Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого,

Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Комунального підприємства "Харківводоканал"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2017

у справі

№ 922/3890/16 Господарського суду Харківської області

за позовом

Акціонерної компанії "Харківобленерго"

до Комунального підприємства "Харківводоканал"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

про стягнення коштів в розмірі 49466121,21 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Квіцінська А.І. (адвокат, свідоцтво № 2145 від 27.09.2017; представник за договором від 02.11.2017);

від відповідача: Балакін В.В. (адвокат, представник за договором від 26.09.2017, ордер від 06.11.2017);

від третьої особи: не з'явилися;

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі № 922/3890/16 клопотання Комунального підприємства "Харківводоканал" про призначення у справі комплексної бухгалтерської судової експертизи та електротехнічної судової експертизи - задоволено. Призначено у справі комплексну бухгалтерську судову експертизу та електротехнічну судову експертизу та доручено їх проведення судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса. На вирішення судового експерта поставлено наступні питання:

- чи правильно при розрахунку обсягу та вартості спожитої Комунальним підприємством "Харківводоканал" електричної енергії Акціонерною компанією "Харківобленерго" визначені клас напруги та диференційовані коефіцієнти за періодами часу відносно кожної точки приєднання КП "Харківводоканал"?

- чи містять матеріали справи всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку Акціонерної компанії "Харківобленерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року?

- чи відповідають первинні документи бухгалтерського обліку Акціонерної компанії "Харківобленерго" та Комунального підприємства "Харківводоканал", якими оформлені відносини за Договором про постачання електричної енергії № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року, вимогам нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку та умовам Договору № 4?

- чи правильно визначений Акціонерною компанією "Харківобленерго" розмір вартості та об'єми електричної енергії спожитої Комунальним підприємством "Харківводоканал" за Договором № 4 у період лютий 2016 року - жовтень 2016 року?

Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Комунальне підприємство "Харківводоканал" з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Попереджено експерта (експертів), який (які) будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 348, 385 Кримінального кодексу України. Надіслано матеріали справи № 922/3890/16 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, місто Харків, вул. Золочівська, буд. 8А). Експертній установі надати Господарському суду Харківської області результати експертизи негайно після її проведення, належним чином засвідчені копії висновку направити сторонам у справі відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі 922/3890/16 зупинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 року, ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2016 р. у справі № 922/3890/16 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду, натомість залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 41 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, КП "Харківводоканал" двічі звертався до господарського суду Харківської області з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, прохаючи поставити на розгляд експертів майже ті самі питання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2016 р. в задоволенні першого клопотання відповідача про призначення експертизи було відмовлено за його безпідставністю та необґрунтованістю.

В обґрунтування другого клопотання про призначення судової експертизи відповідач зазначає, що на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано відповідних розрахунків; в матеріалах справи відсутні джерела перевірки достовірності сум в підсумкових таблицях; наявні в матеріалах справи акти та звіти складені позивачем з істотним порушенням та містять суттєві недоліки, що робить їх юридично нікчемними, а викладені в них дані сумнівними; не є обґрунтованими та доведеними, на думку відповідача, також розрахунки вартості електричної енергії. У зв'язку з наведеним, а також із значним розміром позовних вимог, складністю об'ємності проведених розрахунків та юридичної природи спірних правовідносин відповідач вказував, що є потреба у висновку фахівця, який володіє спеціальними знаннями, тобто у призначенні судової експертизи у даній справі. Приймаючи ухвалу про призначення у справі судової експертизи та зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи статті 41 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що встановити об'єм і вартість поставленої електричної енергії та плати з компенсації перетікання реактивної енергії виявилося неможливим; обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, мають значення для правильного вирішення справи та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, а саме, необхідність розрахунку реальної заборгованості відповідача за спірним договором; а також метою забезпечення рівності можливостей для надання доказів та обґрунтування перед судом їх належності.

Апеляційний господарський суд із вказаними вище висновками суду першої інстанції не погодився та, приймаючи рішення про скасування ухвали від 26.12.2016 і направляючи справу на розгляд місцевого господарського суду, правомірно виходив з такого.

За приписами 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

У статті 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, згідно з частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна позиція викладена в п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) ).

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором № 4 від 07.05.2004 р. про постачання електричної енергії у зв'язку з неналежним (на думку позивача) виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав до позовної заяви копію вказаного договору з додатковими угодами до нього, розрахунок суми позову, розрахунки суми боргу, рахунки за договором, копії звітів про використання електричної енергії, копії актів про використану електричну енергію.

За таких обставин до предмету доказування в даному спорі входять обставини щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, розмір (обсяг) якої визначається приладами обліку споживча.

Судом апеляційної інстанції установлено і те, що зміст договору про постачання електроенергії, перелік розрахункових засобів обліку основного споживача та його субспоживачів, з необхідними розрахунковими даними, наведений у додатках № 3.1. та 3.3. до цього договору (п. 7.2.). Тому, питання перевірки правильності визначення класу напруги та диференційованих коефіцієнтів за періодами часу відносно кожної точки приєднання могли бути з'ясовані шляхом надання (витребування) сторонами відповідних додатків до договору без призначення судової експертизи.

Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про те, що встановити обставини, які входять до предмета доказування у даному спорі, можливо за результатами оцінки наявних у справі доказів: договору № 4 від 07.05.2004 р. про постачання електричної енергії з додатковими угодами до нього, розрахунку суми позову, розрахунків суми боргу, рахунків за договором, звітів про використання електричної енергії, актів про використану електричну енергію та інших наявних в матеріалах справи доказів.

Обґрунтувань можливості встановлення вказаних обставин виключно за результатами проведення судової експертизи у справі, відповідачем та місцевим господарським судом не зазначено.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття судом неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Отже, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України, 20.01.2009 у справі № 24/489).

У зв'язку з наведеним, скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Враховуючи недоцільність та безпідставність призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п.1 ч.3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність скасування ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи та направлення справи на розгляд суду першої інстанції.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.- 111-5, - 111-7, - 111-8, п.1 ч.1 ст.- 111-9, ст.ст.- 111-11, - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі № 922/3890/16 залишити без змін.