Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Владимиренко С.В. - доповідача,

судді

Євсікова О.О.,

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД"

на ухвалу

Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р.

у справі

№ 909/269/17 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД"

про

стягнення 300 000 грн.

за участю представників:

позивача - Куренний С.В.

відповідача - не з'явились

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" про стягнення з останнього 300000 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 р. у справі №909/269/17 (суддя Кобецька С.М.), повний текст якого було скадено 16.05.2017р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 300000 грн. боргу та 4500грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" 31.07.2017 р. звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило поновити йому пропущений строк на подання апеляційної скарги та скасувати оскаржуване рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.05.2017 р., прийнявши нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. (колегією суддів у складі головуючого судді: Хабіб М.І., суддів: Зварич О.В., Юрченка Я.О.) на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги було відхилено, а скарга разом з доданими до неї документами на 77 аркушах повернута скаржнику без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 р. та направити справу №909/269/17 на розгляд до суду апеляційної інстанції.

До початку розгляду справи по суті у суді касаційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про перенесення слухання у справі, призначеного на 21.11.2017р. на іншу дату у зв'язку з хворобою представника. Зазначене клопотання було відхилене судом касаційної інстанції як необґрунтоване та не підтверджене належними доказами. А відтак, врахувавши обмеженість строків розгляду справи судом касаційної інстанції під час перегляду оскаржуваних ухвал судів попередніх інстанцій та відсутність клопотання заявника касаційної скарги про продовження строку розгляду спору, суд вважав на необхідне розглянути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" у судовому засіданні Вищого господарського суду України 21.11.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

В силу частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 1, 3 статті 7 та частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та в порядку, встановленому законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У п.8 ч.1 чт.129 Конституції України (254к/96-ВР) однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що також узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відтак, частиною 2 статті 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість відновлення пропущеного строку, встановленого на подання апеляційної скарги. Крім того, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 53 Господарського процесуального кодексу України).

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, Львівський апеляційний господарський суд виходив з того, що за змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки можуть бути відновлені за наявності поважних причин їх пропуску та з обґрунтуванням цих причин належними доказами. В оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зазначив, що наведені скаржником причини не є поважними, оскільки доводи заявника про його перебування за кордоном не є переконливими та не свідчать про неможливість вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, оскільки вважає їх такими, що не в повній мірі ґрунтуються на нормах права та здійснені без врахування усіх норм чинного в Україні процесуального права, що стало наслідком порушення права відповідача на доступ до правосуддя, як складової права на справедливий суд з огляду на наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України", зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно якого жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (заява N 23436/03) від 28 березня 2006 року висловлена правова позиція щодо строків оскарження, яка полягає в тому, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

У справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року (Reports 1998-VIII, с. 3255, п. 45) судом зазначено, що строки на апеляційне оскарження, безумовно, мають на меті забезпечення здійснення належного правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Однак норми, про які йде мова, або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби юридичного захисту. Суд підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, воно стосується не тільки проблеми трактування правової норми в звичайному сенсі, але й проблеми недоцільного формулювання процесуальної вимоги, яка може перешкоджати розгляду позову по суті, таким чином, спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., Mutatis mutandis, Miragall Escolano and Others v. Spain, N 38366/97, п. 37, ЄКПЛ 2001-I; та Zvolsku and Zvolska v. the Czech Republic, N 46129/99, п. 51, ЄКПЛ 2002-IX).

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд повинен належним чином оцінити доводи, наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 (v015p710-04) верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (254к/96-ВР) . Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Водночас, відмовляючи у відновленні процесуального строку, суд апеляційної інстанції, зауваживши на сутності обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, не забезпечив всебічний підхід до розгляду наведених скаржником причин в обґрунтування підстав пропуску процесуального строку та передчасно зробив висновок про безпідставність наведених заявником причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду. Відтак, неналежно обґрунтована відмова суду апеляційної інстанції у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, прийняте на підставі аналізу доказів наданих лише позивачем, без участі відповідача, тоді як ст.ст.- 4-2, - 4-3 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства поряд із забезпеченням права на апеляційне оскарження рішення суду, визначають також рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свободу в наданні суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, має наслідком обмеження суб'єкта оскарження у гарантованому йому праві на доступ до суду.

За таких обставин, оскаржувана ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. у справі №909/269/17 підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись ст.ст. - 111-5,- 111-7, - 111-9 - 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. №909/269/17 скасувати.

Справу №909/269/17 направити до Львівського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Декма ЛТД" до апеляційного провадження.