Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2009 порушено провадження по справі № Б29/334-09 про банкрутство ТОВ "МБК "Україна-Канада", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено органам управління ТОВ "МБК "Україна-Канада" та уповноваженим ним особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження основних засобів боржника.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2013 по справі № Б29/334-09 введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Самошоста І.І., ліцензія АГ № 594756.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 по справі № Б29/334-09 у задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на дії керуючого санацією - арбітражного керуючого Самошоста І.І. - відмовлено. -

Доповідач -суддя Ткаченко Н.Г.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 по справі № Б29/334-09 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 скасовано. Постановлено нове рішення, яким скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії (бездіяльність) керуючого санацією - арбітражного керуючого Самошоста І.І. задоволено. Зобов'язано керуючого санацією ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І. перерахувати ПАТ "Укрсоцбанк" 1 247 583,33 грн. з призначенням платежу: "на погашення заборгованості ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" за кредитним договором № 085/001/8 від 18.01.2008, від продажу в процедурі санації заставного майна по справі № Б29/334-09.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 по справі № Б29/334-09 було скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2015 по справі № Б29/334-, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час повторного розгляду справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № Б29/334-09 задоволено скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на дії (бездіяльність) керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І. від 06.08.2015.

Зобов'язано керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І. перерахувати 1 247 583,33 грн. на рахунок ПАТ "Укрсоцбанк", як кошти для погашення заборгованості ТОВ "МБК "Україна - Канада" за кредитним договором № 085/001-8 від 18.01.2008, від продажу заставного майна в процедурі санації у справі № Б29/334-09, що надійшли від платника "Центр з реалізації проблемних активів" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку 26002050300212.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 по справі № Б29/334-09 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 залишено без змін.

У касаційній скарзі керуючий санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" Самошост І.І. просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, направивши справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "МБК "Україна - Канада", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвала господарського суду першої інстанції від 23.05.2017, якою задоволено скаргу заставного кредитора на дій керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" та зобов'язано керуючого санацією перерахувати 1 247 583,33 грн. на рахунок ПАТ "Укрсоцбанк", як кошти для погашення заборгованості боржника за кредитним договором, у зв'язку із продажем предмету застави в процедурі санації, мотивована тим, що за рахунок продажу заставного майна боржника підлягають задоволенню вимоги заставних кредиторів. Крім того, ухвала мотивована тим, що планом санації, затвердженим ухвалою господарського суду від 28.03.14, передбачено, що кошти, отримані від продажу заставного майна будуть спрямовані саме на погашення заборгованості перед заставними кредиторами та планом санації не передбачені джерела сплати поточних податкових платежів, таким чином, керуючим санацією безпідставно перераховано грошові кошти у сумі 1 247 583,33 грн. до державного бюджету на погашення зобов'язання боржника з податку на додану вартість, а не в рахунок погашення заборгованості перед заставним кредитором.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 залишено без змін ухвалу господарського першої інстанції від 23.05.2017.

Але з такими висновками судів попередніх інстанцій інстанцій повністю погодитись не можна.

Відповідно до п. 1, 2 постанови Пленум Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Разом з тим, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 9 постанови Пленум Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (v0006600-12) передбачено, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, у серпні 2015 кредитор ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду першої інстанції із скаргою від 06.08.2015 на дії (бездіяльність) керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І., у які просив визнати дії керуючого санацією боржника такими, що вчиненні з порушенням вимог чинного законодавства та просив зобов'язати керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І. перерахувати кошти в сумі 1 247 583,33 грн. на рахунок ПАТ "Укрсоцбанк", для погашення заборгованості ТОВ "МБК "Україна - Канада" за кредитним договором №085/001-8 від 18.01.2008, які було отримано від продажу заставного майна в процедурі санації у справі № Б29/334-09, що надійшли від платника "Центр з реалізації проблемних активів" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку 26002050300212.

Розглядаючи зазначену вище скаргу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної вище скарги кредитора на дії керуючого санацією банкрута та дійшов висновку щодо неправомірності перерахування 1 247 583,33 грн., отриманих коштів від реалізації майна що перебуває у заставі ПАТ "Укрсоцбанк", до Державного бюджету на погашення зобов'язання боржника з податку на додану вартість від реалізації заставного майна, оскільки такі дії керуючого санацією не відповідають плану санації та вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, господарським судом першої інстанції не було в повному обсязі розглянуто скаргу на дії керуючого санації, а саме, вимоги викладені у скарзі щодо правомірності або протиправності дій керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І. та не надано ніякої оцінки цим вимогам.

Таким чином, в порушення вимог закону, ухвала суду першої інстанції від 23.05.2017, в тому числі і резолютивна її частина, не містить ніяких даних про розгляд судом скарги щодо правомірності чи неправомірності дій керуючого санацією ТОВ "МБК "Україна - Канада" арбітражного керуючого Самошоста І.І., а також з цього приводу не прийнято рішення судом першої інстанції.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на зазначені вище обставини уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Крім того, згідно із ст. - 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "МБК "Україна - Канада" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній до 19 січня 2013 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом

кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

При цьому, слід зазначити, що реалізація процедури санації відбувається за допомогою Плану санації, що містить відповідні заходи з відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансово-економічне оздоровлення боржника, а також запобігає визнанню боржника банкрутом і його ліквідації.

Статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на керуючого санацією покладено ряд обов'язків, у тому числі, з розробки та подання на затвердження Комітету кредиторів Плану санації боржника.

Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", схвалений комітетом кредиторів План санації та Протокол засідання Комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше п'яти днів з дня проведення засідання Комітету кредиторів. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала.

У відповідності до п. 1 ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. Крім того, План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить План санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.09.2009 ухвалою господарського суду першої інстанції було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "МБК "Україна-Канада", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою господарського суду першої інстанції у даній справі від 17.01.2013 було введено процедуру санації боржника - ТОВ "МБК "Україна - Канада" та призначено керуючого санацією.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, боржник - ТОВ "МБК "Україна - Канада" перебуває у процедурі санації .

При цьому, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (2343-12) , а саме, ст. 23 Закону, передбачено, що тільки в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає ніяких додаткових зобов'язань, у тому числі і зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів.

Відтак, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тим обставинам, що боржник - ТОВ "МБК "Україна - Канада" знаходиться в процедурі санації, а не в ліквідаційній процедурі і судами належним чином не перевірена правомірність чи помилковість перерахування керуючим санацією спірних коштів у сумі 1 247 583,33 грн., до Державного бюджету України на погашення зобов'язання боржника з податку на додану вартість від продажу заставного майна.

Отже, розглядаючи скаргу на дії ліквідатора судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки фактичним обставинам справи та скарга розглянута скарга без урахування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та Податкового кодексу України (2755-17) ,

Крім того, судами попередніх інстанцій, під час повторного розгляду справи не виконані належним чином вказівки, які викладені в постанові ВГСУ від 19 .04.2016 по даній справі, які є обов"язковими відповідно до ст.- 111-12 ГПК.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 по справі № Б29/334-09 не можна визнати як такі, що відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи, судам необхідно врахувати викладене, повно та всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, надати належну оцінку доказам, всім доводам та запереченням сторін та в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.