ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 за заявою Державної іпотечної установи (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 2 798 967, 01 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стадника А.Л. (том 1, а.с. 52 - 54).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 визнано вимоги кредиторів боржника: Державної іпотечної установи на суму 2 798 967, 01 грн., з яких 1 578 883, 81 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, 1 220 083, 20 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 6 090 грн., як вимоги першої черги задоволення; Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на суму 424 891, 54 грн., з яких 415 397, 59 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, 9 494, 01 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 1 218 грн., як вимоги першої черги задоволення; фізичної особи Пиндуса Ростислава-Броніслава Богдановича на суму 1 085 319, 66 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, та 1 218 грн., як вимоги першої черги задоволення; ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області на суму 1 176 440, 01 грн., з яких 509 941, 63 грн., як вимоги третьої черги задоволення, 666 498, 38 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 2 436 грн., як вимоги першої черги задоволення; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том 1, а.с. 149 - 151).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2015 строком на шість місяців, ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стадника А.Л.; ухвалами місцевого господарського суду від 11.02.2016, від 11.08.2016 та від 15.12.2016 строк ліквідаційної процедури продовжено відповідно на шість місяців та на чотири місяці (том 1, а.с. 185 - 187, том 2, а.с. 82 - 83, 199, том 3, а.с. 28).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2016 скасовано арешти, накладені на майно та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника - ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (том 2, а.с. 127).

07.10.2016 до місцевого господарського суду надійшла заява Державної іпотечної установи за № 4555/15 від 29.09.2016 про визнання недійсними результатів аукціону (з урахуванням додаткових пояснень за № 6272/15 від 14.12.2016), в якій ініціюючий кредитор просив визнати недійсним повторний аукціон, проведений 19.05.2016 з можливістю зниження початкової вартості з продажу майна підприємства-банкрута - ТОВ "Будівельна компанія Люкс" та затверджений Протоколом № 18/1 від 19.05.2016, з підстав порушення ліквідатором та залученим ним організатором аукціону вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі (вх. № 10061/16 та № 18280/16) (том 2, а.с. 201 - 228, том 3, а.с. 1 - 4).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2016 (суддя Скапровська І.М.) відмовлено у задоволенні заяви Державної іпотечної установи до Прикарпатської універсальної товарної біржі про визнання недійсним повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості з продажу майна підприємства-банкрута - ТОВ "Будівельна компанія Люкс", який відбувся 19.05.2016 о 10 год. 00 хв. та затверджений Протоколом № 18/1 від 19.05.2016 (том 3, а.с. 25 - 26).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, 31.01.2017 Державна іпотечна установа звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень за № 774/15 від 10.02.2017), в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.12.2016 як таку, що винесена з порушенням вимог законодавства про банкрутство щодо порядку продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги Державної іпотечної установи. Скаржник зазначив, що на повторному аукціоні від 19.05.2016 майно боржника реалізовано цілісним майновим комплексом, до складу якого увійшло сім квартир у багатоквартирному житловому будинку, які підлягали продажу окремими лотами з метою забезпечення їх відчуження за найвищою ціною, та без розміщення оголошення про проведення повторного аукціону на нерухомому майні, що було предметом продажу на аукціоні. Також, ініціюючий кредитор зазначив про недодержання ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута, так як до складу цілісного майнового комплексу, який реалізовано в ліквідаційній процедурі, не було включено майнові права підприємства-банкрута на 522,93 кв.м. площі приміщень багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, що у місті Івано-Франківську по вулиці Короля Данила-Пилипа Орлика-Бельведерська, 19, обліковою вартістю 3 473 500 грн., а також право вимоги боржника до ТОВ "Новекс" на суму 149 278, 06 грн. Скаржник доводить порушення місцевим господарським судом принципу рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, оскільки в ухвалі від 15.12.2016, якою ініціюючому кредитору було відмовлено у визнанні недійсним повторного аукціону з продажу майна банкрута, судом першої інстанції не наведено мотивів прийняття оскаржуваного судового рішення та підстав, з яких судом відхилено доводи Державної іпотечної установи щодо проведення спірного аукціону з порушенням вимог законодавства про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мирутенко О.Л., судді: Кравчук Н.М., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу ініціюючого кредитора задоволено; ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2016 за результатами розгляду спору про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута скасовано; постановлено нове рішення, яким заяву Державної іпотечної установи задоволено, визнано недійсним повторний аукціон з продажу майна підприємства-банкрута ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (Лот №1 цілісний майновий комплекс), який відбувся 19.05.2016 о 10 год. 00 хв. та затверджений Протоколом № 18/1 від 19.05.2016 (том 3, а.с. 113 - 116).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Аукціонний центр Західний", як переможець повторного аукціону з продажу майна банкрута, та ліквідатор ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" Стадник А.Л. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову апеляційного суду від 27.02.2017, а ухвалу суду першої інстанції від 15.12.2016 залишити в силі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статті 62 Конституції України, статей 33, 43, 44, 49 - 52, 55, 57, 61, 64 - 66 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, статей - 4-2, 26, 27, 32, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Касаційні скарги мотивовані помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про визнання недійсним повторного аукціону з продажу майна банкрута з посиланням на обставини правомірної реалізації ліквідатором нерухомого майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу, невідповідністю положенням статей 33, 44, 64 Закону про банкрутство висновків апеляційного суду про необхідність продажу майна банкрута окремими лотами (як окремих квартир у багатоквартирному житловому будинку), якщо його не вдалося продати цілісним майновим комплексом, для забезпечення його відчуження з аукціону за найвищою ціною; реалізації нерухомого майна на умовах, погоджених із комітетом кредиторів, що свідчить про надання кредиторами згоди на продаж спірного майна банкрута в ліквідаційній процедурі. Також, скаржники доводять порушення апеляційним судом права ТОВ "Аукціонний центр Західний", як переможця повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, на участь у справі в якості третьої особи при розгляді спору про визнання недійсними результатів продажу майна банкрута з повторного аукціону в ліквідаційній процедурі банкрута.

Розглядаючи касаційні скарги ТОВ "Аукціонний центр Західний" та ліквідатора ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" Стадника А.Л. по суті, колегія суддів Вищого господарського суду України керується висновками Верховного Суду України відповідно до Постанови № 17/008 від 14.12.2016 у справі № 904/9284/14 про те, що за змістом статті 8 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 не вбачається встановлення заборони щодо касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду про розгляд заяви кредитора про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши присутніх у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області представників ТОВ "Аукціонний центр Західний" - директора Колеснікова Я.А. та Ловаса В.О., а також у приміщенні Вищого господарського суду України представників Державної іпотечної установи - Подольського А.Ю. та Тодосієнка В.М., ліквідатора ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" Стадника А.Л., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті - 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (2343-12) в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) , чинній з 19.01.2013, передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 24.12.2014 порушено дану справу про банкрутство боржника. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури, в тому числі продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 (4212-17) , який набрав чинності 19.01.2013.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 статті 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор зобов'язаний розпочати реалізацію майна боржника цілісним майновим комплексом, початкова вартість якого повинна визначатися як сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами, склад яких визначається за рішенням комітету кредиторів відповідно до частини 8 статті 26 Закону про банкрутство.

Згідно з частинами 1, 4 - 6, 8 статті 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Отже, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство (2343-12) щодо його проведення, зокрема, порядку включення майна до цілісного майнового комплексу боржника, формування окремих майнових лотів, визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (першого, повторного, другого повторного аукціонів).

Положеннями статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, постановою місцевого господарського суду від 02.07.2015 боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, строк якої неодноразово продовжувався ухвалами суду, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стадника А.Л. (том 1, а.с. 185 - 187, том 2, а.с. 82 - 83, 199, том 3, а.с. 28).

Матеріалами справи підтверджуються та судами встановлено обставини звернення 07.10.2016 Державної іпотечної установи до місцевого господарського суду із заявою за № 4555/15 від 29.09.2016 про визнання недійсними результатів аукціону (з урахуванням додаткових пояснень за № 6272/15 від 14.12.2016), в якій ініціюючий кредитор просив визнати недійсним повторний аукціон, проведений 19.05.2016 з можливістю зниження початкової вартості з продажу майна підприємства-банкрута - ТОВ "Будівельна компанія Люкс" та затверджений Протоколом № 18/1 від 19.05.2016 (том 2, а.с. 201 - 228, том 3, а.с. 1 - 4).

В обґрунтування своїх вимог ініціюючий кредитор зазначив, що реалізація із спірного аукціону цілісного майнового комплексу банкрута за ціною 2 682 240 грн. не узгоджується з вимогами статті 44 Закону про банкрутство щодо обов'язку ліквідатора здійснити відчуження майна банкрута в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною; ліквідатором обрано невірний спосіб продажу майна банкрута з повторного аукціону цілісним майновим комплексом, тоді як спірні квартири у багатоквартирному житловому будинку підлягали продажу окремими лотами, що забезпечило б їх реалізацію за вищою ціною, ніж їх було фактично продано. Також, заявник доводить порушення ліквідатором Стадником А.Л. та залученим ним організатором аукціону вимог статті 58 Закону про банкрутство щодо розміщення на нерухомому майні оголошення про його продаж та відчуження майна банкрута з повторного аукціону без попереднього погодження його вартості із комітетом кредиторів боржника.

Розглядаючи зазначену заяву, місцевий господарський суд встановив, що між ліквідатором банкрута Стадником А.Л., як замовником, та Прикарпатською універсальною товарною біржею, як організатором, укладено договір № 593 від 15.01.2016 на організацію роботи по продажу майна та надання брокерських послуг, за умовами якого перелік майна, що підлягає продажу з аукціону, визначається замовником та представляється організатору окремими листами; організатор зобов'язався опублікувати і розмістити повідомлення про продаж об'єктів, підготувати документи, необхідні для проведення аукціонів, представляти інтереси замовника та підписувати всі документи, пов'язані з підготовкою та продажем об'єктів, приймати заявки на участь в аукціонах, приймати гарантійні внески у заявників, визначити учасників торгів, здійснити проведення торгів, визначити переможців і підписати протоколи про результати проведення торгів; повідомити учасників торгів про результати проведення торгів та опублікувати повідомлення про результати проведення торгів (пункти 2.2., 3.2. договору) (том 2, а.с. 240 - 241).

З огляду на встановлені обставини залучення ліквідатором Стадником А.Л. Прикарпатської універсальної товарної біржі до організації продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі на договірній основі та проведення організатором аукціону повторного аукціону від 19.05.2016 відповідно до умов договору № 593 від 15.01.2016, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним спірного аукціону.

Разом з тим, в порушення вимог статей 33, 34, 43 ГПК України, суд першої інстанції ухилився від надання правової оцінки порядку проведення аукціону з продажу майна банкрута та його результатів, що є предметом спору за заявою ініціюючого кредитора про визнання недійсним повторного аукціону від 19.05.2016.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, не погодився з висновками місцевого господарського суду, скасував прийняту ним ухвалу від 15.12.2016 та прийняв нове рішення, яким задовольнив заяву Державної іпотечної установи про визнання недійсним повторного аукціону з продажу майна банкрута, визнав недійсним повторний аукціон з продажу майна підприємства-банкрута ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (Лот № 1 цілісний майновий комплекс), який відбувся 19.05.2016 о 10 год. 00 хв. та затверджений Протоколом № 18/1 від 19.05.2016.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ "Будівельна компанія Люкс" від 10.03.2016 ліквідатору банкрута Стаднику А.Л. надано згоду на продаж на першому аукціоні цілісного майнового комплексу ТОВ "Будівельна компанія Люкс" у складі всіх видів майна, належних банкруту, а саме комплексу нерухомого майна у складі семи квартир №№ 19, 20, 23, 43, 44, 45, 46, загальною площею 480,1 кв.м., що розташовані за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4-б, за початковою вартістю 5 496 580, 28 грн., що є сукупністю визнаних місцевим господарським судом вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (том 2, а.с. 153 - 156).

Апеляційним судом встановлено, що оголошення про проведення 13.04.2016 аукціону з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом за початковою вартістю 5 496 580, 28 грн. без ПДВ розміщено організатором аукціону 14.03.2016 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України за № 29170; 13.04.2016 організатором аукціону здійснено повідомлення на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України за № 30356 про те, що лот № 1 - цілісний майновий комплекс не продано з аукціону, призначеного на 13.04.2016, у зв'язку з відсутністю учасників аукціону (том 2, а.с. 157).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оголошення про проведення 19.05.2016 повторного аукціону з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом розміщено 15.04.2016 на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України за № 30482; початкову вартість нерухомого майна банкрута визначено в розмірі 4 397 265 грн. без ПДВ шляхом зниження на 20% початкової вартості спірного майна на першому аукціоні від 13.04.2016, який не відбувся.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 19.05.2016 відбувся повторний аукціон з продажу майна банкрута, а саме семи квартир №№ 19, 20, 23, 43, 44, 45, 46, загальною площею 480,1 кв.м., що розташовані за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4-б; спірне нерухоме майно продано як цілісний майновий комплекс переможцю повторного аукціону - ТОВ "Аукціонний центр Західний" за ціною 2 682 240 грн., про що організатором аукціону складено Протокол № 18/1 від 19.05.2016 (том 2, а.с. 158 - 160).

Апеляційним судом встановлено, що 14.06.2016 ліквідатором банкрута Стадником А.Л. укладено з переможцем аукціону сім окремих договорів купівлі-продажу квартир №№ 19, 20, 23, 43, 44, 45, 46, загальною площею 480,1 кв.м., що розташовані за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Пилипа Орлика, будинок 4-б, із зазначенням в пунктах 2.1. цих договорів індивідуальної ціни кожної із квартир, які ТОВ "Аукціонний центр Західний" було придбано з аукціону цілісним майновим комплексом (том 2, а.с. 165 - 171).

Задовольняючи заяву ініціюючого кредитора про визнання недійсним повторного аукціону від 19.05.2016, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором банкрута Стадником А.Л. обрано невірний спосіб продажу майна боржника, що не узгоджується з вимогами статті 44 Закону про банкрутство про відчуження активів боржника в ліквідаційній процедурі за найвищою ціною.

Апеляційний суд зазначив, що під час проведення першого повторного аукціону із зниженням ціни на 20%, ліквідатором помилково об'єднано сім квартир у багатоквартирному житловому будинку у "цілісний майновий комплекс", так як житлові квартири є самостійними об'єктами нерухомості із індивідуально визначеною нумерацією, площею, різницею у вартості квадратного метра у таких квартирах та їх розташуванням на різних поверхах багатоквартирного житлового будинку, що дозволяло продаж спірних квартир з аукціону в ліквідаційній процедурі банкрута окремими лотами та забезпечило б їх відчуження за значно вищою ціною, ніж ціна, за яку їх було фактично продано з повторного аукціону від 19.05.2016.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що в порушення вимог частини 5 статті 44 Закону про банкрутство, ліквідатор Стадник А.Л. не розпочав продаж майна банкрута частинами (окремий лот - окрема квартира) після того, як призначений на 13.04.2016 аукціон з продажу майна банкрута цілісним майновим комплексом було визнано організатором аукціону таким, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю учасників аукціону.

Також, апеляційний суд зазначив про відсутність в ліквідатора банкрута права на укладення з переможцем спірного аукціону окремих договорів купівлі-продажу житлових квартир із зазначенням ціни продажу, яка не була визначена у Протоколі №18/1 аукціону з продажу майна підприємства-банкрута від 19.05.2016, яким оформлено результати відчуження майна банкрута з повторного аукціону в ліквідаційній процедурі "цілісним майновим комплексом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції за змістом оскаржуваної постанови від 27.02.2017, а доводи касаційних скарг про неналежну оцінку апеляційним судом обставин справи на предмет додержання ліквідатором банкрута та організатором аукціону порядку продажу майна ТОВ "Будівельна компанія Люкс" в ліквідаційній процедурі з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати касаційний суд здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті - 111-7 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що виходячи з положень статей 49, 60, 61 Закону про банкрутство, для набуття статусу учасника аукціону з продажу майна банкрута, особа (фізична чи юридична), яка виявила бажання взяти участь в аукціоні, повинна пройти процедуру реєстрації виконавцем аукціону (ліквідатором або залученим ним організатором аукціону) відповідно до вимог цього Закону та сплатити гарантійний внесок в розмірі десяти відсотків від початкової вартості майна, що є предметом продажу на аукціоні.

Місцевий господарський суд, розглядаючи спір про визнання недійсним повторного аукціону з продажу майна банкрута, не перевірив чи додержано організатором аукціону порядку допуску осіб, які виявили бажання взяти участь в повторному аукціоні від 19.05.2016, до участі в аукціоні на предмет реальної сплати ними гарантійних внесків за участь в аукціоні відповідно до платіжних документів.

В порушення вимог статті 69 Закону про банкрутство, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність в Протоколі № 18/1 аукціону з продажу майна підприємства-банкрута від 19.05.2016, який фіксує додержання процедури його проведення, даних про осіб (учасників аукціону), за участі яких відбувся спірний аукціон, тоді як зазначення в протоколі лише про учасників № 1, № 2 та № 3, без їх персоніфікації, ставить під сумнів його проведення за умов реальної конкуренції учасників та дотримання вимог закону щодо відчуження майна банкрута з повторного аукціону за найвищою ціною (том 2, а.с. 222 - 223).

Також, в порушення вимог статей 43, 101 ГПК України, місцевий господарський суд не надав належної оцінки обставинам відсутності в матеріалах справи належно засвідчених актів приймання-передачі спірних квартир на підтвердження факту виконання продавцем (підприємством-банкрутом в особі ліквідатора) обов'язку з передання спірних квартир у власність покупця (переможця повторного аукціону від 19.05.2016) відповідно до договорів купівлі-продажу квартири від 14.06.2016, а також не перевірив обставин виконання покупцем зобов'язань з оплати вартості придбаних квартир у передбачений законом строк.

Отже, висновки апеляційного суду про неналежне проведення ліквідатором банкрута та організатором аукціону повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Будівельна компанія Люкс" в ліквідаційній процедурі узгоджуються з положеннями чинного законодавства про банкрутство.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що висновки місцевого господарського суду про додержання організатором аукціону порядку реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі, виходячи з формальної оцінки відповідності процедури проведення повторного аукціону від 19.05.2016 умовам укладеного між ліквідатором банкрута та організатором аукціону договору на організацію проведення аукціону № 593 від 15.01.2016, не узгоджуються з вимогами статті 43 ГПК України щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження судом всіх обставин справи у їх сукупності.

Доводи скаржників за змістом касаційних скарг про порушення апеляційним судом права ТОВ "Аукціонний центр Західний", як переможця повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, на участь у даній справі при розгляді спору про визнання недійсними результатів продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє з огляду на обставини реалізації ТОВ "Аукціонний центр Західний" свого процесуального права на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 27.02.2017, прийнятої за результатами розгляду спору про визнання недійсним повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, шляхом подання касаційної скарги, яку розглянуто судом касаційної інстанції із спростуванням її доводів про законність проведення спірного аукціону як необґрунтованих.