Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2018 року
м. Київ
справа № 926/1080/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач
за участю секретаря судового засідання - Руденко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у складі суддів: О.С. Скрипчук - головуючий, О.П. Дубник, Я.О. Юрченко
від 20.09.2017р.
та на рішення Господарського суду Чернівецької області
суддя: С.М. Гушилик
від 22.05.2017р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біхмайстер"
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці
про визнання недійсним попереднього договору оренди №253/2015-п від 01.07.2015р.
за участю представників учасників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Біхмайстер" 27.03.2017р. звернулося до господарського суду із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці про визнання недійсним попереднього договору оренди №253/2015-п від 01.07.2015р. у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що попередній договір оренди №253/2015-п від 01.07.2015р. укладений між позивачем та відповідачем з порушенням процедури укладання договорів оренди майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2017р. у справі №926/1080/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р., позов ТОВ "Біхмайстер" задоволено, визнано недійсним попередній договір оренди №235/2015-п від 01.07.2015р., укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом та ТОВ "Біхмайстер" щодо нерухомого військового майна, розташованого за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6.
Судові рішення мотивовані тим, що спірний попередній договір оренди не відповідає вимогам наказу Міністерства оборони України №46 від 02.02.2010р., яким затверджено типовий договір оренди у Міністерстві оборони України. Крім того, договір укладено без проведення конкурсу про передачу військового нерухомого майна в оренду та експертної оцінки, чим порушено, зокрема, норми ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці подав до касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.06.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р.
Скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 174, ч. 3 ст. 207 ГК України, ст. 35 ГПК України. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували те, що позивачем не доведено порушення його прав спірним договором та те, що зобов'язання за цим договором припиняються лише на майбутнє.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ "Біхмайстер" відзиву на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надав.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
01.07.2015р. ТОВ "Біхмайстер" та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці уклали попередній договір оренди №253/2015-п нерухомого військового майна площею 197,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6.
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору провести процедуру укладення в майбутньому основного договору оренди нерухомого військового майна - нежитлових вбудованих приміщень площею 197, 25 кв.м. в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, розташованого за адресою: м. Чернівці, пл. Театральна, 6, на умовах встановлених даним договором.
Визначене в договорі майно передано відповідачу відповідно до акту приймання - передачі нерухомого військового майна від 01.07.2015р.
Згідно з п. 1.2 договору ТОВ "Біхмайстер" до моменту підписання основного договору оренди має право використовувати майно за цільовим призначенням.
Відповідно до п. п. 9.1, 9.2 договору останній укладено строком на 12 місяців, а саме до 30.06.2016р. Договір припиняє свою дії за взаємною згодою сторін, що підтверджується ними письмово, після повного виконання сторонами своїх зобов'язань передбачених цим договором, в інших випадках передбачених цим договором або законодавством України.
6. Релевантні джерела права та акти їх застосування
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (1076-14) .
У відповідності до ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду здійснюється з урахуванням вимог, встановлених порядком надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.05.2000р. №778 (778-2000-п) .
Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.
Відповідно до п. 6 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000р. № 778 (778-2000-п) , перед укладанням договорів оренди військового нерухомого майна проводиться оцінки його вартості.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно статті 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
7. Мотиви, з яких виходить Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при прийнятті постанови
Як вбачається із встановлених судами обставин, об'єктом спірного договору оренди є нерухоме майно, що перебуває у державній власності.
Укладаючи вказаний договір сторонами не дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку погодження та отримання дозволу на укладення такого договору з відповідними органами. Всупереч діючому законодавству посадовими особами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці перед укладанням попереднього договору оренди не проведено конкурс про передачу військового нерухомого майна в оренду та не здійснено оцінку майна.
Таким чином господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання договору недійсним.
Касаційний господарський суд у складі Верховного суду критично ставиться до аргументів скаржника щодо того, що зобов'язання за договором припиняються лише на майбутнє. Відповідно до положень ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Позиція скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не врахували недоведеність позивачем обставин щодо того, що спірний договір порушує його права, є помилковою з огляду на наведене вище.
За встановленими судами обставинами рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.05.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. у справі №926/1080/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя Л. В. Стратієнко
Суддя І. В. Ткач