Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

заявник - Горобець Г.В.

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Інтелект",

ліквідатор - арбітражний керуючий Левкович О.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017

у складі колегії суддів: Доманська М.Л. (головуючий), Сотніков С.В., Калатай Н.Ф.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017

у складі судді Чеберяк П.П.,

за заявою Горобець Г.В.

про визнання боржника банкрутом,

26.12.2017 ПАТ КБ "Приватбанк" направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 5011-49/217-2012, якою задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес-Інтелект" - арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення.

Скаржником також подано клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 на підставі частини четвертої статті 294 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2018 вказану касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів []".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) , якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Звертаючись із касаційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" також стверджує про наявність в касаційній скарзі питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак доводи скаржника зводяться до встановлення фактичних обставин справи, які вже були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 5011-49/217-2012, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись, статтями 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) , частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 5011-49/217-2012.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.