Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

на рішення Господарського суду м. Києва

у складі судді: Ковтун С.А.

від 26.06.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Жук Г.А., Дикунська С.Я.

від 29.11.2017 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про скасування оперативно-господарських санкцій у сумі 10308,44 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БПК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії відповідача від 11.01.2016 року, оформленого протоколом №29, по розгляду акта про порушення №32799 від 09.10.2015 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час складання акта від 09.10.2015 року №32799, відповідачем не дотримано процедури складання, передбаченої Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (z0782-06) . Працівниками відповідача було здійснено самовільне проникнення на територію Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" для проведення огляду засобів обліку електроенергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 року у справі №910/850/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2016 року у справі №910/850/16 скасовано рішення першої та апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції виходив з того, що господарські суди, не надали належної правової оцінки усім обставинам справи, зокрема, не звернули уваги та не встановили причини зміни показників приладів обліку, пов'язаних з фізичними властивостями виявленого при перевірці об'єкта щодо створення радіочастотних хвиль та його можливості впливати на засіб обліку як доказ втручання споживача в роботу приладів обліку, саме через вплив на їх роботу радіочастотних хвиль.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року у справі №910/850/16 в позові відмовлено повністю.

Дане рішення мотивоване тим, що акт №32799 є допустимим доказом в розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року), наведені в ньому обставини про те, що радіоелектронний засіб впливав на роботу електричного лічильника №0052632 підтверджені висновком експерта, а надані відповідачем фотоматеріали засвідчують знаходження антенного приладу у безпосередній близькості до лічильника №0052632. Суд дійшов висновку про достовірність даних акту про виявлення на час перевірки ознаки втручання в параметри розрахункового електричного лічильника №0052632 з метою зміни його показників - вплив на розрахунковий засіб обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, внаслідок чого електрична енергія не враховується.

Не погодившись з винесеним рішенням, ТОВ "БПК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року у справі №910/850/16 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року у справі №910/850/16 залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що акт №32799 про порушення, відповідно до приписів законодавства та умов договору, вважається дійсним та допустимим у розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) доказом на підтвердження факту порушення позивачем ПКЕЕ, а тому може бути підставою для застосування відповідачем приписів п. 6.42 вказаних правил та донарахування позивачеві суми необлікованої електричної енергії. Акт позивача про виявлення взламу дверей та незаконного проникнення до технічного приміщення від 12.10.2015 року, а також письмові пояснення ОСОБА_4 про його відсутність під час складання акта не спростовують факту проведення перевірки, та обставин, наведених в акті, оскільки складений в односторонньому порядку працівниками позивача, як особи, яка має суб'єктивний інтерес у висвітленні процесу перевірки 09.10.2015 року. Наявність кримінального провадження, відкритого за заявою позивача в особі керівника ТОВ "БПК" Вініченка О.С. від 15.03.2017 року про вчинення кримінального правопорушення працівниками ПАТ "Київенерго" ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не є в розумінні закону встановленою обставиною. Отже, факт незаконного проникнення в технічне приміщення позивача належними та допустимими доказами не підтверджено. Київський апеляційний господарський суд прийняв висновок експерта № 17439/16-46 від 20.03.2017 року як належний та допустимий доказ того, що електромагнітним випромінюванням засобу, наданого на дослідження у сейф-пакеті № В00024401 при його підключенні до електромережі напругою 220В, є можливість впливати на роботу лічильника електроенергії НІК 2303 АРК1, заводський номер №0052632, з метою припинення обліку спожитої електричної енергії на період дії даного електромагнітного випромінювання, а максимально допустима відстань, на якій даний пристрій може впливати на роботу даного лічильника, становить близько 0,06 метра. У даному випадку відбувається зупинення лічильного механізму приладу обліку електроенергії за допомогою використання пристрою з радіочастотним випромінюванням, тобто порушення не полягає у втручанні в роботу (внутрішній механізм) приладу обліку електричної енергії, а лише у впливі на лічильник ззовні шляхом випромінювання радіохвилі, частоти і інтенсивності якої достатньо для створення впливу на його роботу. Взаємодія електротехнічного пристрою з приладом обліку можлива на відстані без утворення слідів, що виключає візуальні ознаки використання такого приладу.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року у справі №910/850/16 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" подано касаційну скаргу, в якій останній просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року та рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/850/16 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували той факт, що проведення перевірки здійснювалось працівниками відповідача без попередження позивача та із самовільним проникненням відповідача на територію позивача. Проведення перевірки зі складання акту №32799 про порушення здійснювалось без участі представника позивача. У складеному працівниками відповідача акті про порушення №32799 від 09 жовтня 2015 року відсутні записи, яким чином впливав виявлений ними радіоелектронний засіб на роботу приладу обліку електроенергії. Відповідачем на момент прийняття рішення, що оформлено протоколом №29 від 11.01.2016 року про застосування оперативно-господарських санкцій не проведено у встановленому законодавством порядку експертизу. Експертиза, що була проведена 16.11.2015 року та оформлена актом №170, була проведена лише за участю працівників СВП "Київські електричні мережі", який є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", без залучення представників Держспоживстандарту, а тому є неналежним чином проведеною. У висновку експерта від 20.03.2017 року №17439/16-46, експерт відмовився надати відповідь на питання №4 і №5 ухвали суду та склав висновок із завідомо неправдивими результатами.

Касаційна скарга подана 14.12.2017 року у порядку та в межах строків, установлених статтями 109- 111 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року.

Відповідно до положень підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) зазначена касаційна скарга підлягає розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року у справі № 910/850/16. Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року у справі № 910/850/16 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано Публічному акціонерному товариству "Київенерго" строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16 січня 2018 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив в задоволені касаційної скарги відмовити повністю, рішення Господарського суду м. Києва залишити без змін, оскільки в порушення приписів статті 74 ГПК України позивачем не доведено законність підстав для задоволення його вимог, а висновки суду першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.08.2002 року між ПАТ "Київенерго" (в тексті договору - електропостачальна організація) та ТОВ "БПК" (в тексті договору - споживач) було укладено договір про користування електричною енергією № 20-85063 о/р 20-85063 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що електропостачальна організація зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу, в межах дозволеної до використання потужності, згідно з величинами постачання електроенергії (додатки 1.3.1) за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем Правил улаштування електроустановок, згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів.

30.04.2012 року між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "БПК" було укладено додаткову угоду до договору від 27.09.2002 року №85063 о/р 2085063 про постачання електричної енергії, якою сторони погодили викласти договір у новій редакції згідно з Додатком 1 до цієї угоди.

09.10.2015 року за наслідками перевірки приладів обліку ТОВ "БПК" за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 64, уповноваженими особами структурного відокремленого підрозділу СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" було складено акт про порушення №32799, в якому зафіксовано порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 10.2 ПКЕЕ (z0417-96) , а саме, виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового електричного лічильника № 0052632 з метою зміни його показів - вплив на розрахунковий засіб обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, внаслідок чого електрична енергія не враховується. Пристрій швидко знімається.

Зі змісту вказаного акта слідує, що під час перевірки уповноваженими особами відповідача здійснювалась фото - та відео фіксація, радіоелектронний пристрій було вилучено останніми та запаковано в сейф-пакет В00024401 та знято електричний лічильник №0052632.

12.10.2015 року відповідач здійснив заміну у позивача вилученого електролічильника №0052632 та склав відповідний акт про пломбування засобів обліку №1065.

11.01.2016 року комісія ПАТ "Київенерго", розглянувши акт про порушення №32799 від 09.10.2015 року, прийняла рішення, оформлене протоколом №29 від 11.01.2016 року про проведення донарахування позивачеві обсягу та вартості електричної енергії у відповідності до пункту 2.5 та за формулою 2.4 Методики (потужність: 280 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 8 год.; коефіцієнт використання: 0,75).

Відповідно до здійсненого відповідачем розрахунку вартість недоврахованої електроенергії за період нарахування з 08.09.2015 року (з дати останнього контрольного огляду електроустановки споживача) по 09.10.2015 року склала 10308,44 грн.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 (z0417-96) (надалі - ПКЕЕ).

Згідно з п. 5.1 ПКЕЕ (z0417-96) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 укладеного між сторонами договору (в редакції додаткової угоди) визначено, що споживач зобов'язується забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ (z0417-96) електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки.

За загальним правилом роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, крім того в акті зазначаються підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детальний опис результатів обстеження.

09.10.2015 року за наслідками перевірки приладів обліку ТОВ "БПК" за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 64, уповноваженими особами структурного відокремленого підрозділу СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" було складено акт про порушення №32799, в якому зафіксовано порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та пункту 10.2 ПКЕЕ (z0417-96) .

Даний акт було підписано чотирма уповноваженими особами постачальника, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8

З акту перевірки від 09.10.2015 року вбачається, що його було складено в присутності представника споживача ОСОБА_4, який від підписання акту відмовився. Така відмова була засвідчена чотирма підписами представників постачальника.

Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення ПКЕЕ (z0417-96) споживачем, у випадку, якщо представник останнього відмовляється від підписання, як лише підписи на акті про порушення ПКЕЕ трьох уповноважених осіб постачальника.

Відсутність підпису представника позивача на спірному акті не ставить під сумнів його правомірність та не спростовує факт порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96) .

Акт про порушення, відповідно до приписів законодавства та умов договору, вважається дійсним та допустимим доказом на підтвердження факту порушення позивачем ПКЕЕ (z0417-96) , а тому може бути підставою для застосування відповідачем приписів п. 6.42 вказаних правил та донарахування позивачеві суми необлікованої електричної енергії.

Колегія суддів, підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що факт незаконного проникнення в технічне приміщення позивача належними та допустимими доказами не підтверджено, оскільки акт позивача про виявлення взламу дверей та незаконного проникнення до технічного приміщення від 12.10.2015 року та письмові пояснення ОСОБА_4 про його відсутність під час складання акта, не спростовують факту проведення перевірки, та обставин, наведених в акті, оскільки складений в односторонньому порядку працівниками позивача, як особи, яка має суб'єктивний інтерес у висвітленні процесу перевірки 09.10.2015 року.

Акт про пломбування засобу обліку, акт проведення експертизи та акт технічного огляду приладу обліку електричної енергії підписувались ОСОБА_4 без зауважень.

Наявність кримінального провадження, відкритого за заявою позивача в особі керівника ТОВ "БПК" Вініченка О.С. від 15.03.2017 року про вчинення кримінального правопорушення працівниками ПАТ "Київенерго" ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не є в розумінні закону встановленою обставиною.

З метою з'ясування можливості впливу радіочастотним випромінюванням вилученого під час перевірки радіоелектронного засобу на параметри розрахункового електричного лічильника №0052632, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року було призначено у справі судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно висновку експерта технічною характеристикою засобу у сейфі-пакеті №В00024401, яку визначено при проведенні лабораторних досліджень, зазначених у дослідницькій частині висновку, є частота коливання електромагнітного поля, що становить близько 304 МГц.

Наданий на дослідження у сейф-пакеті В00024401 засіб є джерелом електромагнітного випромінювання з частотою близько 304 МГц. Даний засіб не є пристроєм промислового виробництва.

Електромагнітним випромінюванням засобу, наданого на дослідження у сейф-пакеті № В00024401, при підключенні його до електромережі напругою 220В, є можливість впливати на роботу лічильника електроенергії НІК 2303 АРК1, заводський номер № 0052632, з метою припинення обліку спожитої електричної енергії на період дії даного електромагнітного випромінювання. Максимально допустима відстань, на якій даний пристрій може впливати на роботу даного лічильника, становить близько 0,06 метра. При віддаленні антени даного засобу від даного електролічильника на відстань більше 0,06 метра облік спожитої електроенергії відновлюється, а дія електромагнітного випромінювання не призводить до змін в даному електролічильнику, які після цього незворотньо призводять до втрати його працездатності.

Оскільки, експерту не надано вихідних даних про конструктивні особливості металевого ящика (геометричні розміри, наявність у ньому отворів, даних про матеріал, з якого він був вироблений, тощо), в який був встановлений лічильник № 0052632 у ТОВ "БПК", що знаходиться за адресою: 02089, м. Київ, вул. Радистів, 64, то вирішити питання, чи міг (зможе) засіб, запакований у сейф-пакет № В00024401, впливати на прилад обліку НІК 2303АРК1, № 0052632, електромагнітним випромінюванням, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується, за умови проведення такого впливу на лічильник у металевому ящику (в який був встановлений електролічильник № 0052632) у приміщенні вказаного товариства не видається можливим.

Однак, в результаті проведення лабораторних досліджень експертом було встановлено та відзначено, що при розміщенні металевого листа товщиною близько 1 мм між корпусом лічильника НІК 2303АРК1, № 0052632 та антеною засобу, наданого на дослідження у сейф-пакеті № В00024401, даний лічильник облік спожитої електроенергії не припиняє.

Виконання судової електротехнічної експертизи було доручено судовому експерту Кучинському В.В., старшому судовому експерту відділу досліджень з охорони праці, пожежно-технічних та електротехнічних досліджень лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНДІСЕ, судовому експерту четвертого кваліфікаційного класу, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями, зокрема, 10.8 "Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки", 10.18 "Дослідження технічної експлуатації електроустаткування", та який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Отже висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності, не суперечить матеріалам справи, не містить розбіжностей та відповідає вимогам чинного законодавства, у тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності та обґрунтованості.

Питання №4 та №5 не стосувались фактично виявленого під час перевірки розташування електричного лічильника №0052632 та радіоелектронного засобу, а тому висновок експерта щодо досліджуваних обставин справи є повним.

Також, здійснені під час перевірки дії відповідача з фотофіксації виявленого при перевірці засобу засвідчують, що антена радіочастотного приладу знаходилась за захисним екраном безпосередньо біля електричного лічильника №0052632.

Враховуючи, що право здійснювати фотозйомку під час проведення перевірки електроустановок надано п. 4.1 Методики, то такі докази є допустимими.

Колегія суддів вважає, що Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано прийняв висновок експерта №17439/16-46 від 20.03.2017 року як належний та допустимий доказ того, що електромагнітним випромінюванням засобу, наданого на дослідження у сейф-пакеті № В00024401 при його підключенні до електромережі напругою 220В, може впливати на роботу лічильника електроенергії НІК 2303 АРК1, заводський номер № 0052632, з метою припинення обліку спожитої електричної енергії на період дії даного електромагнітного випромінювання, а максимально допустима відстань, на якій даний пристрій може впливати на роботу даного лічильника, становить близько 0,06 метра.

З акта про порушення №32799 від 09.10.2015 року вбачається, що споживач не допустив на свою територію для складання переліку струмоприймачів та виміру струму (пункт 5).

З огляду на недопуск представників постачальника, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про правомірність здійснення відповідачем розрахунків із застосуванням підпункту "в" п. 2.5 Методики, визначивши показник потужності відповідно до дозволеної, зазначеної в договорі (280 кВт), показник тривалості роботи обладнання протягом доби (t доб) рівним 8 годинам, коефіцієнт одночасності використання струмоприймачів (Кв) рівним 0,75.

Як вбачається з матеріалів справи, експертиза вилученого у позивача електролічильника, зав. №0052632, була проведена СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" та оформлена актом №1710 від 16.11.2015 року комісійно, у складі: голови комісії - начальника метрологічної лабораторії Крамара В.І., її членів: інженера метрологічної лабораторії Завади О.Ю., інженера РЕМ "Східний" Попіля Є.Б., у присутності споживача ТОВ "БПК" ОСОБА_4, проте без участі представника Держспоживстандарту. В акті, зокрема зазначено, що досліджуваний засіб обліку не мав візуально будь-яких зовнішніх пошкоджень та ознак втручань, за виключенням механічного пошкодження клемної колодки та цоколя в місці кріплення правого нижнього гвинта, внаслідок чого встановити метрологічні параметри не виявлялось можливим.

Відповідно до роз'яснення Держспоживстандарту від 15.02.2010 року №1443/02-13, територіальні органи Держспоживстандарту проводять експертну повірку та надають висновок в акті проведення експертизи згідно Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 року № 322 (z0565-03) , тільки в частині щодо визначення фактичних метрологічних характеристик приладів обліку електроенергії.

Обставини наведені в касаційній скарзі про те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення комісії відповідача від 11.01.2016 року, оформленого протоколом № 29, не було проведено експертизи у встановленому законодавством порядку, а саме, із залученням представника Держспоживстандарту, не вплинула на підставність нарахування позивачеві недоврахованої спожитої електроенергії відповідно до Методики з огляду на висновок проведеної під час судового розгляду електротехнічної експертизи, яка, у сукупності з іншими доказами у справі, підтверджує факт несанкціонованого втручання позивача в роботу приладу обліку електроенергії, що є порушенням ПКЕЕ (z0417-96) .

З огляду на викладене, рішення комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акту про порушення №32799 від 09.10.2015 року, оформлене протоколом №29 від 11.01.2016 року, прийнято у відповідності до вимог ПКЕЕ (z0417-96) , Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , а відтак, підстави для визнання його недійсним відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи касаційної скарги безпідставними та належним чином спростованими судом апеляційної інстанції.

За встановленими колегією суддів обставинами постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст 300, 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Суд, -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року у справі №910/850/16 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.