розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лисенка Сергія Олександровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини першої статті 115 Кримінального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Лисенко С.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) положення частини першої статті 115 Кримінального кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якими вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людини, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування у вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року положень частини першої статті 115 Кодексу порушено його конституційні права на життя, на свободу, на охорону здоров'я та медичну допомогу, "на захист", "на необхідну оборону свого життя і здоров'я від суспільно-небезпечного посягання". На думку Лисенка С.О., оспорювані положення Кодексу (2341-14) не відповідають принципу юридичної визначеності, оскільки мають "неоднозначне як розуміння так і тлумачення і застосування".

Суб'єкт права на конституційну скаргу зазначає, що положення частини першої статті 115 Кодексу суперечать статті 1, статті 3, частинам першій, другій статті 8, статті 21, частинам першій, другій статті 24, статті 27, частині першій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 58, статті 62, частині першій статті 64, частині першій статті 124, пунктам 1, 2, 3, 6 частини другої статті 129 Конституції України.

Обґрунтовуючи свої твердження, автор клопотання цитує положення Конституції України (254к/96-ВР) , Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , міжнародні документи, посилається на Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 (v004p710-19) , а також на судові рішення, у тому числі й у своїй справі - зокрема, вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 23 січня 2017 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2017 року, копії яких долучено до конституційної скарги.

У конституційній скарзі Лисенко С.О. заявив також клопотання про необхідність її розгляду з мотивів суспільного інтересу.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтею 55 цього закону, та якщо вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду); з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців (частина перша); як виняток, конституційна скарга може бути прийнята поза межами вимог, установлених пунктом 2 частини першої цієї статті, якщо Конституційний Суд України визнає її розгляд необхідним із мотивів суспільного інтересу (частина друга).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга щодо справи, остаточне судове рішення у якій набрало законної сили у період з 30 вересня 2016 року до набрання чинності Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) , може бути подана у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом.

Лисенко С.О. вважає остаточним судовим рішенням у своїй справі вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року. Однак з аналізу матеріалів конституційної скарги та положень пункту 1 частини першої статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" вбачається, що остаточним судовим рішенням у справі суб'єкта права на конституційну скаргу є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2017 року, яка набрала законної сили в період з 30 вересня 2016 року до набрання чинності Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) (3 серпня 2017 року). Тому строк подання конституційної скарги закінчився 3 листопада 2017 року. Лисенко С.О. звернувся до Конституційного Суду України 6 серпня 2020 року, тобто пропустив строк подання конституційної скарги, установлений абзацом четвертим пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) .

З огляду на зазначене Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України вважає, що висловлене Лисенком С.О. у конституційній скарзі клопотання щодо її розгляду з мотивів суспільного інтересу згідно з частиною другою статті 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" не підлягає задоволенню.

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лисенка Сергія Олександровича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частини першої статті 115 Кримінального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.