Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Стратієнко Л.В. (доповідач)

суддів Вовка І.В., Кондратової І.Д.,

з участю представників: позивача: відповідача:

Сороколіт Є.М. Денькович М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу та постанову за заявою про

Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі

№ 914/1211/16

за позовом

публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до

товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства"Енергія-Новояворівськ"

про

стягнення 7 439 140,17 грн

У травні 2017 року відповідач звернувся до суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Львівської області таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з списанням сум заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на регулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" (1730-19) .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2017 (суддя - Галамай О.З.), залишену без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 (головуючий - Галушко Н.А., судді - Данко Л.С., Орищин Г.В.), заяву товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробн6ичого підприємства "Енергія - Новояворівськ" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 289 614,97 грн пені, 291 445,65 грн - 3% річних, 4 148 561,72 грн інфляційних втрат задоволено.

Визнано наказ Господарського суду Львівської області від 22.06.2016 у справі № 914/1211/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" на користь ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 289 614,97 грн пені, 291 445,65 грн 3% річних, 4 148 561,72 грн інфляційних втрат.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.06.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 22.06.2016 таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 у справі № 914/1211/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" 1 289 614,97 грн пені, 291 445,65 грн 3% річних, 4 148 561,72 грн інфляційних втрат та 105 288,56 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

На виконання рішення господарського суду, 22.06.2016 було видано судовий наказ.

10.05.2017 ТОВ науково-виробничого підприємства "Енергія - Новояворівськ" подало до Господарському суду Львівської області заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з підстав списання цих сум відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) .

За умовами ст. - 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всієї території України.

Відповідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

В ч. 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016 (1730-19) , який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (ст. 2 Закону).

Частиною 1 ст. 3 Закону визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства. Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 (93-2017-п) затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Встановивши, що стягнуті за рішенням суду у цій справі з ТОВ науково - виробничого підприємства"Енергія-Новояворівськ" інфляційні втрати, 3% річних та пеня, були нараховані на заборгованість (основний борг), яку відповідач сплатив до набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) та подачі позову у справі, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 22.06.2016 у справі № 914/1211/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ науково-виробничого підприємства "Енергія-Новояворівськ" на користь ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 289 614,97 грн пені, 291 445,65 грн 3% річних, 4 148 561,72 грн інфляційних втрат (списані в силу вимог ч. 3 ст. 7 вказаного Закону).

Доводи, які наведені позивачем у касаційній скарзі, як підстава для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 06.06.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2017, повторюють доводи апеляційної скарги, які були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і їм дана належна правова оцінка, а також зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. - 111-7 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Таким чином, підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 06.06.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року у справі за № 914/1211/16 - без змін.