Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/2317/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

на ухвалу Господарського суду Київської області

(суддя - Конюх О.В.)

від 23.01.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді: Власов Ю.Л., Буравльов С.І.)

від 06.07.2017

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на бездіяльність Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчих провадженнях № 39632256 та № 39630424 щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.08.2013

у справі № 911/2317/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп",

Приватного підприємства "Агрофірма Маяк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента-Агро",

Фізична особа-підприємець Грищенко Олександр Миколайович

про стягнення 28 381, 51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою від 01.12.2016 № 01-2/12 на бездіяльність Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.08.2013 у справі № 911/2317/13, в якій просило:

- визнати бездіяльність Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області у виконавчих провадженнях №39632256 та №39630424 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 19.08.2013 по справі № 911/2317/13 незаконною та протиправною.

Скаргу обґрунтовано тим, що Кам'янка-Бузьким РВДВС ГТУЮ у Львівській області не вчиняється необхідних дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) спрямованих на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/2317/13. Крім того, скаржник посилається на те, що неодноразово звертався до державного виконавця з клопотаннями про вчинення виконавчих дій, в яких просив виконати ряд заходів по виявленню майна та інших активів боржника, які державним виконавцем були залишені без уваги.

В обґрунтування наявності правових підстав для задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" посилалось на статтю 19 Конституції України, пункти 6 та 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (1404-19) , статті 1, 2, 4, 11, частину 2 статті 27, частину 2 статті 30, частину 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", підпункти 1, 2, 4, 7 частини 1 статті 10 Закону України "Про державну службу", статтю 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , пункт 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, пункти 2.1, 3.1-3.2, 3.4, розділ 5, пункт 7.2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 (z0388-03) , пункт 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2017 скаргу від 01.12.2016 № 01-2/12 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено. Суд визнав неправомірною бездіяльність Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі № 911/2317/13 та виданих на його виконання наказів. При цьому місцевим господарським судом встановлено такі обставини:

- рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/2317/13 позов ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Приватного підприємства "Агрофірма Маяк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Приватного підприємства "Агрофірма Маяк" на користь ТОВ "Компанія Ніко-Тайс" 2 771, 44 грн трьох процентів річних, 1 549, 20 грн судового збору, 2 301, 01 грн витрат на оплату послуг адвоката. Стягнуто з Приватного підприємства "Агрофірма Маяк" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 6 107, 98 грн інфляційних втрат та 16 238, 29 грн пені;

- на виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2013 у справі №911/2317/13, яке набрало законної сили 18.08.2013, Господарським судом Київської області видано накази від 19.08.2013 №911/2317/13 про примусове виконання рішення;

- дослідивши копію матеріалів зведеного виконавчого провадження щодо боржника ПП "Агрофірма Маяк", суд прийшов до висновку, що державним виконавцем велася значна переписка з різними державними та іншими підприємствами та організаціями для встановлення дійсного майнового стану боржника та виявлення майна, на яке може бути звернуто стягнення;

- зокрема боржник - ПП "Агрофірма Маяк" є власником телятника №9, за адресою Київська область, Переяслав-Хмельницький, с. Веселе, вул. Миру, буд. 80 (згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №133828419 сформованої 09.02.2016);

- згідно з відповіддю наданою Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області від 28.03.2016 №626/4-14-6, за боржником - ПП "Агрофірма Маяк" зареєстровано транспортні засоби: бульдозер, трактор колісний, напівпричіп, причіп, навантажувач та ін.;

- Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області надано відповідь на запит від 27.01.2016 №187/4-14-14, в якій наведено перелік транспортних засобів, що належать боржнику;

- згідно з Інформаційною довідкою від 02.06.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №60455298, ПП "Агрофірма Маяк" є власником:

кошари, яка знаходиться за адресою Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, с. Оленівка, вул. Індустріальна, буд.22;

складу, який знаходиться за адресою Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, с. Оленівка, вул. Індустріальна, буд.12/3;

мастерська, яка знаходиться за адресою Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, с. Оленівка, вул. Індустріальна, буд.15;

- відповідно до Інформаційної довідки від 24.05.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №59788593, боржник є власником:

будинку з 4 квартир, загальною площею 159,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Січових Стрільців, будинок, 6,

будинку з 4 квартир, загальною площею 187,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Лісна, будинок 39;

- з відповіді ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" від 14.06.2016 №447/11-11, до якої долучено інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру тварин, вбачається, що за ПП "Агрофірма Маяк" зареєстровано ВРХ;

- від ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України 20.09.2016 надійшла відповідь від 16.09.2016 №665/11-11, в якій повідомляється, що Львівська філія ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" є відокремленим структурним підрозділом ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин", у своїй діяльності керується Положенням про філію, а керівник діє на підставі довіреності, відтак не має повноважень надавати інформацію, що зазначена у запиті органу ДВС. Однак, до вказаної відповіді долучено інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру тварин про реєстрацію господарства від 13.09.2016, з якої вбачається, що за ПП "Агрофірма Маяк" 21.01.2005 зареєстровано ВРХ для розведення та утримання;

- отже, результатом такої переписки є виявлення ВРХ та об'єктів нерухомості, які належать боржнику. Однак, жодних дій в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , спрямованих на реальне виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на належне боржнику нерухоме майно державним виконавцем не вчинено;

- державним виконавцем Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області не було винесено постанову про накладення арешту у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

- через невиконання відділом ДВС усіх приписів Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) накази Господарського суду від 06.08.2013 про примусове виконання рішення у справі № №911/2317/13 залишаються невиконаними, стягувачем - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не отримано присуджених судом коштів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 апеляційну скаргу Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2017 - без змін. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017, Кам'янка-Бузький РВДВС ГТУЮ у Львівській області подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нове, яким ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" відмовити в задоволенні його скарги.

Кам'янка-Бузький РВДВС ГТУЮ у Львівській області також просив розгляд справи здійснювати без участі його представникві.

Узагальнені доводи Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області, викладені у касаційній скарзі:

- на виконанні у Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області перебували виконавчі провадження з виконання наказу № 911/2317/13, виданого 19.08.2013 Господарським судом Київської області, про стягнення з ПП "Агрофірма Маяк" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" заборгованості в сумі 22 346, 27 грн та наказу № 911/2317/13, виданого 19.08.2013 Господарським судом Київської області, про стягнення з ПП "Агрофірма Маяк" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" заборгованості в сумі 6 621, 65 грн. Дане виконавче провадження 01.06.2016 приєднано до зведеного виконавчого провадження ЄДРВП № 40630129, боржником по якому виступає ПП "Агрофірма Маяк";

- відповідно до статей 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" 04.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно, на підставі заяви стягувача державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Копії зазначених постанов скеровано сторонам до відома та в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника;

- державним виконавцем 26.09.2013 скеровано запити у ДПІ, МБТІ, Держземагентство, МРЕВ ДАІ, Інспекцію сільського господарства для виявлення майна та коштів належних боржнику. При цьому скаржник посилається на: інформаційну довідку № 33814585 від 06.11.2013, згідно з якою нерухоме майно за боржником не зареєстроване; відповідь відділу Держземагентства у Кам'янка-Бузькому районі від 27.09.2013 № 10-03/4171, згідно з якою державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування земельними ділянками та договори оренди на земельні ділянки за боржником не зареєстровані; відповідь ДПІ в Кам'янка-Бузькому районі від 05.09.2013 № 1001502140 про те, що в боржника наявні рахунки в банківських установах, на які державним виконавцем 26.09.2013 накладено арешт, разом з тим коштів, в сумі достатній для виконання спірних наказів, на таких рахунках не виявилось; при перевірці автоматизованої інформаційно-пошукової системи Автомобіль та АІС в Кам'янка-Бузькому ВРЕР ДАІ встановлено, що за боржником транспортних засобів на праві власності не зареєстровано, про що складено акт державного виконавця 01.10.2013; при виході за адресою знаходження боржника в с. Старий Яричів, вул. Заводська, 2 керівних органів даного підприємства не виявлено, про що складено акт 02.10.2013; повторно 05.11.2013 скеровано запит в Інспекцію сільського господарства, згідно з відповіддю якої від 19.12.2013 у Львівській області за боржником зареєстровано 12 транспортних засобів, які 23.12.2013 постановою державного виконавця оголошено в розшук; 23.12.2013 державним виконавцем, керуючись пунктом 4 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження; при повторному виході 04.12.2013 за адресою, вказаною у виконавчому документі, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 2 керівних органів даного підприємства не виявлено; 08.11.2013 державним виконавцем до Кам'янка-Бузького районного суду скеровано подання про тимчасове обмеження виїзду керівника ПАФ "Маяк" ОСОБА_5 за межі України; 12.12.2013 державним виконавцем скеровано подання в Кам'янка-Бузький РВ ГУ МВС України у Львівській області про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 382 Кримінального кодексу України щодо керівника ПАФ "Маяк" ОСОБА_5; державним виконавцем 18.06.2014 повторно скеровано запит в ДПІ України щодо відкритих рахунків боржника, разом з тим коштів, в сумі достатній для виконання спірних наказів, на таких рахунках не виявилось; державним виконавцем 10.07.2014 було направлено запит в Управління державної казначейської служби України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області щодо наявності у боржника відкритих рахунків у даній установі, згідно її відповіді від 10.07.2014 № 03-28/369 - рахунки, які належать боржнику в ГУ ДКСУ закрито в 2005 та 2008 роках; згідно відповіді ДАБІ у Львівській області від 22.04.2015 інформація щодо реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та виданих дозволів на виконання будівельних робіт та щодо отримання ліцензії ПП "Агрофірма "Маяк" відсутня; згідно відповіді Державної служби інтелектуальної власності України від 16.04.2015 № 1-6/3092 ПП "Агрофірма "Маяк" з заявами про одержання контрольних марок не зверталось, до Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок не внесено і контрольних марок не отримувало; згідно з відповіддю виконавчого комітету Старояричівської сільської ради від 16.04.2015 № 199 ПП "Агрофірма "Маяк" на території сільської ради господарської діяльності не здійснює; згідно з відповіддю ДП "Держреєстри України" від 15.04.2015 № 155 згідно з даними основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання ПП "Агрофірма "Маяк" не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру; згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.04.2015 № 36241198 за боржником нерухомість не зареєстрована; згідно з відповіддю Держгірпромнагляду від 07.05.2015 № 4/05-01-04/995 ПП "Агрофірма "Маяк" не має зареєстрованої спец техніки, великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів; згідно з відповіддю Державної інспекції сільського господарства від 29.05.2015 № 1752/4-14-8 за боржником зареєстровано 29 транспортних засобів, які були оголошені в розшук постановою державного виконавця ще 23.12.2013 та станом на 10.12.2015 не розшукані; згідно з відповіддю ДФС України від 14.05.20165 № 11738 ПП "Агрофірма "Маяк" не перебуває на обліку в митницях ДФС; згідно з відповіддю Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 8917 від 29.04.2015 ПП "Агрофірма "Маяк" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутнє; згідно з відповіддю ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин" від 21.04.2015 № 297/11-101 за боржником зареєстровано велику рогату худобу в кількості - 6 штук, при цьому державним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника з метою встановлення місця знаходження ВРХ, проте тварин не виявлено; згідно з відповіддю від 16.04.2015 № 178 ДП "Український інститут промислової власності" за боржником не виявлено об'єктів промислової власності; згідно з відповіддю Держгеокадастру від 26.11.2015 № 1491/16-15-99.2 за боржником числиться земельна ділянка, що перебуває в оренді; 05.05.2015 до Кам'янка-Бузького районного суду державним виконавцем скеровано подання про тимчасове обмеження виїзду керівника ПАФ "Маяк" ОСОБА_6 за межі України; згідно з відповіддю ДФС щодо рпхунків боржника 20.11.2015 за боржником не виявлено нових відкритих рахунків;

- аналогічні запити і відповіді було скеровано та отримано і в 2016, і в 2017 роках. Державним виконавцем неодноразово здійснювався вихід за місцем знаходження боржника, керівних органів не виявлено, майна належного боржнику не виявлено;

- телятник, який зазначено в рішеннях судів попередніх інстанцій, як такий, що належить на праві власності ПП "Агрофірма Маяк", насправді належить іншій юридичній особі ПП "Агрофірма Маяк" з іншим кодом ЄДРПОУ 03331513, яка не є боржником у виконавчому провадженню; боржником у виконавчому провадженні згідно з наказом Господарського суду Київської області у справі № 911/21739/13 виступає ПП "Агрофірма Маяк" з кодом ЄРПОУ 23948019, за яким нерухоме майно не зареєстровано;

- аналогічно не відповідають дійсності обставини, на які посилаються суди попередніх інстанцій, щодо належності ПП "Агрофірма Маяк" (код відсутній) нерухомого майна у АР Крим - кошари, складу та майстерні;

- також хибними є висновки господарських судів щодо належності боржнику на праві власності двох будинків з 4 квартир, оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що власниками даних об'єктів є фізичні особи, а не ПП "Агрофірма Маяк";

- сільськогосподарська техніка (12 одиниць), яка зазначена у рішенні оголошена в розшук постановою державного виконавця, постанову скеровано на виконання в органи УДАІ;

- щодо твердження судів про те, що державним виконавцем виявлено ВРХ, проте не звернуто стягнення на неї, то відповідно до актів державного виконавця в наявності у ПП "Агрофірма Маяк" такої худоби не виявлено;

- ненакладення державним виконавцем арешту у межах загальної суми стягнення по зведеному виконавчому провадженню жодним чином не впливає на результат стягнення, крім того, арешти накладено в межах кожного виконавчого провадження з врахуванням боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- державним виконавцем вжито всіх заходів примусового виконання рішень суду, проте через наявність об'єктивних причин, відсутності майна та беручи до уваги, що ПП "Агрофірма Маяк" не діюче підприємство, тому визнання судом бездіяльності Відділу є безпідставним.

Узагальнений виклад позиції ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", зокрема викладеної у відзиві на касаційну скаргу:

- товариство неодноразово зверталося до Господарського суду Київської області зі скаргами на бездіяльність Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області;

- ухвалами Господарського суду Київської області від 06.08.2014, від 21.12.2015, від 11.03.2016 було задоволено скарги товариства на бездіяльність Кам'янка-Бузького РВДВС ГТУЮ у Львівській області;

- на сьогодні накази Господарського суду Київської області від 19.08.2013 не виконані;

- ухвала та постанова судів, які оскаржуються охоплюють період бездіяльності з березня 2016 по січень 2017 року, натомість Кам'янка-Бузький РВДВС ГТУЮ у Львівській області безпідставно надано документи за період, що передує березню 2016 року, адже за цей час оцінка бездіяльності надавалась;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ПП "Агрофірма Маяк" останній є власником визначеного нерухомого майна;

- натомість у виконавчому провадженні вимоги товариства не забезпечені належним чином, зокрема не накладено арешт в межах вимог стягувача на відповідне майно;

- за твердженням Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області рухоме майно із 2013 року перебуває у розшуку, натомість відповідно до довідки Національної поліції України від 01.02.2017 № 27/02/9-36-аз, жодні транспортні засоби боржника у розшуку не перебувають.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.01.2018 Кам'янка-Бузькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2017 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі №911/2317/13; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області; прийнято до розгляду касаційну скаргу Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суду було надано ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", ТОВ "ПК Трейдсервісгруп", ПП "Агрофірма Маяк", ТОВ "Тридента-Агро", ФОП Грищенко Олександру Миколайовичу строк для подання відзивів на касаційну скаргу до 30 січня 2018 року.

Інші учасники справи, окрім ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ (1404-19) , який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (606-14) , так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ (1404-19) - після 05.10.2016.

Розділом XIV Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , який був чинний на момент існування спірних правовідносин та на час розгляду скарги господарськими судами, визначено порядок виконання рішення, ухвали, постанови. Зокрема, статтею 115 Господарського процесуального кодексу України було встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

' 'br' Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (606-14) визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та складає собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно із статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4, 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з частиною 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України", частину 1 статті 3 і частину четверту статті 11 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) , Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

З врахуванням викладеного та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача, оскільки впродовж значного періоду часу рішення господарського суду у даній справі, що набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України, так і не було виконано.

Доводи Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, викладені у касаційній скарзі, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно, на підставі заяви стягувача державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, колегією суддів оцінюються критично, оскільки з 2013 року і на час розгляду скарги у суді, вимоги позивача так і не були задоволені за рахунок відповідного майна боржника, тобто такі дії державного виконавця не забезпечили досягнення того результату, на який вони спрямовані по своїй суті.

Щодо доводів Кам'янка-Бузького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області про направлення ним низки запитів та отримання на них відповідей протягом 2013-2014 років колегією суддів не можуть оцінюватися, оскільки не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій в межах розгляду даної скарги. Доводи про вчинення аналогічних дій у 2016 році, а також доводи щодо належності чи неналежності певного майна боржнику, судом касаційної інстанції не можуть бути перевірені, з огляду на його компетенцію, визначену частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому Кам'янка-Бузьким РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області не спростовано обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій щодо наявності у боржника транспортних засобів та ВРХ, не доведено, з врахуванням пояснень, викладених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" у відзиві на касаційну скаргу, що державним виконавцем було вжито всіх достатніх заходів для розшуку такого майна.

Згідно з частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315. 317 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 у справі № 911/2317/13 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська