1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2) сектора державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Кегичівська районна державна адміністрація визнання права оренди фермерського господарства "Карбань Андрій Вікторович" 1) приватного акціонерного товариства "Насінневе", 2) Кегичівської районної державної адміністрації

визнання недійсної угоди

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Філімонова О.М., договір від 18.10.2017;

відповідача-1: не з 'явились; відповідача-2: не з 'явились; третьої особи без самостійних вимог: не з 'явились; третьої особи з самостійними вимогами: Салій Д.В., договір від 19.10.2017;

У листопаді 2016 року приватне акціонерне товариство "Насінневе" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.12.2016 № б/н (т. 1, а.с. 66-67), просило:

- визнати з 18.02.2016 за Товариством право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 166,8026 га з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, яке виникло на підставі укладених між Кегичівською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Насінневе" договору оренди землі від 22.07.2005, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 29.07.2005 за № 040569600002 та угоди від 24.12.2010;

- відновити становище, яке існувало до порушення шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28943103 від 25.03.2016, прийняте Харківським міським управлінням юстиції, про проведення припинення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за Товариством, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на положення Конституції України (254к/96-ВР) , Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), Земельного кодексу України (2768-14) (далі - ЗК України (2768-14) ), Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , обґрунтовувало тим, що на підставі договору оренди землі від 22.07.2005, укладеного з Кегичівською районною державною адміністрацією (далі - Адміністрація), дія якого продовжена відповідно до розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація) від 29.04.2010 № 134 та угоди до вказаного договору оренди від 24.12.2010, Товариство є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 166,8026 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Натомість Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (далі - Управління) було безпідставно ініційовано проведення державної реєстрації припинення права оренди Товариства на вказану земельну ділянку та здійснено передачу цієї земельної ділянки в оренду фермерському господарству "Карбань Андрій Вікторович". Товариство вважає ці дії невизнанням його права на оренду спірної земельної ділянки та просить суд визнати його право оренди з моменту його первісної реєстрації відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 28376069, а також відновити становище, яке існувало до порушення його прав.

У лютому 2017 року фермерське господарство "Карбань Андрій Вікторович" (далі - Фермерське господарство), як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою, у якій просило визнати недійсною угоду від 24.10.2010, укладену між Адміністрацією та Товариством, до договору оренди земельної ділянки від 29.07.2005 № 040569600002.

Свої позовні вимоги Фермерське господарство, посилаючись на положення Конституції України (254к/96-ВР) , ЦК України (435-15) , ЗК України (2768-14) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , обґрунтовувало тим, що на підставі договору оренди землі від 15.04.2016, укладеного з Управлінням, воно є законним орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 166,8026 га з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Передача Фермерському господарству в оренду вказаної земельної ділянки відбулась у повній відповідності із законодавством України, тоді як, угода від 24.12.2010 до договору оренди землі від 22.07.2005 не була зареєстрована в установленому законом порядку, є неукладеною та підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, оскільки ставить під сумнів права та інтереси законного орендаря земельної ділянки.

До прийняття місцевим господарським судом рішення у справі Товариством (заяві від 26.04.2017 (т. 3, а.с. 174) та Фермерським господарством (заява від 23.05.2017 (т. 3, а.с. 203-205) було заявлено про застосування строку позовної давності щодо вимог один одного.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 (колегія суддів: Кухар Н.М., Лаврова Л.С., Шарко Л.В.) у задоволені позову Товариства відмовлено. У задоволені вимог фермерського господарства також відмовлено.

В частині позовних вимог Товариства вказане рішення мотивовано тим, що правочин - угода від 24.12.2010, укладена між Адміністрацією та Товариством, не набула чинності в силу нездійснення її державної реєстрації, тобто не є вчиненою, а тому не призводить до виникнення у позивача будь-яких речових прав на спірну земельну ділянку. За висновком місцевого господарського суду Товариством не доведено неправомірність прийняття рішення про проведення припинення державної реєстрації права оренди земельної ділянки Товариства. При цьому судом відмовлено у застосуванні строків позовної давності за заявою Фермерського господарства, в силу відсутності у останнього законних прав на подання такої заяви.

В частині заявлених вимог Фермерського господарства місцевий господарський суд виходив з того, що угода від 24.12.2010 є невчиненою, а тому вона не може бути визнана недійсною судом. Враховуючи відсутність правових підстав для визнання угоди від 24.12.2010 недійсною, судом також було відмовлено у застосуванні позовної давності до цих вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 (колегія суддів: Шутенков І.А., Здоровко Л.М., Камишева Л.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 24.05.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду як в частині результатів розгляду позовних вимог Товариства, так і з результатами розгляду позовних вимог Фермерського господарства, однак виходив з інших мотивів.

Так, в частині позовних вимог Товариства суд апеляційної інстанції виходив з того, що угода від 24.10.2010 була підписана між Адміністрацією та Товариством поза межами дії основного договору, вже після припинення його дії. Оскільки додаткові угоди не є самостійними правочинами, а є додатками, невід'ємною частиною основного договору, то підписання такої угоди після припинення правовідносин сторін за основним договором у зв'язку з закінченням строку його дії суперечить нормам права. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо неукладеності угоди від 24.10.2010.

Щодо вимог Фермерського господарства суд апеляційної інстанції вказав на відсутність підстав для визнання неукладеної угоди недійсною, оскільки така угода не породжує для сторін будь-яких правових наслідків.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2016 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 в частині відмови у задоволені позовних вимог Товариства та прийняти в цій частині нове рішення про їх задоволення. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, судову практику Верховного Суду України з розгляду подібних категорій спорів, окремі рішення Європейського суду з прав людини, приписи ст. 22 Конституції України, ст. ст. 629, 654 ЦК України, ст. ст. 93, 95, 122, 125, 126 ЗК України, ст. ст. 32- 33, 35- 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), ст. ст. 2, 6, 14, 24, 30- 33 Закону України "Про оренду землі" та ст. ст. 2- 4, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вважає, що поновлення договору оренди землі від 22.07.2005 угодою від 24.12.2010 відбулось при державній реєстрації права оренди Товариства 18.02.2016, яку в подальшому незаконно скасовано.

Фермерське господарство скористалось правом, наданим ст. - 111-2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Інші учасники справи не скористались правом, наданим статті - 111-2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За клопотанням Товариства через неможливість забезпечення участі уповноваженого представника у судовому засіданні 18.10.2017 розгляд справи було відкладено до 25.10.2017.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Насінневе" (яке в подальшому було перейменовано без проведення реорганізації у публічне акціонерне товариство "Насінневе") 22.07.2005 було укладено договір оренди землі, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 166,8026 га, розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області (далі - Договір оренди землі). Вказаний договір та речові права за ним були зареєстровані у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.07.2005 № 040569600002;

- в силу положень п. 8 Договору оренди землі, строк його дії становить 5 років;

- 10.03.2010 Товариство звернулось до Адміністрації з листом, в якому просило розглянути питання про продовження терміну дії Договору оренди землі;

- за результатами розгляду вказаного листа Товариства Адміністрацією 29.04.2010 було прийнято розпорядження № 134, яким вирішено: продовжити термін дії договору оренди землі від 29.07.2005 (реєстраційний номер 040569600002) площа 166,8026 га на 10 років; завідувачу юридичним сектором апарату райдержадміністрації підготувати проект додаткової угоди; голові правління Товариства провести державну реєстрацію додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди;

- 24.12.2010 (тобто, через п'ять місяців після закінчення строку дії Договору оренди землі) між Адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Насінневе", на підставі розпорядження Адміністрації від 29.04.2010 № 134 було укладено угоду про внесення змін до Договору оренди землі, якою, серед іншого, продовжено строк дії вищезазначеного договору на 10 років (далі - Угода від 24.12.2010). Державну реєстрацію вказаної Угоди у відповідності до вимог чинного на той момент законодавства України та розпорядження Адміністрації від 29.04.2010 № 134 проведено не було;

- 26.01.2016 до Управління звернувся гр. ОСОБА_3 із заявою про надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості площею 16,8026 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка заходиться за межами населених пунктів Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області з метою подальшого оформлення права користування (оренди) такою земельною ділянкою для ведення фермерського господарства. За результатами розгляду матеріалів, доданих до заяви гр. ОСОБА_3, Управлінням було видано наказ від 27.01.2016 № 521-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", відповідно до якого гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 166,8029 га кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства;

- після того, як у встановленому Законом порядку уповноваженим органом вчинено дії, направлені на оформлення права користування за третьою особою, Товариство звернулось до реєстраційної служби з заявою про реєстрацію Угоди від 24.10.2010 до Договору оренди землі;

- 18.02.2016 було зареєстровано право оренди Товариства за Договором оренди землі, з урахуванням змін, внесених до нього Угодою від 24.12.2010, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень індексний номер 28376069 у держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де орендодавцем виступає Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Підставою для реєстрації визначено Договір оренди землі та Угода від 24.12.2010;

- в подальшому, за результатами розгляду листа Управління від 25.02.2016 № 11-20-14-5730/0/19-16, Харківським міським управлінням юстиції було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 індексний номер 28943103, про проведення припинення державної реєстрації іншого права - права оренди земельної ділянки Товариства, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Підставою направлення вказаного листа було те, що на той момент вже було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) фізичній особі;

- після скасування Харківським міськрайонним управлінням юстиції Харківської області державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Товариства, Управлінням був виданий наказ від 28.03.2016 № 2230-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_3 на підставі заяви останнього;

- на виконання вказаного наказу Управління від 28.03.2016 № 2230-СГ між Управлінням та гр. ОСОБА_3 15.04.2016 було укладено договір оренди землі - земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 166,8026 га, розташованої за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області строком на 21 рік;

- 18.04.2016 на підставі вищезазначеного договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Фесенко О.Ю. було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 166,8026 га під кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області строком на 21 рік за гр. ОСОБА_3 та внесено відповідні відомості до державного реєстру прав на нерухоме майно;

- 08.06.2016 гр. ОСОБА_3 було зареєстровано Фермерське господарство "Карбань Андрій Вікторович". 11.07.2016 між Управлінням та Фермерським господарством було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 15.04.2016, згідно якої було замінено сторону в даному договорі з гр. ОСОБА_3 на Фермерське господарство;

- 20.05.2016 Товариство звернулось до Управління з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору оренди землі, якою замінити орендодавця Управлінням. Листом від 16.06.2016 № 19-20-14-18758/0/19-16 Управління відмовило у прийнятті пропозиції Товариства, з мотивів того, що 25.03.2016 Харківським міським управлінням юстиції проведено державну реєстрацію припинення права оренди Товариства, оскільки відповідно до ст. 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації;

- вважаючи, що Управлінням було безпідставно ініційовано проведення державної реєстрації припинення права оренди Товариства на спірну земельну ділянку, а також те, що Управління неправомірно не визнає право оренди Товариства щодо неї, останнє звернулось до суду з даним позовом.

Товариство у своїй касаційній скарзі не погоджуються із результатами розгляду свого позову та просить переглянути прийняті у справі судові рішення в цій частині.

Так, за позовом Товариства спір між сторонами виник щодо фактичного невизнання наявності у Товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 166,8026 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі укладених між Адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Насінневе" Договору оренди землі від 22.07.2005 та Угоди від 24.12.2010.

З урахуванням предмету та підстав позову Товариства, суди попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано з'ясовували обставини поновлення Договору оренди землі на підставі Угоди від 24.12.2010, існування у Товариства права оренди вказаної земельної ділянки за ним.

Так, відповідно до ст. 1 та частини першої ст. 6 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній на час укладення Договору оренди землі та Угоди від 24.12.2010) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ст. 640 ЦК договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Стаття 31 Закону України "Про оренду землі" передбачає підстави для припинення договору оренди землі, до яких, зокрема, відноситься закінчення строку, на який його було укладено.

Судами встановлено, що Договір оренди землі було зареєстровано у встановленому законодавством порядку в Державному реєстрі земель 29.07.2005 за № 040569600002. Строк на який він був укладений становив 5 років і останнім днем дії договору було 29.07.2010.

Порядок поновлення договору оренди землі врегульовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як вірно наголошено скаржником у касаційній скарзі, законодавством не було встановлено строку, протягом якого може бути здійснено поновлення договору оренди землі, у зв'язку із чим, висновки суду апеляційної інстанції про неукладеність Угоди від 24.10.2010 у зв'язку із її підписанням поза межами дії основного договору, після припинення його дії, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними та такими, що не узгоджуються з положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правовою позицією місцевого господарського суду про те, що Угода від 24.12.2010 змінює вже зареєстрований Договір оренди землі та є його невід'ємною частиною, а тому правовідносини, що виникають на підставі Угоди від 24.12.2010, регулюються ст. 654 ЦК України.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Розпорядженням Адміністрації від 29.04.2010 № 134 було визначено обов'язок Товариства зареєструвати Угоду від 24.12.2010. Пунктом 5 Угоди від 24.12.2010 сторони погодили, що вона набирає чинності з моменту її державної реєстрації. Між тим, як було з'ясовано судами попередніх інстанцій та не заперечується самим Товариством Угода від 24.12.2010 не була зареєстрована у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, шляхом внесення відповідних змін до земельно-облікової документації, про що робиться відповідний запис.

Не заважаючи на те, що Адміністрацією ще у 2010 році було надано Товариству право на подовження строку дії договору, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при державному комітеті України по земельних ресурсах України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040569600002 від 29.07.2005, право оренди за вказаним Договором, з урахуванням змін, внесених до нього Угодою від 24.12.2010, було зареєстровано позивачем лише 18.02.2016, проте скасовано Рішенням Харківського міського управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016, індексний номер 28943103, про проведення припинення державної реєстрації іншого права - права оренди земельної ділянки Товариства, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що законом не визначено строку, на протязі якого проводиться державна реєстрація договору оренди землі та/або права оренди на земельну ділянку за договором, проте наголошує, що саме з моменту державної реєстрації правочин набуває юридичної чинності.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 19.02.2014. у справі № 6-162цс13 та від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16.

Таким чином до 18.02.2016 (момент реєстрації з Товариством права оренди) Договір оренди землі був припиненим у зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, і у Товариства були відсутні будь-які майнові права на спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України (тут і надалі в редакції, яка діє з 01.01.2013) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною четвертою ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у області, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що до моменту ініціювання Товариством реєстрації права оренди на підставі Угоди від 24.12.2010, та, відповідно, поновлення Договору оренди землі від 22.07.2005 за зверненням гр. Карбаня.B. Управлінням, як уповноваженим органом, у встановленому законодавством порядку, було ініційовано передачу спірної земельної ділянки в оренду новому орендарю, а саме: видано наказ від 27.01.2016 № 521-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", відповідно до якого гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 166,8029 га кадастровим номером НОМЕР_1. В подальшому, між Управлінням та гр. ОСОБА_3 15.04.2016 було укладено договір оренди землі та внесено відомості щодо права оренди нового орендаря до державного реєстру прав на нерухоме майно.

Оскільки в результаті значного зволікання Товариства (понад 5 років) у виконанні свого обов'язку щодо реєстрації Угоди від 24.12.2010 та, відповідно, поновлення Договору оренди землі від 22.07.2005, спірна земельна ділянка була на законних підставах передана новому орендарю, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про неможливість задоволення позовних вимог Товариства у даній справі.

Доводи Товариства, викладені у її касаційній скарзі, наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Тому, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди попередніх інстанцій, хоча і з інших мотивів, проте по суті правильно відмовили у задоволенні позову Товариства. Відтак, у вказаній частині рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2016 і постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 підлягають залишенню без змін з мотивів, викладених у даній постанові.