Щодо бухгалтерського обліку основних засобів з 01.01.2021 р.

Міністерство фінансів України розглянуло звернення щодо окремих питань бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору та повідомляє.

Відповідно до статті 56 Бюджетного кодексу України бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.

Згідно із Законом України (996-14) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Слід зазначити, що міжнародний стандарт бухгалтерського обліку для державного сектору 17 "Основні засоби" не визначає одиницю оцінки для визнання активу основним засобом.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (z1017-10) (далі - Стандарт 121), та розкриті в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (v0011201-15) (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Стандарту 121 (z1017-10) основні засоби - матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Об'єкт основних засобів визнається активом, коли існує ймовірність отримання суб'єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства; і вартість об'єкта основних засобів може бути визначена.

Класифікацію основних засобів наведено у пункті 3 розділу II Стандарту 121 (z1017-10) та пункті 1 розділу II Методичних рекомендацій (v0011201-15) .

Для цілей бухгалтерського обліку класифікацію основних засобів у розрізі груп здійснено з використанням Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів", затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 р. N 507 (v0507217-97) .

Згідно зі статтею 4 Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність, зокрема, ґрунтується на принципі повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 р. N 1541 (z0103-10) , визначено, що суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі та керівництвом суб'єктів державного сектору.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 "Зміни облікових оцінок та виправлення помилок", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 р. N 1629 (z0087-11) , облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація, чи настала певна подія.

Методи, способи і процедури визнання активу основним засобом в межах головного розпорядника коштів мають бути єдині і відповідати вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. N 228 (228-2002-п) .

Для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування, призначена економічна класифікація видатків бюджету.

Згідно з пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. N 333 "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" (z0456-12) надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено Державну казначейську службу України.

Водночас повідомляємо, що листи Міністерства фінансів України мають лише інформаційно-роз'яснювальний характер і не встановлюють норм права.