розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 23.11.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля",

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",

про стягнення 10 042, 99 грн. вартості нестачі вантажу

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - Товариство) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 910/435/17 господарського суду Львівської області повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті - 111-3 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 у редакції чинній до 15.12.2017).

Товариство 15.12.2017 подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 23.11.2017, в якій заявник просить скасувати вказану ухвалу та направити справу на розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм процесуального права у подібних відносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме пункту 1 частини 1 статті - 111-3 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 у редакції чинній до 15.12.2017), підпункту 11 пункту 11 статті 59 розділу XV Перехідних положень Конституції України (254к/96-ВР) , статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) , на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) , справа № 910/435/17 була передана Верховним Судом України до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду,

За приписами пункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) , заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви Товариства про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 23.11.2017 у справі № 910/435/17 здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Статтею - 111-19 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 в редакції чинній до 15.12.2017) визначено порядок подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що до заява про перегляд судових рішень господарських судів підписується особою, яка подає заяву, або її уповноваженим представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Поряд з тим 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (1401-19) (далі - Закон № 1401).

За приписами частини третьої статті - 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Отже, з 01.01.2017 представництво у Верховному Суді у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, мало здійснюватися адвокатами.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у даній справі порушено 10.01.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва від цієї ж дати (http://reyestr.court.ua/Review/63983178), отже вищевказані положення законодавства щодо процесуального представництва виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року, розповсюджуються на даний спір, в тому числі на правовідносини щодо звернення з заявами про перегляд рішень господарських судів Верховним Судом України.

З матеріалів заяви вбачається, що вона підписана заступником начальника з фінансово-економічних питань регіональної філії Іщуком Ю.К., як представником регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за довіреністю від 25.10.2017, копію якої додано до заяви, і начальником юридичної служби регіональної філії Галасом В.Я., як представником регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за довіреністю від 26.10.2017, копію якої також додано до заяви.

Згідно з частиною першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За вимогами частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

При цьому підписання та/або подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Однак до заяви не додано документів на підтвердження того, що Іщук Ю.К. і Галас В.Я. уповноважені за довіреністю представляти інтереси відповідача, як адвокати. Зокрема з доданих до заяви довіреностей не вбачається наявності договору між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Іщуком Ю.К. чи Галасом В.Я. про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 3 частини 4 статті - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 в редакції чинній до 15.12.2017) заява повертається заявнику, у разі якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Отже, виходячи із наведеного, заява підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 3 частини 4 статті - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 в редакції чинній до 15.12.2017).

При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що за змістом частини 5 статті 111-20 названого Кодексу повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) ), пунктом 3 частини 4 статті - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (№ 1798-ХІІ від 06.11.1991 в редакції чинній до 15.12.2017),

Заяву Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого господарського суду України від 23.11.2017 у справі № 910/435/17 повернути заявнику.