Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2018 року
м. Київ
справа № 916/1491/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
позивач - Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба",
представник позивача - не з'явився,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ",
представник відповідача - не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 04.10.2017
у складі колегії суддів: Лавриненко Л.В. (головуючий), Лашин В.В., Філінюк І.Г.
та на рішення Господарського суду Одеської області
від 21.07.2017
у складі судді Оборотової О.Ю.
за позовом Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба"
про зобов'язання вчинити певні дії
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.12.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та на рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 у справі №916/1491/17, розгляд справи призначено на 18.12.2017.
1.1. 20.12.2017, відповідно до частини 5 статті 31 та підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №916/1491/17 Господарського суду Одеської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
2. 29.12.2017, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 22.12.2017, справа №916/1491/17 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 30.01.2018 о 10 год. 00 хв. з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.
3. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ" відзиву на касаційну скаргу позивача не подав.
4. 24.01.2018 до Верховного Суду надійшла заява позивача - Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" про розгляд судом касаційної інстанції справи №916/1491/17 без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами; позивач зазначив, що підтримує подану ним касаційну скаргу в повному обсязі та просив скасувати оскаржувані судові рішення про відмову в позові.
5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15)
), статей 75, 77, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15)
), частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закону).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. 23.06.2017 Казенне підприємство "Морська пошуково-рятувальна служба" (далі - позивач) звернулося з позовом до Господарського суду Одеської області про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ" (далі - відповідача) внести зміни до укладеного з позивачем договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017, а саме викласти Додаток 2 "Графік оплати лізингових платежів" до договору у новій редакції, склавши графік погашення лізингових платежів рівномірними частинами щорічно. При цьому сам графік погашення лізингових платежів у новій редакції позивачем складений не був.
7. Позовна заява мотивована тим, що за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі послуг оперативного лізингу автомобілів (пікап) та мікроавтобусів відповідно до вимог Закону між позивачем, як замовником, та відповідачем, як переможцем, укладено договір №5-В-17 від 07.02.2017, за умовами якого лізингодавець (відповідач) передає, а лізингоодержувач (позивач) отримує в платне строкове користування на умовах оперативного лізингу 7 одиниць автотранспорту строком на 36 місяців; вартість майна, що передається в лізинг 9719023грн.; строк лізингу 36 місяців; загальна вартість договору складається із суми всіх лізингових платежів за договором та становить 16 336 264,89грн., включно з ПДВ 2 722710,81грн.; розмір, порядок і строки оплати лізингових платежів, який наведений у Додатку №2 Договору є його невід"ємною частиною (пункти 1.3, 1.4, 6.1, 6.2 Договору).
Позивач зазначив, що в період з 06.03.2017 по 03.04.2017 на підставі наказу Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури України) №34-Г від 03.03.2017 проведено позаплановий аудит відповідності та фінансовий аудит окремих питань діяльності позивача - Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" за період з 01.04.2016 по 31.03.2017; відповідно до за Аудиторського звіту №14-2-03/08 від 16.05.2017, Комісією Мінінфраструктури України надано позивачу рекомендації щодо усунення виявлених під час аудиту невідповідностей в умовах спірного договору (встановлення сторонами на власний розсуд у графіку платежів сум лізингових платежів по місяцях без врахування обсягів наданих послуг за кожний місяць протягом строку лізингу), а саме згідно з пунктами 4.2.4. та 18.6. договору розглянути питання щодо можливості внесення змін та доповнень до договору №5-В-17 від 07.02.2017 в частині коригування вартості договору в сторону зменшення за умови надання гарантії з боку лізингодавця на зменшення обсягу послуг, передбачити змінами до договору наявність калькуляції вартості послуг оперативного лізингу; також Комісія зазначила про необхідність приведення у відповідність графіку погашення лізингових платежів, який є невід'ємною частиною договору №5-В-17 від 07.02.2017, рівними частинами щорічно; позивач двічі звертався до відповідача листами №2/39/671-17 від 28.04.2017 та №1/39/906-17 від 31.05.2017 з пропозицією щодо внесення змін до спірного договору, виходячи із рекомендацій Мінінфраструктури України за результатами проведення внутрішнього аудиту позивача-казенного підприємства; як відповідь, листами №12/05-17 від 15.05.2017 та №05/06-17 від 14.06.2017 відповідач повідомив про відсутність підстав для внесення змін до договору №5-В-17 від 07.02.2017 в частині коригування його вартості в сторону зменшення за рахунок зменшення обсягу послуг, а також для перегляду графіку погашення лізингових платежів за спірним договором.
8. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.06.2017 у складі судді Оборотової О.Ю., визначеної за допомогою автоматизованого розподілу справи між суддями згідно протоколу 23.06.2017, порушено провадження у справі №916/1491/17 та прийнято позовну заяву Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2017.
9. 11.07.2017 до суду першої інстанції надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ" на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив про їх невідповідність положенням статті 36 Закону щодо порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю та неузгодженість з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язкового виконання договору сторонами.
10. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, ненаданням суду витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 21.07.2017.
11. 21.07.2017 Казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба" подано заперечення на відзив відповідача, в яких позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги та заперечував доводи відповідача про те, що внесення змін до спірного договору в частині графіку оплати лізингових платежів не узгоджується з положеннями частини 4 статті 36 Закону, якими передбачено підстави для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. 21.07.2017 Господарський суд Одеської області у складі судді Оборотової О.Ю. у задоволенні позову відмовив.
13. Судом встановлено укладення за наслідком процедури тендерних закупівель згідно із статтею 36 Закону, Договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017, за умовами якого позивач отримав у лізинг від відповідача в платне строкове користування на умовах оперативного лізингу 7 одиниць автотранспорту строком на 36 місяців, із визначенням загальної суми лізингових платежів 16 336 264, 89 грн. та зазначенням про те, що розмір, порядок та строки оплати лізингових платежів, який наведений у Додатку №2 до цього Договору, є його невід'ємною частиною (пункти 6.1-6.2 Договору).
14. Судом встановлено, що згідно з пунктом 19.3 Договору визначено, що умови цього договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі; передбачено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 36 Закону.
15. Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням факту погодження сторонами спору в розділі 19 договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017 переліку підстав для внесення змін до істотних умов договору, який узгоджується з положеннями частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та не передбачає можливості внесення будь-яких інших змін, зокрема, виходячи з рекомендацій комісії з аудиту та контролю Мінінфраструктури України як органу управління казенним підприємством-лізингоодержувачем.
16. Приймаючи до уваги фактичні обставини укладення позивачем та відповідачем договору лізингу №5-В-17 від 07.02.2017 за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі послуг оперативного лізингу автотранспорту відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19)
, без включення до тендерної документації Додатку №2 до Договору лізингу із зазначенням конкретних місячних платежів лізингоодержувача та враховуючи положення статті 627 ЦК України щодо свободи договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача-лізингодавця у внесенні змін до спірного договору не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача-лізингоодержувача, оскільки саме ним визначалися умови тендеру та затверджувалася тендерна документація, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України як такий, що заборонений спеціальним законодавством (частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі").
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
17. 04.10.2017 Одеський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 - без змін.
17.1. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з встановленням фактичних обставин укладення між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017, відповідно до пункту 19 якого сторони погодили можливість внесення змін до істотних умов зазначеного договору у випадку настання обставин, перелік яких визначений частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зважаючи на правову природу спірного договору як договору про публічні закупівлі.
17.2 Апеляційним судом встановлено звернення позивача до відповідача-лізингодавця листами №2/39/671-17 від 28.04.2017 та №1/39/906-17 від 31.05.2017 з пропозицією щодо внесення змін до спірного договору в частині коригування його вартості в сторону зменшення за рахунок зменшення обсягу послуг, а також перегляду графіку погашення лізингових платежів.
17.3. Апеляційний суд спростував доводи позивача про необхідність внесення змін до графіку оплати лізингових платежів за договором №5-В-17 від 07.02.2017 з посиланням на обставини укладення сторонами спірного договору за наслідком проведення тендеру з визначенням умов (тендерної документації), які не передбачали можливості коригування графіку сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, як обов'язкового додатку №2 до Договору, що за висновком апеляційного суду узгоджується з положеннями статей 3, 627 ЦК України, частиною 4 статті 36 Закону.
17.4. Апеляційний суд зазначив, що рекомендації органу державної влади, до сфери управління якого входить державне підприємство, яке є стороною договору, не включені до переліку правових підстав для внесення змін до договору, укладеного відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19)
, тому заявлені позивачем підстави для внесення змін до спірного договору відхилено судом як необґрунтовані.
18. З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для внесення змін до укладеного між сторонами спору за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі послуг оперативного лізингу автотранспорту договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017 в частині графіку оплати лізингових платежів, зазначивши про правильне застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (відповідача у справі)
19. Скаржник доводив, що судами порушено положення статті 651 ЦК України та статті 188 ГК України щодо порядку зміни та розірвання договору, невірно застосовано частину 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" на предмет визнання частиною спірного Договору Додатку №2, який укладався поза межами процедури тендеру, та зроблено помилкові висновки про відсутність правових підстав для внесення змін до графіку оплати лізингових платежів за укладеним між сторонами спору договором про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017.
19.1 Скаржник зазначав, що судові рішення, прийняті по суті спору, не враховують правового статусу позивача як казенного підприємства, що в силу положень статті 77 ГК України здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить, а саме Мінінфраструктури України.
19.2 З огляду на таке, скаржник доводив, що рекомендації Комісії Мінінфраструктури України відповідно до Аудиторського звіту №14-2-03/08 від 16.05.2017, складеного за результатами проведення позапланового аудиту відповідності та фінансового аудиту окремих питань діяльності позивача - Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" за період з 01.04.2016 по 31.03.2017, на предмет внесення змін та доповнень до договору №5-В-17 від 07.02.2017 в частині внесення змін до графіку оплати лізингових платежів, можуть бути підставою для внесення змін до спірного договору.
Доводи інших учасників справи
20. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
21. Закон України "Про публічні закупівлі" (922-19)
21.1. Частини 2 - 3 статті 22 - Тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов (пункт 7 частини 2). Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити (частина 3).
21.2. Частина 1 статті 32 - Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю.
21.3. Частини 1, 4 статті 36 - Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (435-15)
та Господарського кодексу України (436-15)
з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
21.4. Абзац 2 частини 1 статті 37 - Договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 36 цього Закону.
22. Закон України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР)
Стаття 6 Договір лізингу
1. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. 2. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
23. Цивільний кодекс України (435-15)
Стаття 651 Підстави для зміни або розірвання договору
1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
24. Господарський кодекс України (436-15)
Стаття 188. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме щодо застосування статті 651 ЦК України, статей 75, 77, 188 ГК України, частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", можуть бути предметом касаційного розгляду.
А.2. Щодо застосування норм матеріального права
26. З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19)
слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (435-15)
(статті 651) та Господарського кодексу України (436-15)
(стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Відтак, якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті З7 Закону.
27. Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", істотною умовою договору фінансового лізингу є лізингові платежі, які визначаються як періодичні виплати лізингоодержувачем певних сум лізингодавцю та включають вартість предмета лізингу, плату за користування отриманим майном та інші витрати лізингодавця (стаття 16). Отже, відсутність у тендерній документації такої істотної умови договору як лізингові платежі може бути підставою визнання недійсним (нікчемним) спірного договору. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що Додаток №2, яким визначено розмір та графік сплати лізингових платежів за період строку дії Договору, укладався сторонами поза межами тендерної процедури. Розглядаючи спір по суті суди не виходили за межі заявлених позовних вимог, що є їхнім правом, та не надавали оцінки дійсності такого договору в цілому. Суд не вбачає у цьому порушення процесуальних норм, оскільки позивач не звертався з вимогою про визнання недійсним укладеного договору.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
28. Доводи скаржника про порушення судами вимог статті 651 ЦК України та статті 188 ГК України щодо порядку зміни та розірвання договору, які є загальними нормами права в даному випадку, Суд відхиляє з огляду на правильне застосування судами частини 4 статті 36 Закон України "Про публічні закупівлі", який передбачає спеціальні правові підстави для внесення змін до договорів, укладених за наслідком проведення публічних закупівель, та з огляду на встановлення судами відсутності фактичних обставин, якими б можна було обґрунтувати наявність спеціальних підстав за частиною 4 статті 36 Закону.
29. Доводи скаржника про наявність у нього особливого статусу казенного підприємства, що перебуває в управлінні Міністерства інфраструктури України та зобов'язане виконувати рекомендації, надані йому органом управління під час проведення перевірки, Суд вважає такими, що не спростовують в цілому правильності прийнятих судами рішень про переважне застосування спеціальної норми права (частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі") над загальними нормами права (статтею 651 ЦК України та статтею 188 ГК України), оскільки суд є незалежним та при здійсненні правосуддя керується верховенством права (стаття 129 Конституції України).
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги позивача без задоволення та залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 у справі №916/1491/17 як таких, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
31. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін судових рішень, прийнятих по суті спору, Суд покладає на позивача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтею 651 Цивільного кодексу України, статтею 188 Господарського кодексу України, статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.07.2017 у справі №916/1491/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк