розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Власова Ю.Л. (головуючого), Андрієнка В.В., Буравльова С.І.

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про внесення змін до акту,-

24.11.2017 державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Київський апеляційний господарський суд подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/11058/17, що підтверджується вхідним штемпелем Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 касаційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" передано колегії суддів у складі: головуючого Білоуса В.В., суддів: Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 (2147а-19) , який набув чинності з 15.12.2017, передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 129 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Проте, подана державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/11058/17 в даному випадку не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, яка діяла до 15.12.2017, з наступних підстав.

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є позовна вимога немайнового характеру, а саме: про внесення змін до акту.

З огляду на подання позовної заяви у даній справі після 01.01.2017 та з урахуванням приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017), колегія суддів вважає, що на момент подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з вимоги немайнового характеру, а саме у розмірі 1920,00 грн (1600х120%=1920,00).

Разом з тим, до касаційної скарги додано платіжне доручення №17-14667 від 24.11.2017 про сплату судового збору в розмірі 1 760,00 грн, яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід доплатити судовий збір у розмірі 160,00 грн (1 920,00- 1 760,00 = 160,00), який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 (лист Державної казначейської служби України від 01.12.2017 № 16-08/1082-20145 "Про надання реквізитів рахунку").

З огляду на викладене, касаційна скарга державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) .

Керуючись підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення", статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (2147а-19) , Верховний Суд, -

1. Касаційну скаргу державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/11058/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 06 лютого 2018 року.

2. Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 160,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі № 910/11058/17.