 03.07.2017 року;

- визнання недійсним Договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/17/198 від 10.07.2017 року, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс".

Позовні вимоги мотивовані тим, що процедура закупівлі товару була проведена тендерним комітетом відповідача з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель та договір, укладений на підставі спірного рішення, є нікчемним, суперечить положенням частин 1, 3 статті 16, пункту 4 частини 1 статті 30 та частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки тендерна пропозиція позивача не відповідає визначеним в тендерній документації кваліфікаційним критеріям замовника - Міністерства оборони України, а відтак спірні рішення та договір підлягають визнанню недійсними на підставі частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що під час проведення тендерним комітетом відповідача процедури закупівлі позивачем були дотримані вимоги тендерної документації та Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) , умови спірного договору відповідають змісту тендерної пропозиції; товар, заявлений позивачем в тендерній пропозиції, відповідає кваліфікаційним критеріям замовника, показник поверхневої щільності матеріалу товару не перевищений, відповідає вимогам ДСТУ 3823-98 "Полотна трикотажні. Норми та методи оцінки якості" пунктом 4.10.1. якого визначено, що плюсовий допуск поверхневої густини не обмежується та відповідачем за результатами перевірки зразка було визнано, що надана позивачем пропозиція товару відповідає вимогам технічних умов та еталону-зразку.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 11.01.2018 року у справі № 910/14621/17 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2018 року касаційну скаргу призначено до розгляду на 06.02.2018 року о 10 год. 15 хв. та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.01.2018 року.

В обґрунтування вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень частин 1, 3 статті 16, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 4 статті 36 Закону та пункту 1 частини 1 статті 37 України "Про публічні закупівлі", статті 215 Цивільного кодексу України. Скаржник зазначає про те, що суди не прийняли до уваги те, що надані ним зразки товару значно перевищували норму поверхневої щільності матеріалу, встановлену в тендерній документації Міністерства оборони України, а пункт 4.10.1. ДСТУ 3823-98 щодо необмеження плюсового допуску поверхневої густини тканини має рекомендаційний характер і не підтверджує відповідність цього показника нормі, яка була чітко визначена замовником в тендерній документації. Також скаржник посилається на те, що суд першої інстанції в порушення статті 82 Господарського процесуального кодексу України прийняв рішення без виходу до нарадчої кімнати, а суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ці допущені судом порушення. За твердженням скаржника суди не встановили всіх обставин, які мають значення для справи, зокрема залишили поза увагою те, що під час процедури закупівлі товару не перевірявся такий важливий показник товару, як коефіцієнт повітропроникності.

Відповідач у справі - Міністерство оборони України не скористався своїми правими, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не подав, не прийняв участь у судовому засіданні і не направив для участі у справі своїх представників, хоча був належним чином повідомлений у відповідності до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.06.2017 року Міністерством оборони України (відповідач), як замовником, оголошено про проведення переговорної процедури з метою закупівлі для потреб оборони спідньої білизни (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2).

Позивач звернувся до відповідача з ціновою пропозицією № 1100387-12.4-3 від 20.06.2017 року щодо участі у переговірній процедурі по закупівлі спідньої білизни.

03.07.2017 року відбулось засідання тендерного комітету Міністерства оборони України, за результатами якого було вирішено прийняти пропозицію позивача в т.ч. щодо закупівлі спідньої білизни (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2), визначено відповідача переможцем переговорної процедури закупівлі, вирішено оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір з позивачем та запросити позивача для укладення договору про закупівлю. Прийняті рішення оформлені протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України № 75/329/5 від 03.07.2017 року.

10.07.2017 року на підставі зазначеного рішення про визнання позивача переможцем між Міністерством оборони України (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" (постачальник, позивач) укладено Договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/17/198, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у строк до 30.08.2017 року включно поставити відповідачу товар в кількості 30 000 штук за ціною 1 747 800,00 грн., а відповідач зобов'язався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2. договору передбачений для поставки за договором товар має відповідати вимогам ТУУ 14.1-00034022-086:2015 зі сповіщенням про зміни № 1, зразку еталону та затвердженому робочому зразку. Також зазначено, про те, що ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, яка не суперечить технічним умовам на виріб (товар), затвердженим Міністерством оборони України.

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання недійсним рішення тендерного комітету щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" переможцем переговорної процедури з метою закупівлі спідньої білизни, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України № 75/329/5 від 03.07.2017 року, та визнання недійсним Договору про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/17/198 від 10.07.2017 року, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс".

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" (922-19) .

Відповідно до частини 1 статті 12 зазначеного закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Пунктами 1, 3, 4 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує об'єктивний та чесний вибір переможця. Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі спідньої білизни для потреб оборони тендерним комітетом Міністерства оборони України вирішено визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" переможцем переговорної процедури.

Відповідно до статті 1 та частини 2 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" органом оскарження процедур закупівлі є Антимонопольний комітет України, до якого подаються в т.ч. скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Разом з цим визначено, що скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до органу оскарження в порядку статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" зі скаргою на рішення тендерного комітету Міністерства оборони України про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" переможцем переговорної процедури з метою закупівлі спідньої білизни, оформленого протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України № 75/329/5 від 03.07.2017 року, та докази прийняття органом оскарження за результатами розгляду такої скарги рішення про задоволення скарги зі встановленими обставинами про порушення процедури закупівлі.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України № 75/329/5 від 03.07.2017 року, позивач зазначає про те, що рішення суперечить законодавству у сфері публічних закупівель та є неправильним, оскільки тендерна пропозиція позивача відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" мала бути відхилена з підстав того, що не відповідає визначеним в тендерній документації кваліфікаційним критеріям замовника - Міністерства оборони України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Судами встановлено, що в пункті 7 Додатку В "Вимоги до матеріалів" (ТУУ 14.1-00034022-086:2015 зі сповіщенням про зміни №1) оголошення про проведення переговорної процедури, оприлюдненого тендерним комітетом відповідача, зазначено, що поверхнева щільність матеріалу виробу за ГОСТ 8845 має становити 17010 гр./м.кв.

У протоколі випробувань № 1122/00586-ЛП/17 від 19.06.2017 року, затвердженому начальником лабораторії Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", складеного за результатами випробування наданої на дослідження позивачем спідньої білизни (труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна), встановлено, що поверхнева густина наданого на дослідження матеріалу складає 187 г/м.кв. Разом з цим зазначений показник визначено з приміткою, в якій зазначено про те, що згідно з пунктом 4.10.1. ДСТУ 3823-98 "Полотна трикотажні. Норми та методи оцінки якості" плюсовий допуск поверхневої густини не обмежується".

Крім того, судами встановлено, що відповідно до умов розробленої та затвердженої відповідачем тендерної документації була потрібна відповідність наданої пропозиції зразку-еталону. При цьому тендерним комітетом відповідача за результатами перевірки зразка було визнано, що надана позивачем пропозиція товару відповідає вимогам технічних умов та еталону-зразку.

Висновком комісії з перевірки зразків предметів речового майна про результати перевірки зразка предмета речового права № 84 від 19.06.2017 року, затвердженого Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Міністерства оборони України № 408/1/2462 від 19.06.2017 року, встановлено, що зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри, маркування та матеріали, з яких виготовлений зразок, - труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна вид 2, відповідають вимогам технічних умов та зразку-еталону.

Прийнявши до уваги наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що під час проведення тендерним комітетом відповідача процедури закупівлі були дотримані вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) , а тендерна пропозиція позивача відповідала кваліфікаційним критеріям, визначеним замовником в тендерній документації.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача в касаційній скарзі про те, що господарські суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги обставини перевищення показника поверхневої щільності матеріалу товару, заявленого в тендерній пропозиції, нормі, встановленій замовником в тендерній документації, оскільки саме ці обставини з огляду на наведені позивачем підстави позову підлягали дослідженню судами, суди дослідили такі обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, дійшли правильних висновків у справі.

Крім того, позивач, якого визнано переможцем процедури закупівлі, звертаючись з позовом у даній справі про визнання недійсним рішення тендерного комітету не обґрунтовує, які саме його права та охоронювані законом інтереси є порушеними внаслідок прийняття тендерним комітетом відповідача зазначеного спірного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 та частини 2 статті 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Судами встановлено, що умови укладеного між сторонами у справі договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 286/3/17/198 від 10.07.2017 року, зокрема щодо предмету договору, його характеристик, кількості та ціни, повністю відповідають змісту тендерної пропозиції, заявленої позивачем, як переможцем процедури закупівлі, що не свідчить про нікчемність зазначеного договору, на що безпідставно посилається позивач.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним та задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки матеріали справи не містять доказів недотримання під час укладення оспорюваного правочину вимог статті 203 Цивільного кодексу України, умови спірного договору відповідають змісту тендерної пропозиції позивача, а товар, заявлений позивачем в тендерній пропозиції, відповідає кваліфікаційним критеріям замовника. Твердження позивача в касаційній скарзі про порушення господарськими судами попередніх інстанцій положень частин 1, 3 статті 16, пункту 4 частини 1 статті 30, частини 4 статті 36 Закону та пункту 1 частини 1 статті 37 України "Про публічні закупівлі", статті 215 Цивільного кодексу України не знайшли свого підтвердження, оскаржувані рішення та постанова прийняті з правильним застосуванням до спірних правовідносин зазначених норм матеріального права.

Посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд прийняв рішення без виходу до нарадчої кімнати, чим порушив вимоги статті 82 Господарського процесуального кодексу України, а суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ці допущені судом порушення, є безпідставними, не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом судового засідання від 12.10.2017 року, в якому зазначено, що суд для прийняття рішення виходить до нарадчої кімнати.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх обставин, які мають значення для справи та, зокрема, не з'ясували чи перевірявся під час процедури закупівлі товару такий важливий показник товару, як коефіцієнт повітропроникності, оскільки зазначена обставина не була предметом дослідження з огляду на заявлені позивачем підстави позову.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає.