Кам`янець-Подільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької митниці ДФС про стягнення шкоди в сумі 16978,20 грн. у вигляді надмірно виплачених коштів. Позивач зазначав, що неправомірні дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_4 призвели до того, що позивач впродовж 2011-2014 років здійснював виплату пенсії вказаній особі; такі виплати утворили переплату, чим державному бюджету заподіяна матеріальна шкода, яка має бути відшкодована відповідачем.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши, що за змістом Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) виплати, здійснені позивачем не є переплатою або збитками, які підлягають відшкодуванню; позивач не довів, що виплати здійснювались внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.04.2017 (суддя Танасюк О.Є.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 (судді: Коломис В.В. - головуючий, Мамченко Ю.А., Огороднік К.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неврахування судами норм матеріального та процесуального права, а саме статей 33, 37, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 1166 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що наявні всі елементи складу цивільного правопорушення та саме неправомірні дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_4 призвели до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.

Сторони явку представнику в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду касаційної скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з протоколом управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільський № 11247 від 25.05.2010 ОСОБА_4 призначено пенсію як працюючому пенсіонеру по інвалідності в розмірі 50 % пенсії за віком.

Наказом Державної митної служби України від 30.06.2010 № 1197-к "По особовому складу Хмельницької митниці" ОСОБА_4 звільнена з посади головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці; на виконання наказу Державної митної служби України від 30.06.2010 № 1197-к Хмельницька митниця прийняла наказ № 357-к від 26.07.2010 "Про звільнення ОСОБА_4.", в пункті 1 якого зазначено: "Вважати ОСОБА_4 такою, що звільнена з посади головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці з 26.07.2010".

28.09.2010 ОСОБА_4 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Кам'янець-Подільському районі із заявою про переведення з пенсії працюючого інваліда на пенсію за віком непрацюючого інваліда, у зв'язку з чим їй було призначено пенсію по інвалідності.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2010 у справі № 2-а-5084/10/2270/3, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1197-к від 30.06.2010 в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України із звільненням з займаної посади ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано наказ Хмельницької митниці № 357 від 26.07.2010 "Про звільнення ОСОБА_4.", зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_4 на посаді головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці, стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2010 по 19.10.2010 в сумі 9629,40 грн.

Наказом Державної митної служби України від 28.04.2011 № 922-к "По особовому складу в митних органах" поновлено ОСОБА_4 на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці з 26.07.2010; наказом Державної митної служби України № 1493-к від 11.07.2011 "Про припинення перебування на державній службі" припинено перебування на державній службі ОСОБА_4, головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці; на виконання наказу Державної митної служби України № 1493-к від 11.07.2011, Хмельницька митниця 11.07.2011 видала наказ № 320-к 11.07.2011 "По особовому складу", в пункті 1 якого вказано: "Вважати ОСОБА_4 такою, що звільнена з посади головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці з 11.07.2011р."

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 по справі № 2270/9177/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1493-к від 11.07.2011 в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України із звільненням з займаної посади ОСОБА_4, визнано протиправним та скасовано наказ Хмельницької митниці № 320 від 11.07.2011 "По особовому складу", поновлено ОСОБА_4 на посаді головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці; зобов'язано Державну митну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.07.2011 по 17.10.2011.

На виконання наказу Державної митної служби України від 27.05.2013 № 803-к "По особовому складу митних органів" Хмельницька митниця Міндоходів прийняла наказ від 26.08.2014 № 214-0, яким ОСОБА_4 поновлена на посаді головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці з 12.07.2011.

02.09.2014 пенсіонер ОСОБА_4 звернулася до управлінні Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільському та Кам'янець-Подільському районі із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із працевлаштуванням.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.04.2016 у справі № 676/5894/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25.07.2016, позов Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії задоволено частково; стягнуто безпідставно виплачену пенсію у розмірі 2742,74 грн. При вирішенні питання про стягнення суд врахував визнання позову відповідачем та те, що ОСОБА_4 не повідомляла управління Пенсійного фонду в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про поновлення її на роботі та виплату середньомісячного заробітку, тобто діяла в цьому випадку недобросовісно.

За розрахунком позивача розмір надміру виплаченої пенсії за період з 01.12.2011 по 30.09.2014 складає 18041,39 грн.; за період з 01.11.2014 по 31.03.2015 утримано 1063,19 грн.; залишок переплати становить 16978,20 грн.

21.12.2016 Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Хмельницької митниці ДФС з листом, в якому просило розглянути питання погашення переплати в розмірі 16978,20 грн.; листом від 16.01.2017 Хмельницька митниця ДФС повідомила, що немає законних підстав для утримання з ОСОБА_4 надміру виплачених їй коштів Пенсійним фондом України.

Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що саме Хмельницька митниця невірно прийняла рішення про звільнення ОСОБА_4 з посади головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці, що в подальшому призвело до виникнення переплати пенсії, тому саме з вини відповідача виникла переплата пенсії в сумі 16978,20 грн., яка підлягає стягненню з Хмельницької митниці ДФС на підставі статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що нормами спеціального законодавства, яке визначає повноваження позивача діяти у певному порядку і у визначений спосіб, не передбачено такої підстави для стягнення шкоди у вигляді надмірно виплачених коштів. Водночас, суд врахував і те, що в діях Хмельницької митниці відсутня вина у заподіянні шкоди; відсутній причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та завданою шкодою позивачу.

Погоджуючи з висновками місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції також вказав, що питання неправомірності видання Хмельницькою митницею наказів по відношенню до ОСОБА_4 є сферою регулювання трудового законодавства, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою, тобто, не доведено повного складу цивільного правопорушення як підстави для настання відповідальності.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) законних інтересів іншої особи. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Гарантії всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій закріплені Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , статтею 1 якого унормовано, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення у відповідності до статті 10 вказаного Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою Управління Пенсійного фонду України 22.12.14 № 28-2 (z0041-15) , Управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує ведення в районі (місті) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), своєчасне внесення відомостей до нього та їх використання, контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб, та автоматизовану обробку інформації; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів; застосовує фінансові санкції, передбачені законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) за змістом статті 5 якого відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються цим Законом; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень (стаття 50 цього Закону).

Переплата пенсії, відповідно до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством; суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії визначена статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Таким чином, як вірно врахували суди попередніх інстанцій, спеціальне законодавство, яке регулює відносини з приводу нарахування, виплати та повернення суми пенсій передбачає матеріальну відповідальність підприємств та організацій за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів; водночас суди встановили, що позивач не надав доказів, які підтверджують несвоєчасне оформлення або подання пенсійних документів відповідачем, видачу недостовірних документів, що призвели до заподіяння шкоди, тому підстави для застосування відповідальності відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні.

Спірні виплати нараховувались та здійснювались на підставі документів та даних відповідача, чинних на час їх надання; незаконність дій відповідача встановлена судами в межах трудового законодавства та щодо його працівника, а протиправності дій відповідача щодо позивача, прямого причинного зв'язку його дій з завданою шкодою в межах кола повноважень позивача не вбачається.

Також Положенням про Хмельницьку митницю Державної митної служби України (у відповідній редакції) не було наділено начальника Хмельницької митниці повноваженнями самостійно призначати чи звільняти з посад працівників митниці; такі дії вчинялись на виконання відповідних наказів Державної митної служби України.

Судова колегія зазначає, що доводи касаційної скарги жодним чином не спростували обставини, на які посилались суди попередніх інстанцій як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті - 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази відповідно до положень статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, вірно застосували норми матеріального та процесуального права; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.