Верховний Суд
УХВАЛА
11 січня 2018 року
м. Київ
справа № 922/3106/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєсков В.Г. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Східбуд",
розпорядник майна - Сердюк Олександр Олександрович,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс"
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2017
у складі колегії суддів: Удовиченко О.С. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Куровський С.В.
у справі за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
12.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтек-Імпекс" (далі - ТОВ "Хімтек-Імпекс") подало до Верховного Суду України вказану вище заяву із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті - 111-16 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.
На обгрунтування зазначеної заявником підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 906/1126/13 та від 10.05.2015 у справі № 906/966/13.
15.12.2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) .
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
28.12.2017 відповідно до положень підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) заяву ТОВ "Хімтек-Імпекс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2017 у справі № 922/3106/16 передано на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2017 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.
Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 задоволено заяву судді Катеринчук Л.Й. про самовідвід у розгляді справи № 922/3106/16.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів вважає, що заява є безпідставною, а її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті - 111-16 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України (1798-12) ) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У даній справі суди розглядали грошові вимоги ТОВ "Хімтек-Імпекс" до боржника в сумі 708 996,25 грн. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, якими відхилено грошові вимоги ТОВ "Хімтек-Імпекс" до боржника в повному обсязі, Вищий господарський суд України виходив із того, що ТОВ "Хімтек-Імпекс" обгрунтовувало свої грошові вимоги наявністю збитків у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу товару. При цьому суди зазначили, що у разі, якщо спірні вимоги кредитора є обгрунтованими та підтвердженими відповідними документами, то такі вимоги визнаються судом. У той же час непідтвердження грошових вимог кредитором належними доказами слугує підставою для відмови у визнанні цих вимог. Такі вимоги розглядаються господарським судом у справі про банкрутство та їм, вимогам, суд надає відповідну правову оцінку. У даній справі суд першої інстанції правомірно розглянув по суті грошові вимоги ТОВ "Хімтек-Імпекс", надав їм правову оцінку і дійшов висновку про відхилення цих вимог.
Водночас із постанови Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 906/1126/13, на яку посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається, що вона є прийнятою за інших фактичних обставин справи, встановлених судом, та за іншого матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, аніж у справі, що переглядається. Зокрема, у справі № 906/1126/13 грошові вимоги кредитора обгрунтовувались порушенням боржником виконання майнового зобов'язання щодо поставки товару у встановлені контрактом строки та його, кредитора, право як замовника вимагати повернення боржником попередньої оплати в порядку статті 693 ЦК України, а також нарахованих 3% річних і сплати неустойки, чого не мало місця у справі, в якій подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови суду касаційної інстанції. Крім того, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права, оскільки в долучених заявником постановах від 12.04.2016 у справі № 906/1126/13 та від 10.05.2015 у справі № 906/966/13 Вищий господарський суд України вказав, як і в оскарженій постанові, про те, що грошові вимоги кредитора мають бути підтверджені відповідними доказами і господарський суд надає їм правову оцінку у межах справи про банкрутство.
Враховуючи, що факт подібності правовідносин у наведених заявником випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.
На підставі викладеного та керуючись підпунктами 1, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ (2147-19) , пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 (1402-19) № 1402-VII, статтями - 111-16, - 111-17,- 111-21 ГПК України у редакції до 15.12.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у допуску справи № 922/3106/16 до провадження Верховного Суду.
2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.
3. Ухвала є остаточною.
Головуючий
Судді
В.Г. Пєсков
В.В. Білоус
В.Я. Погребняк