розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тенте Україна" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року у справі № 908/2683/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тенте Україна" до приватного підприємства "Агро-Ком" про стягнення заборгованості,

У жовтні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача 290124,59 грн. за договором поставки № 1 від 07.08.2015 року, з яких: основної заборгованості в розмірі 255730,00 грн., 3% річних в розмірі 2907,00 грн. та пені в розмірі 31487,59 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за одержаний товар.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 року (суддя Корсун В.Л.) у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року (судді: Попков Д.О., Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2015 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки № 1, за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором. Предметом поставки є товар з найменуванням, зазначеним у Специфікації, складеній і затвердженій сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору, Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках замовлення Покупця, що є невід'ємними частинами даного договору.

В п.1.3. договору сторони узгодили, що кількість, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами відповідно до умов даного договору і відображаються у Специфікації, складеній і затвердженій сторонами, видаткових накладних на кожну партію товару. Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, долучаються до цього договору та є його невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.1. договору, ціна одиниці товару і загальна вартість партії товару зазначаються в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

В свою чергу, п.2.3. договору було встановлено, що оплата за товар здійснюється Покупцем у національній валюті України на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури на суму заявки на товар, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Виставлений на підставі заявки Покупця рахунок-фактура направляється Постачальником у порядку, визначеному п.3.3 цього договору. При прийнятті Покупцем до сплати рахунку-фактури відповідно до п.2.4-2.6. цього договору вартість партії товару вважається погодженою.

Відповідно до п.2.4. договору, розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати виписки Постачальником видаткової накладної на партію товару. Постачальник повідомляє Покупця про відправку партії товару електронною поштою в день відправки.

Згідно із п.3.1. договору, поставка партії товару, за вибором Покупця, здійснюється: доставкою - Постачальником на умовах "DDР", відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року (склад Покупця: м. Запоріжжя, вулиця - згідно з кожною окремою Заявкою). Пунктом поставки Товару Покупцю в даному випадку є склад Покупця, або поставкою на умовах "FСА", відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС… Умови поставки для кожної партії товару, обумовлені в даному пункті договору, вказуються Покупцем в заявці на поставку партії товару, яка оформляється у відповідності з п.3.2 даного договору.

Як передбачено п.3.2. договору, поставка товару здійснюється партіями у строки, встановлені за домовленістю сторін. Строк поставки партії товару обумовлюється сторонами електронним листом при виставленні Постачальником рахунку-фактури на оплату партії товару. Партії формуються на підставі попередньої заявки Покупця на поставку партії товару, підтвердженої Постачальником. Оформлення заявки здійснюється Покупцем в порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до п.3.3. договору, заявка Покупця на поставку партії товару вважається прийнятою Постачальником до виконання у випадку направлення Покупцю поштою, факсом, електронною поштою з електронної адреси відповідальної особи Постачальника, на електронну адресу відповідальної особи Покупця, або через представника Покупця рахунку-фактури, підписаного Постачальником та скріпленого його печаткою, на товар, вказаний у заявці.

У випадку, якщо Постачальник не може поставити товар, вказаний у заявці (в тому числі і по конкретній асортиментній позиції) він зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дати отримання заявки повідомити про це Покупця. В такому випадку сторони мають право усно чи письмово погодити можливість поставки (за умови наявності даної одиниці Товару на складі Постачальника) певного Товару з метою складання Покупцем Заявки на поставку партії Товару на той асортимент та кількість Товару, що може бути, поставлений Постачальником у відповідності з умовами цього Договору.

Згідно із п.3.6. договору, товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін обліково-видаткової документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

Строк дії договору, відповідно до п.п.7.1.,7.2. цього договору, становить з моменту його підписання та до 31.12.2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не заявить письмово іншій стороні про його припинення, дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на підтвердження факту здійснених між сторонами договору поставок було надано суду:

- видаткову накладну № 119 від 03.03.2016 року на суму 90082,00 грн., рахунок на оплату замовлення № 128 від 29.02.2016 року на суму 90082,00 грн., експрес-накладну № 10019548034 від 03.03.2016 року;

- видаткову накладну № 567 від 13.05.2016 року на суму 86240,00 грн., рахунок на оплату замовлення № 586 від 13.05.2016 року на суму 86240,00 грн., експрес-накладну № 20400010404825 від 13.05.2016 року;

- видаткову накладну № 684 від 07.06.2016 року на суму 79408,00 грн., рахунок на оплату замовлення № 705 від 07.06.2016 року на суму 79408,00 грн., декларацію № 9999-792682, декларація про прийняття вантажу № 1111143375 від 08.06.2016 року.

Листом за вих.№ 14/07/16-1 від 14.07.2016 року позивач повідомив відповідача про необхідність оплати товару до 21.07.2016 року, поставленого за видатковою накладною № 119 від 03.03.2016 року на суму 90082,00 грн., за видатковою накладною № 567 від 13.05.2016 року на суму 86240,00 грн. та видатковою накладною № 684 від 07.06.2016 року на суму 79408,00 грн., у відповідь на який, листом за вих.510/07 від 20.07.2016 року відповідач просив продовжити термін сплати до 21.08.2016 року.

Позивачем було направлено відповідачу листа за вих.№ 31/08/16-1 від 31.08.2016 року, яким визначено кінцевий термін оплати до 05.09.2016 року, однак відповідач отриманий товар не оплатив.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника до покупця про стягнення заборгованості за поставлений товар у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за одержаний товар за договором.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з недоведеності наявними матеріалами справи здійснення позивачем поставки в межах договору №1 від 07.08.2015 року.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Отже, обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною передбачено ст.ст. 691, 692 ЦК України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати.

Позивачем надано суду докази передачі товару відповідачу, а саме видаткові накладні № 119 від 03.03.2016 року на суму 90082,00 грн., № 567 від 13.05.2016 року на суму 86240,00 грн. та № 684 від 07.06.2016 року на суму 79408,00 грн., підписані відповідачем, у зв'язку з чим обов'язок щодо оплати у відповідача виникає після їх прийняття, що відповідає приписам ст. 692 ЦК України.

Позивачем до матеріалів справи було залучено службову записку від 26.09.2016 року головного бухгалтера Позивача - Кучер Л.В., в якій вона зазначила, що у видаткових накладних № 119 від 03.03.2016 року, № 567 від 13.05.2016 року, № 684 від 07.06.2016 року та акті звірки взаємних розрахунків було допущену технічну помилку, через що невірно вказаний номер та дату договору поставки.

Матеріали справи містять також реєстр договорів позивача з контрагентами (покупцями), де не міститься іншого договору укладеного з відповідачем, ніж договір № 1 від 07.08.2015 року.

Відповідач у свою чергу також не надав до суду договір від 29.02.2016 року, який зазначений у видаткових накладних, на підставі яких він отримав товар від позивача, та у акті звірки розрахунків за перше півріччя 2016 року.

Проте, суди обох інстанцій, встановивши обставини фактичного отримання покупцем товару від постачальника, та не встановивши доказів відмови відповідача від договору, дійшли висновку про відсутність у нього обов'язку оплатити одержаний товар, посилаючись відсутність належних та допустимих доказів здійснення поставки позивачем саме в рамках договору поставки №1 від 07.08.2015 року, без наведення правових підстав звільнення покупця від оплати отриманого товару та без встановлення правової природи спірних відносин, які склалися між сторонами.

Отже, висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тенте Україна" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року та рішення господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 року скасувати, і справу № 908/2683/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.