Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/1075/17, задоволено позовні вимоги. Визнано незаконним та скасовано рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Криворізька міська рада, з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить їх скасувати та справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2017 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 07.11.2017 Вищий господарський суд України задовольнив клопотання скаржника про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.11.2017 № 08.03-04/6117 у зв'язку з Указом Президента України № 357/2017 від 10.11.2017 (357/2017) суддів Дроботову Т.Б., Рогач Л.І. призначено суддями Верховного Суду, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 904/1075/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова М.В., Кравчук Г.А.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу та доповненнях до нього, позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.11.2017 представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Позивач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Криворізької міської ради підлягає задоволенню.

Предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС".

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Верховний Суд України у постанові від 06.10.2015 у справі № 21-1306а15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат в адміністративних та господарських справах, зазначив, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанції на вказане уваги не звернули, та не встановили відповідні обставини стосовно правової природи спірного рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2626 у даних спірних правовідносинах.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій не було розглянуто клопотання відповідача (а.с. 68, 69) щодо залучення до участі у справі відповідного відділу Держгеокадастру, як органу, який здійснює ведення, функціонування та адміністрування Державного земельного кадастру, тобто, володіє інформацією про всі земельні ділянки, їх формування, цільове призначення, вид використання та зареєстровані на них права.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. - 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, дослідження всіх наявних в матеріали справи доказів в їх сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. - 111-7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат, пов'язаний з розглядом справи, здійснюється судом першої інстанції за результатами нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Криворізької міської ради -задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 у справі №904/1075/17 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.