Товариство з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 262000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі № 910/4021/17 (суддя Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В., Пономаренка Є.Ю.), позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" 262000 грн. 00 коп. у погашення заборгованості за простим векселем серії АА № 2785838 від 06.11.2014.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі № 910/4021/17, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема вказує на порушення п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вважаючи помилковим висновки судів про те, що ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" не може виконувати роль платника у зв'язку із введенням у банку тимчасової адміністрації та зазначає про неврахування судами тієї обставини, що оплата векселя здійснюється за умови пред'явлення його оригінала.

17.08.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" на касаційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів, викладених у касаційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард".

Сторони згідно з приписами статті - 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 06.11.2014 Публічне акціонерне товариство "Чорнобаївське" емітувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" простий вексель серії АА № 2785838 на суму 262000,00 грн. зі строком платежу 09.12.2014.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.03.2017 № 1002326814, Публічне акціонерне товариство "Чорнобаївське" було припинено 18.02.2016, а його правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард". Так, згідно з п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" товариство стало повним (універсальним) правонаступником прав та обов'язків припинених через реорганізацію шляхом приєднання юридичних осіб, до переліку яких входить і Публічне акціонерне товариство "Чорнобаївське".

10.10.2016 позивач звернувся до відповідача із вимогою від 05.10.2016 № 05/10-2016 про оплату простого векселя серія АА № 2785838, в якій просив підписати та скріпити печаткою акт про пред'явлення векселя до платежу від 05.10.2016 та перерахувати 262000,00 грн.

Судами встановлено, що вищезазначену вимогу позивачем було надіслано 10.10.2016 окремо: на адресу місцезнаходження відповідача, на адресу місцезнаходження філії Чорнобаївське, на адресу місцезнаходження банку - ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення, повідомленнями про вручення та фіскальними чеками.

09.11.2016 позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою від 07.11.2016 № 07/11-2016 про оплату простого векселя серія АА № 2785838, в якій також позивач просив підписати та скріпити печаткою акт про пред'явлення векселя до платежу від 05.10.2016 та перерахувати 262000,00 грн. Вказану вимогу позивачем було надіслано 09.11.2016 окремо: на адресу місцезнаходження відповідача, на адресу місцезнаходження філії Чорнобаївське, на адресу місцезнаходження банку - ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення, повідомленнями про вручення та фіскальними чеками.

Відповідач відповіді на вимоги позивача від 05.10.2016 № 05/10-2016 та від 07.11.2016 № 07/11-2016 не надав, акт про пред'явлення векселя до платежу не підписав, вексель не оплатив.

За наведених обставин позивач звернувся з позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 262000,00 грн. заборгованості за векселем.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" боргові цінні папери - це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться, зокрема, векселі.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Статтею 78 Уніфікованого закону передбачено, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Судами першої та апеляційної інстанції визначено, що у простому векселі серії АА 2785838 від 06.11.2014 сторони передбачили обов'язок Публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" здійснити платіж за векселем Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕЗОМАРКЕТ" 09.12.2014, проте в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували пред'явлення векселя до платежу у вказаний строк.

Як зазначено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 (v0005700-07) "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78 Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

Отже, непред'явлення простого векселя до платежу у встановлений строк не звільняє від грошових зобов'язань, що виникли між сторонами, відносно платежу за векселем, а отже, векселедавець не звільняється від свого обов'язку сплатити суму векселя.

Як з'ясовано судами, вимоги позивача від 05.10.2016 № 05/10-2016 та від 07.11.2016 № 07/11-2016 щодо сплати суми за векселем серії АА № 2785838 Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" не виконало, кошти у сумі 262000,00 грн. за даним векселем позивачу не сплатило.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5 (v0005700-07) "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір.

За таких обставин, оглянувши у судовому засіданні оригінал простого векселя серія АА № 2785838 від 06.11.2014 та встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим векселем, суди попередніх інстанцій, дійшли юридично обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 262000,00 грн. у погашення заборгованості за вказаним векселем.

Вказаний висновок судів попередніх інстанцій відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що особливим платником по векселю виступає Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" і вимога про оплату повинна пред'являтися саме до нього, а також вказував на те, що заборгованість за векселем серії АА № 2785838 від 06.11.2014 була предметом розгляду у справі № 910/16570/16.

Повно і всебічно дослідивши судові рішення у справі № 910/16570/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дезомаркет" до Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" про стягнення 1195571,21 грн. заборгованості за договором № 1 від 04.04.2014 та обставини спору, що ними встановлені, та виходячи з того, що на суму векселів, прийнятих позивачем в якості належного виконання зобов'язань відповідача по оплаті товару за договором поставки № 1, була зменшена сума основної заборгованості, стягнення якої було предметом спору у справі № 910/16570/16, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили як безпідставні доводи відповідача про те, що заборгованість за векселем серії АА № 2785838 від 06.11.2014 була включена до суми заявлених позовних вимог у цій справі і стягнута з відповідача.

Також, врахувавши норми п.п. 11.2, 11.3, 11.4, 11.5 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями у національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного Банку України від 16.12.2002 № 508 (z0174-03) , та встановивши, що простий вексель серії АА № 2785838 від 06.11.2014 є доміцильованим, а відповідачем не укладався з ПАТ "КБ "Фінансова Ініціатива" договір про оплату банком векселів і векселедавець на спірному векселі зазначив власний поточний рахунок № 260030100004 у ПАТ КБ "Фінансова Ініціатива", з якого буде виконаний платіж за векселем, суди попередніх інстанцій вмотивовано відхилили доводи відповідача про те, що особливим платником по векселю виступає Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" та дійшли правомірного висновку, що векселедавець повинен сам виконати платіж у місці доміциляції та відповідно вимога про оплату векселя повинна пред'являтися саме до векселедавця.

Відповідно до статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.03.2017 у справі № 3-1629гс16.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.