У 2016 році Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Термолайф", в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01 листопада 2016 року просив звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 2 від 12 вересня 2012 року, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Термолайф", а саме: споруди з передавальними пристроями, в кількості 17 одиниць, які належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Термолайф", перелічені в додатку 1 до договору застави, що є його невід'ємною частиною, загальною вартістю 4 519 305,00 грн., шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" в рахунок часткового погашення заборгованості за договором № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 року у розмірі 1 235 876,56 доларів США.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року у справі залишено без змін

Відповідно до відбитку поштового штемпеля на конверті поштового відправлення Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" подало 14.12.2017 року заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року у справі № 922/3341/16 з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник просить прийняти заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року, скасувати постанову Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року та рішення Господарського суду Харківської області від 29.05.2017 року, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального та процесуального права по різним справам, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме: статей 181, 191 Цивільного кодексу України, статті 14 Закону України "Про заставу", частини 3 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 34 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року. Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 19.12.2007 року у справі № 10/343, від 19.06.2007 року у справі № 6-15/242-05-6854, та копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2016 року у справі № 226/3288/15-ц та від 11.09.2013 року у справі № 6-23306св13, а також копію постанови Вищого господарського суду України від 01.11.2017 року у справі № 922/2844/16, як приклад неоднакового застосування норми процесуального права.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції зазначеного Закону № 2147-VIII (2147а-19) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 09.01.2017 року визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Вронська Г.О.

Відповідно до статті 111-21 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу. У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя зі складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви або усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.

Розгляд питання про допуск справи до провадження здійснюється без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті - 111-16 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ; 3) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права; 4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що встановлений статтею - 111-16 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним.

Як вбачається з доданих заявником до заяви копій постанов Вищого господарського суду України від 19.06.2007 року у справі № 6-15/242-05-6854, від 01.11.2017 року у справі № 922/2844/16, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, рішення та постанови судів попередніх інстанцій скасовано, а справи передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2016 року у справі № 226/3288/15-ц та від 11.09.2013 року у справі № 6-23306св13, на які також посилається заявник, також рішення міських та апеляційних інстанцій скасовано, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, в заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 28.11.2017 року у справі № 922/3341/16 заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права послався також на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 року у справі № 2/150, копію якої не додав до заяви. Зазначеною постановою також було скасовано рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій, а справу направлено новий розгляд до місцевого господарського суду.

У зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови (ухвали) про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті - 111-16 ГПК України.

Крім того у наданій заявником в підтвердження неоднакового застосування до спірних правовідносин статті 181 Цивільного кодексу України постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2007 року у справі № 10/343 рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2007 року залишено без змін. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що майно, яке є предметом спірного договору застави, є рухомим в розумінні статті 181 Цивільного кодексу України і це підтверджено висновком проведеної у справі будівельно-технічної експертизи.

Однак, зазначена постанова не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування статті 181 Цивільного кодексу України в подібних правовідносинах, а свідчить лише про наявність у зазначених справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків, оскільки спірне майно - предмет застави, вид якого визначався судами, є різним. Різними є і докази у справах, якими обґрунтовано обставини належності майна до певного виду (рухомого чи нерухомого), оцінку яких суд здійснює в кожній окремій справі за своїм внутрішнім переконанням. Крім того, у справі № 10/343 вид майна було встановлено висновком проведеної у справі будівельно-технічної експертизи, яка у даній справі № 922/3341/16 не проводилась.

З огляду на викладене подана Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" заява є необґрунтованою та підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду відсутні.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України № 2447-VІІІ від 03.10.2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів", статтями 86, - 111-16 - 111-21 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 2453-VІ від 07.07.2010 року (2453-17) , Суд,-