Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.

суддів: Плюшка І.А.,

Сибіги О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року у справі №910/1394/16 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" про розірвання договору та стягнення 126479257,21 грн.,

за участю представників:

Позивача: Солдатов А.О., дов. № 1-20-81 від 10.01.2017 року,

Відповідача: Баранек О.В., дов. № 5 від 04.10.2017 року,

Соловей Ю.А., дов. від 20.02.2017 року.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - ДП Украерорух, Позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" (далі - ТОВ "Сегмент Лтд", Відповідач) про розірвання договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року та стягнення 126479257,21 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року, позов ДП Украерорух задоволено: розірвано договір генерального підряду від 26.12.2013 № 7.1-971/2013 та стягнуто з ТОВ "Сегмент Лтд" на користь ДП Украерорух грошові кошти у розмірі 16775322,90 грн., пеню у розмірі 98520385,75 грн., штраф у розмірі 11183548,56 грн. і судовий збір у розмірі 208078,00 грн.

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "Сегмент Лтд", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 849, 888, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ДП Украерорух повністю.

ДП Украерорух, у своєму письмовому відзиві, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ТОВ "Сегмент Лтд", викладених у касаційній скарзі, просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як вказувалось вище, вимогами ДП Украерорух у даній справі є розірвання договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року та стягнення 126479257,21 грн., з яких, зокрема, 16775322,90 грн. авансового платежу, 98520385,75 грн. пені і 11183548,56 грн. штрафу, з посиланням на ст.ст. 546, 549, 610- 612, 624, 651, 652, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 188, 202 Господарського кодексу України, та на невиконання Відповідачем умов договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на положення ст.ст. 11, 202, 509, 611, 614, 624, 626, 651, 843, 837, 852, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 188, 206 Господарського кодексу України, умови укладеного між сторонами договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року, та представлені докази, дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача та про наявність правових підстав для задоволення позову у даній справі, як в частині вимог про розірвання вказаного договору, так і в частині вимог про стягнення відповідних сум авансового платежу, пені та штрафу, у зв'язку з грубим порушенням Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасного та повного виконання підрядних робіт.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст. 188, 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України також встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При чому, згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Разом з тим, статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, що згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання в разі порушення зобов'язання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Також, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо окремого виду зобов'язань, то частинами 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, згідно частинами 1, 2 ст. 837, частиною 1 ст. 853, частинами 1, 2 ст. 875, частиною 4 ст. 879 та частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2013 року між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Замовник) і ТОВ "Сегмент Лтд" (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду № 7.1-971/2013 (далі - Договір підряду), відповідно умов якого (п.п. 2.1., 2.2.) Замовник доручає, а Генеральний підрядник за обумовлену цим договором плату зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації стадії П та Р, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті "Реконструкція гуртожитку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями Украероруху, Повітрофлотський проспект, 76 Б (літ. "А"), м. Київ" власними і залученими силами та здати роботи Замовникові в обумовлені цим договором строки. Роботи повинні здійснюватись у відповідності з обсягами робіт, визначеними завданням проектування, проектною документацією, вимогами будівельних норм і правил, графіком виконання робіт за даним договором та умовами даного договору. Зміна обсягів робіт можлива за ініціативою Замовника з укладанням додаткової угоди до договору або окремого договору відповідно до вимог чинного законодавства України, у тому числі законодавства про здійснення державних закупівель та ДБН.

Крім того, умовами Договору підряду передбачалось, зокрема (п. 1.4.), що Генеральний підрядник відповідає за відповідність усіх розрахунків вартості робіт умовам Договору у т.ч. щодо робіт, виконаних субпідрядниками, а також за виконання всього комплексу робіт з будівництва об'єкта, що передбачені договором, забезпечує координацію діяльності інших підрядників (субпідрядників).

Водночас, в пункті 1.10. Договору підряду сторони визначили, що завдання на проектування - розроблений і затверджений Замовником документ, що оформлюється додатком до цього договору, та містить вимоги Замовника до основних периметрів об'єкта - містобудівних, об'ємно-просторових, архітектурно-планувальних, функціональних, інженерних, технологічних рішень і характеристик, організації рельєфу та благоустрою.

В пункті 3.1. Договору підряду також визначено, що ціна договору (договірна ціна) становить 55917743,00 грн., у тому числі ПДВ 9319623,83 грн., відповідно до розрахунку орієнтовної вартості робіт (Додаток № 1 до договору).

При цьому, згідно п. 3.2. Договору підряду, договірна ціна робіт визначається з урахуванням тих видів робіт, які Генеральний підрядник виконує за даним договором, та підтвердження проектно-кошторисною документацією, що одержала позитивний висновок експертизи. Договірна ціна не включає вартість витрат, пов'язаних з отриманням будь-яких необхідних офіційних дозволів, проведенням експертизи проектної документації, введенням об'єкта в експлуатацію.

Крім того, умовами Договору підряду (п.п. 4.1. - 4.3.) передбачалось, що початок та закінчення робіт за даним договором визначається графіком виконання (Додаток № 3), із правом Генерального підрядника дострокового їх виконання. Строки виконання робіт: розробка проектно-кошторисної документації по стадії П - до 4 місяців з дати перерахування Замовником авансу; розробка проектно-кошторисної документації по стадії Р - до 5 місяців після завершення стадії П; будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - до 01.12.2014 року. Строк проходження Замовником експертизи проектної документації до строку виконання робіт Генеральним підрядником не враховується. Перебіг строку виконання робіт з розробки проектної документації стадії П розпочинається наступного дня після отримання від Замовника затвердженого ним Завданням проектування та авансу згідно п. 5.2. договору. Перебіг строку виконання робіт з розробки проектної документації стадії Р розпочинається наступного дня після отримання від Замовника комплекту затвердженої ним проектної документації стадії П з позитивним звітом (висновком) експертизи. Генеральний підрядник розпочне виконання будівельно-монтажних робіт через 5 робочих днів з дати отримання авансу згідно п. 5.2. договору. Строки виконання робіт за даним договором можуть змінюватись у разі: виникнення обставин непереборної сили (форс- мажорних обставин); невиконання або неналежне виконання Замовником своїх зобов'язань; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, якщо ці дії зумовлені залежними від Генерального підрядника обставинами; прийняття органами законодавчої, виконавчої та місцевої влади законодавчих нормативних актів, що унеможливлюють подальше виконання робіт, або зобов'язують вчинити певні дії, які потребують певного часу; прострочення Замовником передачі будівельного майданчика, договірної документації, перерахування авансового платежу; призупинення робіт за офіційним повідомленням Замовника; виконання додаткових випробувань, перевірок, досліджень виконаних робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, проведених за ініціативою Замовника, що впливають на строк виконання робіт та коли за результатами таких додаткових випробувань, буде встановлено відповідність матеріалів та (або) робіт вимогам діючого законодавства України або договірній документації; в інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України. У таких випадках строки виконання робіт подовжуються на час дії даних обставин та наслідків викликаних цими обставинами, що оформлюються Додатковою угодою до договору.

Згідно п.п. 5.2., 5.3. Договору підряду, Замовник сплачує аванс у розмірі 30% від ціни проектних робіт - протягом 20 робочих днів з дня одержання рахунку-фактури, оформленого належним чином після підписання договору; у розмірі 30% від ціни будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт - протягом 20 робочих днів з дня одержання рахунку-фактури, оформленого належним чином після підписання договору. Поетапна оплата за виконані Підрядником роботи здійснюється Замовником у розмірі не більше 65% від вартості виконаних робіт на підставі підписаних обома сторонами Актів приймання-передачі проектних робіт, Актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3. Строк оплати становить наступні 20 робочих днів з дня одержання від Підрядника рахунку-фактури, оформленого належним чином після підписання обома сторонами відповідного Акту (Актів).

При чому, в п. 6.2. Договору підряду сторони встановили, що склад та зміст проектно-кошторисної документації повинен відповідати ДБН А.2.2.-3-2012.

Крім того, в пп. 6.6.5. Договору підряду сторони встановили, що у разі виявлення Замовником недоліків, у переданій проектній документації зі штампом "для ознайомлення", Генеральний підрядник зобов'язаний протягом строків, письмово узгоджених сторонами здійснити їх виправлення та повторно передати її Позивачу на ознайомлення в порядку, визначеному пунктом 6.6.1. цього договору.

Відповідно до умов Договору підряду (п. 20.1.) сторони зобов'язані приймати всі можливі заходи для своєчасного та повного виконання покладених на них зобов'язань за умовами договору, подолання спільними зусиллями конфліктних ситуацій не залежно від того, з чиєї вини вони виникли, пошуку взаємоприйнятого вирішення проблемних питань.

Водночас, умовами Договору підряду також передбачалось, що Замовник може ініціювати розірвання даного договору та/або призупинити виконання робіт за таких обставин: неодноразове суттєве порушення (зафіксоване сторонами у відповідному акті) Генеральним підрядником будівельних норм і правил, вимог проектної документації, строків виконання робіт. Дії обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами умов цього договору, понад 6 календарних місяців. В інших випадках, передбачених цим договором (пп.пп. 20.2.1. - 20.2.3. п. 20.1. Договору підряду).

Сторона, що прийняла рішення про призупинення робіт або про розірвання договору, повідомляє про це іншу сторону не менше ніж за 15 календарних днів до вступу в дію такого рішення, і якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати договір (п. 20.4. Договору підряду).

При цьому, згідно п. 20.5. Договору підряду, сторона, з вини якої призупиняються роботи або розривається договір, зобов'язана компенсувати іншій стороні витрати і прямі збитки, зумовлені цими обставинами, відповідно до законодавства України.

Остаточні розрахунки між сторонами у випадку дострокового розірвання договору проводяться після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (за фактично виконаний обсяг робіт) та підписання акту звірки взаєморозрахунків (п. 20.6 Договору підряду).

Судами також було встановлено, що в наступному, а саме 18.04.2014 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, у якій сторони погодили новий графік виконання робіт, а саме: по стадії П - до 01.08.2014 року, а по стадії Р - до 01.11.2014 року, з правом їх дострокового виконання.

У Додатковій угоді № 2 від 14.08.2014 року сторони втретє погодили графік виконання робіт, по стадії П - до 01.10.2014 року, а по стадії Р - до 01.01.2015 року, а будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - до 01.07.2015 року, з правом їх дострокового виконання.

При чому, як видно із змісту п. 1. кожної із Додаткових угод, що є невід'ємними частинами Договору підряду, в обох випадках укладення таких угод мало місце саме у зв'язку із затримкою передачі Замовником Генеральному підряднику містобудівних умов та обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Украерорух, на виконання вимог п. 5.2. Договору підряду було сплачено аванс у розмірі 30% від ціни проектних робіт в сумі 916059,24 грн. і 30% від ціни будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 15859263,66 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ДП Украерорух, з доводами якого у повній мірі погодились і суди попередніх інстанцій, вказував на невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним Договором підряду та порушення умов останнього, визначених в його пунктах 6.5.2.3., 6.5.2.6., 6.6., що на думку Позивача, є підставою для розірвання такого договору, та передбачалось в його пункті 20.2.1., а також, підставою для стягнення з Відповідача на його користь авансового платежу у розмірі 16775322,90 грн., пені і штрафу у зазначеному у позовній заяві розмірі.

При цьому, як вказувалось вище, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на відповідні, зазначені у судових рішеннях норми матеріального права, а відтак - і на наявність правових підстав для розірвання Договору підряду та стягнення з Відповідача на користь Позивача відповідних сум, у тому числі - авансового платежу.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Водночас, статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати необхідні для цього докази, при цьому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Також, за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції фактично так і не було у повній мірі та належним чином надано правової оцінки, як умовам Договору підряду і, зокрема, в частині порядку та строків виконання робіт, обов'язків обох сторін, а також порядку призупинення та розірвання такого договору, як і не проаналізовано обставин щодо належності виконання умов Договору підряду обома його сторонами.

Так, приймаючи рішення про задоволення позову через невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду, суд першої інстанції фактично так і не приділив належної уваги умовам цього договору, визначені його сторонами, зокрема, в пунктах 4.1. - 4.3., якими встановлено строки виконання робіт (початок, закінчення, перебіг, призупинення та продовження), а також, пов'язаних з такими строками обов'язків сторін та їх належне виконання обома сторонами.

При цьому, встановлюючи наявність обставин щодо невиконання Відповідачем зобов'язань, передбачених, зокрема, пунктами 6.5.2.3., 6.5.2.6. Договору підряду, судом не було враховано як приписів ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, так і те, що обов'язок останнього, як Генерального підрядника, щодо можливості належного виконання ним своїх зобов'язань за такими умовами залежало, насамперед, від належного виконання зобов'язань, передбачених пунктами 1.10 та 6.2. цього договору, самим Замовником, з ініціативи якого, як зазначалось вище, укладались Додаткова угода № 1 від 18.04.2014 року і Додаткова угода № 2 від 14.08.2014 року про визначення нових строків виконання робіт за Договором підряду.

Також, вказуючи на наявність правових підстав для розірвання Договору підряду за ініціативою Позивача, як Замовника, судом першої інстанції не було взято до уваги і умови стосовно призупинення робіт і розірвання договору, визначені сторонами в його пунктах 20.2. та 20.4., якими передбачалась можливість ініціювати розірвання договору Замовником та/або призупинення виконання робіт за умови, зокрема, неодноразового суттєвого порушення зафіксованого сторонами у відповідному акті, Генеральним підрядником будівельних норм і правил, вимог проектної документації, строків виконання робіт, з дотриманням при цьому відповідних процедур, а саме: повідомлення про призупинення робіт або розірвання договору іншої сторони не менше ніж за 15 календарних днів до вступу в дію такого рішення стороною, яка проявила таку ініціативу, якщо протягом цього строку обставини, що зумовили таке рішення, суттєво не змінились.

Крім того, судом також не було враховано і вимог ст. 849 Цивільного кодексу України, з урахуванням умов Договору підряду викладених, зокрема, в його п. 20.6., про те, що у випадку дострокового розірвання договору остаточні розрахунки між сторонами проводяться після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (за фактично виконаний обсяг робіт) та підписання акту звірки взаєморозрахунків.

У зв'язку з цим, з урахуванням таких вимог норм матеріального права, та конкретних обставин справи, при вирішенні даного спору суду необхідно було, насамперед, встановити наявність правових підстав, на які посилався Позивач і які зумовили пред'явлення даного позову до суду - про розірвання Договору підряду і пов'язаних з цим вимог про стягнення сум авансового платежу, пені та штрафу, та наявність таких підстав у даному конкретному випадку, з урахуванням, зокрема, належності виконання своїх зобов'язань сторонами спірного договору.

При цьому, з урахуванням приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суду першої інстанції слід було також і врахувати обставини, встановлені судовим рішенням у іншій господарській справі - № 911/948/15, у якій уже досліджувались обставини щодо обсягу та вартості виконаних будівельних та пусконалагоджувальних робіт, у тому числі - і по спірному Договору підряду у даній справі.

Водночас, суд апеляційної інстанції, який відповідно до положень ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, всупереч ч. 1 ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи, також не приділив у повній мірі уваги вищезазначеним обставинам справи, вимогам норм матеріального права та умовам договору генерального підряду № 7.1-971/2013 від 26.12.2013 року, зокрема, визначених у його пунктах 1.10., 4.1. - 4.3., 6.2., 20.2 та 20.6., припустившись цим самим при вирішенні даного спору тих же порушень, що і суд першої інстанції.

Між тим, згідно ч. 1 ст. - 111-10 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, а справа - її направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати підстави, предмет виникнення спору, дійсні права та обов'язки сторін у даній справі, встановити належність чи відсутність правових підстав для розірвання Договору підряду і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегмент Лтд" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/1394/16 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.