ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 за заявою ліквідатора ТОВ "АМРБЗ" Яновського С.С. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "АМРБЗ" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 164 - 166). Зазначена ухвала в апеляційному (та касаційному) порядку не оскаржувалася і набрала законної сили.

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 (суддя Чеберяк П.П.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Яновського С.С.; постановлено оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, текст якого додається; постановлено завершити господарську діяльність банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) постановлено вважати таким, що настав з 20.04.2016; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 20.04.2016; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 20.04.2016; зобов'язано ліквідатора відкрити спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута (том 1, а.с. 179 - 183).

Не погоджуючись з постановою про визнання боржника банкрутом, конкурсний кредитор ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" (далі - скаржник) 16.03.2017 вперше звернувся до Київського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 20.04.2016 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2017, повернено вперше подану скаржником апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження, без клопотання про поновлення цього строку (том 2, а.с. 101 - 102, 116 - 118).

Усунувши недоліки, що стали підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до ухвали апеляційного суду від 27.03.2017, скаржник 20.06.2017 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив відновити йому строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову місцевого господарського суду від 20.04.2016 як таку, що прийнята з порушенням положень законодавства про банкрутство (том 2, а.с. 124).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову суду першої інстанції від 20.04.2016, справу повернено до місцевого господарського суду (том 2, а.с. 123). Апеляційний суд виходив з того, що вперше подану скаржником апеляційну скаргу на постанову місцевого господарського суду від 20.04.2016 було повернено з підстав її подання з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження без заявлення клопотання про поновлення цього строку, що, за висновком апеляційного суду, в силу частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) виключає можливість скаржника повторно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом ухвалою про відмову у прийнятті апеляційної скарги, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.07.2017, справу направити до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" на постанову місцевого господарського суду від 20.04.2016. Касаційна скарга обґрунтована доводами про відповідність апеляційної скарги скаржника вимогам статті 93 ГПК України та прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали з порушенням положень статей 33, 43, 97 цього Кодексу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

При цьому, частиною 4 статті 97 ГПК України не передбачено права заявника апеляційної скарги, яку було повернено з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 ГПК України, на повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою після усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Разом з тим, положеннями частини 2 статті 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 (v0007600-11) роз'яснено про практику системного застосування положень статей 93, 97 ГПК України, а зокрема про те, що виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом лише подання апеляційної скарги повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України у разі відхилення апеляційним судом клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги. Тільки у такому випадку суд апеляційної інстанції відмовляє у прийнятті апеляційної скарги, про що виносить ухвалу.

Отже, в силу положень статей 93, 97 ГПК України, у разі повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України як такої, що її подано з пропуском строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, скаржник вправі повторно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке суд апеляційної інстанції повинен розглянути по суті та оцінити на предмет наявності поважних причин для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги повторно.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, вперше подану ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" апеляційну скаргу на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом від 20.04.2016 повернено скаржнику ухвалою апеляційного суду від 27.03.2017 з підстав її подання з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення цього строку. Отже, питання щодо наявності чи відсутності поважних причин для відновлення пропущеного строку, встановленого для подання апеляційної скарги вперше, судом апеляційної інстанції не вирішувалося.

Повторно звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" клопотало про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови про визнання боржника банкрутом від 20.04.2016 у даній справі та зазначило про усунення ним недоліків, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги відповідно до ухвали апеляційного суду від 27.03.2017.

Однак, суд апеляційної інстанції не розглянув по суті заявленого скаржником клопотання про відновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та відмовив у прийнятті вдруге поданої ним апеляційної скарги, зазначивши про відсутність у скаржника права на повторне звернення із апеляційною скаргою після повернення вперше поданої апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного суду за змістом ухвали від 03.07.2017, вважає, що її прийнято з порушенням положень статей 93, 94, 97 ГПК України та зазначає про обмеження апеляційним судом в даному випадку передбаченого статтею 129 Конституції України права скаржника на оскарження рішення (постанови) місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статей - 111-5, - 111-9 ГПК України, вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 підлягає скасуванню з переданням апеляційної скарги ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" від 19.06.2017 на постанову Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі № 910/2542/16 до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість прийняття її до провадження.

При цьому, суду апеляційної інстанції слід розглянути клопотання ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" про відновлення строку на апеляційне оскарження, так як доводи скаржника про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, які викладено у мотивувальній частині вдруге поданої скаржником апеляційної скарги, не оцінювалися апеляційним судом при вирішенні питання про можливість прийняття до провадження повторно поданої ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" апеляційної скарги на постанову про визнання боржника банкрутом від 20.04.2016 у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/2542/16 скасувати.

Апеляційну скаргу ТОВ "Сервісний центр Трейдінг" від 19.06.2017 на постанову Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі № 910/2542/16 передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про можливість прийняття її до провадження.