Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс),розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду і в межах компетенції повідомляє.

Юридична особа у своєму зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування моральної шкоди в різних випадках.

Статтею - 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу (2755-17) , відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (466-20) (далі - Закон N 466) включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю,а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу (2755-17) ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (2755-17) ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (2755-17) .

Водночас, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу (2755-17) податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Щодо питання чи стосується обмеження у розмірі, що не перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом до всього пункту "а" чи тільки до відшкодування моральної шкоди?

Обмеження, зазначені в пп. 164.2.14 п. 164.2. ст. 164 Кодексу (2755-17) стосуються відшкодування моральної шкоди.

Щодо ситуації, якщо загальний розмір відшкодування моральної шкоди, що зазначений у постанові ДВС згідно винесеного рішення суду, який підлягає утриманню із заробітної плати працівника у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року то:

необхідно сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір в першому місяці утримання моральної шкоди?;

чи необхідно сплачувати в тому місяці, коли загальний розмір проведених утримань досягне перевищення чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати?

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу (2755-17) та ставку військового збору, встановлену в пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (2755-17) (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу (2755-17) ).

Таким чином, у разі якщо дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди перевищує розмір встановлений пп. 164.2.14 п. 164.2. ст. 164 Кодексу (2755-17) , то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором під час її нарахування.

Щодо ситуації, стосовно того на 1 січня якого звітного (податкового) року застосовувати розмір мінімальної заробітної плати для визначення неоподатковуваного розміру відшкодування моральної шкоди, якщо сума утримань із заробітної плати працівника для відшкодування моральної шкоди на користь іншої фізичної особи згідно постанови ДВС переходить на наступний звітний (податковий) рік або покриває кілька років, включаючи минулі періоди?

Розмір мінімальної заробітної плати з метою визначення суми перевищення відшкодування моральної шкоди застосовується на 01 січня звітного року в якому прийнято рішення суду, незалежно від того, що виконання цього рішення переходить на наступні роки.

Щодо питань:

Чи застосовуються зазначені зміни до сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, якщо постанова ДВС надійшла до підприємства після 23.05.2020 р., але дата рішення суду зазначена до 23.05.2020 р.?

Чи застосовуються нововведення до сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, які вже є на виконанні у підприємства, та частково виконані?

Якщо рішення суду прийнято до 23.05.2020 року, тобто до набрання змін, встановлених Законом N 466 (466-20) , то дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди оподатковується відповідно до норм Кодексу, які діяли до 23.05.2020 року.

Щодо питання: Якщо надійшли дві чи більше постанов ДВС на виконання рішень суду для утримання відшкодування моральної шкоди на користь однієї і тієї ж фізичної особи, то необхідно за кожною окремою постановою ДВС визначити сукупний оподатковуваний розмір відшкодування (понад чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати) або у сукупному розмірі за всіма постановами ДВС, які стосуються відшкодування моральної шкоди на користь цієї фізичної особи?

Дохід у вигляді суми перевищення моральної шкоди визначається за кожним рішенням суду окремо, незалежно від кількості прийнятих рішень на користь однієї і тієї ж особи.

Щодо питання: Чи утримуються податок на доходи фізичних осіб і військовий збір в повному обсязі або із застосуванням пільги зазначеної в п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (2755-17) з оподаткуванням відшкодування моральної шкоди, що утримується із заробітної плати на підставі особистої заяви працівника з додаванням до заяви копії рішення суду на користь опікуна для догляду за неповнолітніми дітьми, що втратили матір з вини працівника/відповідача до їх повноліття (сума щомісячних утримань на одну дитину складає 270 грн.?

У разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом шляхом вирахування цієї шкоди з заробітної плати працівника за заявою на користь фізичної особи - платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Разом з тим, якщо розмір зазначеного доходу перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа зобов'язана виконати встановлені Кодексом функції податкового агента щодо нарахування, утримання, сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку за ф. N 1ДФ у строки встановлені Кодексом (2755-17) .

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.