Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.03.2017 у справі № 906/1247/16 (суддя Гансецький В.П.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (головуючий суддя Розізнана І.В., судді Огороднік К.М., Крейбух О.Г.), відмовлено Приватному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі № 906/1247/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема пунктів 3.3, 5.1, 6.40 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

06.11.2017 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир Міністерства оборони України на касаційну скаргу, в яких третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 24.01.2012 між Житомирським РЕМ (постачальник), який є виробничим підрозділом ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго", та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1337.

Відповідно до пункту 1 договору постачальник зобов'язується постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 4.2.6 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 18.12.2008 № 1384 (z0031-09) , за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

У пункті 4.2.7 договору встановлено, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію на території якої вони встановлені (4.2.10 договору).

Згідно з пунктом 4.4 договору в разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта, інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін по об'єкту база м. Житомир, вул. Малинська 4, що є додатком № 8-а до договору від 24.01.2012 та невід'ємною частиною договору, визначено межі між Житомирським РЕМ (постачальник), який є виробничим підрозділом ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС" (споживачем) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомира Міністерства оборони України (енергопередавальна організація). Межа розподілу балансової відповідальності за стан електромереж встановлюється між постачальником і КЕВ: в РУ-10 кВ РП-24 на кінцівках КЛ-10кВ РП-24-ТП-67, в РУ-10кВ ТП-263 на кінцівках КЛ-10кВ ТП-263-ТП-393, а межа балансової відповідальності між енергопередавальною організацією та споживачем встановлюється - в РУ-0,4кВ ТП-67 на кінцівках КЛ-0,4 кВ в сторону споживача. Постачальник несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію РУ-10кВ РП-24; РУ-10кВ ТП-393 та КЛ-10кВ ТП-393-ТП-263; енергопередавальна організація несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію КЛ-10кВ РП-24-ТП-67, ТП-67, за технічний стан та експлуатацію КЛ-10кВ ТП-263-ТП-67, ТП-263; споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію КП-0,4 кВ від РУ 0,4 кВ ТП-67 до електрощита ТОВ "Арс" ел. щит, розрахункові засоби обліку, пломби на них та все внутрішнє електрогосподарство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.06.2015 в точці обліку, що знаходиться за адресою база м. Житомир, вул. Малинська 4, на лічильнику електроенергії типу НІК 0109377 встановлено пломби державної повірки засобів обліку енергопостачальної організації, про що представником ПрАТ "ЕК "Житомиробленерго" у присутності представника ОСОБА_4 складено акт про пломбування № 5767 елементів схеми обліку та іншого електрообладнання споживача, підписаний споживачем ОСОБА_4 (майстер), який прийняв на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (індикатори), що перелічені вище.

24.11.2015 під час проведення перевірки приладу обліку за адресою: м. Житомир, вул. Малинська 4 працівниками Житомирського РЕМ старшим інспектором Топовим В.С., інспектором Войналович С.В., за участю директора ОСОБА_5 складено акт № 014237 про порушення ПКЕЕ, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за вказаною адресою порушив пункт 6.40 ПКЕЕ (z0417-96) шляхом пошкодження цілісності кожуху електролічильника. Вказаний акт підписаний представниками сторін.

Відповідно до акта № 245/11 від 26.11.2015 проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) за результатами проведення експертизи комісією визнано лічильник 0109377 непридатним до подальшої експлуатації, у зв'язку з пошкодження кожуха в трьох місцях. Метрологічні характеристики лічильника знаходяться в межах нормальних значень.

02.12.2015 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Житомирський РЕМ розглянуто акт про порушення № 014237 від 24.11.2015 та прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 843 від 02.12.2015, про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "АРС" обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією на підставі пункту 2.5 Методики. Вартості не облікованої електроенергії складає 12 095,87 грн.

Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС" 12095,83 грн. вартості не облікованої електроенергії.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) , встановлено, що межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Відповідно до пункту 2.1 Правил межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно з пунктом 3.31 Правил розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Пунктами 3.2, 3.3 Правил передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до пункту 6.40 Правил у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (z0782-06) .

У пункті 4.2.10 договору сторони передбачили, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, лічильник № 0109377 встановлений в захисному металевому щиті (ТП-67), який перебуває на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир Міністерства оборони України та знаходиться на території військової частини.

Відповідно до акта про пломбування від 03.06.2015 № 5767 в точці обліку за адресою база м. Житомир, вул. Малинська 4 на лічильнику № 0109377 встановлено пломби державної повірки засобів обліку енергопостачальної організації. На відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (індикатори) прийняв споживач (уповноважений представник споживача) ОСОБА_4

Як вбачається з довідки від 13.02.2017 № 6 ТОВ "Арс" ОСОБА_4 не працював та не перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир Міністерства оборони України у своїх поясненнях вказує на те, що ОСОБА_4 працює в квартирно-експлуатаційному відділі м. Житомир на посаді майстра виробничої дільниці РЕМ з 15.05.2012 (наказ № 54 від 16.05.2012) по теперішній час, що підтверджується довідкою від 30.06.2017 № 2628/1.

Відповідно до № 245/11 від 26.11.2015 проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) за результатами проведення експертизи комісією визнано лічильник 0109377 непридатним до подальшої експлуатації, у зв'язку з пошкодження кожуха в трьох місцях. Метрологічні характеристики лічильника знаходяться в межах нормальних значень.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що лічильник № 0109377, який був пошкоджений та визнаний непридатним для подальшого використання, у зв`язку із пошкодженням кожуха, що стало підставою для нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно з актом № 014237 від 24.11.2015 в розмірі 12095,87 грн., був прийнятий на відповідальне зберігання ОСОБА_6, який є працівником квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир, докази передачі позивачем відповідачеві на відповідальне зберігання лічильника № 0109377 та пломб відсутні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Вказаний висновок господарських судів попередніх інстанцій відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2017 у справі № 3-1629гс16.

З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.