ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2017 року
Справа № 922/1265/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача
Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерної компанії "Харківобленерго"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017
у справі
№ 922/1265/17 Господарського суду Харківської області
за позовом
Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" приватного акціонерного товариства "Київсільелектро"
до Акціонерної компанії "Харківобленерго"
про стягнення 177 140, 32 грн.
за участю представників:
позивача
не з'явився
відповідача
не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Житомирська механізована колона" публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про стягнення 155 870,40 грн. основної заборгованості, 16 989,87 грн. інфляційних втрат, 4280,05 грн. - 3% річних. Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду К 7162 (щодо виконання робіт з будівництва, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) від 18.05.2015 щодо оплати вартості виконаних робіт, приписами статей 610, 611, 837, 853 Цивільного кодексу України, статей 317- 319, 322 Господарського кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на пункт 4.3 договору, зазначав, що єдиною підставою для проведення остаточного розрахунку за договором підряду є підписання замовником та підрядником довідки про виконані роботи та затрати, однак така довідка була направлена позивачем на адресу відповідача лише 09.03.2017, у зв'язку з чим виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт відповідачем не прострочено.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2017 року (суддя Калініченко Н.В.) позов задоволено. Стягнуто з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" основну заборгованість в розмірі 155870,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 16989,87 грн., 3% річних у розмірі 4280,05 грн. та 2657,10 грн. судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 (судді: Медуниця О.Є. - головуючий, суддя Пушай В.І., суддя Істоміна О.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 4280,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 16989,87 грн., прийнято в цій частині нове рішення. Стягнуто з акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь дочірнього підприємства "Житомирська механізована колона" приватного акціонерного товариства "Київсільелектро" 3% річних в сумі 3602,91 грн., інфляційні втрати в розмірі 16677,27 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неврахування судами положень статті 530 Цивільного кодексу України; скаржник зазначає, що судами було невірно надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, щодо дати надіслання позивачем довідки про вартість виконаних робіт та дати виникнення у відповідача зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт.
Сторони явку представнику в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду касаційної скарги повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 18.05.2015 сторони у справі уклали договір підряду № К7162 (щодо виконання робіт з будівництва, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення), за змістом якого підрядник зобов'язується власними силами зі своїх матеріалів виконати для замовника наступні роботи: технічне переоснащення (шляхом модернізації) ПЛ 0,4 кВ "вул. Вятська" (інв. № 00623915/01) з улаштуванням розвантажувальної КТП з прокладанням КЛ к6 кВ від проектуємої КТП до місця зустрічі з КЛ 6 кВ ТП 226 - ТП 432, з заміною проводу та опор ПЛ 0,4 кВ по вул. Пестеля та вул. Вятська, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи. Кількісні характеристики виконуваних за цих договором робіт визначаються договірною ціною (кошторис), яка є додатком 1 до цього договору. Власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник. Обсяги закупівлі виконаних робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункти 1.1, 1.2 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2015 року), ціна цього договору становить 1275787 грн., крім того ПДВ 20% - 255157,40 грн. Загальна вартість договору 1530944,40 грн.
Замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 75%, що складає 1375074 грн. від загальної вартості договору на виконання робіт, придбання (постачання) необхідних матеріальних цінностей (пункт 4.1). Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник здійснює щомісяця проміжні платежі за виконані роботи та затрати на підставі довідки про виконані будівельні роботи та затрати форми КБ-3 з додаванням відповідних підтверджуючих документів, підписаних уповноваженими представниками сторін. Довідку про виконані будівельні роботи та затрати та відповідні підтверджуючи документи кожного місяця готує підрядник державною мовою і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. До довідки про виконані будівельні роботи та затрати та до відповідних підтверджуючих документів обов'язково додаються копії видаткових накладних на матеріали, обладнання, за якими вони були придбані підрядником, та розрахунки вартості машино-години машин та механізмів або договір їх оренди. Замовник протягом 5 календарних днів перевіряє відповідність виконаних робіт зазначеним у документах і підписує їх в частині фактично виконаних робіт. Застосування факсиміле на довідці про виконані будівельні роботи та затрати та на відповідних документах не допускається.
Відповідно до пункту 4.3 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2015), оплата виконаних робот та затрат здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання довідки про виконані роботи та затрати, з частковим зарахуванням авансу від вартості виконаних робіт та затрат
Згідно з пунктом 5.17 договору, здавання-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкта здійснюється відповідно до чинного порядку. Перелік документів, що оформлюються при здаванні об'єктів в експлуатацію, повинен відповідати передбаченому переліку, що встановлений будівельними нормами і правилами і стандартами. При підписанні актів виконаних робіт підрядник передає замовнику виконавчу документацію (акти прихованих робіт, паспорти або сертифікати на матеріали та обладнання, виконавчі схеми тощо) з урахуванням ДБН А.3.1-5-2009 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.11.2011 № 691 (z1370-11) . При здаванні об'єктів в експлуатацію підрядник передає замовнику виконавчу геодезичну зйомку, яка має бути зареєстрована в Управлінні містобудування та архітектури. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт виконаних робіт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням (пункт 5.19. договору). За змістом пункту 6.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі провести розрахунки з підрядником за виконані ним роботи; прийняти роботу протягом 5 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення підрядника, або надіслати обґрунтовані зауваження з урахуванням пунктів 5.18 та пунктів 5.19 договору.
Суди встановили, що 25.05.2015 замовник, на виконання пункту 4.1 договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2015 сплатив підряднику авансовий платіж в розмірі 1375074 грн.
У грудні 2015 року позивач виконав обумовлені договором роботи, про що сторони склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт. Факт виконання робіт відповідачем не заперечується. Однак остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач не здійснив, що і стало підставою для звернення з цим позовом.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що довідка про вартість виконаних робіт, яка є підставою для оплати робіт відповідно до пункту 4.3 договору, була надіслана позивачем лише 09.03.2017 та підписана не була, а, отже, обов'язку здійснити остаточні розрахунки у відповідача не виникло.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд встановив, що роботи за договором були виконані у повному обсязі, та вказав, що на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.01.2014 № 16 (v0016858-14) втратив чинність наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 (v0554661-09) "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві", яким, зокрема, була затверджена примірна форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", відтак проведення розрахунків за обсяги виконаних робіт по об'єктах будівництва, здійснюється із застосуванням примірних форм первинних облікових документів, зокрема "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в), який було складено та підписано сторонами 31.12.2015; саме на підставі вказаного акта у відповідача виникло зобов'язання з проведення остаточного розрахунку за виконані позивачем будівельні роботи. Також суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4280,05 грн. 3% річних та 16989,87 грн. інфляційних втрат (за період з 01 лютого 2016 року по 31 грудня 2016 року).
Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, вказав, що відповідно до пункту 4.3 договору, відповідач повинен був оплатити вартість виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дня отримання довідки про вартість виконаних робіт; враховуючи, що лист з проханням підписати довідку разом із довідкою про вартість виконаних робіт відповідач отримав 17.03.2016, остаточні розрахунки мав здійснити до 25.03.2016. При цьому суд здійснив перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат, враховуючи дату виникнення зобов'язання - 25.03.2016 з квітня 2016 року.
Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України). За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суди встановили, що між сторонами виникли відносини, які відповідають правовідносинам за договором підряду, визначеним частиною першої статті 837 Цивільного кодексу України, за якими одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна договору або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Тобто роботи можуть вважатися виконаними після складення акта виконаних робіт. Складений акт, що підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється, породжує правові наслідки.
При цьому колегія зазначає, що саме по собі ухилення відповідача від підписання довідки про вартість виконаних робіт не звільняє останнього від обов'язку здійснити розрахунки за виконані та належним чином прийняті роботи.
Враховуючи, що факт виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем встановлено матеріалами справи, а також відсутність доказів здійснення відповідачем розрахунків за виконанні роботи у повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані роботи.
Водночас, з тексту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд помилково визначив дату надіслання позивачем та отримання відповідача листа з проханням підписати довідку про вартість виконаних робіт разом із довідкою, замість дат 09.03.2017 та 17.03.2017 зазначив 09.03.2016 та 17.03.2016. Вказана помилка призвела до помилкового визначення судом дати виникнення обов'язку відповідача щодо здійснення розрахунків - 25.03.2016. Як наслідок, здійснений судом апеляційної інстанції розрахунок сум відсотків річних та інфляційних втрат за період, який визначений судом помилково, є необґрунтованим.
Відтак, доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, частково підтвердились матеріалами справи, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3602,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 16677,27 грн.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини другої статті - 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як наслідок, постанова суду апеляційної інстанції у відповідній частині не відповідає приписам статей 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постанову у даній справі слід скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 3602,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 16677,27 грн., справу в цій частині направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі № 922/1265/17 Господарського суду Харківської області в частині стягнення 3% річних у сумі 3602,91 грн. та інфляційних втрат у сумі 16677,27 грн. скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
В решті постанову залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Л. Рогач
І. Алєєва
Т.Дроботова