ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2017 року
Справа № 917/55/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Ходаківської І.П.,
суддів
Данилової М.В.,
Яценко О.В.,
розглянувши
касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"
на постанову від 08.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 917/55/17 господарського суду Полтавської області
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"
про стягнення 87113860,67 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Некрасов Д.А. (дог. від 29.09.17)
Від відповідача - Сиротенко В.В. (дог.від 11.10.17)
ВСТАНОВИЛА:
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" про стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015 в розмірі 8 713 860,67 грн., з яких: 8 519 040,00 грн. - основна заборгованість; 175 967,06 грн. - пеня; 18 853,61 грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.03.2017 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Кременчукгаз" на користь ПАТ "Укртрансгаз" заборгованість в розмірі 6551543,11 грн., пеню в розмірі 175967,06 грн., 3% річних -18853,61 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 101195,46 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 1967496,89 грн. - провадження припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у складі: Барбашової С.В., Істоміної О.А., Пелипенко Н.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
ПАТ "Кременчукгаз" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати та припинити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 4 644 149,62грн., пені в сумі 175 967,06грн. та 3% річних в розмірі 18 853,61грн. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, положень Кодексу газотранспортної системи, ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
ПАТ "Укртрансгаз" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2014 між ПАТ "Укртрансгаз" (оператор) та ПАТ "Кременчукгаз" (замовник) укладено Договір транспортування природного газу № 1512000737.
За умовами Договору, Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.
У пункті 2.2. Договору сторони обумовили, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (z1378-15) , з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.3. Договору сторони визначили послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи;
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій;
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Розділом 3 Договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема:
- Оператор зобов'язаний: своєчасно надавати Послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України (пункт 3.1. Договору);
- Оператор має право: користуватися іншими правами, передбаченими цим Договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання Послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи (пункт 3.2. Договору);
- Замовник зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси (пункт 4.1. Договору);
- Замовник має право: замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
У пункті 9.1. Договору сторони узгодили, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити Оператору за послуги балансування.
Відповідно до пункту 9.4. Договору, Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього Договору (пункт 11.4. Договору).
Відповідно до пункту 17.1 Договору він набирає чинності з дня його укладання на строк до 31 грудня 2016 року.
Позивач встановив наявність у відповідача негативного місячного небалансу в жовтні 2016 року в обсязі 1 200,000 тис. куб. м., що не був врегульований відповідачем у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом газотранспортної системи.
При цьому, позивач зазначив, що відповідач до номінації у жовтні 2016 року не включав обсяги природного газу на ВТВ, нормовані втрати газорозподільного підприємства, які в свою чергу не були виділені на вказані потреби ПАТ "Кременчукгаз" й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звіті газорозподільної компанії ПАТ "Кременчукгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу за жовтень 2016 року було вказано про використання відповідачем в жовтні 2016 року 1 200,000 тис. куб. м. природного газу на ВТВ, при тому, що в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу ПАТ "Кременчукгаз" обсяги природного газу виділені не були.
Крім того, ПАТ "Кременчукгаз" в своєму Звіті за жовтень 2016 року вказав про відсутність планових обсягів природного газу на ВТВ в жовтні 2016 року, що складає 1200,000 тис. куб. м.
У зв'язку з не врегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу в жовтні 2016 року в обсязі 1 200,000 тис. куб. м. у строк та в порядку, визначеними умовами Договору та Кодексом, позивач, надав відповідачу послуги балансування, про що був складений та направлений відповідачу односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу та рахунок, а саме: акт № 10-16-1512000737-БАЛАНС від 31.10.2016 з додатком; рахунок № 10-16-1512000737-БАЛАНС від 31.10.2016.
Відповідно до положень пункту 9.2. Договору позивач нарахував відповідачеві вартість послуг балансування природного газу за жовтень 2016 року в розмірі 8519040,00 грн.
Посилаючись на те, що свої зобов'язання з оплати наданих позивачем відповідно акту послуг балансування обсягів природного газу № 10-16-1512000737-БАЛАНС від 31.10.2016, відповідач не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 8519040,00 грн., яка станом на момент подачі позову у даній справі (29.12.2016) відповідачем не була сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Після порушення провадження у справі, 27.01.2017 відповідачем в рахунок погашення заборгованості по Договору за послуги з балансування природного газу за жовтень 2016 року було сплачено позивачу 1967496,89 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.
Враховуючи сплату відповідачем заборгованості з балансування природного газу за жовтень 2016 року в сумі 1967496,89 грн. під час розгляду справи, і визнання даного платежу позивачем саме в рахунок погашення боргу за спірний період, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині вимог по стягненню заборгованості в сумі 1967496,89 грн. на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору на день його розгляду.
В касаційному порядку оскаржено рішення та постанова в частині стягнення заборгованості в сумі 4 644 149,62грн., пені в сумі 175 967,06 грн. та 3% річних в розмірі 18 853,61 грн.
Колегія суддів зазначає, що статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому приписи частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу газотранспортної системи:
- небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;
- алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 глави 1 розділу XII Кодексу газотранспортної системи підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.
Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу XII Кодексу газотранспортної системи підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), взятого з газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
Згідно пунктів 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Згідно з пунктами 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Суди попередніх інстанцій при задоволенні позову виходили з того, що позивач направив на адресу відповідача акт № 10-16-1512000737-БАЛАНС наданих послуг балансування обсягів природного газу від 31.10.2016, який складений позивачем саме на основі звіту газорозподільної компанії ПАТ "Кременчукгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу за жовтень місяць 2016 року та в якому міститься інформація щодо наданих послуг балансування, зокрема відносно обсягу негативного небалансу та вартості послуг балансування.
Відповідно до пункту 9.4. Договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (z1378-15) , з моменту отримання відповідачем листа від 16.11.2016 № 15704/12 (з додатками) у ПАТ "Кременчукгаз" виникло зобов'язання здійснити оплату ПАТ "Укртрансгаз" послуг балансування на загальну суму 8519040,00 грн. у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з моменту отримання акту.
Відповідач у належний для цього строк надані послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в жовтні 2016 року в обсязі 1 200,000 тис. куб. м. вартістю 8519040,00 грн. грн. не оплатив, чим порушив, на думку судів, умови пункту 9.4. Договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу.
При цьому, судами не сприйнято посилання відповідача на лист за вих. № 05/1690 від 17.05.2017, в якому відповідач просить позивача вважати вірним призначення платежу у платіжних дорученнях від 27.01.2017 в сумі 1967496,89 грн., від 28.02.2017 в сумі 1000000,00 грн., від 28.02.2017 в сумі 1000000,00 грн., від 28.02.2017 в сумі 1370430,01 грн., від 27.03.2017 в сумі 1273719,61 грн., від 03.05.2017 в сумі 364130,81 грн., сплачених ПАТ "Кременчукгаз" за Договором на балансування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015 - "за послуги балансування обсягів природного газу в жовтні 2016р. за Договором на балансування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015р."
Не сприйняті також надані відповідачем документи в підтвердження сплати заборгованості в сумі 3370430,01 грн. а саме: банківська виписка, яка сформована станом на 01.03.2017, платіжне доручення № 379 від 16.02.2017 на суму 1000000,00 грн., платіжне доручення № 380 від 16.02.2017 на суму 1000000,00 грн., платіжне доручення № 377 від 15.02.2017 на суму 1370430,01 грн., з посиланням на пункт 8.3. Договору та зазначено, що дані платежі правомірно зараховані позивачем за послуги балансування обсягів природного газу, які були надані в липні 2016 року.
Касаційна інстанція зазначає, що при цьому, суди не оцінили Акт № 07-16-1512000737 надання послуг балансування обсягів природного газу за липень 2016, поданий 28.12.2016, не з'ясували наявність чи відсутність боргу за цей період, а при наявності такого боргу не з'ясували його суму.
Суди також не врахували, що відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в України право на зазначення інформації у реквізиті платіжного доручення "призначення платежу" належить платнику та не з'ясували чи вправі отримувач коштів самостійно змінювати призначення платежу при тому, що в платіжних дорученнях відповідач не зазначав період, але листом за вих. № 05/1690 від 17.05.2017 просив вважати вірним призначення платежу за конкретними платіжними дорученнями "за послуги балансування обсягів природного газу в жовтні 2016 р. за Договором на балансування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015 р."
Крім того, судами не обгрунтовано несприйняття наявності спільних протокольних рішень № № 986/у від 15.02.2017, № 988/у від 15.02.2017, № 876/у від 13.02.2017, № 3705/у від 28.12.2016, № 1874/у від 20.03.2017 з мотиву того, що вони є належними доказами проведення відповідного державного фінансування послуг балансування згідно Договору транспортування природного газу № 1512000737 від 17.12.2015 за спірний період (жовтень 2016 року), при тому що судами зазначено, що грошові кошти у сумі 1273719,61 грн., які надійшли у відповідності до підписаного Спільного протокольного рішення № 1874/у, були зараховані позивачем за надані послуги з балансування обсягів природного газу, що надавались в липні 2016 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, без з'ясування та оцінки всіх обставин справи дійшли передчасного висновку про задоволення позову. Відповідно передчасними також є висновки щодо стягнення пені та 3% річних.
З огляду на те, що в силу статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" задовольнити частково.
Постанову від 08.06.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 917/55/17 господарського суду Полтавської області та рішення 22.03.2017 господарського суду Полтавської області скасувати в частині задоволення позову та в цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя
Судді
І. Ходаківська
М. Данилова
О. Яценко