Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - ПАТ "Південний ГЗК") про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 24 253, 68 грн., збору за зберігання вантажу у розмірі 717,12 грн., за неналежне виконання відповідачем умов Договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/ 2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, укладеного 28.11.2013 року між відповідачем та державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі за текстом - ДП "Придніпровська залізниця").

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року позов задоволено: присуджено до стягнення з ПАТ "Південний ГЗК" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 24 253, 68 грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 717,12 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивачем правомірно здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вищевказаних сумах, внаслідок затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Південний ГЗК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Сторін згідно з приписами ст. - 111-4 ГПК належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.11.2013 року ДП "Придніпровська залізниця" (залізниця) та ПАТ "Південний ГЗК" (власник колії) укладено Договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Південний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 9 від 15.12.2015 року) (далі за текстом - Договір), за умовами якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до п. 5 Договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно з п. 6 Договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

За умовами п. 8 Договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

В п. 11 Договору сторонами погоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п. 15 Договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (Тарифне керівництво № 1); за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Згідно накладних № № 41738717, 41738659, 41738725, 41738634, 41738691, 41738667, 41738592, 41738600, 41738653, 41738675, 41738733, 41734609, 41734625, 41734583, 41734617, 41734500, 41728569, 41728577, 41728551, 41728544, 41728536, 41723693 залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК" порожні власні вагони та вагони з вантажем - станція та залізниця призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

На шляху прямування на підставі наказу № 650 від 23.06.2016 року вагони № № голова 60263001 хвіст 55113179 у кількості 22 вагони, індекс поїзда 4011-79-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2308, затримані на станції Саксагань через неможливість приймання їх станцією призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на цій станції, що прибули на адресу ПАТ "Південний ГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За даним фактом станцією затримки вагонів - Саксагань складено Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12/1 від 23.06.2016 року, що прибули 23.06.2016 року поїздом № 2308 о 04 год. 35 хв. на адресу ПАТ "Південний ГЗК", та Акт загальної форми ГУ-23 № 12/1 від 23.06.2016 року, з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці через неприйняття їх вантажовласником у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 650 від 23.06.2016 року отримано відповідачем 23.06.2016 року о 21 год. 29 хв.

Відповідно до Акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 12/1 від 23.06.2016 року затримані вагони, що прибули поїздом № 2308, відправлені 28.06.2016 року поїздом № 2308 о 18 год. 20 хв.

Крім того, за наказом № 667 від 26.06.2016 року о 09 год. 55 хв. на станції Саксагань затримані вагони № № голова 60263001 хвіст 55113179 у кількості 22 вагони, індекс поїзда 4011-79-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2308, через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення вагонів на цій станції, що прибули на адресу ПАТ "Південний ГЗК", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За даним фактом станцією затримки вагонів - Саксагань складено Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13/2 від 26.06.2016 року, що прибули 23.06.2016 року поїздом № 2308 о 04 год. 35 хв. на адресу ПАТ "Південний ГЗК", та Акт загальної форми ГУ-23 № 13/2 від 26.06.2016 року через неприйняття їх вантажовласником з причини скупчення вагонів на станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з несвоєчасним вивільненням колій від вантажу.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 667 від 26.06.2016 року отримано відповідачем 26.06.2016 року о 10 год. 20 хв.

Відповідно до Акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 13/2 від 26.06.2016 року затримані вагони, що прибули поїздом № 2308, відправлені 28.06.2016 року поїздом № 2308 о 18 год. 20 хв.

За наказом № 673 від 27.06.2016 року о 13 год. 12 хв. на станції Саксагань затримані вагони №№ голова 60263001 хвіст 55113179 у кількості 22 вагони, індекс поїзда 4011-79-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2308, через неможливість приймання їх станцією Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу.

За даним фактом станцією затримки Саксагань складено Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 14/3 від 27.06.2016 року, що прибули поїздом № 2308 23.06.2016 року о 04 год. 35 хв. на адресу ПАТ "Південний ГЗК", та Акт загальної форми ГУ-23 № 14/3 від 27.06.2016 року.

Повідомлення про затримку вагонів за наказом № 673 від 27.06.2016 року отримано відповідачем 27.06.2016 о 14 год. 10 хв.

Відповідно до Акту про затримку вагонів форми ГУ-23а № 14/3 від 27.06.2016 року затримані вагони, що прибули поїздом № 2308, відправлені поїздом № 2308 28.06.2016 року о 18 год. 20 хв.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника залізницею нараховано плату за користування вагонами на підставі: Актів загальної форми ГУ-23 № № 3772, 3788, 3789, 3795-3809 складених по наказу № 650 від 23.06.2016 року; Актів загальної форми ГУ-23 № № 3830, 3831, 3832, 3835-3841, складених по наказу № 667 від 26.06.2016 року; Актів загальної форми ГУ-23 № № 3868-3876, 3888-3892, 3894-3900, 3920-3925, складених по наказу № 673 від 27.06.2016 року, які підписані відповідачем без зауважень на загальну суму 24 253, 68 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 № 05079057, 05079056 у розмірі 717,12 грн., не сплата яких стала підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

В той же час, відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка працівниками ПАТ "Південний ГЗК" підписано із запереченням, а саме: "З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони."

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

В силу приписів ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) (далі за текстом - Статут), залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу, в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Згідно зі ст. 46 Статуту (457-98-п) одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

В силу приписів п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на момент прибуття спірних вагонів на адресу вантажоодержувача - ПАТ "Південний ГЗК" на коліях станції призначення Кривий Ріг знаходились вагони, що раніше прибули на адресу ПАТ "Південний ГЗК" та своєчасно не були зібрані на свою під'їзну колію з вини останнього, а тому станцією підходу Саксагань Придніпровської залізниці в порядку, передбаченому п. п. 8 - 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено накази про затримку вагонів, Акти загальної форми ГУ-23 та Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, що підписані уповноваженими представниками станції та вантажовласника без зауважень, якими підтверджено період затримки вагонів та причини, що залежать від вантажовласника, у зв'язку з чим зазначені акти є належними доказами затримки вагонів на станції з вини відповідача.

Повідомлення про прибуття вагонів на адресу ПАТ "Південний ГЗК" вручено відповідачу відповідно до п. 10 Правил користування вагонами та контейнерами, які зареєстровані у Книзі повідомлень форма ГУ-2.

В порушення приписів ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання, відповідач не надав суду належних доказів відсутності його вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях форми ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Також не надано доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов Договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони або прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов Договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника.

Водночас, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання відповідача на відсутність його вини у прийнятті і вивезенні зі станції вагонів, що прибули на його адресу, за умови наявності вільних під'їзних колій на станції призначення Кривий Ріг, оскільки відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 року № 411 (z0050-97) , та п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 року № 507 (v0507650-05) , черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів; в той же час, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, у зв'язку з чим наявність вільних колій на станції призначення не свідчить про відсутність вини вантажоодержувача у несвоєчасному збиранні вагонів на свої власні колії.

Положеннями ст. 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (z0165-99) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458 (z0165-99) ), встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

В силу приписів п. п. 6, 8 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (п. п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (п. 3 Розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 12 Розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) , збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Положеннями абз. 3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 864/5085 (z0864-00) ), передбачено, що усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

З урахуванням вищенаведених правових приписів, господарськими судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що станцією затримки Саксагань Придніпровської залізниці видано накази № 650 від 23.06.2016 року, № 667 від 26.06.2016 року, № 673 від 27.06.2016 року про затримку вагонів на підході до станції призначення Кривий Ріг через наявність на коліях цієї станції неприйнятих ПАТ "Південний ГЗК" вагонів, що раніше надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Кривій Ріг - Саксагань у порядку, передбаченому п. п. 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, складено Акти загальної форми ГУ-23, Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та направлено ПАТ "Південний ГЗК" повідомлення про затримку вагонів станцією підходу, які представникам останнього вручено в порядку і строки, визначені абз. 4 п. 10 Розділу III Правил користування вагонами і контейнерами. На підставі належним чином оформлених документів за весь час затримки вагонів на станції підходу позивачем правомірно здійснено нарахування плати за користування вагонами у загальній сумі 24 253, 68 грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 717, 12 грн., які розраховано відповідно до положень Правил користування вагонами та контейнерах, Правил зберігання вантажу, на підставі пп. 2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами п. п. 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури № 13 від 26.01.2015 року.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, а також за відсутності належних та допустимих доказів в обґрунтування відсутності вини відповідача в затримці вагонів та викладеного у відомостях форми ГУ-46 і накопичувальній картці; при цьому, заперечення відповідача у зазначених документах не підпадає під підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачені п. п. 12, 13, 16 Правил користування вагонами та контейнерами, у зв'язку з чим правомірними є висновки господарських судів про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що інші доводи ПАТ "Південний ГЗК", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обґрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.