розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 25/97-09-3450 господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" до Приватного підприємства "Стенцовське", третя особа: Приватна виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс", про стягнення 149226,82 грн. і 7000,00 грн. адвокатських послуг,

за участю представників:

Третьої особи:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.03.2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" (далі - ТОВ "Тридента Агро") до Приватного підприємства "Стенцовське" (далі - ПП "Стенцовське", Боржник), третя особа: Приватна виробничо-комерційна фірма "Імпторгсервіс" (далі - ПВКФ "Імпторгсервіс", Третя особа), про стягнення 149226,82 грн. і 7000,00 грн. адвокатських послуг, задоволено повністю, а саме: стягнуто з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Тридента Агро" 98205,47 грн. заборгованості, 21820,38 грн. пені, 2881,90 грн. 3% річних, 11588,25 грн. індексу інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 1492,26 грн. державного мита і 315,50 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

З наслідками апеляційного перегляду, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2010 року у даній справі було змінено, а резолютивну його частину викладено у новій редакції про задоволення позову ТОВ "Тридента Агро" частково та стягнення з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Тридента Агро" 98205,47 грн. заборгованості, 11746,90 грн. пені, 2881,90 грн. 3% річних, 11588,25 грн. індексу інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 1391,53 грн. державного мита, 293,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року господарським судом Одеської області 11.05.2010 року було видано відповідні накази.

В наступному, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2017 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" про заміну ТОВ "Тридента Агро" на його правонаступника (далі - ТОВ "Казус-Про", Стягувач, Заявник).

У червні 2017 року ТОВ "Казус-Про" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу цього ж господарського суду від 11.05.2010 року до виконання та видачу дублікату такого наказу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, вказану заяву ТОВ "Казус-Про" задоволено: поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року та видано Заявнику дублікат такого наказу від 11.05.2010 року у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 10.07.2017 року та постановою суду апеляційної інстанції від 07.08.2017 року, ПП "Стенцовське", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 25, 33, 43, 53, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Казус-Про" відмовити у повному обсязі.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає не задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Згідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент видачі наказу) визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження) визначала, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Також, частинами 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Водночас, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, а також, наданих доказів, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, можливість поновлення судом пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов'язана з наявністю поважних причин його пропуску, а тому, подання заяви стягувачем із зазначенням лише того, що такий строк ним було пропущено з поважних причин, однією такою підставою для поновлення бути не може.

При цьому, згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Як вказувалось вище, на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року у даній справі, якою було змінено рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2010 року, а резолютивну частину рішення викладено у новій редакції про задоволення позову ТОВ "Тридента Агро" частково та стягнення з ПП "Стенцовське" на користь ТОВ "Тридента Агро" 98205,47 грн. заборгованості, 11746,90 грн. пені, 2881,90 грн. 3% річних, 11588,25 грн. індексу інфляції, 14730,82 грн. штрафу, 1391,53 грн. державного мита, 293,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а в решті позовних вимог відмовлено, господарським судом Одеської області 11.05.2010 року було видано відповідні накази, які надійшли до виконання до Відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС), який своєю постановою від 09.06.2010 року відкрив виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу.

Разом з тим, 25.08.2010 року винесено постанову ВДВС, якою, на підставі ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження", було закінчено виконавче провадження, а наказ передано до ліквідаційної комісії ПП "Стенцовське" для його виконання.

Проте, як було встановлено судами, рішенням голови ліквідаційної комісії ПП "Стенцовське" було припинено ліквідаційну процедуру та відновлено роботу цього підприємства, а невиконаний наказ господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року повернуто до ВДВС.

В подальшому, за заявою ТОВ "Казус-Про", поданою в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2017 року було ТОВ "Тридента Агро" було замінено на його правонаступника - ТОВ "Казус-Про".

Крім того, у червні 2017 року Стягувач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу цього ж господарського суду від 11.05.2010 року до виконання та видачу дублікату такого наказу, за наслідками розгляду якої, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, вказану заяву ТОВ "Казус-Про" задоволено: поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року та видано Заявнику дублікат такого наказу від 11.05.2010 року у даній справі.

При цьому, звертаючись до господарського із заявою про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року та видачу дублікату наказу у справі № 25/97-09-3450 Стягувач посилався на те, що судове рішення у даній справі не виконано, тоді як ухвалою господарського суду Одеської області у даній справі від 16.03.2017 року було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено Стягувача - ТОВ "Тридента-Агро" на його правонаступника -ТОВ "Казус-Про".

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням вимог ст.ст. 37, 65 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 43, 53, 119 Господарського процесуального кодексу України, та представлених матеріалів справи, встановивши, що вказані Стягувачем у заяві причини про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання дублікату наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року у даній справі є поважними, та враховуючи, що ТОВ "Казус-Про" на законних підставах набуло право Стягувача у даній справі, з огляду на те, що наказ господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року у даній справі виконано не було, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання дублікату наказу господарського суду.

Щодо заяви Стягувача про видачу дублікату наказу господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року, то суд першої інстанції, з висновками якого також погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на вимоги ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, і на те, що під час проведення ліквідаційної процедури наказ господарського суду Одеської області від 11.05.2010 року не виконано, при цьому, в даному випадку закінчене виконавче провадження не могло бути відновлено без заяви Стягувача, а у ВДВС вказаний наказ від 11.05.2010 року на виконання не перебував, дійшов висновку про задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали суду першої інстанції, про задоволення заяви ТОВ "Казус-Про" про відновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату наказу, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7 - 111-9, - 111-11, - 111-13,- 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Стенцовське" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Казус-Про" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 25/97-09-3450 - без змін.