за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1. Державної фіскальної служби України, 2. Університету Державної фіскальної служби України

до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання недійсним договору оренди та повернення коштів,

12.12.2017 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Державною фіскальною службою України подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 911/1023/17 до Вищого господарського суду України.

Підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Пунктом 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено, то касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 21.11.2017 була прийнята постанова Київського апеляційного господарського суду у даній справі, однак, касаційну скаргу скаржник подав до Вищого господарського суду України 12.12.2017, тобто поза межами строку, встановленого на подання касаційної скарги, без мотивованого клопотання про поновлення такого строку.

Крім того, касаційна скарга Державної фіскальної служби України не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (3674-17) .

Відповідно до підпунктів 1, 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання касаційної скарги на рішення суду - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 грн.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є 1) визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 13.02.2014 № 1432112, укладеного між Ірпінською фінансово-юридичною академією у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Національним університетом державної податкової служби України; 2) стягнення з відповідача в дохід держави грошові кошти у сумі 1 396 838,10 грн, сплачені Університетом за договором оренди нерухомого майна від 13.02.2014 № 1432112.

У зв'язку із тим, що Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовною заявою у квітні 2017 року, а касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 Державною фіскальною службою України подано в грудні 2017 року, то при поданні цієї касаційної скарги остання повинна була сплатити судовий збір у розмірі 27 063, 08 грн (за немайнову вимогу 1 920 грн (1 600 грн x 120% ), за майнову вимогу 25 143, 08 грн (1 396 838,10 грн x1,5 % x120%), який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 (лист Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 "Про надання реквізитів рахунку").

Проте, касаційна скарга Державної фіскальної служби України взагалі судовим збором не оплачена.

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ), касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) .

Керуючись статтями 110, 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017), статтями 174, 234, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147а-19) ), статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції до 15.12.2017), Верховний Суд -

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 911/1023/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.02.2018.