Указ
Президента України

Про внесення змін до Указу Президента України від 7 листопада 2001 року N 1053

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 280/2008 від 28.03.2008 (280/2008) № 808/2010 від 12.08.2010 (808/2010) № 348/2012 від 24.05.2012 (348/2012) № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) № 599/2013 від 31.10.2013 (599/2013) № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) № 372/2020 від 03.09.2020 (372/2020) № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
1. Внести до Указу Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053 "Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців" (1053/2001) (зі змінами, внесеними Указами від 28 січня 2004 року № 106 (106/2004) та від 11 вересня 2006 року № 746 (746/2006) ) такі зміни:
1) визнати таким, що втратило чинність, Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України (1053/2001) , затверджене зазначеним Указом.
У зв'язку з цим абзац п'ятий статті 1 Указу виключити;
2) затвердити Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (додається).
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
В.ЮЩЕНКО
м. Київ,
27 грудня 2007 року
№ 1262/2007
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 27 грудня 2007 року № 1262/2007

ПОЛОЖЕННЯ

про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України

( У тексті Положення слова "вищі навчальні заклади" та "навчальні (освітні) заклади" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заклади вищої освіти" та "заклади освіти" у відповідному відмінку згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )

I. Загальні засади

1. Це Положення визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу, сержантського і старшинського складу, рядового складу Служби безпеки України (далі - військовослужбовці Служби безпеки України), виконання ними військового обов'язку в запасі та особливості проходження військової служби в особливий період.
( Абзац перший пункту 1 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Службі безпеки України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Порядок проходження служби у військовому резерві Служби безпеки України визначається Положенням (452/2014) про проходження громадянами України служби у військовому резерві Служби безпеки України, яке затверджується Президентом України.
( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
2. До осіб рядового складу Служби безпеки України, які проходять військову службу за контрактом, належать громадяни, прийняті на військову службу за контрактом осіб рядового складу та призначені на посади рядового складу, яким присвоєно відповідні армійські або корабельні військові звання рядового складу.
До осіб сержантського і старшинського складу Служби безпеки України, які проходять військову службу за контрактом, належать громадяни, прийняті на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу та призначені на посади сержантського та старшинського складу, яким присвоєно відповідні військові звання сержантського або старшинського складу.
До осіб офіцерського складу Служби безпеки України належать громадяни, які проходять кадрову військову службу або військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, яким присвоєно військові звання від молодшого лейтенанта і вище*.
__________
* Тут і далі під зазначеними в цьому Положенні армійськими військовими званнями офіцерського складу маються на увазі і рівні їм корабельні військові звання офіцерського складу.
Офіцерський склад Служби безпеки України поділяється на молодший, старший і вищий.
( Пункт 2 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
3. Військовослужбовцям Служби безпеки України та військовозобов’язаним (особам, які перебувають у запасі) присвоюються такі військові звання:
Армійські
Корабельні
Рядовий склад
солдат
матрос
старший солдат
старший матрос
Сержантський і старшинський склад
Молодший сержантський і старшинський склад
молодший сержант
старшина 2 статті
сержант
старшина 1 статті
Старший сержантський і старшинський склад
старший сержант
головний старшина
головний сержант
головний корабельний старшина
штаб-сержант
штаб-старшина
Вищий сержантський і старшинський склад
майстер-сержант
майстер-старшина
старший майстер-сержант
старший майстер-старшина
головний майстер-сержант
головний майстер-старшина
Офіцерський склад
Молодший офіцерський склад
молодший лейтенант
молодший лейтенант
лейтенант
лейтенант
старший лейтенант
старший лейтенант
капітан
капітан-лейтенант
Старший офіцерський склад
майор
капітан 3 рангу
підполковник
капітан 2 рангу
полковник
капітан 1 рангу
Вищий офіцерський склад
бригадний генерал
коммодор
генерал-майор
контр-адмірал
генерал-лейтенант
віце-адмірал.
До військових звань осіб офіцерського складу медичної та юридичної служб, які мають відповідну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова "медичної служби" та "юстиції".
До військових звань громадян, які перебувають у запасі чи у відставці, додаються слова "запасу" або "у відставці".
( Пункт 3 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
4. Комплектування Служби безпеки України військовослужбовцями здійснюється згідно з цим Положенням шляхом:
а) прийняття громадян на військову службу за контрактом;
б) призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період із запасу Служби безпеки України, у тому числі тих, які проходять службу у військовому резерві, з метою доукомплектування Служби безпеки України.
( Підпункт "б" пункту 4 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) ;із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
5. Для військовослужбовців Служби безпеки України згідно з цим Положенням встановлено такі види військової служби:
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
( Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
6. Граничний вік перебування на військовій службі у Службі безпеки України визначається відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .
( Пункт 6 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
7. Військовослужбовці Служби безпеки України, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас або у відставку в порядку, визначеному цим Положенням.
Військовослужбовці Служби безпеки України, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, на їх прохання та за наявності позитивного висновку військово-лікарської комісії щодо придатності військовослужбовця за станом здоров'я для проходження військової служби можуть бути залишені в порядку, встановленому Головою Служби безпеки України, на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до 5 років.
( Абзац другий пункту 7 в редакції Указу Президента № 348/2012 від 24.05.2012 (348/2012) ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі осіб офіцерського складу здійснюється Головою Служби безпеки України.
Залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі осіб рядового, сержантського і старшинського складу здійснюється начальниками підрозділів (органів, закладів, установ) Служби безпеки України, яким надано право приймати на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України.
Залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі військовослужбовців Служби безпеки України, відряджених до державних органів, установ і організацій для виконання завдань в інтересах безпеки держави із залишенням на військовій службі, здійснюється Головою Служби безпеки України за письмовим клопотанням керівників відповідних державних органів, установі організацій.
Військовослужбовці Служби безпеки України, залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який вони залишені на службі, на підставах, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) .
( Абзац шостий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
8. Військовослужбовці Служби безпеки України з дозволу прямих начальників можуть навчатися у закладах вищої освіти.
Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття освітнього ступеня бакалавр або магістр за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших закладах вищої освіти без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти.
( Пункт 8 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )

II. Прийняття на військову службу. Укладення контракту

9. Контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України - письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Служба безпеки України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
Контракт укладається за зразком, що додається, у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і відповідною посадовою особою Служби безпеки України згідно з пунктами 11 і 14 цього Положення, скріплюється гербовою печаткою підрозділу (органу, закладу, установи) і зберігається кожною із сторін.
Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на військову службу за контрактом або для продовження військової служби за новим контрактом.
( Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
10. Громадяни України приймаються на військову службу за контрактом до Служби безпеки України відповідно до статті 20 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .
( Пункт 10 в редакції Указів Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
10-1. Стосовно кандидатів на зайняття військових посад проводиться спеціальна перевірка у порядку, встановленому законом.
( Положення доповнено пунктом 10-1 згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
11. Право підписання першого контракту від імені Служби безпеки України надається:
а) Голові Служби безпеки України - з військовослужбовцями (військовозобов'язаними), які призначаються на посади (проходять військову службу на посадах), за якими штатом передбачено військові звання вищого офіцерського складу, і з особами вищого офіцерського складу;
( Підпункт "а" пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
б) першому заступникові Голови Служби безпеки України - з випускниками вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України;
в) відповідному начальнику (командиру), до повноважень якого віднесено призначення на посади, які вони займають (на які вони призначаються), - з особами офіцерського складу у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, крім зазначених у підпункті "а" цього пункту;
г) начальнику (командиру), якому Головою Служби безпеки України надано право приймати на військову службу військовослужбовців (військовозобов'язаних) зазначених категорій, - з військовослужбовцями (військовозобов'язаними), які призначаються на посади рядового, сержантського і старшинського складу.
12. Перший контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України набирає чинності з дня:
зарахування до списків особового складу Служби безпеки України;
( Пункт 12 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
призначення військовослужбовця на посаду;
видання наказу про прийняття військовослужбовця на військову службу за контрактом, якщо він не переміщується на іншу посаду, - для осіб, які перебувають на військовій службі;
присвоєння первинного офіцерського звання - для випускників вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України.
( Абзац п’ятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
13. Перший контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України укладається на такі строки в календарному обчисленні:
з громадянами, які приймаються на військову службу за контрактом на посади рядового складу, - 3 роки;
з громадянами, які приймаються на військову службу за контрактом на посади сержантського і старшинського складу, - від 3 до 5 років;
з громадянами, які приймаються на військову службу за контрактом на посади офіцерського складу, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років, а для інших громадян - від 1 до 5 років;
з військовослужбовцями, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи спеціальностями льотного складу авіації і приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, - 10 років, а з тими, хто оволодів іншими спеціальностями і приймається на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, - 5 років.
( Пункт 13 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію та призначаються на посади, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до абзаців другого - п'ятого цього пункту.
( Абзац шостий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені абзацами восьмим - одинадцятим пункту 14 цього Положення. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.
( Абзац сьомий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Строк контракту обчислюється повними роками, крім випадків, коли контракт укладається з військовослужбовцем:
до досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
до досягнення граничного віку перебування в запасі (для осіб, які досягли граничного віку перебування на військовій службі);
на шість місяців в порядку, передбаченому абзацом сьомим цього пункту.
Строк контракту з особами офіцерського складу Служби безпеки України, яким до досягнення граничного віку перебування на кадровій військовій службі залишилося менше 5 років, при переході на військову службу за контрактом визначається строком, який залишився до досягнення ними встановленого граничного віку перебування на військовій службі.
( Пункт 13 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
14. Новий контракт укладається у разі:
закінчення строку дії попереднього контракту про проходження військової служби;
продовження військової служби після досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
поновлення на військовій службі у зв’язку із незаконним звільненням з військової служби, якщо строк попереднього контракту про проходження військової служби закінчився.
У випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, новий контракт укладається не пізніш як за два місяці до закінчення строку чинного контракту і діє з дня, наступного після дня закінчення попереднього контракту.
Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:
для осіб рядового складу - на 3 роки;
( Абзац восьмий пункту 14 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
для осіб сержантського і старшинського складу - на строк від 3 до 5 років;
( Абзац дев'ятий пункту 14 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 2 до 10 років до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Право підписання нового контракту від імені Служби безпеки України надається посадовим особам, зазначеним у пункті 11 цього Положення.
У разі настання особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) ;
з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) .
В особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, за їх бажанням військова служба може бути продовжена за новим контрактом на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, крім випадків, визначених абзацом восьмим пункту 13 цього Положення.
( Абзац шістнадцятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) ) ( Пункт 14 в редакції Указів Президента № 348/2012 від 24.05.2012 (348/2012) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
15. Дія контракту припиняється:
у день закінчення його строку - у разі продовження військовослужбовцю Служби безпеки України військової служби за новим контрактом;
у день набрання чинності контрактом про проходження іншого виду військової служби;
у день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця Служби безпеки України зі списків особового складу Служби безпеки України.
16. Військовослужбовцям Служби безпеки України, які перебувають у довготривалих закордонних відрядженнях, беруть участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та військовослужбовцям Служби безпеки України, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, строк контракту (якщо він закінчується після виїзду у відрядження, район проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або після надання таких відпусток) вважається продовженим на період їх перебування у зазначених відрядженнях чи відпустках, у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
( Пункт 16 в редакції Указів Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )

III. Військові звання

17. Військові звання офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу присвоюються військовослужбовцям Служби безпеки України і військовозобов'язаним з урахуванням їх освіти, рівня фізичної підготовленості, ділових і моральних якостей, організаторських здібностей, професійної підготовки, досвіду служби, посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.
( Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Особам, які перебувають на виборних посадах в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, чергові військові звання присвоюються з урахуванням військових звань за посадами, на яких вони перебували до обрання.
( Абзац третій пункту 17 виключено на підставі Указу Президента № 372/2020 від 03.09.2020 (372/2020) )
Строк відбування військовослужбовцями Служби безпеки України покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні не зараховується до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
( Абзац четвертий пункту 17 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
17-1. Час перебування військовослужбовця у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною B медичному висновку, зараховується до строку вислуги у військовому званні.
( Положення доповнено пунктом 17-1 згідно з Указом Президента № 372/2020 від 03.09.2020 (372/2020) )
18. Військові звання рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України присвоюються особам, які виявили бажання добровільно проходити військову службу відповідно за контрактом осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу і відповідають вимогам військової служби.
( Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
За військовослужбовцями Служби безпеки України та військовозобов'язаними, які приймаються на військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України, зберігаються військові звання рядового складу, сержантського і старшинського складу, присвоєні їм до прийняття на військову службу за контрактом.
( Абзац другий пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
19. Громадянам, прийнятим на військову службу за контрактом осіб рядового складу Служби безпеки України, яким раніше не присвоювалися військові звання, одночасно з призначенням на посади присвоюється військове звання солдата (матроса).
( Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
20. Військове звання старшого солдата (старшого матроса) присвоюється:
а) військовослужбовцям у званні солдата (матроса) при призначенні їх на посади, за якими штатами передбачено звання старшого солдата (старшого матроса);
б) солдатам (матросам) у порядку заохочення.
21. Військове звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) присвоюється:
а) громадянам України, які не мають військових звань сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, одночасно з призначенням на посади сержантського і старшинського складу;
( Підпункт "а" пункту 21 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
б) військовослужбовцям Служби безпеки України, які проходять військову службу за контрактом осіб рядового складу, при прийнятті на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, одночасно з призначенням на посади сержантського і старшинського складу.
( Підпункт "б" пункту 21 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
22. Чергові військові звання сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини), головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини), майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини), головного майстер-сержанта (головного майстер-старшини) військовослужбовцям Служби безпеки України присвоюються у послідовному порядку за умови відсутності незнятих дисциплінарних стягнень та відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.
( Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
23. Строки вислуги у військових званнях для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України, які перебувають на військовій службі, встановлюються:
солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)
- 6 місяців
головного сержанта (головного корабельного старшини)
- 1 рік
штаб-сержанта (штаб-старшини), майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)
- 3 роки.
Особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України із запасу, присвоюється військове звання на один ступінь вище від військового звання, яке вони мають у запасі, у разі закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, передбаченого пунктом 80, але не вище від військового звання, передбаченого за посадою, на яку їх призначають.
( Пункт 23 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
24. Штаб-сержантам (штаб-старшинам), які виявили високі професійні, ділові та моральні якості під час виконання військового обов’язку та досягли високих показників у службовій діяльності, чергове військове звання може бути присвоєне в порядку заохочення достроково, після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні та за умови проходження служби не менше одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає військовому званню майстер-сержанта (майстер-старшини).
Військове звання майстер-сержанта (майстер-старшини) може бути присвоєне також штаб-сержантам (штаб-старшинам), які прослужили бездоганно і безперервно у військових званнях штаб-сержанта (штаб-старшини) протягом 10 років незалежно від займаної посади.
( Пункт 24 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
25. Військові звання рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України присвоюються Головою Служби безпеки України, його заступниками або начальниками підрозділів (органів, закладів, установ), яким надано право приймати на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України.
26. Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки бакалавра, споріднену з профілем службової діяльності, під час атестування до офіцерського складу.
27. Військове звання лейтенанта присвоюється:
а) молодшим лейтенантам, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні;
б) військовослужбовцям, які закінчили вищі військові навчальні заклади Служби безпеки України з очною формою підготовки.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які звільняються з військової служби безпосередньо після закінчення вищого військового навчального закладу через сімейні обставини або за станом здоров'я, присвоюється військове звання лейтенанта запасу;
в) військовослужбовцям, військовозобов'язаним і жінкам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче спеціаліста, споріднену з профілем службової діяльності, під час атестування до офіцерського складу.
28. Первинне офіцерське звання військовослужбовцям Служби безпеки України присвоюється Головою Служби безпеки України.
( Пункт 28 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
29. Чергові військові звання молодшого та старшого офіцерського складу Служби безпеки України присвоюються:
а) першим заступником Голови Служби безпеки України - до підполковника (капітана 2 рангу) включно;
б) Головою Служби безпеки України - до полковника (капітана 1 рангу).
30. Вищому офіцерському складу Служби безпеки України військові звання присвоюються Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
31. Строки вислуги у військових званнях для осіб офіцерського складу Служби безпеки України, які перебувають на військовій службі, встановлюються:
молодшого лейтенанта, лейтенанта
- 2 роки;
старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта)
- 3 роки;
майора (капітана 3 рангу)
- 4 роки;
підполковника (капітана 2 рангу)
- 5 років.
Строки вислуги у військових званнях полковника (капітана 1 рангу) і вище не встановлюються.
Для офіцерів, які закінчили вищі військові навчальні заклади за денною формою навчання, здобули ступінь бакалавра і отримали диплом з відзнакою чи здобули ступінь магістра, встановлюється строк вислуги у первинному військовому званні офіцерського складу - один рік.
( Абзац сьомий пункту 31 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Строк вислуги у присвоєному військовому званні обчислюється від дня видання наказу про присвоєння цього звання. Час перебування військовослужбовця у пониженому військовому званні до строку вислуги у поновленому військовому званні не зараховується.
Офіцерам, прийнятим на військову службу із запасу, до строку вислуги у військовому званні зараховується час перебування їх у військовому званні в запасі пропорційно до строків вислуги у військових званнях для офіцерів запасу, встановлених пунктом 80 цього Положення.
( Абзац дев’ятий пункту 31 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
32. Чергові офіцерські звання військовослужбовцям Служби безпеки України присвоюються послідовно в разі відповідності чергового звання військовому званню, передбаченому штатною посадою, та після закінчення встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні.
Особам офіцерського складу Служби безпеки України за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків Головою Служби безпеки України в порядку заохочення може бути:
достроково присвоєно чергове військове звання до полковника (капітана 1 рангу) включно - після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги у попередньому військовому званні і за умови проходження служби не менше одного року на посадах, штатно-посадова категорія яких відповідає черговому військовому званню;
присвоєно військове звання на один ступінь вище від військового звання, передбаченого штатною посадою, - після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні.
Військове звання у порядку заохочення достроково може бути присвоєне один раз за весь період проходження військової служби.
( Пункт 32 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
33. Чергові військові звання офіцерського складу до полковника (капітана 1 рангу) включно аспірантам (ад'юнктам) і докторантам вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України присвоюються з урахуванням вимог пункту 32 цього Положення:
під час навчання - у разі відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, яку офіцер займав перед вступом до аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури, без урахування наступних змін (підвищення чи пониження), внесених до штату за цією посадою;
після закінчення аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури - у разі відповідності чергового військового звання званню за штатною посадою, на яку офіцер призначається після закінчення навчання.
34. Присвоєння офіцерських звань військовослужбовцям Служби безпеки України (крім осіб вищого офіцерського складу) проводиться відповідно до цього Положення в порядку, який визначається Головою Служби безпеки України.
Подання до присвоєння чергового військового звання у порядку заохочення достроково або на один ступінь вище за військове звання, передбачене штатною посадою, та військового звання полковника (капітана 1 рангу) розглядаються колегією Служби безпеки України.
Чергове військове звання не присвоюється:
( Абзац третій пункту 34 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
за наявності у військовослужбовця дисциплінарного стягнення - до його зняття;
( Абзац пункту 34 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
військовослужбовцям, яким за вироком суду призначено покарання, не пов’язане з позбавленням чи обмеженням волі, або яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, - до погашення або зняття судимості;
( Абзац пункту 34 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
військовослужбовцям, засудженим до покарання у виді арешту, тримання у дисциплінарному батальйоні, службового обмеження для військовослужбовців, - під час відбування цих покарань.
( Абзац пункту 34 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
35. У разі прийняття на військову службу до Служби безпеки України для заміщення посад рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу осіб, звільнених зі служби в Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, підрозділах податкової міліції, органах виконання покарань, цивільного захисту, прокуратури, які мають спеціальні звання або класні чини, таким особам присвоюються військові звання в порядку переатестування з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів.
( Абзац перший пункту 35 в редакції Указів Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Військовослужбовцям, які мають армійські (корабельні) військові звання, у разі призначення на посади, за якими штатом передбачено корабельні (армійські) військові звання, відповідні військові звання присвоюються в порядку переатестування. В такому ж порядку присвоюються військові звання особам офіцерського складу Служби безпеки України, які мають відповідну освіту, в разі призначення на посади (звільнення з посад), за якими штатом передбачено військові звання з додаванням слів "медичної служби" чи "юстиції".
Присвоєння військовослужбовцям Служби безпеки України відповідних військових звань у порядку переатестування проводиться одночасно з прийняттям їх на військову службу за контрактом або призначенням на відповідні посади.
Особам, які мають спеціальні звання вищого начальницького складу органів, зазначених в абзаці першому цього пункту, спеціальні звання вищого складу поліції, вищі класні чини, військові звання вищого офіцерського складу присвоюються у порядку переатестування Президентом України відповідно до законодавства. До прийняття рішення про переатестування осіб у військових званнях вищого офіцерського складу таким особам при прийнятті на військову службу до Служби безпеки України присвоюється військове звання полковника.
( Пункт 35 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
36. Строк вислуги у військовому званні військовослужбовцям Служби безпеки України, переатестованим на рівноцінне військове звання, обчислюється від дня видання наказу про присвоєння їм військового звання (спеціального звання, класного чину), яке вони мали до переатестування, без урахування періоду, коли особа не проходила службу (роботу), що передбачає наявність спеціального звання (класного чину).
( Абзац перший пункту 36 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Час перебування в запасі у військовому званні нижчому, ніж спеціальне звання (класний чин), що було присвоєно до прийняття особи на військову службу до Служби безпеки України та переатестування на рівноцінне військове звання, до строку вислуги для присвоєння чергового військового звання не зараховується.
( Пункт 36 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
37. Усунення військовослужбовців від виконання службових обов'язків здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) .
Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням начальника (командира) до закінчення розгляду справи судом.
( Абзац другий пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
Відсторонення військовослужбовця, якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, від виконання повноважень на посаді здійснюється відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) .
( Абзац третій пункту 37 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) ) ( Абзац четвертий пункту 37 виключено на підставі Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
Військовослужбовцям Служби безпеки України, яких усунуто від виконання службових обов'язків, відсторонено від виконання повноважень на посаді, відсторонено від виконання службових повноважень, а також військовослужбовцям, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, чергові військові звання не присвоюються.
У подальшому подання до присвоєння військових звань таким військовослужбовцям здійснюється залежно від результатів проведених заходів та прийнятих рішень.
( Пункт 37 в редакції Указу Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
38. Військовослужбовців Служби безпеки України може бути позбавлено військових звань за вироком суду у зв'язку із вчиненням злочинів та в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) .
39. Пониження у військовому званні на один ступінь осіб рядового складу (крім солдата (матроса), сержантського і старшинського складу (крім молодшого сержанта (старшини 2 статті), молодшого офіцерського складу (крім молодшого лейтенанта) і старшого офіцерського складу Служби безпеки України,які перебувають на військовій службі, може застосовуватися як вид дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (551-14) .
Військовослужбовцям Служби безпеки України, до яких застосовано дисциплінарне стягнення - пониження у військовому званні - може бути присвоєно чергове військове звання після зняття дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) .
40. Пониження осіб офіцерського складу (крім осіб вищого офіцерського складу) Служби безпеки України у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення в попередньому військовому званні до полковника (капітана 1 рангу) включно провадиться Головою Служби безпеки України.
Права начальників (командирів) щодо пониження у військовому званні на один ступінь у порядку дисциплінарного стягнення та поновлення в попередньому військовому званні осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України визначаються Головою Служби безпеки України.
( Пункт 40 в редакції Указів Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )

IV. Призначення на посади та переміщення по службі, призупинення військової служби

( Назва розділу IV в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
41. Перелік військових посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу у Службі безпеки України, затверджується Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, а посад інших військовослужбовців - Головою Служби безпеки України.
Військові посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями Служби безпеки України, і відповідні цим посадам військові звання визначаються спеціальними переліками та передбачаються в штатах.
Окремі військові посади у мирний час (на умовах строкового трудового договору) можуть заміщатися цивільними особами у порядку, встановленому Головою Служби безпеки України.
42. Призначення на посади заступників Голови Служби безпеки України, начальників відповідних підрозділів Центрального управління згідно із законодавством, регіональних органів та ректора Національної академії Служби безпеки України здійснюється Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України.
( Пункт 42 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 280/2008 від 28.03.2008 (280/2008) )
43. Військовослужбовці Служби безпеки України призначаються на штатні посади (крім випадків, передбачених цим Положенням) їх прямими начальниками в порядку, що встановлюється Головою Служби безпеки України.
Призначення військовослужбовців Служби безпеки України на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог:
а) військові посади офіцерського та рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України комплектуються відповідно особами офіцерського та особами рядового, сержантського і старшинського складу, які перебувають на військовій службі;
б) у разі призначення на посади та в усіх випадках переміщення по службі військовослужбовців Служби безпеки України має забезпечуватись їх використання за основною або спорідненою спеціальністю чи з урахуванням набутого досвіду;
в) переміщення по службі військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється, як правило, без зарахування в розпорядження відповідних начальників (командирів). Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних начальників (командирів), проводиться у можливо короткий строк і не пізніше строків, зазначених у пункті 48 цього Положення. Випускники вищих військових навчальних закладів призначаються на відповідні вакантні посади після закінчення цих закладів, а зараховані в розпорядження відповідних начальників (командирів) - безпосередньо після їх прибуття в підрозділ (орган, заклад, установу) з відпустки, наданої у зв'язку із закінченням вищого військового навчального закладу. Військовозобов'язані та жінки, які приймаються на військову службу, призначаються на посади з дня їх прибуття в підрозділ (орган, заклад, установу) для проходження служби, але не раніше дня, наступного за днем звільнення їх з попереднього місця роботи;
г) необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців Служби безпеки України, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, обов'язки за якими вони можуть виконувати з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначається прямими начальниками на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
д) переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців Служби безпеки України, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями придатними або обмежено придатними до військової служби, але мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів їхніх сімей змінити місце служби (проживання), здійснюється за рішенням відповідних начальників на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
е) військовослужбовцям Служби безпеки України, які є близькими особами відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , не дозволяється перебувати у відносинах прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на військову службу (роботу), звільнення з військової служби (роботи), застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
( Підпункт "е" пункту 43 в редакції Указу Президента № 348/2012 від 24.05.2012 (348/2012) ; із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
є) призначення військовослужбовців Служби безпеки України у порядку службового сумісництва в підрозділах (органах, закладах, установах) заборонено, крім призначення у встановленому Головою Служби безпеки України порядку на посади, пов'язані з викладацькою, науковою діяльністю та медичною практикою.
( Підпункт "є" пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 280/2008 від 28.03.2008 (280/2008) , № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
У разі потреби термінового заміщення вакантної посади, а також на період відпустки військовослужбовця Служби безпеки України та в інших випадках відсутності військовослужбовця прямі начальники, які мають право видавати накази по особовому складу, можуть покладати тимчасове виконання обов’язків за посадою на інших військовослужбовців. Військовослужбовці, на яких покладено тимчасове виконання обов’язків за іншою посадою, не звільняються від виконання посадових обов’язків за основною посадою, якщо інше не передбачено в наказі (розпорядженні) про покладання тимчасового виконання обов’язків.
( Абзац пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) ; в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги підпункту "е" цього пункту, відповідні військовослужбовці, близькі їм особи вживають заходів для усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні військовослужбовці та/або близькі їм особи підлягають переміщенню в місячний строк у встановленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, а в разі неможливості переведення військовослужбовець, який перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню з військової служби.
( Пункт 43 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
44. Переміщення по службі військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється:
а) на вищі посади - у порядку просування по службі;
б) на рівні посади - в разі проведення планової заміни у місцевостях з установленими строками служби, службової потреби, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, для більш доцільного використання військовослужбовців - за рішенням прямих начальників (командирів), через сімейні обставини - на прохання військовослужбовця, а за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
в) у зв'язку зі вступом на навчання до вищого військового навчального закладу із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади - на підставах, передбачених пунктом 46 цього Положення.
Посада вважається вищою, якщо за нею передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад, нижчою - якщо за цією посадою передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо за посадою штатом (відповідним переліком) передбачено два військових звання або диференційований посадовий оклад, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад.
45. Просування по службі військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється з урахуванням їхніх професійних, ділових і моральних якостей, досягнутих результатів на доручених ділянках, здатності виконувати завдання у складних умовах служби, стану здоров’я та рівня фізичної підготовленості.
( Абзац перший пункту 45 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Для заміщення вакантних посад, просування по службі та направлення військовослужбовців Служби безпеки України на навчання в підрозділах (органах, закладах, установах) створюється резерв кандидатів для просування по службі та направлення на навчання.
Порядок розгляду питань стосовно кандидатів, яких рекомендовано до призначення на керівні посади від начальника відділу, прирівняних до такої посади і вище, у тому числі порядок та випадки направлення таких кандидатів на медичний огляд для вивчення та оцінки стану їх здоров'я і фізичного розвитку, визначаються Головою Служби безпеки України.
( Абзац третій пункту 45 в редакції Указу Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
Призначення на вищі посади військовослужбовців Служби безпеки України, засуджених до службових обмежень для військовослужбовців, під час відбування цього покарання не провадиться.
46. Переміщення військовослужбовців Служби безпеки України з вищих посад на нижчі здійснюється:
а) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
в) виходячи з професійних і ділових якостей - на посаду з меншим обсягом роботи на підставі атестаційного висновку;
г) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) ;
д) за віком, сімейними обставинами або з інших поважних причин - на прохання військовослужбовця;
е) у разі службової потреби з метою більш ефективного використання за фахом чи досвідом роботи у регіональних органах та органах військової контррозвідки регіонального дислокування - за згодою військовослужбовця.
( Пункт 46 доповнено підпунктом "е" згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Переміщення військовослужбовців Служби безпеки України з вищих посад на нижчі згідно з підпунктами "а", "б", "в", "д" і "е" цього пункту здійснюється прямими начальниками в межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови, що немає можливості призначити військовослужбовця на рівну посаду у відповідному підрозділі (органі, закладі, установі).
( Абзац пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Переміщення військовослужбовців Служби безпеки України - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з вищих посад на нижчі без їх згоди не допускається, за винятком підстав, передбачених підпунктами "в" та "г" цього пункту. В разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів ці особи користуються переважним правом залишення за місцем служби чи першочерговим правом призначення на вакантні посади. Якщо їх переміщено на посади з меншим посадовим окладом, за ними зберігається попередній посадовий оклад за новим місцем служби, але не більше одного року.
Призначення військовослужбовця Служби безпеки України з пониженням у посаді в порядку дисциплінарного стягнення здійснюється начальниками, яким таке право надано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (551-14) .
У наказі по особовому складу про переміщення військовослужбовця Служби безпеки України на нижчу посаду зазначається підстава переміщення, передбачена цим пунктом.
Військовослужбовці Служби безпеки України, переміщені з вищих посад на нижчі, надалі можуть просуватися по службі з урахуванням вимог цього Положення, стану здоров'я, а понижені у посаді в порядку дисциплінарного стягнення, крім того, - після зняття дисциплінарного стягнення. Військовослужбовці Служби безпеки України, які переміщені на нижчі посади у зв'язку із скороченням штатів і відповідають вимогам для заміщення посад, рівних їх попереднім посадам, користуються переважним правом просування по службі.
47. Військовослужбовці Служби безпеки України, які переміщуються по службі, мають вибути до нового місця служби не пізніш як через один місяць від дня одержання підрозділом (органом, закладом, установою) наказу про переміщення по службі, а ті з них, які на цей час перебувають у відпустці, відрядженні чи на лікуванні, - після повернення з відпустки, відрядження чи лікування.
48. Зарахування військовослужбовців Служби безпеки України у розпорядження прямих начальників (командирів), а за рішенням Голови Служби безпеки України - у розпорядження його першого заступника чи заступника, начальника (командира) іншого функціонального підрозділу Центрального управління, органу, закладу, установи Служби безпеки України або штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України допускається:
а) за службовою потребою (після закінчення вищого військового навчального закладу, у разі переведення військовослужбовців до нового місця служби) - до 1 місяця;
б) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів (зміна організаційно-штатної побудови, передислокація, перерозподіл функціональних обов’язків та наявних сил у зв’язку зі зміною покладених завдань, здійснення планових та позапланових переміщень військовослужбовців по службі у зв’язку з проведенням загальної ротації кадрів, прийняття Головою Служби безпеки України управлінських рішень щодо переміщення військовослужбовців для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності) - до 3 місяців;
в) у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом;
г) після закінчення строку відрядження військовослужбовця до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти, а також після повернення із довготривалого закордонного службового відрядження або після закінчення повноважень народного депутата України, депутата місцевої ради, сільського, селищного, міського голів - до 2 місяців;
ґ) у разі визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним або обмежено придатним до військової служби - на період, необхідний для підготовки матеріалів до звільнення з військової служби;
д) у разі відсутності відомостей про місце перебування військовослужбовця понад один місяць - до його повернення в підрозділ (орган, заклад, установу) або до дня виключення його зі списків особового складу Служби безпеки України відповідно до пункту 66 цього Положення;
е) у разі скасування допуску до державної таємниці або закінчення строку дії допуску до державної таємниці - до 2 місяців;
( Абзац восьмий пункту 48 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
є) у разі застосування до військовослужбовця заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади" (1682-18) , - на період, необхідний для підготовки матеріалів до звільнення з військової служби, але не більше як на 1 місяць;
ж) коли військовослужбовець перебуває у полоні чи як заручник або інтернована особа - до його повернення;
з) якщо до військовослужбовця за вироком суду застосовані такі види покарання, як арешт або тримання в дисциплінарному батальйоні, - до закінчення строку відбування покарання;
и) якщо стосовно військовослужбовця, військову службу якого призупинено, судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно якого закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , або вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, - до 3 місяців.
( Пункт 48 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Військовослужбовці, зараховані в розпорядження, продовжують проходити військову службу та виконують обов’язки військової служби (завдання) у межах, визначених тією посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, що вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для подальшого перебування в розпорядженні він призначається на посаду або звільняється з військової служби в установленому порядку.
Військовослужбовець, який після закінчення строку перебування у розпорядженні у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів не призначений на посаду через відсутність вакантних посад (рівної або нижчої не більш як на один ступінь) у Службі безпеки України або через ненадання військовослужбовцем згоди на призначення на іншу нижчу посаду, звільняється в установленому порядку з військової служби. Вакантні посади, на яких може бути використано військовослужбовця з дотриманням вимог, встановлених пунктом 43 цього Положення, визначаються начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи), у розпорядженні якого перебуває військовослужбовець.
Військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на ці посади, а військовослужбовці, призначення на посади та звільнення яких з посад належить до повноважень Президента України, зараховуються у розпорядження наказами Голови Служби безпеки України по особовому складу на підставі відповідного Указу Президента України про звільнення з посади.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустках, передбачених пунктом 53 цього Положення, час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення із перебуванням безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення із перебуванням безпосередньо в районах здійснення таких заходів із загальної тривалості періоду перебування у розпорядженні прямих начальників (командирів) виключається.
( Пункт 48 в редакції Указів Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Пункт 48-1 виключено на підставі Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
49. Військовослужбовці Служби безпеки України можуть бути переведені зі Служби безпеки України до Збройних Сил України та інших військових формувань із виключенням зі списків особового складу Служби безпеки України за погодженням між Службою безпеки України та відповідними військовими формуваннями.
49-1. Призупинення військової служби для військовослужбовців, які самовільно залишили підрозділ (орган, заклад, установу) Служби безпеки України або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством, здійснюється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення за підписом Голови Служби безпеки України або його заступників, начальника регіонального органу Служби безпеки України про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (551-14) .
Призупинення військової служби військовослужбовців здійснюється на підставі наказів по особовому складу начальників (командирів), які мають право призначення на посади, які займають військовослужбовці, а призупинення військової служби військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, - наказами Голови Служби безпеки України.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Служби безпеки України.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
У разі ухвалення судом стосовно військовослужбовця, військову службу якого призупинено, виправдувального вироку, що набрав законної сили, закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) або призначення вироком суду покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні начальником (керівником) підрозділу (органу, закладу, установи) Служби безпеки України, у якому проходив службу такий військовослужбовець до призупинення військової служби, організовуються заходи щодо призначення його на попередню посаду. У разі відсутності такої посади або якщо відповідна посада не є вакантною, військовослужбовець зараховується у розпорядження відповідно до абзацу дванадцятого пункту 48 цього Положення.
( Розділ IV доповнено пунктом 49-1 згідно з Указом Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )

V. Атестування

50. Для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання, вдосконалення підготовки військовослужбовців Служби безпеки України, об'єктивної та принципової оцінки їх професійної підготовки, ділових і моральних якостей, визначення відповідності займаним посадам та перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі та направлення на навчання проводиться атестування військовослужбовців.
51. Атестування військовослужбовців Служби безпеки України (крім періоду дії воєнного стану) проводиться:
( Абзац перший пункту 51 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
а) не менше ніж один раз на 5 років;
б) перед закінченням строку контракту (не пізніше ніж за 3 місяці) у разі укладання нового контракту;
в) при переміщенні військовослужбовців з вищих посад на нижчі згідно з підпунктом "в" пункту 46 цього Положення;
г) при поданні до звільнення за підпунктом "д" пункту 1, підпунктом "д" пункту 2 частини п’ятої, підпунктом "д" пункту 1, підпунктом "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) військовослужбовців, на яких накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, якщо вони протягом шести місяців не виправили свою поведінку зразковим виконанням військового обов’язку і стягнення не відіграло виховної ролі.
( Підпункт "г" пункту 51 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Атестування випускників вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, аспірантів (ад'юнктів) і докторантів проводиться безпосередньо перед закінченням навчання. У рік закінчення вищого військового навчального закладу, аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури за новим місцем служби вони не атестуються.
Атестування всіх військовослужбовців Служби безпеки України або окремих їх категорій може бути проведено за рішенням Голови Служби безпеки України також в інші строки або з інших підстав, ніж передбачені цим пунктом.
( Пункт 51 в редакції Указу Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
52. Військовослужбовців Служби безпеки України атестують їх прямі начальники. В атестуванні військовослужбовців беруть участь атестаційні комісії.
Начальники, які атестують своїх підлеглих, несуть персональну відповідальність за об'єктивність атестацій та обгрунтованість викладених у них висновків і рекомендацій.
Затверджені атестації оголошуються атестованим військовослужбовцям їх прямими начальниками. Скарга на порушення порядку атестування та необ'єктивність атестації може бути подана в установленому порядку не пізніше місячного строку з дня оголошення атестації. Рішення за скаргою приймається начальником, який затвердив атестацію. Це рішення може бути оскаржене військовослужбовцем у встановленому порядку. В разі визнання скарги обгрунтованою до атестації вносяться відповідні зміни або складається нова атестація.
Військовослужбовці Служби безпеки України зобов'язані усунути зазначені в атестаціях недоліки. Прямі начальники повинні вимагати від військовослужбовців усунення недоліків та надавати їм у цьому допомогу, забезпечувати реалізацію атестаційних висновків з урахуванням практичної діяльності військовослужбовця після атестування.
На військовослужбовців Служби безпеки України у разі переміщення по службі, присвоєння військових звань у порядку переатестування згідно з пунктом 35 цього Положення, звільнення в запас або у відставку в міжатестаційний період необхідні для прийняття рішення відомості зазначаються у поданнях до переміщення, присвоєння військових звань або звільнення. У разі направлення на навчання, а також в інших випадках на вимогу прямих начальників на військовослужбовців складаються службові характеристики, якщо з дня затвердження останньої атестації минуло більше року.
Військовослужбовці Служби безпеки України, відряджені до державних органів, установ і організацій, атестуванню не підлягають.
Атестування військовослужбовців Служби безпеки України, які перебувають у довготривалих закордонних відрядженнях, проводиться після повернення їх з відряджень.
Атестування військовослужбовців Служби безпеки України, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, проводиться не раніше ніж через рік після виходу їх на службу.
Порядок проведення атестування військовослужбовців Служби безпеки України визначається Головою Служби безпеки України.

VI. Відпустки

53. У мирний час військовослужбовцям Служби безпеки України надаються відпустки:
а) щорічні:
основні;
додаткові, передбачені законодавством;
б) у зв'язку із закінченням вищих військових навчальних закладів;
в) додаткові у зв'язку з навчанням у закладах вищої освіти без відриву від служби;
г) творчі;
д) соціальні:
у зв'язку з вагітністю та пологами;
для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
додаткові військовослужбовцям, які мають дітей;
відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
( Підпункт "д" пункту 53 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
е) у зв'язку із хворобою;
є) за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
54. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців Служби безпеки України, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів, від 10 до 15 років - 35 календарних днів, від 15 до 20 років - 40 календарних днів, понад 20 календарних років - 45 календарних днів, - без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
( Абзац перший пункту 54 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.
55. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року, при цьому оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В особливих випадках з дозволу прямого начальника підрозділу (органу, закладу, установи), уповноваженого Головою Служби безпеки України щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.
За бажанням військовослужбовців Служби безпеки України щорічна основна відпустка може надаватись їм частинами не більше двох за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів.
( Абзац другий пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Порядок надання відпусток, з урахуванням необхідності підтримання постійної бойової готовності підрозділів Служби безпеки України, та повноваження посадових осіб щодо їх надання визначаються Головою Служби безпеки України.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, кандидатури яких затверджено для виїзду у довготривалі закордонні відрядження або для направлення на навчання, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного її використання до їх відбуття у відрядження або вступу до закладу освіти.
( Абзац четвертий пункту 55 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які перебувають у довготривалому закордонному відрядженні, дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів. У разі переміщення зазначених осіб по службі невикористана ними об'єднана відпустка (невикористана частина) надається на новому місці служби (новій посаді).
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію та під час дії воєнного стану такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
( Пункт 55 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше двох) без обмеження тривалості кожної з них.
( Пункт 55 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
56. Військовослужбовцям Служби безпеки України, які прийняті на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого пункту 54 цього Положення за кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною основною відпусткою в наступному році. У такому самому порядку надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до абзацу першого пункту 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, встановлені пунктами 54 та 58 цього Положення.
( Абзац третій пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
У рік звільнення зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту військовослужбовців Служби безпеки України зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям, які мають дітей.
У разі звільнення військовослужбовця Служби безпеки України до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічні основну та додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу начальника (командира) підрозділу (органу, закладу, установи) провадиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
( Абзац п'ятий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) )
У разі смерті військовослужбовця Служби безпеки України відрахування з його грошового забезпечення за використані дні відпустки не провадиться.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, накази про звільнення яких підписано в минулому році, але не виключеним зі списків особового складу, відпустки за період служби в поточному році не надаються.
У разі звільнення військовослужбовця Служби безпеки України зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту), який не використав щорічну основну відпустку, за його бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є останній день відпустки.
( Абзац восьмий пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) , № 599/2013 від 31.10.2013 (599/2013) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
У разі звільнення військовослужбовця Служби безпеки України зі служби у зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися й у тому випадку, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. При цьому дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.
57. Відкликання військовослужбовців Служби безпеки України із щорічних основних відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, в інших випадках - за рішенням Голови Служби безпеки України або його заступників.
У разі відкликання військовослужбовця Служби безпеки України із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, військовослужбовцю оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах України, але не далі пункту перебування, з якого його було відкликано.
58. Військовослужбовцям Служби безпеки України, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах, в умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах і не може перевищувати 15 календарних днів.
Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби на яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, віднесеним до 1 і 2 категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається додаткова відпустка тривалістю 14 робочих днів на рік.
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту або іншими законами щодо відпусток, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця Служби безпеки України.
59. Відпустки у зв'язку із закінченням вищих військових навчальних закладів особам, яким присвоєно первинне офіцерське звання, надаються до направлення їх до місця проходження служби тривалістю 30 календарних днів. Ці відпустки зараховуються як щорічні основні відпустки за поточний рік.
( Пункт 59 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
60. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються військовослужбовцям відповідно до Закону України "Про відпустки" (504/96-ВР) . Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" (504/96-ВР) або іншими законами передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

VII. Звільнення з військової служби

61. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
а) у запас Служби безпеки України:
осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі доцільності їх використання;
осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;
( Підпункт "а" пункту 61 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
б) у запас Збройних Сил України:
осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності їх використання в запасі Служби безпеки України або на їх прохання;
( Абзац другий підпункту "б" пункту 61 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України або на їх прохання;
в) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби здійснюється на підставах, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) , та, як правило, без зарахування в розпорядження прямих начальників (командирів).
( Абзац дев'ятий пункту 61 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Рішення про звільнення з військової служби в запас або у відставку доводиться до відома військовослужбовців Служби безпеки України, як правило, не пізніше ніж за два місяці до подання про звільнення. Безпосередні та прямі начальники проводять з ними особисті бесіди.
Порядок звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.
62. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпункту "е" пункту 1, підпункту "е" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) , крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України (2341-14) , а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "д" пункту 2 частини п'ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .
( Пункт 62 в редакції Указів Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) ) ( Пункт 63 виключено на підставі Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
64. Військовослужбовці Служби безпеки України, які набули право на пенсію за вислугу років, а також ті, що є ветеранами війни або учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яким до досягнення встановленого граничного віку їх перебування на військовій службі залишилося п'ять і менше років, на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктом "в" пункту 1 частини п’ятої, підпунктом "в" пункту 1 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
( Абзац перший пункту 64 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
Військовослужбовцям Служби безпеки України, які мають право на звільнення з військової служби за кількома підставами (крім передбачених підпунктами "д", "е", "є", "з", "и", "й", "л" пункту 1, підпунктами "д", "е", "є", "ж", "з", "і" пункту 2, підпунктом "в" пункту 3 частини п’ятої, підпунктами "д", "е", "є", "ж", "и", "і" пункту 1, підпунктами "ґ", "д", "е", "є", "з" пункту 2, підпунктом "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) ), надається право вибору однієї з підстав звільнення.
( Абзац другий пункту 64 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) ; в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
65. Військовослужбовці Служби безпеки України, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, не підлягають звільненню з військової служби за підпунктом "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктами "д" і "з" пункту 1, підпунктами "д" і "ж" пункту 2 частини п'ятої, підпунктом "д" пункту 1, підпунктом "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) , якщо підставою для звільнення є ті діяння військовослужбовців, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку суду.
( Абзац перший пункту 65 в редакції Указів Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) , № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
Військовослужбовці Служби безпеки України, звільнені з військової служби у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, в разі його скасування в установленому порядку і закриття кримінального провадження поновлюються на військовій службі.
( Пункт 65 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
66. Із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:
перебування на лікуванні;
захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
настання інших випадків, визначених законодавством.
Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу Служби безпеки України з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.
Військовослужбовці Служби безпеки України, які загинули (померли) або в установленому порядку визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими, виключаються зі списків особового складу Служби безпеки України в порядку, що визначається Головою Служби безпеки України.
( Пункт 66 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
67. Звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби здійснюється:
а) військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України, які проходять службу за контрактом, крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, - начальниками підрозділів (органів, закладів, установ) та іншими посадовими особами, визначеними Головою Служби безпеки України. Звільнення військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів здійснюється першим заступником Голови Служби безпеки України;
( Підпункт "а" пункту 67 в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) )
б) осіб офіцерського складу Служби безпеки України:
у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно, крім звільнення у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, - першим заступником Голови Служби безпеки України. Звільнення офіцерів у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів здійснюється Головою Служби безпеки України;
( Абзац другий підпункту "б" пункту 67 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
у військових званнях бригадного генерала (коммодора) та генерал-майора (контр-адмірала) - Головою Служби безпеки України;
( Абзац третій підпункту "б" пункту 67 в редакції Указів Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) , № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
у військових званнях генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та генерала (адмірала) - Президентом України.
( Абзац четвертий підпункту "б" пункту 67 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
68. Військовослужбовцям, які мають право на пенсію за вислугу років, а також тим, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років при звільненні в запас або у відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, а військовослужбовцям у військовому званні генерал-лейтенанта (віце-адмірала), які звільняються Президентом України, надається право носіння військової форми одягу, крім осіб, які звільняються з військової служби за пунктом "г" частини другої, пунктами "г", "ґ", "е" частини третьої, підпунктами "ґ", "д", "е" пункту 1, підпунктом "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "д", "е", "є", "з", "и", "л", "н" пункту 1 підпунктами "д", "е", "є", "ж", "з", "л" пункту 2 підпунктом "в" пункту 3 частини п'ятої, підпунктами "д", "е", "є", "ж", "і", "ї" пункту 1, підпунктами "ґ", "д", "е", "є", "и" пункту 2, підпунктом "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .
( Абзац перший пункту 68 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 21/2013 від 16.01.2013 (21/2013) ; в редакції Указу Президента № 165/2020 від 04.05.2020 (165/2020) ; із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
Днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України.

VIII. Особливості проходження військової служби військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти

( Назва розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
69. Військовослужбовці Служби безпеки України за їх згодою можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах безпеки держави із залишенням на військовій службі. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями в цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.
70. Добір військовослужбовців Служби безпеки України для заміщення посад, зазначених у пункті 69 цього Положення, здійснюється керівництвом Служби безпеки України разом із керівниками відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти.
До державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти відряджаються тільки особи, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, мають високі професійні, ділові та моральні якості, позитивно характеризуються по службі.
Рішення про відрядження приймається Головою Служби безпеки України за погодженням з керівниками відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти.
71. За відрядженими військовослужбовцями Служби безпеки України та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Виплата посадових окладів, окладів за військовим званням, матеріальної допомоги, всіх видів надбавок та винагород, на які має право військовослужбовець Служби безпеки України, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюються за рахунок державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти, до яких вони відряджені, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
У разі повернення до Служби безпеки України відрядженим військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження прямих начальників, з дня повернення до Служби безпеки України (але не раніше дня, до якого вони отримали грошове забезпечення або заробітну плату за останнім місцем роботи) і до призначення на посади, зарахування на навчання у навчальні заклади або звільнення грошове забезпечення виплачується за посадами, які вони займали в Службі безпеки України до відрядження.
72. Відряджені військовослужбовці Служби безпеки України належні види матеріального забезпечення (речове майно, продовольчий пайок або компенсації замість них, оплата проїзду до місця проведення відпустки і назад, медичне обслуговування, компенсація за піднайом житла) одержують за рахунок Служби безпеки України за нормами і в порядку, встановленими для відповідних категорій військовослужбовців, за попереднім місцем служби або у найближчому підрозділі (органі, закладі, установі).
73. Пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців Служби безпеки України здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців. Обчислення пенсій провадиться, виходячи із суми грошового забезпечення за тими посадами, які військовослужбовці займали в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, або, за бажанням військовослужбовців, із суми грошового забезпечення за посадами, які вони займали до відрядження.
( Текст розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )

IX. Виконання військового обов'язку в запасі

74. Виконання військового обов'язку в запасі Служби безпеки України полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
75. Запас Служби безпеки України складається з громадян України, які вислужили встановлені строки служби і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
76. Військовозобов'язані запасу Служби безпеки України перебувають на військовому обліку в Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України.
77. Військовозобов'язані перебувають у запасі Служби безпеки України до досягнення граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) . Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі Служби безпеки України.
78. Військовозобов’язані Служби безпеки України призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори.
Військовозобов’язані Служби безпеки України (крім резервістів) можуть бути призвані на навчальні збори до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу.
Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов’язаних Служби безпеки України визначаються Головою Служби безпеки України відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) .
Військовозобов’язані Служби безпеки України (крім резервістів) у період між навчальними зборами за планом Служби безпеки України можуть бути залучені відповідно до законодавства на перевірочні збори на строк до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом.
Загальний строк зборів під час перебування військовозобов’язаних Служби безпеки України (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців. При цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах.
Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві не може перевищувати трьох місяців на рік, якщо інше не визначено законодавством.
У разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов’язані Служби безпеки України можуть бути призвані на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.
Звільнення військовозобов’язаних Служби безпеки України від проходження зборів здійснюється відповідно до статті 30 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) .
( Пункт 78 в редакції Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
79. Призвані на збори військовозобов’язані Служби безпеки України забезпечуються коштами і матеріальними засобами у порядку і розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
За призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада та середній заробіток.
Якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати йому виплачується допомога відповідно до законодавства.
Військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працюють, на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Служби безпеки України.
( Пункт 79 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
80. Чергові військові звання в запасі присвоюються військовозобов’язаним Служби безпеки України рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу послідовно після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, за умови, що штатна посада, на якій планується їх використання у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу осіб офіцерського складу, передбачає можливість присвоєння відповідного військового звання.
Військовозобов’язаним Служби безпеки України з числа осіб офіцерського складу чергові військові звання до полковника запасу (капітана 1 рангу запасу) включно присвоюються після закінчення встановлених цим пунктом строків вислуги у попередньому військовому званні за умови здобуття відповідної освіти чи необхідного досвіду роботи на керівних посадах, споріднених із напрямом діяльності посади за штатом воєнного часу.
Строки вислуги у військових званнях для військовозобов’язаних Служби безпеки України встановлюються:
1) для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу:
солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)
- 1 рік
головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини)
- 2 роки
майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)
- 4 роки;
2) для осіб офіцерського складу:
молодшого лейтенанта, лейтенанта
- 3 роки
старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта)
- 4 роки
майора (капітана 3 рангу)
- 5 років
підполковника (капітана 2 рангу)
- 6 років.
Військовозобов’язаним, які перебувають у запасі Служби безпеки України і не мають військових звань офіцерського складу, чергові військові звання можуть бути присвоєні не більше двох разів за весь час їх перебування в запасі за клопотанням посадових осіб, зазначених у пункті 25 цього Положення.
( Пункт 80 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
81. Первинне військове звання офіцерського складу запасу присвоюється військовозобов’язаним, які плануються до призначення у воєнний час на посади офіцерського складу та мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, споріднену з профілем службової діяльності за штатом воєнного часу, під час атестування до офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах такого профілю діяльності.
Первинне військове звання офіцерського складу запасу присвоюється Головою Служби безпеки України.
( Пункт 81 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
82. Чергові військові звання військовозобов’язаним Служби безпеки України присвоюються посадовими особами, зазначеними у пунктах 25 та 29 цього Положення.
( Пункт 82 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
83. Окремим військовозобов’язаним Служби безпеки України з високим рівнем професійної підготовки і значним досвідом роботи за спеціальністю, яка застосовується у діяльності органів Служби безпеки України, як виняток, один раз за період виконання військового обов’язку в запасі може бути достроково присвоєно чергове військове звання після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги в попередньому військовому званні, але не вище за звання, передбачене штатною посадою, на якій планується їх використання у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, призову на військову службу осіб офіцерського складу.
( Абзац перший пункту 83 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
Офіцерам запасу при прийнятті на військову службу може бути, як виняток, присвоєно Головою Служби безпеки України військове звання на один ступінь вище за звання, яке вони мають, незалежно від строків вислуги, передбачених пунктом 80 цього Положення, але не вище за звання, передбачене посадою, на яку їх призначають.
( Абзац другий пункту 83 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 280/2008 від 28.03.2008 (280/2008) )
84. Подання про присвоєння чергових військових звань військовозобов’язаним Служби безпеки України вносяться:
на військовозобов’язаних, які на воєнний час заплановані до призначення у підрозділи Центрального управління Служби безпеки України, - начальниками відповідних підрозділів Центрального управління від начальника управління і вище;
на військовозобов’язаних, які на воєнний час заплановані до призначення в органи, заклади, установи Служби безпеки України, - начальниками відповідних органів, закладів, установ.
( Пункт 84 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
85. Зняттю з військового обліку у Службі безпеки України підлягають військовозобов'язані:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання;
які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках за рішенням Служби безпеки України.
86. Виключення з військового обліку Служби безпеки України військовозобов’язаних здійснюється на підставах, визначених статтею 37 Закону (2232-12) України "Про військовий обов’язок і військову службу.
( Пункт 86 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )

X. Особливості проходження військової служби в особливий період

( Назва розділу X в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
87. Військовослужбовці Служби безпеки України проходять військову службу в особливий період з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням та іншими відповідними нормативно-правовими актами.
( Пункт 87 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
88. У разі настання особливого періоду:
( Абзац перший пункту 88 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
а) військовослужбовці Служби безпеки України продовжують проходити військову службу. Військовозобов'язані, які перебувають на зборах, затримуються до особливого розпорядження. Накази про звільнення з військової служби військовослужбовців, не виключених зі списків особового складу, підлягають скасуванню, крім наказів про звільнення з підстав, передбачених пунктом 3 частини п’ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) . Зазначені військовослужбовці приступають до виконання обов'язків за попередніми посадами, а якщо ці посади зайняті, використовуються за вказівкою начальників;
( Підпункт "а" пункту 88 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) , № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
б) усі відпустки, за винятком відпусток, що можуть надаватися військовослужбовцям відповідно до пункту 88-4 цього Положення, припиняються, а військовослужбовці Служби безпеки України, які перебувають у відпустках, зобов’язані негайно повернутися до місця служби або до найближчого підрозділу (органу, закладу, установи).
Рішення про припинення відпусток приймається Головою Служби безпеки України. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток здійснюється у визначеному законодавством порядку;
( Підпункт "б" пункту 88 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
в) заміна військовослужбовців Служби безпеки України, які проходять службу в місцевостях з установленими строками служби, припиняється;
г) військовозобов'язані запасу Служби безпеки України, які підлягають призову на військову службу (крім тих, які проходять службу у військовому резерві), зобов'язані з'явитися на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційні посвідчення, повістки, розпорядження);
( Підпункт "г" пункту 88 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
д) військовослужбовці Служби безпеки України, які перебувають на військовій службі та переміщуються на інші посади за штатами воєнного часу, а також військовозобов'язані, приписані до підрозділів Служби безпеки України, приступають до виконання обов'язків за цими посадами відповідно до мобілізаційного призначення;
е) громадяни, які перебувають у запасі Служби безпеки України і не призвані на військову службу під час мобілізації, можуть бути відповідно до законодавства залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Військовослужбовці Служби безпеки України, які не повернулися своєчасно без поважних причин із відпустки або не з'явилися після оголошення мобілізації до місця служби чи до найближчого підрозділу (органу, закладу, установи) у визначені строки, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Резервісти зобов’язані з’явитися до підрозділів, органів, закладів та установ Служби безпеки України, в яких вони проходять службу у військовому резерві, у строки, визначені командирами (начальниками) цих підрозділів, органів, закладів та установ Служби безпеки України.
( Пункт 88 доповнено абзацом згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
У разі оголошення мобілізації проводиться призов на військову службу військовозобов’язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (3543-12) . В особливий період також проводиться прийом громадян України на військову службу за контрактом.
( Пункт 88 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Пункт 88-1 виключено на підставі Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Пункт 88-2 виключено на підставі Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Пункт 88-3 виключено на підставі Указу Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
88-4. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
( Абзац другий пункту 88-4 із змінами, внесеними згідно зУказом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені абзацами першим та другим цього пункту, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв’язку з оголошенням демобілізації, надається відпустка з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 54 цього Положення, за кожний повний місяць служби у році звільнення. Якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 88-4 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
У рік звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв’язку з оголошенням демобілізації, у разі невикористання ними щорічної основної відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.
( Пункт 88-4 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
У разі звільнення зі служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягає звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв’язку з оголошенням демобілізації, до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну відпустку, проводиться відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, у порядку, визначеному законодавством.
( Пункт 88-4 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Положення доповнено пунктом 88-4 згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
89. Призов на військову службу військовозобов'язаних у разі мобілізації та наступні призови проводяться Центральним управлінням Служби безпеки України та регіональними органами Служби безпеки України на підставі указів Президента України.
Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
( Пункт 89 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;
( Пункт 89 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
( Пункт 89 доповнено новим абзацом згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) ) ( Пункт 90 виключено на підставі Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
91. Особовий склад Служби безпеки України у воєнний час (при переході на штати воєнного часу) доукомплектовується:
а) військовозобов’язаними Служби безпеки України та призначеними для доукомплектування Служби безпеки України військовозобов’язаними Збройних Сил України, які призиваються на військову службу відповідно до статті 39 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) ;
б) військовослужбовцями Служби безпеки України, які закінчили відповідні вищі військові навчальні заклади (військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти) Служби безпеки України і яким присвоєно офіцерське звання;
в) військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, переведеними в установленому порядку для проходження служби до Служби безпеки України.
( Пункт 91 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
92. Військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов’язані і резервісти, які мають військові звання сержантського і старшинського складу або військові звання офіцерського складу та відповідну підготовку і досвід проходження служби, приймаються в особливий період на військову службу за контрактом у випадках, визначених статтею 20 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (2232-12) , для комплектування посад за основною або спорідненою спеціальністю, без урахування відповідності існуючого військового звання військовому званню, передбаченому штатом.
( Пункт 92 в редакції Указу Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
93. Первинне та чергові військові офіцерські звання військовослужбовцям Служби безпеки України у воєнний час присвоюються:
а) від молодшого лейтенанта до капітана (капітан-лейтенанта) включно - начальниками регіональних органів, органів військової контррозвідки;
б) до підполковника (капітана 2 рангу) включно - заступниками Голови Служби безпеки України;
в) до полковника (капітана 1 рангу) включно - Головою Служби безпеки України.
( Пункт 93 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
94. Строки вислуги у військових званнях для осіб офіцерського складу Служби безпеки України, які для виконання службових обов'язків перебувають у діючій армії та у діючих з'єднаннях і частинах Військово-Морських Сил Збройних Сил України, встановлюються:
молодшого лейтенанта, лейтенанта
- 1 рік;
старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта),
майора (капітана 3 рангу),
підполковника (капітана 2 рангу)
- 1 рік 6 місяців.
94-1. Строки вислуги у військових званнях під час дії воєнного стану встановлюються:
1) для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу:
солдата (матроса), старшого солдата (старшого матроса), молодшого сержанта (старшини 2 статті), сержанта (старшини 1 статті), старшого сержанта (головного старшини)
- 3 місяці
головного сержанта (головного корабельного старшини), штаб-сержанта (штаб-старшини)
- 6 місяців
майстер-сержанта (майстер-старшини), старшого майстер-сержанта (старшого майстер-старшини)
- 2 роки;
2) для осіб офіцерського складу:
молодшого лейтенанта, лейтенанта
- 1 рік
старшого лейтенанта, капітана (капітан-лейтенанта)
- 2 роки
майора (капітана 3 рангу)
- 3 роки
підполковника (капітана 2 рангу)
- 4 роки
( Положення доповнено пунктом 94-1 згідно з Указом Президента № 475/2020 від 28.10.2020 (475/2020) )
95. У воєнний час атестування осіб офіцерського складу Служби безпеки України проводиться в разі переміщення їх по службі до інших підрозділів (органів, закладів, установ) Служби безпеки України, а також на вимогу прямих начальників. Атестація затверджується прямим начальником (не нижче начальника відділу) атестованого військовослужбовця без її розгляду атестаційною комісією.
Атестування осіб рядового, сержантського і старшинського складу Служби безпеки України у воєнний час не проводиться.
96. В особливий період відпустки, визначені у пункті 88-4 цього Положення, надаються:
( Абзац перший пункту 96 в редакції Указу Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
військовослужбовцям, які займають посади перших заступників та заступників Голови Служби безпеки України, начальників підрозділів (органів, закладів, установ) Служби безпеки України, - Головою Служби безпеки України;
( Абзац другий пункту 96 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 465/2015 від 05.08.2015 (465/2015) )
іншим військовослужбовцям - прямими начальниками від начальника підрозділу (органу, закладу, установи) Служби безпеки України.
97. У воєнний час лікування військовослужбовців Служби безпеки України у лікувальному закладі повинно бути закінчено. У виняткових випадках на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії начальником підрозділу (органу, закладу, установи) Служби безпеки України (а у разі виключення зі списків особового складу - начальником військово-лікувального закладу) військовослужбовцям може бути надано відпустку у зв'язку з хворобою тривалістю 30 календарних днів. Після закінчення цього строку за висновком (постановою) військово-лікарської комісії відпустка у зв'язку з хворобою може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідними медичними показаннями - продовжена ще раз. У цілому відпустка у зв'язку з хворобою не повинна перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). Після закінчення відпустки у зв'язку з хворобою військово-лікарська комісія надає висновок про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби.
( Пункт 97 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )
98. Військовослужбовці Служби безпеки України, визнані за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби у воєнний час, можуть бути призначені на відповідні посади до підрозділів (органів, закладів, установ) Служби безпеки України, які не беруть участі у бойових діях. Військовослужбовці Служби безпеки України, які перебувають на військовій службі і визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням із військового обліку, підлягають звільненню у відставку за станом здоров'я, а визнані непридатними до військової служби з повторним медичним оглядом через 6 або 12 місяців, звільняються в запас за станом здоров'я із зазначенням у наказі про звільнення про повторний медичний огляд після закінчення зазначених строків.
Глава Секретаріату
Президента України
В.БАЛОГА
Зразок
ДОДАТОК
до Положення про проходження військової служби 
військовослужбовцями Служби безпеки України, 
затвердженого Указом Президента України
від 27 грудня 2007 року № 1262/2007

КОНТРАКТ

про проходження військової служби у Службі безпеки України

( Див. текст (1262/2007F706) ) ( Додаток із змінами, внесеними згідно зУказом Президента № 757/2019 від 17.10.2019 (757/2019) )